Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 53 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 14.12.2015 – 18.12.2015

Надійшло 67 проектів законів та постанов Верховної Ради України, зокрема 33 процедурні постанови, пов’язані з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, внесенням змін до календарного плану та порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, звільненням суддів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових і митних пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0073 від 14.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про діяльність прикордонних уповноважених.

Пропонується ратифікувати угоду, підписану урядами «з метою дотримання режиму державного кордону між Україною і Республікою Білорусь, правопорядку на державному кордоні, а також своєчасного врегулювання інцидентів на державному кордоні та вирішення інших прикордонних питань». Угодою вводиться інститут «прикордонних уповноважених», які в ній визначаються як «посадові особи з числа офіцерів органів охорони державного кордону, які призначаються відповідно до законодавства держав Сторін для вирішення питань щодо забезпечення режиму державного кордону, а також вирішення прикордонних інцидентів». І провідна увага в угоді приділена саме порядку роботи прикордонних уповноважених.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 3666 від 17.12.2015 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення зміни до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо гарантування виступу сільських, селищних, міських голів, в тому числі голів об’єднаних територіальних громад, голів районних рад, на пленарних засіданнях рад.

Суть змін викладена у назві проекту. Пропонується додати другий абзац до частини 2 зазначеної статті такого змісту: «Сільські, селищні міські голови, в тому числі голови об’єднаних територіальних громад, мають право на виступ (виступи) на пленарних засіданнях районних рад, а сільські, селищні міські голови, в тому числі голови об’єднаних територіальних громад, голови районних рад, мають право на виступ на пленарних засіданнях обласних рад».

Проект 3667 від 17.12.2015 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення зміни до статті 22 Бюджетного кодексу України (щодо визначення сільських, селищних, міських голів об’єднаних територіальних громад розпорядниками бюджетних коштів).

У проекті передбачається, що, якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету може виконувати не лише голова такої місцевої ради, а й сільський, селищний, міський голова.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 3661 від 17.12.2015 (Луценко Ю. В.) про нульову декларацію.

Проект передбачає запровадження режиму звільнення фізичних осіб – резидентів від юридичної відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства, законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та збори на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій за будь-який період до дня набрання чинності Законом, що реалізується фізичними особами шляхом добровільного декларування (подання так званої нульової декларації) протягом 12 місяців з дня набрання чинності Законом належних їм доходів, іншого майна, майнових прав, які одержані (оформлені) з порушенням такого законодавства та сплати податку за декларування доходів, іншого майна, майнових прав (цей податок передбачається проектом 3662). Такий режим не поширюватиметься на доходи, інше майно, майнові права, одержані внаслідок інших правопорушень, а також на доходи, інше майно, майнові права, набуті особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в період, коли ці особи обіймали відповідні посади. Такі особи можуть подати нульову декларацію щодо доходів, іншого майна, майнових прав, набутих у час, коли вони не обіймали посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, і з обов’язковим зазначенням інформації про джерела походження об’єктів, щодо яких подається нульова декларація та строків їх набуття. Інші ж суб’єкти подання нульової декларації звільняються від необхідності зазначення в ній інформації про джерела походження відповідних об’єктів. Проектом передбачено також внесення відповідних змін до КУпАП, КК та КПК України, ЦПК України, законів України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Факт подання фізичною особою нульової декларації та поширення на неї режиму звільнення від юридичної відповідальності за порушення відповідного законодавства може бути встановлено рішенням суду; таке рішення суду не є встановленням фактів виникнення, переходу або припинення прав на об’єкти, щодо яких подається нульова декларація.

Проект 3662 від 17.12.2015 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульової декларації.

У проекті, який подається в єдиному пакеті з попереднім проектом, передбачається доповнити підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 16-2, в якому тимчасово на дві роки від дня набрання чинності Законом України «Про нульову декларацію» встановити податок за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктом подання нульової декларації. Запроваджується прогресивна шкала ставок цього податку (від 1% з вартості об’єкта оподаткування до 25 млн грн до 5% з вартості об’єкта оподаткування від 100 млн і 1 грн). Нарахування і сплата податку за цими ставками здійснюються платниками податку самостійно і добровільно. Доходи, інше майно, майнові права, з яких сплачено цей податок, звільняються від оподаткування іншими податками, зборами, встановленими ПК України, протягом двох років з дня набрання чинності Законом України «Про нульову декларацію». А платники податку, які сплатили податок у встановлений строк, звільняються щодо об’єкту оподаткування від нарахування і сплати штрафних (фінансових) санкцій, а також застосування інших заходів, передбачені цим Кодексом.

