Переселенці зазначають зменшення дискримінаційних проявів до них

Нещодавно фахівці Чугуївської правозахисної групи провели повторне анкетування внутрішньо переміщених осіб, що мешкають на теренах Харківщини, на предмет дискримінаційних проявів – для того, щоб з’ясувати, якою є динаміка цього явища.

Опитування проводилося у жовтні 2015 року за спеціально розробленою спеціалістами ЧПГ анкетою. Як і в перший раз (у серпні), було охоплено 100 осіб, що зараз мешкають у м. Чугуєві, Чугуївському, Печенізькому, Шевченківському та інших районах Харківської області, які зверталися до Центру підтримки і консультацій для вимушених переселенців «Станція Чугуїв».

Доводимо до уваги читачів результати анкетування:

1. Звідки Ви прибули до Харківської області?

Донецька обл. – 45%, Луганська обл. – 55%, Автономна Республіка Крим – 0% (раніше: Донецька обл. – 46%, Луганська обл. – 54%, Автономна Республіка Крим – 0%).

2. Скільки часу Ви перебуваєте в Харківській області?

До 1 місяця – 1%, 1-6 місяців – 25%, понад 6 місяців – 74% (раніше: до 1 місяця – 4%, 1-6 місяців – 23%, понад 6 місяців – 73%). Тобто, число тих, що приїхали нещодавно, зменшилося, що пов’язано, ймовірно, з відносним затишшям на лінії розмежування.

3. Де Ви проживаєте?

В місці компактного проживання внутрішньо переміщених осіб – 19%, у родичів, знайомих – 16%, знімають кімнату, квартиру, будинок – 65% (раніше: в місці компактного проживання внутрішньо переміщених осіб – 21%, у родичів, знайомих – 17%, знімають кімнату, квартиру, будинок – 62%). Отже, збільшується кількість осіб, які, ледь «ставши на ноги» на новому місці, відшукують можливості знімати окреме житло.

4. При переселенні до іншого населеного пункту, чи відчували Ви неприязне ставлення з боку місцевих мешканців?

«Так» на це питання було отримано від 20% переселенців (раніше – 24%). Тобто, ситуація трохи покращується. Місцеві мешканці перестають вбачати в приїжджих чужинців.

5. В який термін Ви отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після подання заяви до відповідного органу соціального захисту населення:

В день звернення – 61%, через декілька днів – 39%, не змогли отримати – 0% (раніше: в день звернення – 46%, через декілька днів – 54%, не змогли отримати – 0%). Очевидним є певний поступ у цьому питанні.

6. Чи траплялися з Вами випадки безпідставної відмови чи навмисного затягування процесу оформлення документів з боку працівників територіальних підрозділів Державної міграційної служби України в Харківській області, з тих підстав, що Ви є внутрішньо переміщеною особою?

На це питання відповіли «так» 10% опитаних (раніше – 12%). Свої міркування щодо бюрократизму чиновників ДМС переселенці пов’язували з задовгим оформленням документів, що інколи має місце.

7. Чи відмовляли Вам як внутрішньо переміщеній особі, у наданні допомоги в центрах зайнятості?

Лише 1% з опитаних повідомив про такий факт (раніше – 3%).

8. При спробі працевлаштування на роботу, чи відмовляли Вам у зв’язку з тим, що Ви є внутрішньо переміщеною особою?

І цього разу було чимало таких повідомлень – позначку «так» поставили 18% респондентів (раніше – 20%). Фактично, як і раніш, деякі потенційні роботодавці побоюються брати на роботу переселенців, побоюючись, що останні можуть у будь-який час, звільнившись, повернутися додому – на Донеччину чи Луганщину.

9. Чи помічали Ви з боку роботодавця та колег по роботі упереджене ставлення до Вас лише з тих підстав, що Ви є внутрішньо переміщеною особою?

«Так» відповіли 10% переселенців (раніше – 11%). Ситуація майже не змінилася.

10. Чи було при прийнятті на роботу з боку роботодавця заниження заробітної плати у порівнянні з заявленою, після того, як останній дізнавався про те, що Ви є внутрішньо переміщеною особою?

Про це повідомили 8% опитаних (раніше – 6%). Ймовірно, за часів економічної кризи деякі роботодавці намагаються «економити» на зарплатах своїм працівникам – і це буває, як відомо, не тільки у випадках з ВПО.

11. При спробі оренди житла чи відмовляли Вам з тих підстав, що Ви є внутрішньо переміщеною особою?

«Так» відповіли 32% опитаних (раніше – 35%). На жаль, назвати це «покращенням» не доводиться. Упереджене ставлення наймодавців не кануло в Літу, а в умовах підвищення цін на комунальні тарифи, вони нерідко воліють мати «більш стабільних» наймачів, ніж ВПО.

