MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Компетенція і повноваження місцевих органів влади під час організації та проведення місцевих виборів

18.09.2015   
Юрій Чумак
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені чіткими повноваженнями щодо прийняття відповідно до законодавства рішень з організації та проведення місцевих виборів. Одночасно законодавство накладає на них і певні обмеження.

Той, хто буде керувати всіма, має бути обраним серед усіх.

(Пліній Молодший, римський письменник)

 

Місцеві вибори в Україні – спосіб формування представницьких органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Конституції України, чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах (стаття 141).

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені чіткими повноваженнями щодо прийняття відповідно до законодавства рішень з організації та проведення місцевих виборів. Одночасно законодавство накладає на них і певні обмеження.

Розглянемо більш докладно ці норми, закладені в новому Законі України «Про місцеві вибори» (далі – Закон).

 

І. Повноваження та обов’язки місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування

1. Відповідно до статті 73 Закону (Матеріально-технічне забезпечення підготовки і проведення місцевих виборів), органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи в межах своїх повноважень зобов’язані сприяти виборчим комісіям у реалізації їх повноважень, зокрема:

1) надавати необхідні приміщення для виборчих комісій та повідомляти про їх місцезнаходження (адреси) виборчу комісію, що формує (утворює) відповідну виборчу комісію, не пізніш як за один день до її формування (утворення), забезпечувати охорону цих приміщень;

2) забезпечувати охорону виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації;

3) надавати згідно з установленими Центральною виборчою комісією нормами та переліком транспортні засоби і засоби зв’язку (з оплатою послуг щодо їх підключення), обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення повноважень виборчих комісій.

При цьому порядок оплати або відшкодування зазначених послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так само органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування мусять сприяти офіційним спостерігачам від іноземних держав, міжнародних організацій у здійсненні ними повноважень (звісно, разом з Міністерством закордонних справ України та виборчими комісіями). Це передбачено частиною 8 статті 67 Закону (Офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій).

2. Однією з важливих задач органів влади та місцевого самоврядування під час виборів є організація належної роботи з опрацювання та підготовки списків виборців. Нагадаємо, органами ведення Державного реєстру виборців в області, у районі, в місті Києві (та місті Севастополі) є відповідний структурний підрозділ апарату обласної, районної, міської державної адміністрації; у місті обласного значення без районного поділу – відповідний виконавчий орган міської ради; а в районі в місті обласного значення з районним поділом – виконавчий орган районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.

Частини 1-2 статті 30 Закону (Складання попередніх списків виборців) визначають, що органи ведення Державного реєстру виборців складають попередні списки виборців для звичайних виборчих дільниць відповідно до Закону України «Про Державний реєстр виборців», а також виготовляють іменні запрошення, передбачені частиною другою статті 31 цього Закону. Попередній список виборців для кожної звичайної виборчої дільниці виготовляється в одному примірнику. А не пізніш як за 13 днів до дня голосування орган ведення Державного реєстру виборців у приміщенні, в якому він розташований, передає попередній список виборців на паперовому носії відповідній дільничній виборчій комісії та виготовлені іменні запрошення.

Після опрацювання попередніх списків виборців відбувається їх уточнення. Згідно зі статтею 32 Закону (Порядок уточнення попереднього списку виборців на звичайній виборчій дільниці), орган ведення Державного реєстру виборців з урахуванням відомостей, поданих згідно із Законом України «Про Державний реєстр виборців», рішень відповідних територіальних виборчих комісій щодо утворення дільничних виборчих комісій спеціальних виборчих дільниць (в частині включення членів дільничних виборчих комісій до списків виборців на відповідній спеціальній виборчій дільниці), за наслідками розгляду заяв виборців, повідомлень дільничних виборчих комісій спеціальних виборчих дільниць про включення виборців до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, а також рішень судів, отриманих не пізніш як за п’ять днів до дня голосування, виготовляє уточнений список виборців. Уточнені списки виборців для кожної звичайної виборчої дільниці виготовляються в одному примірнику з дотриманням вимог Закону України «Про Державний реєстр виборців» та містять графу для підписів виборців про отримання виборчих бюлетенів з усіх відповідних місцевих виборів, що проводяться, передаються відповідним дільничним виборчим комісіям у порядку, передбаченому частиною другою статті 30 цього Закону, не пізніш як за два дні до дня голосування.

3. Інформаційна діяльність. Однією з основних засад виборчого процесу, відповідно до Закону, є публічність і відкритість. Тому у цій царині передбачено значний обсяг функцій органів влади та місцевого самоврядування. Зокрема, частиною 3 статті 13 (Публічність і відкритість виборчого процесу) передбачено, що рішення органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, що стосуються місцевих виборів та зачіпають законні права громадян, а також рішення виборчих комісій доводяться до відома громадян через друковані засоби масової інформації або оприлюднюються в інший спосіб у триденний строк з дня їх прийняття, якщо інше не передбачено законом.