Проект 3663 від 17.12.2015 (Луценко Ю. В.) про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України щодо податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктами подання нульової декларації.

Третій проект з єдиного пакету передбачає. що податок за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктами подання нульової декларації належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Ідея, закладена в проектах 3661–3663, безумовно заслуговує на увагу, що не виключає необхідності її ретельного обговорення і осмислення, насамперед економістами та фахівцями з фінансового права.

Проект Постанови 3676 від 18.12.2015 (Ар’єв В. І.) про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи, пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи».

Пропонується вимогу про «збільшення видатків на пенсійне забезпечення інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілих дітей та евакуйованих у 1986 році із зони відчуження, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою» поширити на «осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до моменту прийняття постанови про «Порядок відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» від 16 грудня 1992 р. № 706».

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 3651 від 14.12.2015 (Лещенко С. А.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо встановлення порядку передачі кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими органів прокуратури, до Національного антикорупційного бюро України).

Відповідно до Прикінцевих і Перехідних положень КПК України починаючи з 19 листопада 2015 року, слідчі органів прокуратури втратили право здійснювати досудове розслідування у кримінальних провадженнях, підслідних Національному антикорупційному бюро України (далі – НАБ). Ці провадження з 26 листопада 2015 р. слідчі органів прокуратури у тримісячний строк мали передати до НАБ. Тому у первісній редакції проекту пропонувалося, щоб матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, але які підслідні НАБ, за загальним правилом передати у провадження НАБ і встановити порядок цієї передачі. Утім, формування штату як НАБ, так і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затягнулося порівняно з раніше передбаченими строками. Зважаючи на ці обставини, а також враховуючи, що лише у провадженні Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебувало більше 2,5 тис. кримінальних проваджень, підслідних НАБ, виконати вимоги Закону щодо негайної передачі цих проваджень до НАБ без завдання істотної шкоди інтересам потерпілих та підозрюваних у кримінальних провадженнях, а також слідства виявилося неможливим. Тому 21.12.2015 була внесена доопрацьована редакція проекту, яка передбачала, що згадані матеріали загалом залишаються у провадженні слідчих органів прокуратури до завершення їх розслідування, але на строк не більше ніж п’ять років з дня набрання чинності КПК України. Як виняток, на підставі постанови прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, матеріали відповідного провадження передаються до НАБ у разі, коли заступником Генерального прокурора України – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, або його першим заступником чи заступником прийнято таке рішення.

При розгляді проекту 24.12.2015 він був відхилений, оскільки законодавці віддали перевагу альтернативному проекту.

Проект 3651-1 від 18.12.2015 (Кожем’якін А. А.) про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими органів прокуратури.

Альтернативний попередньому проект, в якому пропонувалося абзац четвертий пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України викласти в такій редакції: «Після введення в дію частини п’ятої статі 216 цього Кодексу розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватись слідчими органів прокуратури, які користуються  повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування».

Запропонований підхід знайшов цілковиту підтримку ГНЕУ і 24.12.2015 проект був прийнятий як закон «за основу та в цілому».

Проект 3653 від 15.12.2015 (Луценко І. С.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення порядку оскарження рішень в адміністративному судочинстві.

Пропонується закріпити касаційний перегляд судових рішень у справах про адміністративне правопорушення. Зазначається, що у касаційному порядку можуть бути переглянуті судові рішення у справах про адміністративні правопорушення у разі, якщо за вчинення адміністративного правопорушення застосоване більш суворе стягнення, ніж попередження. Відповідно вноситься уточнення щодо апеляційних постанов: «Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її постановлення й оскарженню не підлягає, за винятком випадків, коли за вчинення адміністративного правопорушення застосоване більш суворе стягнення, ніж попередження». Порядок касаційного оскарження пропонується закріпити у новій статті 294-1. Зокрема передбачається що касаційна скарга має бути подана протягом 30 днів з моменту винесення постанови, подавати її можуть «особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник», сама скарга розглядається «колегією у складі трьох суддів Вищого спеціалізованого [пропущено «суду» – авт. огл.] України з розгляду цивільних і кримінальних справ». Зазначимо, що передбачається не лише контроль процесуального порядку розгляду справи в апеляційному провадженні, а перегляд справи в межах касаційної скарги, зокрема суд «може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого чи апеляційного суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим та апеляційним судом». За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін; 2) скасувати судове рішення та закрити провадження у справі; 3) скасувати судове рішення та постановити нове рішення; 4) змінити судове рішення. Втім вводиться застереження, що у разі зміни судового рішення в частині накладення стягнення в межах, передбачених санкцією відповідної статті КУпАП, воно не може бути посилено.

