Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 35 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.08.2015 – 14.08.2015

Надійшло 25 проектів законів та постанов Верховної Ради України.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0056 від 10.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про військові поховання та проект 0057 від 10.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про військові поховання.

Ратифікація угод створить законодавчі передумови для здійснення комплексу заходів з увічнення пам’яті учасників Другої світової війни та збереження місць поховання жертв військових дій.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 2489а від 10.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо територіальної оборони.

Головною ідеєю проекту є віднесення до завдань місцевих державних адміністрацій підготовки і ведення територіальної оборони. Крім того, уточнюються деякі аспекти територіальної оборони, зокрема зазначається, що «З настанням особливого періоду наказом Генерального штабу Збройних Сил України вводиться в дію Зведений план територіальної оборони України». Сама територіальна оборона може бути оголошена в особливий період на території України чи її частини. Пропонується широко залучати до підготовки і ведення територіальної оборони «громадські об’єднання, утворені в установленому законом порядку». Інші зміни мають здебільшого уточнюючий або термінологічний характер. Як виняток можна відзначити чергове підкріплення ідеї єдиного керівництва військовими формуваннями у особливий період: «В особливий період відповідним органам військового управління Збройних Сил України підпорядковуються визначені в установленому порядку Генеральним штабом Збройних Сил України органи управління, інші органи, загони, частини, підрозділи, установи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України».

Слід зауважити, що запропоноване розширення участі громадськості у територіальній обороні є відповіддю на існуючу в державі ситуацію, але варто законодавчо забезпечити новостворені структури від поширення на них норм, які існують в чинному кримінальному законодавстві щодо «незаконних воєнізованих формувань».

Проект 2501а від 12.08.2015 (Бондар В. В.) про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо забезпечення права голосу внутрішньо переміщеним особам).

Пропонується викласти в новій редакції частину 3 статті 3 згаданого Закону:

«3. Належність громадянина до відповідної територіальної громади та проживання його на відповідній території визначається його зареєстрованим місцем проживання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Для внутрішньо переміщених осіб, які відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» отримали такий статус, належність до відповідної територіальної громади та проживання на відповідній території визначається (на період наявності статусу) його фактичним місцем проживання, адреса якого проставляється у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».

Окрім того, пропонується визначити право внутрішньо переміщених осіб брати участь у місцевих виборах шляхом тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Визначено можливість звернення з мотивованою заявою до органу ведення Реєстру за місцем фактичного проживання, зазначеної у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення.

Проект 2504а від 13.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних.

Згідно з преамбулою проекту, «Цей Закон регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі – військовозобов’язані (призовники)».

Пропонується таке базове визначення: «Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних (далі – Реєстр) – автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для накопичення, зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення військового обліку громадян України військовозобов’язаних (призовників)».

Основними завданнями Реєстру визначаються: ведення військового обліку громадян – військовозобов’язаних (призовників); планування та виконання заходів мобілізації, призову на строкову військову службу, прийняття на військову службу за контрактом; інформаційне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо військового обліку.

Ідеологічні питання

Проект 2487а від 10.08.2015 (Шаповалов Ю. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності власників банківських установ.

Пропонується доповнити ст. 12 Закону України «Про акціонерні товариства» новою частиною третьою такого змісту: «3. Засновники акціонерних товариств, що здійснюють діяльність відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність», несуть повну матеріальну відповідальність всім своїм майном та майновими правами, у тому числі часткою у майні інших осіб, за фінансовими зобов’язаннями товариства, якщо рішенням суду не буде встановлено їх невинуватість у визнанні товариства проблемним, неплатоспроможним.».

Для забезпечення виконання цієї норми пропонується надати відповідні повноваження НБ України, а саме доповнити ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» новими частинами 9 і 10 такого змісту: «З моменту прийняття рішення про визнання банку проблемним, правління НБУ цим же ж рішенням зобов’язане наклаcти заборону на відчуження рухомого та нерухомого майна власника банку, щодо якого прийнято відповідне рішення.

Зазначені обмеження можуть бути зняті на підставі рішення правління НБУ про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або винесення рішення суду про невинуватість власника банку у визнанні його неплатоспроможним».

Проект, як видається, має виразний популістський характер. На хвилі загальної недовіри до банківської системи пропонуються норми, які можуть її остаточно зруйнувати, а з юридичного боку спотворюють саму природу акціонерних товариств та цивільно-правової відповідальності.

Проект 2491а від 10.08.2015 (Мусій О. С.) про внесення змін до деяких законів України щодо введення історично обґрунтованого найменування рубль як меншої частини грошової одиниці України гривні.

Пропонується у статті 32 Закону України «Про Національний банк України» визначити, що «Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 рублям. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються. Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється». Також передбачається внести зміни до двох, але далеко не усіх чинних, законів, де згадуються фракції державної валюти.

