Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 47 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 02.11.2015 – 06.11.2015

Надійшло 65 проектів законів та постанов Верховної Ради України, зокрема 32 процедурні постанови, пов’язані з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових комісій, зміною меж населених пунктів, проведенням парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0070 від 06.11.2015 (Президент України) про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Малайзією про продовження дії Угоди між Україною та Малайзією про направлення Малайзійського персоналу до України у зв'язку з падінням літака «Malaysian Airlines» рейсу MH17 від 1 серпня 2014 року.

Проект передбачає надання Україною згоди на продовження до 18 серпня 2016 року дії Угоди між Україною та Малайзією про направлення Малайзійського персоналу до України у зв'язку з падінням літака «Malaysian Airlines» рейсу МН17 від 1 серпня 2014 року, що сприятиме подальшій участі Малайзійської Сторони у розслідуванні причин катастрофи літака «Malaysian Airlines» рейсу МН17.

Проект 3428 від 06.11.2015 (Президент України) про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України для участі у багатонаціональному навчанні.

Пропонується схвалити рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил Сполучених Штатів Америки, інших держав – членів НАТО та держав – учасниць програми «Партнерство заради миру» на територію України у листопаді – грудні 2015 року для участі в багатонаціональному навчанні з підготовки підрозділів збройних сил.

Проект був прийнятий за основу та в цілому 12.11.2015 та невдовзі підписаний Президентом.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 3402 від 04.11.2015 (Гончаренко О. О.) про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Метою проекту декларовано припинення постачання товарів, робіт і послуг на пільгових умовах на користь окупаційного режиму, а також зловживань, що виникають внаслідок постачання товарів до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, зокрема, незаконне переміщення таких товарів до території Російської Федерації з уникненням від сплати необхідних платежів до Державного бюджету України. Проект покликаний знизити соціальну напругу, що виникла внаслідок надання пільг окупаційному режиму та інших факторів, що свідчать про неефективне функціонування Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Ідеологічні питання

Проект Постанови 3392 від 02.11.2015 (Купрій В. М.) про припинення політичних репресій в Україні.

На думку ініціатора проекту, «У даний час в Україні здійснюється безпрецедентний тиск на політичні сили та громадських активістів, які перебувають у реальній опозиції до влади. Арешти лідера партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Геннадія Корбана, народного депутата України Ігоря Мосійчука, лідерів партії «Свобода», активістів «Правого сектору», учасників Революції Гідності, добровольців, які ризикували своїм життям задля майбутнього України, стали одними із найганебніших проявів політичних репресій». Пропонується «категорично засудити політичні репресії проти українських політиків і громадських активістів» та «звернутись до Президента України Петра Порошенка щодо вжиття заходів для негайного припинення репресій патріотів із забезпеченням їх конституційного права на свободу та звільнення з займаних посад керівництва правоохоронних органів».

Класичний приклад «пропозиції від опозиції», яка приречена на відхилення її парламентською більшістю.

Проект 3412 від 05.11.2015 (Барна О. С.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо вшанування пам'яті героїв «Небесної Сотні» та загиблих учасників антитерористичної операції).

Пропонується закріпити таке положення: «Кожне засідання Верховної Ради у залі засідань Верховної Ради розпочинається з молитви та хвилини мовчання на честь героїв «Небесної сотні» та загиблих учасників антитерористичної операції».

Повага до героїв є важливим елементом культурного простору нації, однак не слід перебільшувати і перетворювати таку шану на фарс. Зокрема, Україна є світською державою і пропозиція законодавчо закріпити колективну молитву видається порушенням Основного закону. Крім того, «хвилина мовчання» є спеціальною урочистістю. Її повсякденне застосування призведе лише до втрати цієї її особливості та, крім того, постає питання про можливість проведення такого заходу парламентом, тобто відкриття засідання з хвилиною мовчання, у випадку певних трагічних подій. Краще було б запропонувати відкривати з хвилини мовчання засідання в річниці найжорсткішого протистояння під час «Революції Гідності».

