Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 59 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.02.2016 – 05.02.2016

Надійшло 99 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 40 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, ініціативою відставки міністра, звільненням суддів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету і митного регулювання тощо.

Третього лютого 2016 р. була закрита 3 сесія Верховної Ради України восьмого скликання і відкрита 4 сесія, що й відобразилося на нумерації проектів.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0083 від 01.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про безоплатну передачу гелікоптера Мі-8ПС-9.

Метою угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки є безоплатне передавання непридатного для польотів гелікоптера МІ-8ПС-9 для його експонування в Музеї авіації у м. Кошиці.

Проект 0084 від 03.02.2016 (Президент України) про ратифікацію Протоколу про внесення поправок до Угоди про створення Українського науково-технологічного центру.

Український науково-технологічний центр (далі – УТНЦ) діє в Україні на підставі Угоди про створення УНТЦ від 25 жовтня 1993 р., укладеною між Україною, Канадою, США та Швецією, а також Протоколу про внесення поправок до цієї Угоди від 7 липня 1997 р. 15 березня 2001 р. було прийнято Закон України «Про надання згоди на обов’язковість для України Угоди про створення Українського науково-технологічного центру», яким Україна зазначену Угоду ратифікує за умови приведення Статуту УНТЦ у відповідність до законодавства України, зокрема в частині прав інтелектуальної власності, та після ратифікації Протоколу про внесення поправок до Угоди про створення УНТЦ.

Проект 0085 від 03.02.2016 (Президент України) про приєднання України до Угоди про державні закупівлі.

Проект розроблено у зв’язку із прийняттям Рішення Комітету Світової організації торгівлі з питань державних закупівель про приєднання України до Угоди СОТ про державні закупівлі з врахуванням відповідної заявки України. Угода визначає рамкові вимоги до здійснення державних закупівель 44 країнами-членами (включаючи 28 країн ЄС, а також США, Японію, Канаду, Гонконг-Китай, Сінгапур, Корею та ін.). Основними перевагами приєднання до Угоди є відкриття та доступ українським компаніям до нових міжнародних ринків збуту з річним обсягом закупівель 1.7 трильйонів доларів США; створення іміджу країни, яка реалізує у сфері державних закупівель кращі міжнародні стандарти; сприяння активній антикорупційній політиці; залучення на ринок України міжнародних інвесторів.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 4006 від 03.02.2016 (Гіршфельд А. М.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо визначення джерел фінансування гарантій мобілізованим працівникам).

Пропонується уточнити, що виплата компенсації середнього заробітку здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проект 4007 від 03.02.2016 (Кишкар П. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань обліку військовозобов’язаних.

Проектом передбачається внесення змін до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу», які забезпечуватимуть створення окремої категорії військовозобов’язаних – військовозобов’язаних розвідувального органу Міністерства оборони України. Персонально-якісний облік таких військовозобов’язаних, їх призов на військову службу здійснюватиметься не військовими комісаріатами, а безпосередньо самим розвідувальним органом Міністерства оборони України, що, на думку ініціаторів проекту, зумовлюється необхідністю приховування належності осіб до розвідувальних органів відповідно до вимог Закону України «Про розвідувальні органи України».

Проект 4031 від 05.02.2016 (Лапін І. О.) про внесення змін до статті 21 Закону України «Про розвідувальні органи України».

Пропонується уточнити, що Кабінет Міністрів України встановлює не лише порядок, умови і розміри грошового забезпечення (оплати праці) співробітників розвідувальних органів України, а й порядок, умови і розміри «компенсаційних виплат, надбавок, доплат і матеріальної допомоги співробітникам кадрового складу розвідувальних органів України, у тому числі надбавок на непрацюючих членів сімей у зв’язку з виконанням ними завдань, що покладені на розвідувальні органи України».

Проект 4020 від 04.02.2016 (Президент України) про внесення зміни до статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо призову громадян України на строкову військову службу.

Пропонується суттєво змінити порядок визначення строків проведення призову (призовів) на строкову військову службу через вилучення у тексті чинної норми «Строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу на наступний рік визначаються Указом Президента України, який публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення поточного року» слів, виокремлених нами підкресленням. Тобто пропонується відмовитися від проведення призову у планові строки, наперед визначені законодавством. На думку ініціаторів проекту, це дасть можливість адекватно та своєчасно оперативно приймати рішення щодо комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом у разі суттєвих змін у воєнно-політичній обстановці держави. Утім, як видається, така зміна не стільки дає змогу оголосити і провести призов на строкову військову службу раніше звичних строків (вжита у чинному Законі конструкція «не пізніш» аж ніяк цьому не заважає), скільки легалізуватиме суттєве запізнення із оголошенням і проведенням призову. Тому запропоновані зміни видаються доволі сумнівними.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 3864 від 02.02.2016 (Денисенко А. С.) про перейменування міста Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Зміна назви міста, друга частина якої походить від прізвища радянського державного діяча Г. І. Петровського, зумовлюється вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Ініціатори проекту пропонують нову назву міста – «Дніпро», яка видається не зовсім вдалою через співпадіння з однойменною назвою річки.