З урахуванням того, що місцеві друковані ЗМІ, принаймні, на рівні районів та міст обласного значення, на сьогодні, як правило, виходять лише раз на тиждень, органам влади та місцевого самоврядування слід опубліковувати власні рішення стосовно місцевих виборів також і на своїх офіційних сайтах – це, вочевидь, і буде опублікуванням «в інший спосіб».

Частина 4 вищезгаданої статті 13 також зазначає, що усі засоби масової інформації незалежно від форми власності зобов’язані справедливо, збалансовано та неупереджено висвітлювати хід підготовки і проведення місцевих виборів у новинах, інформаційних випусках, ток-шоу, дискусійних та інших програмах… Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов’язані в межах своїх повноважень і компетенції надавати їм інформацію щодо ходу підготовки і проведення місцевих виборів.

Про ці положення слід чітко пам’ятати, адже комунальні та державні ЗМІ, на жаль, під час виборчих перегонів нерідко випадають із переліку «усіх», та замість джерел збалансованого і неупередженого висвітлення інформації, якими мусять бути, перетворюються на пропагандистів діючої місцевої влади. Так само й посадові особи воліють надавати інформацію про вибори лише «своїм» журналістами, ігноруючи інших під різними приводами.

А частина 3 статті 49 Закону (Основні засади інформаційного забезпечення виборів) підкреслює, що виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян та інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 54 цього Закону (тобто, не ставить за мету спонукання виборців голосувати за або не голосувати за кандидатів), зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.

До речі, стаття 54 Закону (Строки, форми і умови проведення передвиборної агітації) в своїй частині 4 має припис, що офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів, пов’язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією та законами України, підготовлені у порядку, визначеному Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», не є передвиборною агітацією. При цьому наголошується, що такі офіційні повідомлення не повинні містити коментарів агітаційного характеру, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій про дії зазначених осіб як кандидатів.

Зазначимо, що намагання діючих очільників місцевих рад використовувати комунальні ЗМІ в якості рупорів, які нібито висвітлюють суто виконання посадових (службових) повноважень, а по факту – здійснюють приховану агітацію, – може бути доволі легко зведено нанівець конкурентами. В разі, якщо останні згадають, що ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» передбачає, що:

- діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження на умовах, визначених у договорах між цими органами і редакціями зазначених друкованих засобів масової інформації (ст. 21);

- для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виступів депутатів сільських, селищних, районних, міських і обласних рад у державних друкованих засобах масової інформації, що фінансуються відповідно за рахунок державного або місцевих бюджетів, відводиться не більше 20 відсотків газетної площі кожного номера (ст. 23).

Отже, у випадку, якщо з’ясується, що між міською чи районною радою (райдержадміністрацією) та місцевою комунальною газетою не укладено відповідного договору та/або ледь не на всіх шпальтах друкованого видання розміщені статті про міського голову чи голову райради, райдержадміністрації (їх заступників та інших посадових осіб), які працюють, не покладаючи рук, проводячи перед виборами десятки заходів (та ще й при цьому «випадково» є кандидатами на місцевих виборах), це може стати підґрунтям для звинувачень у порушенні законодавства та численних скарг до різних інстанцій.

4. Зауважимо, що органи влади та місцевого самоврядування повинні не займатися агітацією (що прямо заборонено Законом), а створювати умови для її проведення на територіях, що їм підпорядковуються, відповідно до законодавства.

Стаття 55 (Проведення публічних заходів для ведення передвиборної агітації) в частині 2 визначає, що органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування за зверненням відповідної територіальної виборчої комісії надають приміщення, придатні для проведення публічних заходів передвиборної агітації, організації яких сприяє територіальна виборча комісія. (При цьому територіальна виборча комісія зобов’язана забезпечити рівні можливості для всіх місцевих організацій партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, всіх кандидатів у депутати, всіх кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости).

А в частині 4 зазначеної статті йдеться, що в разі, якщо будинок (приміщення) незалежно від форми власності було надано для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації одному кандидату, місцевій організації партії, власник (володар, користувач) цього будинку (приміщення) не має права відмовити в його наданні на тих же умовах іншому кандидату, місцевій організації партії на відповідних місцевих виборах.

Тому будинки культури, інші заклади, що перебувають у комунальній власності, ні в якому разі не можуть слугувати «плацдармами» для агітаційних виступів виключно місцевих керманичів та політичних сил, які вони представляють або до яких прихильні. Адже рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі – один із засадничих принципів виборчого законодавства.