Проект 3419 від 06.11.2015 (Білецький А. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони присвоєння географічним об'єктам, юридичним особам та суб'єктам права власності назв, які є іменами або псевдонімами російських державних політичних та військових діячів, а також осіб, які проводили антиукраїнську політику або співзвучні з цими іменами чи псевдонімами).

Пропонується  встановити заборону присвоювати географічним об’єктам, юридичним особам та об’єктам права власності назви, які є іменами або псевдонімами російських державних, політичних та військових діячів, а також осіб, які проводили антиукраїнську політику або співзвучні з цими іменами чи псевдонімами. При цьому уточнюється, що «російські державні, політичні та військові діячі, а також особи, які проводили антиукраїнську політику – це особи, які представляли політичні режими Росії або інших держав, що проводили антиукраїнську політику і брали безпосередню участь в її проведенні». Натомість рекомендується: «при обранні і затвердженні назв географічних об’єктів пріоритетними потрібно вважати автохтонні назви цих об’єктів, зокрема такі, які пов’язані безпосередньо з самобутнім походженням географічних об’єктів, що перейменовуються». Також пропонується значно обмежити право громадян на участь у виборі назви «юридичної особи та об’єкта права власності» закріпивши, що «проведення громадського обговорення не скасовує обов’язковість зміни імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об’єктам права власності, якщо таке ім’я фізичної особи, ювілейна та святкова дата, назва і дата історичної події не відповідають положенням частини шостої або сьомої статті 3 цього Закону».

Проект доволі подібний до проекту 3368 від 29.10.2015 (Горбунов О. В.) (див. Бюлетень № 46) і поділяє багато його недоліків.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 3390 від 02.11.2015 (Федорук М. Т.) про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо забезпечення державної підтримки добровільного об'єднання територіальних громад.

Пропонується доповнити частину 3 статті 11 зазначеного закону абзацом такого змісту: «Якщо протягом місяця після подання Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації до Верховної Радою [так в тексті – авт. огл.] Автономної Республіки Крим, відповідної обласної ради проекту Перспективного плану формування територій громад чи змін до нього Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна обласна рада не схвалила проект чи зміни до нього, Кабінет Міністрів України може визнати створені відповідно до статті 7 цього Закону об’єднані територіальні громади, які відповідають проекту Перспективного плану формування територій громад чи змінам до нього як такі, що відповідають Перспективному плану формування територій громад».

Зміни покликані уточнити порядок визнання об’єднаних територіальних громад такими, що відповідають Перспективному плану формування територій громад, що є принциповим для отримання фінансування такими громадами. Втім запропонований текст видається дещо плутаним.

Проект 3394 від 02.11.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (щодо діяльності адміністративної колегії).

Пропонується доповнити ст. 12-1 «Порядок утворення і діяльності колегіальних органів Антимонопольного комітету України» зазначеного закону положенням про те, що «постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель очолює державний уповноважений Антимонопольного комітету України, який має вищу юридичну освіту», а ст. 22-1 «Обов'язок надання інформації» – положенням: «Якщо інформація, яку вимагає надати орган Антимонопольного комітету України у зв’язку із дослідженням товарного ринку, що проводиться поза межами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вже надавалася протягом дванадцяти місяців, що передують дню отримання такої вимоги, будь-якому органу Антимонопольного комітету України і не зазнала змін, особа, від якої вимагається така інформація, має право не надавати її повторно, повідомивши про це орган Антимонопольного комітету України, який вимагає надати інформацію, у письмовому вигляді із зазначенням реквізитів листа, яким була надіслана запитувана інформація».

Слушне уточнення процедурних моментів.

Проект 3401 від 03.11.2015 (Власенко С. В.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо удосконалення законодавчого процесу).