Проект належить до того ж ґатунку пропозицій, що й вимога замість назви Русь та Росія застосовувати до Російської Федерації назву «Московія» (проект 2276а, Див. Бюлетень № 29). Історична «аргументація» авторів вражає своєю абсурдністю. Ще можна було б зрозуміти пропозицію замінити слово «копійка», яке історично має російське походження, на «грош», що був поширений на українських землях за часів Литовської держави, або на давньоруські грошові одиниці «куна» чи «резана». Схоже автори мали суто ідеологічну мету принизити сусідню державу, в якій саме рубль є основною грошовою одиницею.

Проект Постанови 2493а від 10.08.2015 (Княжицький М. Л.) про визнання геноциду кримськотатарського народу.

Пропонується прийняти таке рішення:

«Верховна Рада України, керуючись положеннями Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, вшановуючи пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року, висловлюючи підтримку кримськотатарському народові, осуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків кримськотатарського народу,  постановляє:

1. Визнати депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу.

2. Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу встановити 18 травня».

Не вступаючи в полеміку щодо відповідності юридичних термінів «депортація» та «геноцид», слід звернути увагу на те, що закріплювати таке рішення мало б сенс законом, передбачаючи в ньому відповідні правові наслідки такого рішення. У пропонованому вигляді проект видається не більш ніж декларацією.

Проект Постанови 2497а від 11.08.2015 (Вілкул О. Ю.) про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період з виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2015 році.

Пропонується Кабінету Міністрів України доручити, а Державній фіскальній службі України та  Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення рекомендувати вжити заходів для скасування усіх перевірок засобів масової інформації  на період проведення передвиборної кампанії з виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2015 році. 

Пропозиція є доволі дискусійною, а відповідна аргументація ініціаторів проекту виглядає непереконливо.

Відносини між владними суб’єктами

Проекти 2502а про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо туристичного збору) та 2503а про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо туристичного збору) від 13.08.2015 (Романова А. А.).

Пропонується перевести туристичний збір до числа цільових. Зокрема дати таке визначення збору: «Туристичний збір – це місцевий збір, кошти якого зараховуються до місцевого бюджету і використовуються виключно для просування туристичного продукту та розвитку туристичної інфраструктури відповідної територіальної громади». Відповідно пропонується закріпити, що туристичний збір надходить до спеціального фонду місцевого бюджету, оскільки «має цільове спрямування згідно із законом».

Крім того, пропонується поширити сплату цього збору і на осіб, «які прибули у відрядження».

Права громадян та їх об’єднань

Проект 2500а від 12.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

Пропонується розширити перелік доходів, щодо яких громадянам виплачується компенсація у разі втрати їх частини у зв’язку з порушенням строків їх виплати, шляхом включення до них сум індексації грошових доходів громадян. Водночас пропонується замінити у цьому переліку позицію «пенсія» на «пенсія або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством)».

Проект 2505а від 14.08.2015 (Президент України) про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення.

В преамбулі зазначається, що «Цей Закон визначає особливості доступу споживачів до інформації щодо встановлення цін/тарифів, заходів з енергозбереження, підготовки та реалізації інвестиційних програм у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення». Згаданий доступ здебільшого забезпечується відповідними суб’єктами господарювання шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет та інформаційних стендах. У проекті докладно визначаються суб’єкти і строки надання інформації та її основний міст.

Водночас, на нашу думку, проект не передбачає якихось відмінних від загальних засобів впливу на суб’єктів господарювання, які будуть порушувати запропоновані в ньому норми, не надаючи інформацію або надаючи недостовірну інформацію.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 2490а від 10.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених.

У проекті пропонуються зміни в Кримінально-виконавчому кодексі України, Кримінальному кодексі України, Кримінальному процесуальному кодексі України, а також у Законах України «Про волонтерську діяльність», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про психіатричну допомогу»,  «Про охорону дитинства». Більшість змін спричинена прийняттям Закону України «Про пробацію» і розроблена на виконання «Перехідних положень» цього Закону. Як зазначено в пояснювальній записці: «впровадження у правове поле українського законодавства нових правовідносин, пов’язаних з пробацією, потребує внесення змін до низки законів України у сфері правосуддя, виконання кримінальних покарань, а також пов’язані з ними питання свободи пересування, соціальної допомоги, охорони дитинства, волонтерської діяльності та деякі інші». Окрім того, в проекті запропоновані кроки до подальшої гуманізації  кримінально-виконавчого законодавства та усунення окремих суперечностей в ньому. Так, передбачається конкретизувати порядок та умови відбування покарання у виді обмеження та позбавлення волі, забезпечити умови для реальної можливості засуджених скористатися наданими їм правами; врегулювати питання умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким шляхом вирішення даного питання виключно судом. Засудженим пропонується забезпечити можливість витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсій та іншого доходу, без обмеження їх кількості; користуватися з певними обмеженнями мобільним зв’язком та глобальною мережею Інтернет у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Крім того, пропонується врегулювати питання пенсійного забезпечення засуджених до позбавлення і обмеження волі, які фактично за чинними нормами КВК не можуть скористатися правом на пенсійне забезпечення. Окрема увага приділена питанням виконання та відбування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, зокрема підвищити правову захищеність осіб, засуджених до таких покарань, встановити кримінальну відповідальність за ухилення від відбування таких покарань тощо.