Проект 3655 від 16.12.2015 (Кривошея Г. Г.) про внесення змін до Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» щодо моніторингу ситуації у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Пропонується запровадити згаданий у назві моніторинг, що визначається як «постійне спостереження за характеристиками розповсюдження наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів з метою їх оцінки і прогнозу». Впорядковуватися організація та порядок проведення моніторингу мають новим розділом IV зазначеного закону. Втім положення закону є більшою мірою декларативними. Натомість порядок проведення моніторингу, критерії і показники (індикатори), на підставі яких він здійснюється, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проект 3660 від 17.12.2015 (Алєксєєв С. О.) про внесення змін до Закону України «Про третейські суди» щодо приведення його у відповідність із вимогами міжнародних правил арбітражу.

Запропоновані у проекті правки є відносно незначними, але доволі суттєвими. Так, вводиться застереження, що на розгляд третейського суду виноситься будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, прямо передбачених зазначеним законом (зараз діє норма про просто обмеження законом, що дозволяє вводити такі обмеження іншими законами). Також уточнено, що серед усіх «справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки)» (чинна норма забороняє розгляд усіх таких справ) не можуть розглядатися третейськими судами лише справи «за позовами споживачів про захист їх прав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів»». Серед інших змін звернемо увагу на надання права закріплювати інше місце проведення засідань третейського суду, окрім місця його знаходження, у «регламенті третейського суду або за домовленістю сторін».

Проект 3664 від 17.12.2015 (Лук’янчук Р. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (стосовно операцій з металобрухтом).

Вводиться заборона на «приймання мідного кабелю, проводу, кабельної або проводової продукції з вмістом міді, фідерів незалежно від їх зовнішнього вигляду та стану у фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання». І, відповідно, запроваджується кримінальна відповідальність (стаття 188 КК України) за «Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом мідного кабелю, проводу або їх частин, супутньої кабельної або проводової продукції з вмістом міді або іншого телекомунікаційного обладнання (крім кінцевого абонентського обладнання), зокрема фідерів». Серед кваліфікуючих ознак слід назвати «ті самі дії, вчинені … у поєднанні з проникненням в технологічне приміщення, оглядовий пристрій (колодязь) кабельної каналізації чи до лінійно-кабельних споруд, інше приміщення чи сховище» та «дії, якщо вони спричинили перерву в забезпеченні телекомунікаційними послугами промислових підприємств, органів влади, державних установ, лікарських закладів, правоохоронних органів, частин пожежної охорони, збройних сил, залізничного, морського, річного, повітряного, автомобільного транспорту та електротранспорту».

Проект 3665 від 17.12.2015 (Шкрум А. І.) про медіацію.

Попередній однойменний проект 2480 від 19.03.2015 (Шкрум А. І.) за результатами голосування 15.09.2015 не був включений до порядку денного. Новий проект, як видається, відрізняється від попереднього лише незначними редакційними змінами, зокрема, практично не враховує зауваження ГНЕУ. Проект пропонує визначення термінів «медіація» та «медіатор», визначає основні принципи медіації, правові засади проведення процедури медіації, умови набуття статусу медіатора, особливості проведення процедури медіації під час судового або третейського розгляду, механізми контролю за якістю надання послуг медіації, та засади державної політики в сфері медіації.

Проект 3670 від 17.12.2015 (Рибалка С. В.) про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Значною мірою розширюються положення статті 126 КУпАП, згідно з якою до керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила для перевірки посвідчення водія, прирівнюється «керування транспортним засобом, що підлягає обов’язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, особою, яка не має чинного на території України договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі запису в єдиній централізованій бази даних щодо цього виду обов’язкового страхування, або не пред’явила чинний на території України страховий сертифікат «Зелена картка» (для транспортних засобів з іноземною реєстрацією)». Так само у статті 128 КУпАП до випуску на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам, прирівнюється випуск на лінію транспортних засобів, «по відношенню до яких володілець зобов’язаний укласти, але не уклав договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно, у статті 16 пропонується обов’язок водія мати при собі «страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» замінити на «водій зобов’язаний мати чинний договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Наявність такого договору страхування підтверджується записом, внесеним до єдиної централізованої бази даних щодо цього виду страхування, або пред’явленням страхового сертифікату «Зелена картка», який діє на території України. Для забезпечення перевірки наявності договору водій може надати для огляду витяг із зазначеної бази даних». Також містить декілька положень щодо впорядкування страхової діяльності з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з боку Моторного (транспортного) страхового бюро України, зокрема щодо ведення єдиної централізованої бази даних з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Проект 3673 від 18.12.2015 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення встановлених законом строків визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою).