Метою законопроекту проголошено упорядкування і вдосконалення певних процедур законотворчого процесу. Зокрема, пропонується: скоротити кількість скорочених обговорень та процедур розгляду законопроектів;- удосконалити процедуру відкликання законопроектів, подання альтернативних законопроектів; заборонити більш як одне сигнальне голосування з одного питання; виключити можливість прийняття законопроекту в першому читанні за основу та в цілому.

Пропозицій доволі багато і кожна з них потребує окремого розгляду, але загальне спрямування проекту безумовно заслуговує на підтримку.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 3371-1 від 04.11.2015 (Тарута С. О.) про особливості проведення голосування на чергових виборах депутатів Красноармійської міської ради Донецької області, депутатів Маріупольської міської ради Донецької області, Красноармійського міського голови, Маріупольського міського голови 25 жовтня 2015 року.

Проект альтернативний проекту 3371 від 29.10.2015 (Бойко Ю. А.) про забезпечення проведення голосування на чергових виборах депутатів міських рад та міських голів у містах Красноармійську та Маріуполі Донецької області у 2015 році та фактично замінює відкликаний тим же автором Проект постанови 3361 від 27.10.2015 (Тарута С. О.) про забезпечення конституційних виборчих прав виборців міст Маріуполя та Красноармійська (щодо обох проектів див. Бюлетень № 46).

Проект передбачає: 1) провести голосування на чергових виборах депутатів Красноармійської, Маріупольської міських рад Донецької області та Красноармійського, Маріупольського міських голів у неділю 15 листопада 2015 року; 2) виборчі бюлетені для голосування на чергових виборах депутатів Красноармійської, Маріупольської міських рад Донецької області та Красноармійського, Маріупольського міських голів 25 жовтня 2015 року виготовляються Центральною виборчою комісією та передаються дільничним виборчим комісіям у встановленому нею порядку; 3) Кабінету Міністрів України протягом трьох днів з дня набрання чинності цим Законом у разі необхідності за зверненням Центральної виборчої комісії забезпечити фінансування заходів, необхідних для реалізації цього Закону; та 4) Центральній виборчій комісії протягом трьох днів з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Незважаючи на пропозиції ГНЕУ щодо доопрацювання проекту, він був прийнятий як закон за скороченою процедурою 10.11.2015 і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3391 від 02.11.2015 (Купрієнко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника).

Пропонується уточнити положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника, визначивши, що така пенсія на дітей призначається в розмірі 100 відсотків пенсії за віком померлого батька чи матері, що розподіляється між дітьми рівними частками або виплачується єдиній дитині, а у разі смерті обох батьків призначається більша за розміром пенсія батька чи матері. Водночас Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пропонується доповнити нормою такого змісту: дітям загиблого (померлого) годувальника пенсія призначається у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між дітьми рівними частками або виплачується єдиній дитині, а у разі смерті обох батьків призначається більше за розміром грошове забезпечення (заробітна плата)  батька чи матері.

Проект 3393 від 02.11.2015 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення реєстрації місця проживання дитини.

Пропонується внести зміни до ЦК України та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якими установити, що у разі спору або, якщо місце реєстрації або місце перебування одного із законних представників (батьків, усиновлювачів, опікунів) невідоме, реєстрація місця проживання фізичної особи у віці до чотирнадцяти років здійснюється на підставі рішення органу опіки та піклування, за місцем проживання одного із законних представників дитини, з яким вона проживає, або рішення суду. При реєстрації місця проживання фізичної особи у віці до чотирнадцяти років, у разі якщо її законні представники мають різне місце реєстрації або місце реєстрації чи проживання одного із них невідоме, орган реєстрації проводить перевірку даних щодо відсутності (наявності) місця реєстрації фізичної особи у віці до 14 років з використанням Єдиного державного демографічного реєстру.

Проект 3420 від 06.11.2015 (Королевська Н. Ю.) про запровадження принципу мовчазної згоди при наданні житлових субсидій.