Значний обсяг і різноплановість запропонованих змін зумовлюють необхідність дуже ретельного і неквапливого обговорення проекту.

Проект 2494а від 11.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції».

Проект підготовлено з метою приведення низки законодавчих актів України у відповідність до Закону України «Про запобігання корупції», що передбачає уточнення поняттєвого апарату цих актів, уніфікацію їхніх норм та вилучення деяких положень, які дублюють новий Закон, з тим, щоб забезпечити єдиний підхід та порядок застосування антикорупційних механізмів.

Однією з найпоширеніших пропозицій є заміна в ряді актів норми про недопустимість безпосереднього підпорядкування близькій особі на норму про недопустимість прямого підпорядкування близькій особі.

Загалом проект має редакційно-технічний характер і не викликає суттєвих заперечень.

Проект 2495а про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» та Проект 2496а про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції», обидва –  від 11.08.2015 (Кабінет Міністрів України).

Всупереч можливим очікуванням у проектах йдеться не про зміну власне податкових або митних відносин, а про редакційні уточнення, аналогічні пропозиціям у попередньому проекті.

Проект 2506а від 14.08.2015 (Президент України) про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Перший з трьох пов’язаних проектів, які разом мають створити правове підґрунтя реформи виконавчої служби.

Метою цього проекту проголошено  визначення основ організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їх завдань та правового статусу. Пропонується запровадити змішану систему виконання рішень, яка включатиме модернізовані органи державної виконавчої служби та новостворений корпус приватних виконавців. Проектом визначено принципи діяльності державної виконавчої служби, посилено правовий захист та гарантії здійснення діяльності державних виконавців, а також встановлено вимоги до їх професійної етики. З метою удосконалення функціонування державної виконавчої служби підвищено вимоги до осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Водночас для встановлення і розвитку інституту приватних виконавців визначено їхній правовий статус, врегульовано процедури набуття та зупинення права на здійснення діяльності приватними виконавцями, визначено особливості фінансового забезпечення діяльності приватних виконавців, процедури заміщення приватного виконавця, передбачено ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України, а також можливість створення ефективної системи самоврядування приватних виконавців тощо. Зокрема, пропонується передбачити, що приватним виконавцем є громадянин України, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності. Приватним виконавцем може бути громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту ступеня магістра, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання диплома магістра не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит. Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення своєї діяльності застрахувати цивільно-правову відповідальність перед третіми особами. Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження». Приватний виконавець з метою належного виконання його обов’язків має право залучати працівників органів внутрішніх справ для сприяння у вчиненні ним виконавчих дій. Працівники органів внутрішніх справ не мають права відмовити в участі під час вчинення приватним виконавцем виконавчих дій.

Проект 2507а від 14.08.2015 (Президент України) про виконавче провадження.

Проект покликаний, у разі його прийняття замінити чинний Закон України «Про виконавче провадження». Згідно з пояснювальною запискою «постає необхідність вирішення таких питань, як удосконалення переліку рішень, що підлягають примусовому виконанню, встановлення чіткості у визначенні строків у виконавчому провадженні, забезпечення доступу виконавців під час виконання рішень до державних баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їх майно, доходи та кошти, досягнення справедливого балансу інтересів між захистом прав стягувачів і боржників, встановлення належного рівня фінансового забезпечення виконавців, вирішення питання заформалізованості процедур та якості інформаційно-технічного забезпечення.

Для забезпечення ефективності виконавчого провадження, своєчасного та повного виконання рішень проектом, зокрема: визначено принципи виконавчого провадження, що спрямовані на забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб; розширено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню; передбачено формування відкритого Єдиного реєстру боржників; запроваджено автоматизацію процедур виконання рішень; оптимізовано строки проведення виконавчих дій; передбачено посилення відповідальності боржника у виконавчому провадженні, істотне підвищення розмірів штрафів, що накладаються виконавцем; модернізовано механізм адміністрування авансового внеску та виконавчого збору; запроваджено можливість реалізації арештованого майна шляхом його продажу на електронних торгах із врахуванням обмежень, встановлених законопроектом; удосконалено систему відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника, процедури виконання рішення про вселення стягувача, поновлення на роботі, порядок виконання рішень, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, про режим зберігання майна, на яке накладено арешт, визначення вартості майна боржника, оцінки майна боржника тощо.