При цьому до компетенції місцевих чиновників віднесено підготування відповідних місць для розміщення друкованих агітматеріалів. Позаяк плакати, стенди, листівки та інші друковані агітаційні матеріали (крім матеріалів, що розміщуються на носіях зовнішньої реклами) розміщуються лише у місцях, визначених і обладнаних місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не пізніш як за 45 днів до дня голосування. Це – прямий припис частини 4 статті 56 Закону (Виготовлення і порядок розміщення друкованих агітаційних матеріалів).

І ми б не радили місцевим радам «йти шляхом найменшого спротиву» та визначати місцями для розміщення агіток вже існуючі дошки оголошень. Тому що під час виборчих перегонів нічого, крім роздратування, матеріали кандидатів не викликатимуть, якщо майорітимуть поряд з оповіщеннями на кшталт «куплю» та «продам». Закон чітко встановлює, що місця для розміщення друкованих агітматеріалів органи влади та місцевого самоврядування мусять не тільки «визначити», але й «обладнати» (читай – підготувати, спорудити).

Також саме комунальні служби, під контролем місцевих влад, повинні напередодні дня голосування познімати всі агітматеріали, щоби забезпечити в останню передвиборну суботу (24 жовтня 2015 р.) «день тиші»: Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п’ятниці, що передує дню голосування, відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, – частина 11 статті 60 Закону (Обмеження щодо ведення передвиборної агітації). У даному випадку якраз спростовується принцип «чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Органи влади та місцевого самоврядування повинні прибрати за всіма учасниками виборчого процесу, що розміщували свою друковану агітацію на обладнаних місцях!

5. І вже по закінченні виборів на органи влади та місцевого самоврядування покладені повноваження щодо зберігання документації. Як йдеться у частині 3 статті 101 (Зберігання виборчої та іншої документації і матеріальних цінностей), місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування після припинення повноважень виборчих комісій зобов’язані забезпечити збереження виборчих скриньок, кабін для голосування, печаток, штампів цих комісій, методичної літератури, що їм надавалися на період виборчого процесу.

 

ІІ. Обмеження щодо місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб

1. Маючи у своєму підпорядкуванні значний адміністративний ресурс, людей, фінанси, засоби масової інформації тощо, владники, відповідно до Закону, не мають права ними користуватися задля досягнення перемоги на місцевих виборах. Це, зокрема, прямо передбачено статтею 4 Закону (Рівне виборче право), частина 4 якої містить припис: рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі забезпечується: …забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування у виборчий процес, …рівним та неупередженим ставленням органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб до кандидатів, місцевих організацій партій – суб’єктів виборчого процесу.

Про це ще раз наголошується і в частині 1 статті 11 Закону (Засади виборчого процесу): виборчий процес здійснюється на засадах… неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до місцевих організацій партій, кандидатів.

2. Тому в Законі накреслені й Обмеження щодо ведення передвиборної агітації, які прописані у частині 1 статті 60 – участь у передвиборній агітації забороняється: …органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам; у робочий час посадовим та службовим особам органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом.

Частина 2 цієї статті наголошує, що кандидатам, які займають посади в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, у військових частинах (формуваннях), на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях (у тому числі за сумісництвом), забороняється залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов’язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб, службовий транспорт, засоби зв’язку, устаткування, приміщення, інші об’єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації.

А в частині 9 означеної статті 60 чітко забороняється: …розміщувати друковані передвиборні агітаційні матеріали, політичну рекламу та повідомлення про перебіг виборчого процесу на пам’ятках архітектури, на об’єктах культурної спадщини, на будинках і в приміщеннях органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форми власності, а також у місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху.

За дорожнім рухом має слідкувати ДАІ та інші служби, проте плакатам, банерам та іншим агіткам політиків різного масштабу не місце не тільки на перехрестях, але й у держустановах. За останнім і мають прослідкувати чиновники (а також суб’єкти виборчого процесу).

Характерно, що законодавець не тільки обмежив можливості владників агітувати за себе, використовуючи адмінресурс, але й встановив певні запобіжники, аби вони не заважали агітації конкурентів, зокрема, використовуючи механізми заборони розміщення агітаційних наметів під приводом несанкціонованості таких «зібрань». Частиною 5 статті 55 Закону (Проведення публічних заходів для ведення передвиборної агітації) закріплено, що встановлення агітаційних наметів для проведення заходів передвиборної агітації не є формою проведення мирних зібрань громадян відповідно до статті 39 Конституції України та не потребує повідомлення чи отримання будь-яких дозволів від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

3. Знов-таки, аби убезпечити виборчий процес від втручань та тиску з боку представників органів влади та місцевого самоврядування, Закон встановив цілком резонні обмеження щодо участі держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування у виборчому процесі.