Пропонується закріпити в законодавстві принцип мовчазної згоди при наданні житлових субсидій (далі – принцип мовчазної згоди) – принцип, згідно з яким громадянин набуває право на оплату нарахованих на всю площу житла та фактично спожитих згідно показників засобів обліку житлово-комунальних послуг зі зниженням їх цін та тарифів на 70 відсотків, а у разі звернення за призначенням субсидії для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива – право на отримання субсидії у подвійному розмірі, за умови якщо ним подано в установленому порядку необхідні документи у повному обсязі, але рішення про призначення (непризначення) субсидії не було прийнято протягом десяти днів після подання документів. Передбачається, що після виникнення у громадянина права на застосування принципу мовчазної згоди структурний підрозділ з питань соціального захисту населення зобов’язаний протягом 30 днів письмово повідомити йому про наявність підстав для призначення субсидії або про їх відсутність, а також про прийняте рішення про призначення (непризначення) субсидії. Зазначимо, що принцип мовчазної згоди не може бути застосований власниками (наймачами) житла, загальна площа якого перевищує для квартир – 80 кв. метрів, для житлових будинків – 120 кв. метрів.

Як видається, проект не містить головного – докладних процедур його застосування. Крім того, орієнтація при призначенні субсидій виключно на розмір площі квартири/будинку є недостатньою. Адже чимало багатодітних сімей мають у власності відносно великі чотирикімнатні квартири старого зразка загальною площею більші від 80 кв. м, водночас власники двох, трьох чи більше невеликих квартир мають можливість отримувати субсидію відносно кожної. Зважаючи на це проект видається таким, що потребує доопрацювання.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 3400 від 03.11.2015 (Логвинський Г. В.) про внесення змін до статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів.

Пропонується поширити чинні умови законодавства щодо відрядження суддів на випадки їх відрядження на роботу до міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною.

Проект 3406 від 05.11.2015 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо захисту житлових прав громадян.

Пропонується доповнити закон такою обмежувальною нормою: не здійснюється звернення стягнення на єдине житло боржника (квартиру у багатоквартирному будинку чи приватний будинок та земельну ділянку, на якій він розташований), якщо за виконавчим провадженням стягненню підлягає заборгованість по сплаті рахунків за споживання житлово-комунальних послуг в разі, якщо сума рахунків за споживання житлово-комунальних послуг (сукупно за місяць в межах соціальних норм) становить більше 15%. щомісячного доходу сім'ї.

Ініціатива по суті є слушною, але бажано аби такі пропозиції йшли разом з відповідними уточненнями процедурних питань, оскільки постає питання, як здійснювати провадження у справах про стягнення заборгованості по сплаті рахунків за споживання житлово-комунальних послуг.

Проект 3407 від 05.11.2015 (Шпенов Д. Ю.) про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

На думку ініціаторів проекту, Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» суперечить Конституції України та міжнародним принципам і, відповідно прийняття проекту «надасть можливість відновити конституційні процедури стосовно порядку розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів з врахування міжнародної практики та європейських стандартів».

Проект 3414 від 05.11.2015 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення стандартів правосуддя у відповідність до міжнародних принципів).

У проекті з посиланням на думку Веніціанської комісії пропонується скасувати ряд положень, які були внесені в законодавство України з метою відновлення довіри до судової влади. Йдеться, зокрема, про скасування заборони перебувати на посаді судді особам, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України «Про очищення влади»; скасування первинного кваліфікаційного оцінювання суддів Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, а також регулярного оцінювання судді іншими суддями відповідного суду шляхом анкетування та громадськими об’єднаннями шляхом незалежного оцінювання роботи судді в судових засіданнях; суттєво скорочення підстав дисциплінарної відповідальності суддів і скасування такого дисциплінарного стягнення,як переведення до іншого суду; скасування положення про можливість внесення подання про звільнення судді з посади у разі, якщо установлено факт недоброчесної поведінки судді, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим ним та членами його сім’ї майну і доходам; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди; суттєве розширення повноважень Вищої ради юстиції в частині розгляду скарг на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та перегляду цих рішень.