Пропонується доповнити КУпАП новою статтею 166-23 «Порушення строків оформлення товарів (предметів) гуманітарною допомогою», в якій передбачити відповідальність за «нерозміщення (несвоєчасне розміщення) посадовими особами спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою на офіційному веб-сайті; ненаправлення (несвоєчасне направлення) посадовими особами спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою до органів доходів і зборів та інших державних органів; порушення посадовими особами органів, які безпосередньо здійснюють державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний контроль товарів (предметів) гуманітарної допомоги, строків проведення відповідних видів  товарів (предметів) гуманітарної допомоги». Суб’єктом правопорушення у цій статті є особи, зазначені в статті 5 та частині шостій статті 9 Закону України «Про гуманітарну допомогу».

Культура та освіта

Проект Постанови 3654 від 15.12.2015 (Литвин В. М.) про відзначення 70-річчя з дня заснування Київського національного торговельно-економічного університету.

Пропонується рекомендувати: уряду у місячний строк з дня прийняття цієї постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 70-річчя з часу заснування Київського національного торговельно-економічного університету та у тримісячний строк після утворення зазначеного організаційного комітету розробити та затвердити відповідний план заходів.

Зазначимо, що нині передбачено святкувати на державному рівні ювілеї навчальних закладів вперше у 50-ту річницю, а наступні ювілеї –  не раніше ніж через 25 років.

Проект Постанови 3671 від 18.12.2015 (Куліченко І. І.) про відзначення 100-річного ювілею підготовки будівельних кадрів у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури.

Проект містить численний перелік пропозиції та завдань органам центральної та місцевої влади з нагоди святкування зазначеного у назві ювілею.

Охорона здоров’я

Проект 3674 від 18.12.2015 (Козак Т. Р.) про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення в сільській місцевості).

Короткий за змістом проект, суть якого полягає в пропозиції не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки «при реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення медичними працівниками в сільській місцевості через фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські, дільничні лікарні, амбулаторії, амбулаторії загальної практики сімейної медицини, де відсутні аптеки або структурні підрозділи аптеки».

Практичні аргументи на користь цієї пропозиції, які містяться в пояснювальній записці, видаються доволі слушними.

Проекти з інших питань

Проект 3642 від 14.12.2015 (Васюник І. В.) про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо врегулювання розміщення внутрішньої реклами, реклами на транспорті та соціальної реклами.

Пропонується зобов’язати усі ЗМІ, незалежно від форми власності, розміщувати соціальну рекламу державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами, та надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовником якої є заклади  освіти, культури, охорони здоров’я, які утримуються за  рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації. Зараз ця норма поширюється лише на ЗМІ, які частково чи повністю фінансуються з державного чи місцевого бюджетів. Також пропонується запровадити державне регулювання розміщення внутрішньої реклами та реклами на транспорті через законодавче зобов’язання спиратися на типові правила, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Обидві пропозиції створюють суттєве додаткове навантаження на ЗМІ та деякі інші суб’єкти. Водночас наявність суспільної потреби у таких змінах видається доволі проблематичною.

Проект 3646 від 14.12.2015 (Івченко В. Є.) про внесення змін до деяких законів України щодо збереження державного фінансування робіт з ідентифікації та реєстрації тварин.

Пропонується внести зміни до статей 7 і 10 Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», а також до пункту 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України з питань ідентифікації та реєстрації тварин». Цими змінами передбачається замінити у відповідних положеннях зазначених законів термін «система ідентифікації та реєстрації тварин» «проведення робіт з ідентифікації та реєстрації тварин». Ініціатори проекту зазначають, що хоча державна компенсація власникам за проведення ідентифікації та реєстрації тварин і передбачена законом, в ньому не визначено поняття «система ідентифікації та реєстрації тварин», видатки на фінансування якої мають закладатися у Державному бюджеті згідно з цією нормою закону. Ця вада даного закону може зумовити  зменшення державного фінансування заходів, що стосуються ідентифікації та реєстрації тварин. Зокрема, Уряд, який має встановлювати порядок використання видатків на фінансування системи ідентифікації та реєстрації тварин, наголошує, що  відсутність законодавчого визначення зазначеного терміна та переліку потреб для її функціонування робить неможливим розрахунок потреби у коштах на фінансування цієї системи. Тут слід додати, що небезпека є цілковито реальною, адже урядовий проект 3565 від 01.12.2015 «Про внесення змін до деяких законів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин» передбачає саме відмову від фінансування системи ідентифікації та реєстрації тварин (див. Бюлетень № 51).