Проект Постанови 4001 від 03.02.2016 (Вілкул О. Ю.) про збереження найменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області (щодо зміни етимології найменування міста – визначення найменування міста Дніпропетровська за назвою ріки Дніпро та на честь Святого Апостола Петра).

Повністю текст пропозиції звучить так: «Перейменувати місто Дніпропетровськ Дніпропетровської області на місто Дніпропетровськ, змінивши етимологію найменування міста (визначити найменування міста Дніпропетровська за назвою ріки Дніпро та на честь Святого Апостола Петра)». Як видається, етимологію (в цьому контексті – історичне походження назви) змінити законом не можна. Будь-яка така спроба виглядає анекдотично. Не важко помітити і те, що в заголовку проекту йдеться про «збереження найменування», а в тексті – про «перейменування».

Проект 4015 від 04.02.2016 (Папієв М. М.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо перерахунку сум щомісячних страхових виплат).

Пропонується у «Прикінцевих і перехідних положеннях» згаданого у назві проекту Закону виключити пункт 11 такого змісту: «Зупинити з 1 січня 2015 року до стабілізації фінансово-економічного становища держави перерахунок сум щомісячних страхових виплат, який проводиться з 1 березня наступного року у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Відновлення такого перерахунку визначається законом». Водночас Фонду соціального страхування України пропонується відновити проведення щорічного перерахунку сум щомісячних страхових виплат, який проводиться з 1 березня наступного року у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, а також провести перерахунок сум щомісячних страхових виплат, який провадиться з 1 березня наступного року у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, у порядку, визначеному частиною другою статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за весь період, на який дія даної норми була зупинена.

Слід однак зазначити, що до проекту, поданого представником опозиційної фракції, не додано жодного фінансового обґрунтування, крім відверто некоректної вказівки на те, що «прийняття законопроекту не вимагатиме додаткових видатків з Державного бюджету України». З огляду на це проект слід визначити як популістський і спрямований на підтримання особистого та партійного рейтингу його ініціаторів.

Проект 4023 від 04.02.2016 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» (щодо приведення їх у відповідність із об’єктивними історичними обставинами).

Проектом пропонується доповнити перелік борців за незалежність України у ХХ столітті, наведений в статті 1 згаданого у назві закону, «Верховною Радою Української РСР ХІІ-го скликання та сформованим нею Урядом УРСР». Саме їхніми представниками, на думку ініціатора проекту, було здійснено комплекс політико-правових дій і рішень, які лягли в основу формалізації здобуття Україною незалежності та її інституціонального формування. Зокрема, було прийнято Декларацію про державний суверенітет України та правові акти щодо реалізації її положень, запроваджено пост Президента України, прийнято Акт проголошення незалежності України, ратифіковано угоду про припинення існування СРСР.

Як відомо, Закон, до якого пропонується внести поправки (див. Бюлетень № 17, проект 2538-1), був прийнятий за скороченою процедурою, фактично без жодного обговорення, і містить суттєві відступи від вимог законодавчої техніки і стилістики. Одним із таких недоліків вважаємо віднесення до грона «борців за незалежність України у ХХ столітті» за формальною ознакою належності до певних організацій або органів влади, без врахування особистої діяльності людини у складі зазначених інституцій. У проекті цей недолік посилюється. На нашу думку, і серед народних депутатів Верховної Ради Української РСР ХІІ-го скликання, і серед відповідних урядовців було чимало одіозних постатей, які аж ніяк не можна вважати борцями за незалежність України. До того ж віднесення будь-яких успішних можновладців до цієї категорії видається до певної міри некоректним.

Проект 4029 від 05.02.2016 (Матейченко К. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту авторитету держави).

Пропонується статтю 338 «Наруга над державними символами» Кримінального кодексу України доповнити таким новим складом злочину: «публічна наруга та образа в адрес України як суверенної держави, а також історичної пам’яті українського народу».

Проект надає в руки держави засіб для безконтрольної репресії, оскільки використані в ньому терміносполучення або є доволі відносними («образа в адрес України як суверенної держави»), або не мають і не можуть мати однозначного правового закріплення загалом («історична пам’ять українського народу»). Ідеологічна складова у цьому проекті, як видається, домінує над здоровим глуздом.

Проект Постанови 4030 від 05.02.2016 (Парубій А. В.) про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації.

Пропонується «У зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, воєнною окупацією і подальшою анексією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – невід’ємної складової державної території України, воєнною окупацією значної частини державної території України у Донецькій та Луганській областях, масовою участю російських найманців та військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації у терористичних угрупованнях на сході України, з метою забезпечення національної безпеки та посилення заходів із захисту національних інтересів, незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, Верховна Рада України» зобов’язати Кабінет Міністрів України «невідкладно відповідно до пункту «в» частини другої статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України» та частини другої статті 8 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації, вчиненої 16 січня 1997 року в м. Москві, вжити заходів щодо припинення дії цієї Угоди» та «на час реалізації процедур, зазначених в частині другій статті 8 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації, відповідно до статті 6 цієї Угоди призупинити дію положень статей 1 та 2 цієї Угоди».