Зокрема, частина 3 статті 21 (Вимоги до членів виборчих комісій) визначає, що до складу виборчої комісії не можуть входити… посадові та службові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, судді, працівники судів та правоохоронних органів…

Так само, посадова особа органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування не може бути представником місцевої організації партії в територіальній виборчій комісії (частина 3 статті 61 Закону), уповноваженою особою місцевої організації політичної партії (частина 7 статті 61 Закону), довіреною особою кандидата (частина 2 статті 63 Закону), офіційним спостерігачем від кандидата, місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі (частина 1 статті 65 Закону), офіційним спостерігачем від громадської організації (частина 4 статті 66 Закону).

Логічним було б заборонити владникам приймати участь і в роботі виборчих штабів кандидатів та партій (здійснюючи через них керівництво значними людськими та фінансовими ресурсами). Однак, враховуючи, що штаби є суто «тіньовими» та непередбаченими законодавством структурами, важко заборонити те, чого нібито й не існує.

4. Крім певних обмежень, що встановив Закон для представників органів влади й місцевого самоврядування, в останніх з’явилися ще й зобов’язання під час виборів виконувати законодавчо встановлені вимоги з боку виборчих комісій.

Центральна виборча комісія в межах своєї компетенції, відповідно до частини 1 статті 24 Закону (Повноваження Центральної виборчої комісії), приймає обов’язкові для виконання всіма суб’єктами виборчого процесу, установами, підприємствами, організаціями, а також органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами роз’яснення з питань застосування цього Закону;

При цьому, згідно з частиною 4 статті 19 Закону (Система виборчих комісій), рішення Центральної виборчої комісії є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами виборчого процесу, а також органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями.

Також стаття 25 Закону (Повноваження територіальних виборчих комісій) закріпила за ними певні, необхідні для здійснення своїх функцій, додаткові повноваження. Частина 2 означеної статті встановлює, що виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна територіальна виборча комісія: …здійснює в межах Автономної Республіки Крим, відповідної області, району контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори в частині, що стосується виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної ради, виборцями, виборчими комісіями, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), їх посадовими особами; …заслуховує інформацію виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів до відповідної ради.

Так само міська, районна в місті (у містах, де утворені районні у місті ради) територіальна виборча комісія, відповідно до частини 5 статті 25 Закону …заслуховує інформацію відповідних територіальних, дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів до відповідної місцевої ради; …здійснює в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про місцеві вибори в частині, що стосується виборів до міської, районної у місті ради, виборцями, дільничними виборчими комісіями, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності)…

5. Не забуваємо, що органи влади та місцевого самоврядування несуть відповідальність за неправомірні дії або бездіяльність. І під час виборних перегонів знаходяться під прискіпливою увагою не тільки громадян, але й виборчих інституцій. Які в будь-який момент можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність владників.

Стаття 13 Закону (Публічність і відкритість виборчого процесу) у своїй 2 частині зазначає, що виборчі комісії інформують громадян України… про основні права виборців (у тому числі про право оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, їх керівників, інших посадових та службових осіб, які обмежують або порушують виборчі права)…

Загальні процедура та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються місцевих виборів, виписані в статті 94 Закону, частина 3 якої передбачає, що дії чи бездіяльність, що стосується виборчого процесу, з боку органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, закладу, підприємства, установи, організації, їхніх посадових чи службових осіб може оскаржити до суду виборча комісія.

Але й виборець, відповідно до частини 12 означеної статті, може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо ці рішення, дії чи бездіяльність порушили або порушують його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто.

Предметом нашого допису не є розгляд можливих покарань за вчинення під час виборів кримінальних правопорушень (тобто злочинів), але хочеться нагадати, що існують і певні приписи Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), що декретують санкції за порушення, які посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. А такі ексцеси нерідко відбуваються через банальне незнання законодавства або недбалість чиновників:

1. Стаття 212-7. Порушення порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку подання відомостей про виборців до органів Державного реєстру виборців, виборчих комісій, порядку складання та подання списків виборців, списків громадян України, які мають право брати участь у референдумі, та використання таких списків.

2. Стаття 212-8. Порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі.

3. Стаття 212-9. Порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів.

4. Стаття 212-10. Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму.

5. Стаття 212-12. Порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії.

Наостанок хочеться побажати всім учасникам наступних місцевих виборів, щоб акт народного волевиявлення відбувся у відповідності до демократичних принципів, закріплених у Конституції України та профільному Законі. І, перефразуючи норму частини 2 статті 19 Основного Закону (Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), порадити чиновникам аксіоматичний варіант дій: якщо не знаєш, як вчинити, вчиняй за Законом!

 

Юрій Чумак, правозахисник, депутат Чугуївської міської ради

 

Стаття підготовлена в рамках проекту «Вибори 2015. Навчання активістів місцевих громад» Харківського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України».

 Поділитися