Проект 3647 від 14.12.2015 (Немировський А. В.) про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо значного зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Проект цікавий тим, що пропонується змінити не лише ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а й спосіб його обчислення. Замість класності «професійного ризику виробництва» пропонується нарахування збору в залежності від розміру фонду оплати праці, визначеного у відсотках до обсягу доходу протягом календарного місяця. Чим більший відсоток, тим менша база нарахування збору. Єдине застереження, яке, на нашу думку, варто додати, стосується вимоги до фонду оплати праці щодо співвідношення розмірів оплати праці різних категорій працівників, аби ріст фонду не відбувався виключно за рахунок оплати праці керівників.

Проект 3648 від 14.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства.

Метою проекту Закону є забезпечення можливості взяття довгострокових зобов’язань державними партнерами за договорами, укладеними в рамках державно-приватного партнерства для реалізації проектів державно-приватного партнерства. Передбачається, що довгострокове зобов’язання у рамках державно-приватного партнерства – це зобов’язання державного партнера за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства згідно з Законом України «Про державно-приватне партнерство» щодо існуючих об’єктів, функціонування яких забезпечується у межах завдань і функцій відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування, здійснити платежі протягом поточного та/або майбутніх бюджетних періодів приватному партнеру відповідно до умов, передбачених таким договором. Обсяг видатків на оплату довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства на відповідний бюджетний період встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у межах бюджетних призначень відповідного головного розпорядника бюджетних коштів у сумі, визначеній згідно з умовами договору, укладеного у рамках державно-приватного партнерства, у межах фактичних видатків на функціонування відповідних об’єктів за рік, що передує року укладення договору. Зазначений обсяг видатків визначається з урахуванням зміни факторів, що є властивими для цих видатків, зокрема розміру мінімальної заробітної плати, тарифів на регульовані послуги, індексу споживчих цін, податків та зборів. Істотні умови договору державно-приватного партнерства затверджуються Міністерством фінансів України (щодо об’єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об’єктів комунальної власності).

Проект 3649 від 14.12.2015 (Козир Б. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про прикордонний контроль» щодо змінення правил та умов перетинання державного кордону членами екіпажу суден.

Пропонується доповнити статтю 18 «Прикордонний контроль у пунктах пропуску  через державний кордон для морського  та річкового сполучення» зазначеного закону таким положенням: «Прикордонний контроль членів екіпажу суден, які вписані у суднову роль, у випадку коли це є виправданим за результатами оцінки ризиків, не здійснюється та уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України на борт судна не піднімаються».

Як зазначається в пояснювальній записці, прийняття акта зумовлене виконанням Україною зобов’язань щодо адаптації законодавства до стандартів ЄС та необхідністю визначення чітких правил та умов перетинання державного кордону членами екіпажу суден, упровадження в практику здійснення прикордонного контролю в Україні процедур прикордонного контролю, передбачених Кодексом Шенгенських кордонів (Регламент Ради (ЄЕС) № 610/2013 від 26.03.2013). Втім слід зауважити, що декларовані наслідки від такого послаблення контролю у вигляді «ефективної протидії незаконній міграції й іншим загрозам міжнародної злочинності на державному кордоні» видаються занадто оптимістичними.

Проект 3650 від 14.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про залізничний транспорт України. Раніше у цю каденцію в парламент тричі вносилися пропозиції про зміни Закону України «Про залізничний транспорт», але всі вони не мали успіху. Проекти 1507 від 18.12.2014 (Макар’ян Д. Б.) )і 1631 від 25.12.2014 (Сольвар Р. М.) були відкликані, а проект 2924 від 21.05.2015 (Чорновол Т. М.) вирішено профільним комітетом повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання

Новий проект покликаний повністю замінити чинний однойменний закон 1996 року. На думку ініціаторів проекту, його реалізація сприятиме підвищенню конкурентоспроможності залізничного транспорту на внутрішньому і міжнародному ринках транспортних послуг, створить додаткові можливості залучення інвестиційних ресурсів для техніко-технологічної модернізації галузі, дозволить забезпечити реалізацію відповідних положень Угоди про асоціацію та інтеграцію залізничного транспорту України в єдину залізничну систему Європейського Співтовариства.