Як видається, враховуючи, що з цього питання вже була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 р. № 23 «Про зупинення дії окремих положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації», для повного припинення дії Угоди в пояснювальній записці до проекту мала б бути вагоміша аргументація.

Проект 4035 від 05.02.2016 (Левченко Ю. В.) про Державний Герб України.

У проекті пропонується визнати великим Державним Гербом України «зображення на синьому щиті золотого Знака Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України); над щитом – зображення великокняжого вінця (корони) та пурпурово-золотого намету; з боків щита – щитотримачів: праворуч – золотого лева, ліворуч – козака з мушкетом; під щитом – стрічки, що поєднує національні барви: синю та жовту; під стрічкою – золотих колосків пшениці, з’єднаних кетягом калини» та урегулювати ряд питань, пов’язаних з використанням великого Державного Герба України та малого Державного Герба України.

Враховуючи, що на державному рівні вже кілька разів оголошувався конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України і схожі за описом пропозиції не здобули належної підтримки фахівців, які зрештою висловилися за доцільність існування єдиного Державного Герба України (нинішній малий Державний Герб України), розгляд такого вагомого питання за ініціативою одного народного депутата України без широкого попереднього обговорення фахівцями видається недоречним. До того ж, запропонований у проекті опис містить зображення великокняжого вінця (корони), що притаманне гербам монархій, а не республік, тобто суперечить формі державного правління України.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 3853 від 01.02.2016 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» щодо діяльності Професійної спілки працівників Національної поліції.

Як це і зазначено в назві проекту, він впорядковує діяльність Професійної спілки працівників Національної поліції, зокрема, щодо форм і методів громадського контролю з боку Професійної спілки працівників поліції: участь представників профспілки поліції у робочих нарадах, засіданнях комісій, в тому числі атестаційних, колегіях; погодження усіх нормативно-правових актів поліції, що стосуються соціально-економічних, трудових, житлових та інших прав працівників поліції; узгодження з профспілковою стороною питань, пов’язаних з преміюванням працівників поліції, проходження служби, щодо переміщення з посад, притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення з органів поліції.

Як видається, специфіка діяльності профспілок в органах поліції має знайти відображення насамперед в Законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». За інших обставин доведеться в усі аналогічні закони про конкретні органи влади включати докладні норми про правовий статус відповідних профспілкових організацій. З суто ж теоретичного боку «громадський контроль» – не зовсім вдале визначення для основних завдань профспілкових організацій, які мають сконцентруватися не на контролі адміністрації, а на захисті прав і законних інтересів працівників.

Проект 3857 від 01.02.2016 (Кабінет Міністрів України) Про Дисциплінарний статут Національної поліції України.

У проекті пропонується затвердити Дисциплінарний статут Національної поліції України і визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Порівняльної таблиці до проекту не додається і в пояснювальній записці до нього теж не зазначається, чим новий Дисциплінарний статут буде відрізнятися від свого попередника. За цих обставин належна оцінка проекту нового статуту в рамках цього огляду не видається можливою. Зазначимо лише, що на перший погляд він не характеризується принциповою новизною і не викликає суттєвих заперечень.

Проект 3863 від 02.02.2016 (Найєм М.-М.) про внесення зміни до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» (щодо відповідності до статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»).

Узгодження зазначених двох статей полягає в закріпленні можливості утворення як юридичних осіб публічного права міжрегіональних територіальних органів поліції, повноваження яких будуть поширюватися на декілька адміністративно-територіальних одиниць.

Проект 3875 від 02.02.2016 (Развадовський В. Й.) про внесення зміни до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» (щодо уточнення стажу служби).

Пропонується розширити коло органів, служба чи робота в яких зараховується до стажу служби в поліції. Зокрема установити, що до стажу служби в поліції зараховується «час відбування покарання незаконно засудженими особами, які безпосередньо перед притягненням до кримінальної відповідальності працювали, проходили службу, що передбачена пунктами 1–6 цієї частини [цими пунктами охоплюються власне види робіт, які зараховуються до стажу служби в поліції – авт. огл.]». Визначається, що порядок обчислення стажу служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Проект Постанови 3867 від 02.02.2016 (Ляшко О. В.) про встановлення парламентського контролю за впровадженням положень нового Закону України «Про державну службу».

У проекті пропонується утворити Спільну парламентсько-урядову комісію з проведення комплексного реформування державної служби в Україні з метою належного впровадження прийнятого Верховною Радою України 10 грудня 2015 року Закону України «Про державну службу». Ідея подібної комісії раніше вже висувалася в схожому за змістом проекті Постанови 2552а від 31.08.2015 «Про здійснення заходів щодо комплексного реформування державної служби в Україні» (Ляшко О. В.), який через невідповідність Конституції України дістав негативну оцінку Кабінету Міністрів України та профільного парламентського комітету і зрештою був відкликаний (див. Бюлетень № 38).

Як видається, новий проект містить аналогічні недоліки і, зокрема, теж не відповідає принципу поділу державної влади.

Проект 3869 від 02.02.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку застосування відповідальності до посадових та службових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування.