Окремі з цих пропозицій, ймовірно, заслуговують на увагу, але загальна їх спрямованість видається загрозливо реакційною.

Проект 3415 від 05.11.2015 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення у відповідність до висновку Венеціанської комісії).

Пропонується виключити із Законів України «Про очищення влади» та «Про судоустрій і статус суддів» всі згадки про можливість поширення на професійних суддів процедури очищення влади (люстрації).

Розглядаючи в комплексі всі три останніх проекти, слід погодитися, що юридичне закріплення курсу на відновлення довіри до судової влади примушує бажати кращого, але запропоноване повне виведення суддівського корпусу з під люстраційних процедур видається абсолютно неприйнятним.

Проект 3413 від 05.11.2015 (Савченко Н. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання).

Пропонується доволі суттєво переглянути процедурні питання пов’язані з зарахуванням судом строку попереднього ув’язнення. Зокрема, пропонується у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, таке зарахуванням здійснювати з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Особливий порядок зарахування передбачений також у разі призначення судом іншого покарання, аніж позбавлення волі.. Суд зобов'язаний повністю звільнити засудженого від відбування основного покарання: 1) при призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті [ част. 1 ст. 72, йдеться про позбавлення волі, обмеження волі, службове обмеження волі, виправні роботи чи громадські роботи. – авт. огл.]; 2) якщо строк попереднього ув’язнення, відбутий засудженим в межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання із числа передбачених частиною першою цієї статті. Також пропонується визначити, що «у випадку, якщо до винесення вироку строк попереднього ув'язнення, відбутий особою, перевищуватиме відповідно до визначеного першим абзацом цієї частини співвідношення максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною цього кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа повинна бути негайно звільнена судом з-під варти як за ініціативою суду, так і за ініціативою особи, яка звільняється або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається як на стадії судового розгляду кримінального провадження, так і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження».

Незважаючи на суттєві зауваження ГНЕУ, проект було 26.11.2015 без особливих заперечень (вочевидь з поваги до героїчної постаті ініціатора проекту) за скороченою процедурою прийнято як закон і 07.12.2015 направлено на підпис Президенту України.

Проект 3423 від 06.11.2015 (Ківалов С. В.) про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізму здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції).

Пропонується установити вимогу, згідно з якою «кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів лише за клопотанням обвинуваченого». Зараз таке клопотання не потрібне і всі справи мають розглядатися колегіально.

На думку ініціаторів проекту, його прийняття призведе до вдосконалення правового регулювання порядку здійснення кримінального провадження та підвищення його ефективності, проте підстави для такого очікування не зовсім зрозумілі. Загалом видається, судячи з наведених у пояснювальній записці матеріалів, що пропоновані зміни цілком і повністю нав’язуються представниками обвинувачення.

Проект 3426 від 06.11.2015 (Пашинський С. В.) про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо суб'єктів сектору безпеки та оборони в умовах дії особливого періоду).

Пропонується звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях силові відомства (Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Службу безпеки України, Національну гвардію України, Державну прикордонну службу України, Службу зовнішньої розвідки України, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державну спеціальну службу транспорту) в умовах дії особливого періоду та проведення антитерористичної операції.

Аргументи ініціатора проекту на користь такого виключення із загальних правил не видаються переконливими.

Культура та освіта

Проект 3416 від 05.11.2015 (Фельдман О. Б.) про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я (спеціальну освіту).