12. Чи завищував власник вартість оренди житла через те, що Ви є внутрішньо переміщеною особою?

Зазначили «так» 30% переселенців (раніше – 26%). Вірогідно, збільшення вартості оренди житла викликано не дискримінаційними мотивами, а суто економічними (див. питання 11).

13. Чи відмовляли Вам у банківських установах у наданні фінансових послуг (оформленні кредитів, відкритті рахунків тощо) у зв’язку з тим, що Ви є внутрішньо переміщеною особою?

5% опитаних написали, що мали проблеми з банківськими установами (раніше – 10%). Відмічається прогрес у 2 рази. Може, банки готові залучати кошти і йдуть на поступки, а може й самі переселенці, поступово інтегруючись у нові громади, знаходячи постійні джерела доходів, викликають у фінустанов більше довіри.

14. Чи відмовляли Вам у наданні медичної допомоги у закладах охорони здоров’я Харківської області з тих підстав, що Ви є внутрішньо переміщеною особою?

Усього 2% відповіли «так» (раніше – 4%). Як пишуть соціологи у таких випадках, цифра знаходиться у межах «статистичної похибки». Думається, що наші заклади охорони здоров’я частіше відмовляють у наданні якісних послуг місцевим жителям.

15. Чи виникали у Вас перешкоди як у внутрішньо переміщеної особи, з приводу отримання пенсій та інших соціальних виплат?

Значна кількість респондентів – 26% – поставили позначку «так» у даному питанні (раніше – 33%). Хоча, слід відзначити, у розмовах з переселенцями з’ясовувалось, що у більшості випадків зволікання чиновників у соціальній сфері пов’язані з проблемами у документальному підтвердженні переселенцями свого різного роду пільгового статусу.

16. Чи відмовляли Вам у прийомі дитини до дитячого садка чи до школи з тих підстав, що Ви є внутрішньо переміщеними особами?

Цього разу у даному питанні стоїть твердий «0» (раніше – 2%). Тому будемо сподіватися, що всі батьки, які мали бажання відвести свою дитину до дитсадку чи до школи, домоглися цього.

17. Чи відмовляли Вам у переведенні (вступі) до вищого навчального закладу з тих підстав, що Ви є внутрішньо переміщеною особою?

Як і раніше, тут – 0%. Приємна стабільність.

18. Чи примушували Вас до проходження військової служби у зв’язку з мобілізацією, вказуючи на Ваш статус внутрішньо переміщеної особи?

Зараз мобілізація не проводиться, але «за мотивами» попередніх «кампаній» 3% відмітили, що мали проблеми при спілкуванні з працівниками військкоматів (раніше – 4%). Хочеться вірити, що в подальшому комплектування армії поступово перейде на професійну основу, і відпаде необхідність задавати таке питання.

19. Чи зазнавали Ви утисків з боку працівників міліції, з тих підстав, що Ви є внутрішньо переміщеною особою?

З огляду на те, що попереднє визначення було не дуже чітким (раніше запитували про утиски з боку «представників правоохоронних органів»), цього разу питання трохи переформулювали. І вже попередній «0» перетворився на 3%. Це небагато, але більше схоже на правду – з огляду на те, що дехто з переселенців скаржився на необґрунтоване чіпляння співробітників ДАІ, які охочі зупиняти автівки з донецькими та луганськими номерами.

20. Чи зверталися Ви зі скаргами на порушення Ваших прав?

«Так» відповіли 7% респондентів (раніше – 9%). Можливо, невелика кількість скаржників викликана незначною чисельністю порушень їх прав з боку органів влади та місцевого самоврядування. А може багато хто просто втратив віру в те, що є сенс апелювати до чиновників…

Підсумовуючи, слід зазначити, що в ході анкетування не виявлено жорстких форм дискримінаційних проявів щодо ВПО. Навпаки, по ряду позицій відмічається тенденція до поліпшення ситуації. Отже, спільна гуманітарна діяльність з боку волонтерів, правова допомога та правова освіта з боку правозахисників та налагоджена робота державних інституцій дійсно можуть на практиці покращити становище внутрішньо переміщених осіб та ставлення до них з боку місцевого населення.

Нагадаємо, дане анкетування здійснено Чугуївською правозахисною групою в рамках ініціативи «Підвищення обізнаності вимушено переміщених осіб щодо захисту від дискримінації, налагодження діалогу між внутрішньо переміщеними особами, роботодавцями та місцевою владою», що  реалізовувався Чугуївською правозахисною групою в межах проекту «Досягнення рівності: спільний підхід для покращення стану рівності та недискримінації», за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження», у співпраці з ГО «Центр соціальна дія» та Коаліцією з протидії дискримінації в Україні.