Проект 3669 від 17.12.2015 (Рибалка С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо надання послуги переказу коштів.

Впорядковується діяльність «агентів учасників платіжних систем». Пропонується визначити, що «Фінансові установи мають право надавати послугу із переказу коштів шляхом укладення агентських договорів із юридичними особами, які від імені фінансової установи здійснюють приймання готівки для подальшого її переказу. Фінансова установа зобов’язана повідомити Національний банк України про укладені нею агентські договори». Такі «Установи - учасники платіжних систем, які уклали агентські договори з юридичними особами, несуть відповідальність перед платником та отримувачем, пов’язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону [Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» – авт. огл.] та умов укладених між ними договорів». Задля забезпечення діяльності таких установ та агентів Національний Банк України «веде реєстр агентів, з якими небанківськими фінансовими установами укладено агентські договори, визначає порядок ведення такого реєстру».

Проект 3672 від 18.12.2015 (Рибалка С. В.) про діяльність форекс-дилерів.

Вже другий проект для цього парламенту, який передбачає спеціальне впорядкування діяльності форекс-дилерів. Перший проект 2290 від 03.03.2015 (Рудик С. Я.) про діяльність форекс-дилерів в Україні отримав негативний висновок ГНЕУ та був відкликаний (02.06.2015).

Згідно з преамбулою, пропонований Закон визначає організаційно-правові засади діяльності небанківських фінансових установ, що здійснюють арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі в системі форекс (форекс-дилери) в Україні і спрямований на забезпечення потреб, прав і законних інтересів громадян. В проекті дається таке визначення: «форекс-дилер – юридична особа, яка надає фінансові послуги шляхом укладання від свого імені і за свій рахунок з фізичними та юридичними особами угоди, та надає таким особам доступ до проведення арбітражних операцій в системі форекс за допомогою відповідного програмного забезпечення або веб-сайтів». Зазначається, що «основним засобом державного регулювання діяльності форекс-дилерів є ліцензування такої діяльності». Тим не менше, ряд функцій з регулювання та контролю, зокрема ведення Єдиного реєстру форекс-дилерів, покладається на орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Серед інших положень слід звернути увагу на таку вимогу: «Слова «форекс», «forex» та похідні від них слова, словосполучення і поєднання з цими словами у назві, торгівельній марці, фірмовому найменуванні, рекламі на території України можуть використовуватися виключно форекс-дилерами».

Проект 3675 від 18.12.2015 (Вадатурський А. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення недоторканості права власності та інших речових прав на нерухоме майно і землю власникам відокремлених морських терміналів.

Пропонується запровадити інститут «відокремлених морських терміналів», які визначаються як «збудований та введений в експлуатацію до моменту набрання чинності цим законом, територіально відокремлений єдиний майновий комплекс, що на момент введення в експлуатацію був розташований поза межами державних підприємств – морських портів, що включає технологічно пов’язані об’єкти портової інфраструктури, у тому числі причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів». Відповідно, у спеціальне законодавство вносяться численні зміни щодо поширення тих чи інших норм на цей правовий інститут. Крім того, закріплюються ряд положень, які притаманні саме таким терміналам, та вводиться певне коло застережень. Зокрема зазначається, що «розвиток морського порту повинен здійснюватись з дотриманням прав та законних інтересів власників морських терміналів та власників відокремлених морських терміналів». Визначається, що «об’єкти морського транспорту (у тому числі їх території, операційні акваторії причалів, підхідні канали, земельні ділянки під ними), на які на день набрання чинності цим Законом поширюється визначення терміна «відокремлений морський термінал», не підлягають включенню до меж морських портів. Межі відокремлених морських терміналів, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі документів, що посвідчують права власності або оренди на земельні ділянки, надані власникам відокремлених морських терміналів для розміщення та обслуговування об’єктів промисловості та транспорту».

Проект 3677 від 18.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» щодо набрання чинності.

У проекті пропонується змінити статус Закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» (далі – Закон) з тимчасового (до 1 липня 2016 року) на постійний. Фактично йдеться про продовження на невизначений строк зупинення здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу, а також гарантованого державою боргу в частині зобов’язань за облігаціями зі строком погашення у грудні 2015 року.

Втім, які фінансові та політичні ризики несе цей проект, мають оцінити насамперед відповідні фахівці.