Згідно з пояснювальною запискою проект спрямований на забезпечення реалізації держаних гарантій на отримання певного рівня освіти особами з обмеженими можливостями здоров’я. Такими особами визнаються особи, які мають фізичні та/або психічні вади, що перешкоджають засвоєнню освітніх програм без створення спеціальних умов для отримання освіти. Вони можуть одержувати спеціальну освіту у спеціальних навчальних закладах, спеціальних навчальних підрозділах, закладах інтегрованого навчання, навчальних закладах загального призначення. Для осіб, які за станом здоров’я тимчасово або постійно не відвідують навчальні заклади, органи управління освітою, у віданні яких знаходяться відповідні навчальні заклади, зобов’язані організувати навчання вдома. Для надання допомоги дітям, що мають різні порушення мови і навчаються у навчальних закладах загального призначення, організується логопедична служба. У проекті розглядаються питання організації, кадрового забезпечення і фінансування спеціальної освіти; права у сфері спеціальної освіти осіб з обмеженими можливостями здоров’я, їх батьків та інших законних представників; соціальні гарантії і пільги, працівникам, які беруть участь у здійсненні соціальної освіти.

Враховуючи соціальну значимість порушених питань, проект заслуговує на ретельне опрацювання.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 3404 від 05.11.2015 (Кутовий Т. В.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель.

Зміни зводяться до заміни числа 2016 на 2017, тобто ще на рік продовжена заборона відчуження сільськогосподарських земель.

Проект був прийнятий як закон 10.11.2015 і повернутий з підписом Президента України 07.12.2015.

Проекти з інших питань

Проект 3396 від 02.11.2015 (Артюшенко І. А.) про внесення зміни до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (щодо проведення перевірок з дотримання законодавства з питань охорони навколишнього природного середовища).

Чергова спроба скасувати обмеження на проведення перевірок у 2015–2016 роках. На цей раз пропонується не поширювати встановлені обмеження: «з 1 грудня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі в пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі; поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, що здійснюються центральним органом виконавчої влади що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а також його територіальними органами».

Як і в попередніх аналогічних випадках, не бачимо підстав для відповідного виключення із загального правила.

Проект 3398 від 02.11.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо електронних засобів оплати проїзду в міському пасажирському транспорті.

Зміни стосуються переважно двох аспектів: необхідності наявності встановлених законодавством довідок або посвідчення для отримання пільгового проїзду, а також щодо автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті. Зокрема визначаються поняття: «автоматизована система оплати проїзду в міському пасажирському транспорті – програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення оплати шляхом використання електронного засобу оплати проїзду та ведення обліку проїзду пасажирів» та «електронний засіб оплати проїзду – спеціальна електронна картка або разовий електронний квиток, що дає пасажиру право на проїзд та на перевезення багажу в автобусі на міському автобусному маршруті загального користування, а також персональна електронна картка або пільговий електронний квиток для ведення обліку проїзду пасажирів, які мають право на безоплатне отримання транспортних послуг».

Проект 3395 від 02.11.2015 (Помазанов А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання договірних відносин у сфері електроенергетики.

Пропонується доповнити ЦК України статтею, в якій буде відображено договір постачання електроенергії споживачу як різновид договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу за предметним критерієм та особливістю суб’єктного складу, а саме: менш захищеної сторони – фізичної особи-споживача. Також передбачено в статті 1 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» викласти в новій редакції терміни «електропостачальник» та «побутовий споживач електричної енергії (побутовий споживач)».

Проект 3427 від 06.11.2015 (Помазанов А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання корпоративних відносин.

Пропонується внести ряд змін щодо діяльності господарських товариств. Основна увага приділена окремим питанням створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, а також правам їх засновників. Пропонуються також деякі зміни в законодавство про акціонерні товариства.

Проект 3403 від 04.11.2015 (Юринець О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей виконання проектів міжнародної технічної допомоги.

Пропонується пункт 197.11 ст. 197 ПК України викласти в такій редакції: «Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України майна як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу». Водночас звільняються від оподаткування операції з постачання товарів і послуг, надання майна фізичними та юридичними особами України, органами місцевого самоврядування України та органами виконавчої влади України для проектів міжнародної технічної допомоги, в тому числі проектів транскордонного співробітництва». Також передбачається уточнити ряд положень, які не дістали належного висвітлення у Рамковій угоді між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств від 03.09.2008.