За своїм змістом проект є уточненою редакцією проекту 3309 від 09.10.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо персональної матеріальної відповідальності посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування (див. Бюлетень № 43), який дістав негативний висновок ГНЕУ і не був включений до порядку денного до прийняття Закону України від 10 грудня 2015 р. «Про державну службу». Згідно з пояснювальною запискою у новому проекті передбачається визначити перелік адміністративних правопорушень у зазначеній сфері та встановити адміністративну відповідальність за ці порушення; запровадити положення щодо можливості добровільного відшкодування шкоди державними службовцями; внести зміни до Цивільного кодексу з метою визначення механізму та запровадження критеріїв встановлення для відшкодування збитків, завданих державному бюджету або місцевому бюджету; внести зміни до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з метою визначення порядку застосування відповідальності до посадових осіб місцевого самоврядування тощо.

Оскільки ініціатори проекту проігнорували ряд суттєвих зауважень до попереднього проекту 3309, їхні пропозиції видаються доволі дискусійними.

Проект 3876 від 02.02.2016 (Денісова Л. Л.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо затвердження бюджетів фондів соціального страхування України.

Пропонується розширити компетенцію парламенту щодо контролю за державними соціальними фондами, зокрема закріпити, що бюджети страхових фондів, як то: Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Пенсійного фонду, – затверджує безпосередньо Верховна Рада України. Також Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування пропонується доповнити новою статтею 23-1 «Бюджет цільових страхових фондів», в якій, зокрема, визначити, що «Бюджет цільового страхового фонду – план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених законами України» та що «Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект закону про бюджет цільових страхових фондів не пізніше 10 грудня року, що передує рокові, на який складено бюджет».

Проект 3877 від 02.02.2016 (Заставний Р. Й.) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (щодо обмеження кількості заступників міністра).

Пропонується обмежити кількість заступників міністра трьома особами. Водночас не подається ніякої аргументації щодо реальної кількості заступників міністрів і того, чи не призведе така ініціатива до фактичного збільшення кількості відповідних посад в ряді міністерств.

Проект 4002 від 03.02.2016 (Нестеренко В. Г.) про проведення позачергових виборів Новомосковського міського голови (29 травня 2016 року).

Суть проекту викладена в назві. В пояснювальній записці зазначається, що після проведення виборів Новомосковського міського голови (Дніпропетровська область) 25 жовтня 2015 р. кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів, – Літвіщенко Віктор Іванович – публічно відмовився приймати присягу та приступати до виконання своїх повноважень. Відповідно слід призначити позачергові вибори.

Проект 4017 від 04.02.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» (щодо внесення пропозицій по персональному складу виконавчих комітетів місцевих рад).

Пропонується доповнити статтю 51 зазначеного закону двома новими положеннями такого змісту: «Пропозиція щодо персонального складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною від загального складу депутатів відповідної ради у разі, якщо: 1) протягом місяця після проведення першої сесії новообраної сільської, селищної, міської ради не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови; 2) рада не підтримала персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, запропонований відповідним сільським, селищним, міським головою; 3) протягом місяця з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс пропозицію щодо персонального складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради; 4) на наступній черговій сесії після дострокового припиненням повноваження члена виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, якщо відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс пропозицію щодо кандидатури члена виконавчого комітету» та «Якщо рада не підтримала кандидатури членів виконкому, внесені в порядку, визначеному абзацом другим частини другої цієї статті, наступну пропозицію кандидатів членів виконавчого комітету вносить відповідний сільський, селищний, міський голова».

Права громадян та їх об’єднань

Проект 3878 від 02.02.2016 (Заставний Р. Й.) про внесення змін до статті 10 Закону України «Про політичні партії» (щодо порядку створення політичної партії).

Пропонується збільшити з 10 до 25 тисяч кількість підписів, які слід зібрати на підтримку рішення про створення політичної партії, прийняте на її установчому з’їзді (конференції, зборах). Ініціатори проекту аргументують свою пропозицію так: «Сьогодні в Україні офіційно зареєстровано понад 200 політичних партій. Абсолютна більшість з них не виконують свого головного призначення, не є реальними суб’єктами політичного життя держави. Часто такі «фантомні» партії використовуються лише з технологічно-маніпулятивною метою під час виборчих кампаній при формуванні виборчих комісій. Така ситуація стала можливою з різних причин, але серед них є і причина суто законодавчого характеру. Йдеться про відносно простий і безпроблемний порядок створення політичної партії. Вбачається, що законодавча вимога щодо підтримки рішення про створення політичної партії підписами не менше десяти тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин  областей України, міст Києва і Севастополя, є занадто м’якою і потребує зміни в сторону збільшення хоча б до двадцяти п’яти тисяч прихильників новостворюваної політичної партії».

Проект 4004 від 03.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Основною метою проекту проголошено визначення цивілізованого шляху вирішення проблеми реструктуризації іпотечних житлових кредитів в іноземній валюті громадян України із забезпеченням збалансованих та зважених рішень, які не допустять колапсу банківської системи України. Реструктуризації підлягають кредити, які відповідають таким вимогам:  отримувались позичальниками для придбання єдиного житла за умови відсутності іншої житлової нерухомості у власності; залишок заборгованості за якими не перевищує 2,5 млн. грн. станом на 01.01.2015 (близько 150 тис. дол. США); станом на 01.01.2014 за якими відсутня неповернена прострочена заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті або вона погашена до моменту реструктуризації. Передбачається заміна валюти зобов’язань по курсу НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу: позичальникам, які мають єдине житло – не менше 25%;  позичальникам, які мають єдине соціальне житло (квартири – 60 кв.м., будинки 120 кв.м.) – не менше 50%; інвалідам 1 групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним та сім’ям з дитиною-інвалідом 1 групи, які мають єдине житло – не менше 50%; інвалідам 1 групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним та сім’ям з дитиною-інвалідом 1 групи, які мають єдине соціальне житло – не менше 70%; учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність 1 групи, які мають єдине житло – не менше 80%, які мають єдине соціальне житло – 100%; спадкоємцям учасників АТО, які загинули в АТО – 100%. Передбачається фіксація протягом 3-х років процентної ставки за реструктуризованим кредитом на рівні тієї, за якою був наданий кредит в іноземній валюті, а після спливу цього строку – на рівні  українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3 %. Мають також бути списані (прощені) позичальникам штрафні санкцій, які виникли через неналежне виконання ними своїх зобов’язань з 01.01.2014 року.

Отже, для основної маси позичальників проект пропонує суттєво зменшити фінансове навантаження, але не знімає його, оскільки сума боргу в гривнях за період від 01.01.2014 зросла більше ніж утричі, а прощенню підлягає лише 25–50% його. Реально не зміниться сума боргу в гривнях для інвалідів 1 групи, учасників АТО, ветеранів, багатодітних та сімей з дитиною-інвалідом 1 групи, які мають єдине соціальне житло, яким «прощається» не менше 70% боргу. До певної міри держава перекладає на банки-кредитори обов’язок соціальної підтримки осіб, які під час АТО отримали інвалідність 1 групи та спадкоємців загиблих учасників АТО, але кількість таких осіб серед позичальників є відносно невеликою. З урахуванням того, що альтернативою реструктуризації є через неможливість повернення боргу перетворення близько 37 тис. сімей на осіб без постійного місця проживання і доволі суттєві проблеми банків, пов’язані з вилученням і реалізацією заставленого житла, запропонований урядом компромісний механізм, який створює умови для повернення боргів банкам-кредиторам, хоча і без «надприбутків», цілком заслуговує на увагу.

Проект 4005 від 03.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Проект пов’язаний з попереднім проектом 4004. Пропонується уточнити, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому Законом України «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)».

Проект 4018 від 04.02.2016 (Денісова Л. Л.) про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (щодо підтримки підприємств та організацій громадських організацій інвалідів).

Уточнюються ряд положень щодо надання пільг підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів. Зокрема, визначається, що пільги надаються строком на рік (зараз від кварталу до року) і зазначається, що «при цьому право користування пільгами з оподаткування починає діяти з першого числа місяця кварталу календарного року, який передує кварталу, в якому підприємством (організацією) громадських організацій інвалідів отримано рішення про надання відповідного дозволу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Серед інших змін слід назвати таку новелу: «Про прийняття рішення про скасування дозволу на право користування пільгами з оподаткування підприємством (організацією) громадської організації інвалідів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері трудових відносин та соціального захисту населення, повідомляє контролюючий орган за місцем обліку такого підприємства (організації) як платника податку протягом десяти днів з дня прийняття такого рішення».

Проект 4021 від 04.02.2016 (Веселова Н. В.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо реалізації права внутрішньо переміщених осіб на житло.

Пропонується доповнити зазначений закон статтею 7-1 «Забезпечення реалізації права зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на житло», в якій розглянути шляхи забезпечення житлом,  права внутрішньо переміщених осіб на житло, вимоги до тимчасових приміщень, порядок будівництва або закупівлі житлових будинків для внутрішньо переміщених осіб тощо.

Важлива ініціатива, яка, тим не менш, має ряд спірних моментів. Зокрема, доволі дискусійною є пропозиція забезпечувати внутрішньо переміщених осіб, які проживали в будинках державного, комунального або приватного житлового фонду з урахуванням площі жилих приміщень та кількості кімнат, якими володіла внутрішньо переміщена особа. Як видається, слід виходити не з попереднього володіння, а з реальних потреб таких осіб.

Проект 4022 від 04.02.2016 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до статті 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності.

Пропонується установити, що якщо інвалідність настала «внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності) у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року», то пенсія призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Проект 4026 від 05.02.2016 (Долженков О. В.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо відновлення додаткових гарантій для захисту прав громадян).

Пропонується скасувати пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», яким до завершення антитерористичної операції зупинялася дія статті 1 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси». Отже, пропонується відновити вимогу зазначеної статті 1 такого змісту: «До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного».

Чергова пропозиція щодо скасування окремих положень щойно прийнятого закону. Її реалізація потребує суттєвих додаткових видатків з Державного та місцевих бюджетів України, але ініціаторів проекту це, схоже, не бентежить.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 3874 від 02.02.2016 (Різаненко П. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення гласності та відкритості судового процесу).

Пропонуються зміни до ЦПК, КПК, ГПК і КАС України та до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», сутність яких полягає в тому, що особам, присутнім на відкритому судовому засіданні, забезпечується право вести стенограму, робити нотатки, а також проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис, трансляцію судового засідання без отримання окремого дозволу суду, але не створюючи перешкоди у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Така пропозиція заслуговує на уважний розгляд з тим, щоб забезпечити необхідний баланс між потребою в належній фіксації і публічності ходу процесу та гарантуванням права громадян на приватність. Найбільші сумніви викликає пропозиція щодо вільної трансляції судового процесу, яка спрямована не стільки на фіксацію процесу, скільки на задоволення публічного інтересу до справи. Слід враховувати, що така трансляція створюватиме певну незручність для тих учасників судового розгляду, які зовсім не бажають бути зіркою телеекрану або радіоефіру. Особливо це стосується справ на ґрунті сімейних конфліктів. У цій ситуації, на нашу суб’єктивну думку, задля досягнення істини і справедливого судового рішення мають насамперед бути створені комфортні умови для учасників процесу, а вже згодом слід задовольняти публічний інтерес до справи.

Проект 3880 від 02.02.2016 (Заставний Р. Й.) про внесення змін до статті 81 Кримінального процесуального кодексу України (щодо зміни порядку вирішення питання про відвід).

Пропонується уточнити, що у випадку заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, таке заявлення розглядає не «цей же склад суду», як зараз, а «голова суду або особа, яка виконує обов’язки голови суду у разі його відсутності».

Подібні пропозиції вносилися неодноразово і, на перший погляд, видаються цілком логічним. Водночас їх беззастережне прийняття може суттєво загальмувати судовий розгляд, оскільки залучення до вирішення питання голови суду, який може навіть мати кабінет в іншому приміщенні, потребуватиме додаткового часу. А якщо сторона буде зловживати правом і заявляти відвід суду неодноразово, що дозволяється чинним процесуальним законодавством, то темп судового розгляду знизиться ще більше. Тому всі ці «технічні питання» мають бути вирішені в комплексі.

Проект 4025 від 04.02.2016 (Мельничук І. І.) про внесення змін до статті 368-2 Кримінального кодексу України «Незаконне збагачення» щодо узгодження із Конвенцією ООН проти корупції та Конституцією України.

Пропонується уточнити критерії незаконного збагачення, розуміючи під ним набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, «які вона не може обґрунтувати». В чинному законодавстві йдеться про активи у значному розмірі, «законність підстав набуття яких не підтверджено доказами». У пояснювальній записці до проекту такі зміни аргументуються тим, що чинна редакція ст. 368-2 КК України не відповідає вимогам Конституції України щодо того, що ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість, а також суперечить статті 20 Конвенції ООН проти корупції, де визначено менш суворі вимоги порівняно з КК України – слід лише раціонально обґрунтувати законність доходів, а не довести її.

Утім, реалізація пропозиції вимагатиме від слідчих і суддів оціночних суджень щодо наявності або відсутності «обґрунтованості активів». Це може викликати певне несприйняття, оскільки вітчизняним юристам-практикам набагато легше і звичніше орієнтуватися на формальну наявність чи відсутність доказів, аніж визначати «обґрунтованість» чи «необґрунтованість». З іншого боку, поява простору для прийняття рішень на підставі суто оціночних суджень завжди збільшує корупційні ризики.

Проект 4032 від 05.02.2016 (Береза Б. Ю.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання).

Пропонується доповнити частину 5 статті 72 зазначеного кодексу положенням про те, що встановлені в ній правила співвідношення видів покарань не поширюються на осіб, засуджених або котрі підозрюються у вчиненні тяжких або особливо тяжких злочинів. Також передбачається, що «застосування цього Закону здійснюється за клопотанням засудженої особи, членів її сім’ї або захисника, судами, які виносили зазначені обвинувальні вироки, протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного клопотання судом, або за власною ініціативою суду».

Зазначені нововведення, як видається, ніяк не аргументуються в тексті пояснювальної записки. До того ж, викликає щирий подив пропозиція пов’язувати розмір покарання з характером злочину, у якому підозрювалася особа, адже після остаточної кваліфікації діяння у винесеному судом вироку усілякі попередні підозри не можуть мати жодного правового значення для визначення покарання. Та й загалом зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання зумовлюється характером попереднього ув’язнення як запобіжного заходу, а не бажанням створити додаткові полегшення для якихось категорій засуджених, тому застосування диференційованого підходу залежно від тяжкості вчиненого злочину видається недоречним.

Культура та освіта

Проект Постанови 3861 від 02.02.2016 (Литвин В. М.) про заходи з підготовки та відзначення 80-річчя Інституту історії України Національної академії наук України (жовтень 2016 року).

Проектом ставляться завдання перед урядом та Держкомтелерадіо щодо відзначення ювілею. Також даються рекомендації НАН України з тією ж метою, зокрема «забезпечити проведення у жовтні 2016 року ювілейної міжнародної конференції «Історія України очима академічних та університетських вчених: паралельні світи українських істориків новітньої доби»» та «передбачити цільове фінансування протягом 2016–2020 років продовження десятитомного видання «Енциклопедія історії України» (2003–2013), зокрема, підготовки узагальнюючого тому «Україна» та додаткових томів».

Як вже не раз зазначалося в наших оглядах, існують певні встановлені законодавством строки для відзначення ювілеїв на державному рівні, зокрема ювілеї підприємств установ і організацій мають вперше відзначатися у 50-ту річницю і далі через 25 років. Це не виключає того, що Інститут історії України НАН України, як і майже всі інші академічні установи, зараз дуже потребує державної підтримки.

Охорона здоров’я

Проект 3865 від 02.02.2016 (Чекіта Г. Л.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо заборони стимулювання продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів).

Пропонується запровадити таку заборону: «При здійсненні торгівлі алкогольними напоями забороняється надавати покупцям безкоштовно та/або здійснювати продаж (реалізацію) за будь-якою вартістю інших товарів внаслідок придбання покупцем алкогольних напоїв чи пропонувати покупцям придбати алкогольні напої як умову продажу (чи безкоштовного отримання) інших товарів». Також забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у наборі чи в іншому поєднанні з будь-якою продукцією та/або товарами. І відповідно встановлюються штрафи за такі дії.

Слід зазначити, що вжита в тексті проекту мовна конструкція «в іншому поєднанні з будь-якою продукцією та/або товарами» може трактуватися занадто широко, фактично забороняючи особі одночасно з алкогольними напоями або тютюновими виробами купувати будь-яку іншу продукцію. Формально під заборону потрапляють і популярні подарункові набори, коли до пляшки горілки або вина додаються кілька склянок або штопор.

Проект 3871 від 02.02.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів.

Пропонується викласти диспозицію статті 167 КУпАП в такій редакції «виробництво, введення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, в тому числі харчових продуктів з вмістом пальмової олії, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України)». В новій редакції пропонується викласти і частину другу статті 6 та частину другу статті 21 Закону України «Про молоко та молочні продукти», доповнивши їх прямими вказівками на пальмову олію. Таку ж пряму заборону використовувати пальмову олію пропонується внести до частини другої ст. 27 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Утім, акцентування уваги лише на одному з багатьох шкідливих продуктів, може спричинити прагнення «поповнити перелік».

Проект 4036 від 05.02.2016 (Яриніч К. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо клінічних випробувань лікарських засобів.

Проектом пропонується внести зміни до Законів України «Про лікарські засоби» та «Про страхування» з метою «забезпечення узгодженості норм законодавства щодо виду договору страхування, який має бути укладений спонсором клінічного випробування перед початком клінічного випробування, та включення зазначеного виду страхування до переліку обов’язкових». Крім уточнення деяких понять, пропонується закріпити норму такого змісту: «Спонсор клінічного випробування досліджуваного лікарського засобу чи уповноважена спонсором особа зобов’язана перед початком клінічного випробування укласти договір страхування відповідальності спонсора клінічного випробування на випадок заподіяння шкоди життю та здоров’ю суб’єктів дослідження (пацієнтів, здорових добровольців)».

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 3866 від 02.02.2016 (Кулініч О. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справедливого розподілу земель у процесі приватизації державних підприємств, установ та організацій.

Метою і основними завданнями проекту закону проголошено збільшення матеріальної бази місцевого самоврядування за рахунок земель резервного фонду, що утворюється в процесі приватизації державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій. Пропонується встановити у статті 25 Земельного кодексу України, що у процесі приватизації земель державних підприємств, установ та організацій землі, з яких формується резервний фонд земель, мають бути передані у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Відповідні зміни вносяться також до Закону України «Про землеустрій».

Проект 3872 від 02.02.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо призупинення індексації нормативної грошової оцінки землі з метою збереження виробничого потенціалу вітчизняних підприємств.

Пропонується пункт 6 підрозділу 6 розділу ХХ викласти в такій редакції: «Встановити, що індекс споживчих цін за 2015 та 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення застосовується із значенням 100 відсотків», та поширити норми пункту 5 підрозділу 8 того ж розділу ще і на 2017 рік.

Проекти з інших питань

Проект 3858 від 01.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії.

Метою проекту проголошені гармонізація законодавства України з європейськими вимогами та стандартами, що діють в сфері використання ядерної енергії, встановлення єдиних основних норм безпеки для захисту здоров’я осіб, які перебувають під професійним, медичним опроміненням, та населення проти небезпек, що виникають при іонізуючому випромінюванні, а також врахування вимог щодо державного регулювання питань, що стосуються поводження з урановими рудами. Пропонується внесення змін до Законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», якими передбачається врегулювання питань ядерної та радіаційної безпеки в частині зменшення ризиків тривалого опромінення продуктами радону; врегулювання питань радіаційного захисту при медичному опроміненні; удосконалення державного регулювання діяльності з видобування і переробки уранових руд та запровадження ліцензування переробки уранових руд, враховуючи особливості технологічного циклу виробництва уранового концентрату.

Проект 3860 від 02.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про автомобільні дороги» щодо деяких питань безпеки автомобільних доріг.

Пропонується закріпити у зазначеному в назві Законі нове поняття «безпека автомобільної дороги», яке визначається як «мінімізація на автомобільній дорозі ризиків завдання шкоди життю, здоров’ю і майну осіб та навколишньому природному середовищу». Відповідно в ряді статей до чинних переліків вимог чи завдань додається ще й забезпечення безпеки автомобільної дороги.

Проект 3868 від 02.02.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури.

Проектом пропонується доповнити статтю 13 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» новою частиною, в якій передбачити, що експортні операції з металобрухтом здійснюються відповідно до цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених у Законі України «Про металобрухт» та Законі України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів». Окрім того, пропонується тимчасово, строком на три роки від дня набрання чинності цим Законом, визначити ставку вивізного (експортного) мита на товари, зазначені в пункті 1 Закону України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів», у розмірі 35 євро за 1 тонну. На той самий строк пропонується зупинити дію частини першої статті 9 Закону України «Про металобрухт», де встановлюється, що «контракти (договори, угоди) на експорт металобрухту підлягають  реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Проект 3873 від 02.02.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури.

Проект безпосередньо пов’язаний з попереднім і містить відповідні ставки мита.

Проект 3870 від 02.02.2016 (Галасюк В. В.) про внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (щодо забезпечення ефективного функціонування системи ліцензування).

Пропонується уточнити ряд положень, зокрема, щодо ліцензування освітньої діяльності, замінивши чинне визначення «освітня діяльність закладів освіти» на «освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти». Крім того, до Прикінцевих і перехідних положень вносяться зміни щодо ряду аспектів набрання чинності положенням про передачу та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відомостей щодо ліцензування видів господарської діяльності.

Проект 3879 від 02.02.2016 (Заставний Р. Й.) про внесення змін до статті 280 Господарського кодексу України (щодо забезпечення відкритості діяльності товарної біржі).

Пропонується до числа обов’язків Товарної біржі включити вимогу «оприлюднювати на сайті біржі інформацію про правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, вимоги до стандартних контрактів і якості продукції (за наявності), час проведення торговельних сесій, подані пропозиції та обсяги укладених угод, середньозважені ціни за певними групами товарів».

Проект 4008 від 03.02.2016 (Соловей Ю. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівності та прозорості доступу суб’єктів господарювання до об’єктів державного і комунального майна.

У проекті пропонуються системні зміни до Законів України «Про оренду державного і комунального майна», «Про концесії», «Про доступ до публічної інформації», «Про управління об’єктами державної власності», ««Про Фонд державного майна України», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про Державний земельний кадастр», які мають на меті забезпечити прозорість і рівність доступу до об’єктів державного і комунального майна усіх заінтересованих осіб, усунення потенційних корупційних ризиків, зловживань та неефективного використання об’єктів державного і комунального майна.

Враховуючи обсяг і різноплановість запропонованих змін проект потребує ретельного опрацювання.

Проект Постанови 4009 від 03.02.2016 (Сюмар В. П.) про вихід Верховної Ради України із засновників редакції журналу «Віче».

Проект передбачає виконання Верховною Радою України Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» в частині  роздержавлення друкованих засобів масової інформації.

Проект 4028 від 05.02.2016 (Бабак А. В.) про упаковку та відходи упаковки.

Метою проекту проголошуються гармонізація законодавства України у сфері поводження з упаковкою та її відходами з законодавством Європейського Союзу та встановлення правових основ для створення в Україні системи роздільного збирання, комплексної перероблення та утилізації відходів упаковки, збільшення обсягів їх використання як вторинної сировини, впровадження європейського досвіду функціонування таких систем. Проект встановлює (визначає): принципи державної політики в сфері поводження з відходами упаковки; обов’язки суб’єктів господарювання, що виробляють та імпортують упаковку та товари в упаковці, щодо зменшення впливу відходів упаковки на довкілля; вимоги до упаковки та її відходів; норми перероблення та утилізації відходів упаковки у відсотках до загальної маси упаковки, яку використовують виробники та імпортери, що вперше реалізують товарів в упаковці на ринку України на перші 5 років дії цього Закону; механізм затвердження норм перероблення та утилізації відходів упаковки після завершення строку дії норм, прямо встановлених цим Законом; механізм вирішення спірних питань щодо порядку виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки, який забезпечується укладенням Спільного договору про порядок виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки між Мінекології та організаціями розширеної відповідальності, виробниками упаковки, які самостійно виконують норми перероблення та утилізації відходів упаковки; порядок реєстрації виробників упаковки та організацій розширеної відповідальності; правовий статус і засади діяльності організацій розширеної відповідальності; механізм обліку, звітування, моніторингу та контролю у сфері дії цього Закону; засади конструктивного співробітництва між органами місцевого самоврядування, виробниками/організаціями розширеної відповідальності, спеціалізованими організаціями зі збирання відходів упаковки та переробними підприємствами шляхом спільної участі в Консультативній раді з питань поводження з відходами упаковки; фінансову та адміністративну відповідальність за порушення у сфері поводження з відходами упаковки.

Враховуючи обсяг і соціально-економічну значущість проекту, він потребує широкого громадського обговорення і консультацій з фахівцями.