Викликає особливий інтерес запропонований перелік рішень, примусове виконання яких не може здійснювати приватний виконавець: рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; рішень, за якими боржником є держава, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, які фінансуються виключно за кошти державного або/та місцевого бюджету, або частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків;  рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до закону;  рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; рішень про виселення та вселення фізичних осіб; рішень, за якими боржниками є неповнолітні особи або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; рішень про конфіскацію майна; рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; інших випадків, передбачених законами України.

Проект 2508а від 14.08.2015 (Президент України) про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо приватних виконавців).

Проектом передбачено лише одну пропозицію:  включити у визначення незалежної професійної діяльності також і діяльність приватних виконавців.

Проекти з інших питань

Проект 2486а від 10.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень).

Метою проекту є приведення законодавства України у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема з положеннями Директиви ЄС № 2013/34/ЄС, та удосконалення порядку застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). У зв’язку з цим передбачається внести такі зміни до зазначеного закону: доповнити новими термінами, зокрема «витрати», «доходи», «звітний період», «звіт про платежі на користь держави», «звіт про управління», «таксономія фінансової звітності» та «підприємства, що становлять суспільний інтерес»; встановити для цілей бухгалтерського обліку критерії віднесення підприємств до мікропідприємств, малих, середніх та великих підприємств відповідно до положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС; встановити, що підприємства, які здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, складають фінансову звітність за МСФЗ; поширити Закон на операції з виконання бюджетів та складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства; скоротити перелік обов’язкових реквізитів для первинних документів; уточнити період складання проміжної фінансової звітності з метою забезпечення однозначності у визначенні періоду, за який вона складається; дозволити не складати консолідованої фінансової звітності малим групам, які відповідають критеріям, передбаченим цим законопроектом; удосконалити порядок подання та оприлюднення фінансової звітності, передбачивши її подання підприємствами, що застосовують МСФЗ, в єдиному електронному форматі, а також зобов’язавши підприємства надавати копії фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Проект 2488а від 10.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо об’єктів морського транспорту.

Пропоновані зміни не в повній мірі відповідають назві проекту, оскільки вони торкаються виключно питань приватизації державного майна. З «об’єктами морського транспорту» вони пов’язані лише тим, що пропонується дозволити приватизацію ряду відповідних об’єктів, виключивши їх з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Водночас у частині 3 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного майна» пропонується визначити, що не можуть бути покупцями під час приватизації державного майна, окрім інших, «громадяни держави, яка визнана Верховною Радою України державою агресором; юридичні особи, частка у статутному капіталі яких належить резиденту іноземної держави-агресора чи іноземній державі-агресору; фізичні та юридичні особи, які включені до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції». Також зазначається, що у разі відчуження покупцем об’єкта державної власності у будь-який спосіб, у тому числі внаслідок процедури банкрутства, на користь зазначених вище осіб, «приватизований об’єкт підлягає безумовному та безспірному вилученню та поверненню у державну власність без отримання такими особами будь-якої компенсації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Проте ці зміни частково повторюють, а частково вступають у конфлікт із запропонованими до тієї ж частини 3 статті 8 в урядовому проекті 2319а від 09.07.2015 про внесення змін до деяких законів України (щодо уточнення деяких положень) (Див. Бюлетень № 30). Оскільки це вже далеко не перша колізія такого роду, то можна констатувати певну негативну тенденцію діяльності відповідальних за підготовку урядових законопроектів структур.

Проект 2492а від 10.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо скасування дозволу на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду.

Метою проекту проголошується дерегуляція зовнішньоекономічної діяльності шляхом скорочення кількості дозвільних документів у цій сфері, а саме: скасування дозволу на імпорт товару, стосовно якого прийнято рішення, що він є об’єктом застосування заходів нагляду або регіонального нагляду; здійснення заходів нагляду за допомогою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Проект 2498а від 11.08.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пропозиції здебільшого зводяться до скасування ліцензії для імпорту та експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Проект 2499а від 12.08.2015 (Козак Т. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зниження податкового навантаження на мале підприємництво).

Пропонується підняти планку річного доходу від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для обов’язкової  реєстрації як платника податку з 1 до 3 мільйонів гривень. Крім того, передбачається подовжити до 1 січня 2019 р. застосування ставки «0 відсотків» для платників податку на прибуток, у яких чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній річний звітний період не перевищує 3 мільйонів гривень та сума нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом. Також пропонується визначити, що «Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень та платники єдиного податку, які є платниками податку на додану вартість, мають право визначати дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом».