MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 85 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.08.2016 – 05.08.2016

06.09.2016   
Ігор Усенко, Євген Ромінський

Надійшло 7 проектів законів і постанов Верховної Ради України.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 5011 від 03.08.2016 (Пастух Т. Т.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо медичної допомоги).

Пропонується надати учасникам бойових дій, інвалідам війни та прирівняним до них особам право користування відомчими медичними закладами для лікування наслідків поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час проходження військової служби. Актуальність пропонованих змін ініціатори проекту пояснюють тим, що в чинному законодавстві недостатньо врегульовано питання  надання профільної медичної допомоги демобілізованим та звільненим в запас військовослужбовцям, що отримали поранення, контузії, каліцтва під час проходження військової служби. Після звільнення в запас проведення подальшого лікування, наприклад видалення дрібних осколків, різних ускладнень, повністю покладається на колишніх військовослужбовців, які мають лікуватися в закладах охорони здоров’я за місцем проживання. Водночас кваліфіковані спеціалісти з військової медицини, а в деяких випадках  і відповідне обладнання на місцях відсутнє.

Як видається, проект є занадто лаконічним і мав би конкретизувати сутність запропонованого права, а рівно й визначити відповідні процедури його реалізації.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 5012 від 03.08.2016 (Мусій О. С.) про вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого Польською державою щодо українців у 1919–1951 роках.

Пропонується схвалити текст Постанови такого змісту:

«Проголошення незалежності Польщі 11 листопада 1918 року стало великою радістю, торжеством справедливості для польського народу, але водночас обернулося великим горем, катастрофою для сотень тисяч українців.

Історія українських земель під владою Другої Польської Республіки та Народної Польщі це історія несправедливості, пригноблення, утисків, репресій – історія геноциду українського народу, системно та послідовно вчиненого Польською державою.

Полонізація, колонізація, пацифікація, депортації і фізичне винищення – жорстокі масові убивства мирних українців Східної Галичини, Волині, Закерзоння – суть реальної антиукраїнської державної шовіністичної політики Польщі впродовж 1919–1951 років.

Кілька десятиліть українці Польщі страждали і гинули лише за те що вони були українцями. Сотні тисяч депортованих, десятки тисяч замордованих мирних українців - громадян Польської держави – гіркий підсумок великопольського урядування, заручниками якого, чи не у першу чергу, стали самі поляки.

24 березня 1923 року на велелюдному мітингу на площі Святого Юра у Львові було зложено урочисту присягу: «Ми український нарід присягаємо, що ніколи не признаємо панування Польщі над нами і використаємо кожну нагоду, щоби скинути зненавиджене ярмо польської неволі і з’єднатися з великим українським народом в незалежній, всі українські землі обіймаючій, державі!».

Українці боролися за сою свободу на своїй землі, а поляки билися за чуже. Точна кількість жертв тих подій невідома і досі. Пам’ять про жертви 1919–1951 років чекає належного вшанування і сьогодні. Правда про ті події має лягти в основу порозуміння і прощення між польським і українським народами. Минуле неможливо змінити, але минуле можна і треба знати щоб розуміти, задля неповторення помилок, задля миру і злагоди, задля щасливого майбутнього наших народів.

Верховна Рада України віддає належне усім жертвам злочинів вчинених Польською державою проти своїх громадян у період 1919–1951 років.

Верховна Рада України встановлює 24 березня Днем пам’яті про українців – жертв геноциду, вчиненого Польською державою протягом 1919–1951 років.

Гіркі уроки історії не повинні впливати на співпрацю і взаємоповагу двох наших держав у сьогоденні. Верховна Рада України висловлює щиру вдячність Польщі за підтримку України у її боротьбі із зовнішньою агресією.

Вільна Україна і Вільна Польща нині реальність. Ми вільні і ми разом».

Цілком очевидно, що пропонована постанова є «симетричною відповіддю» на ухвалення Сенатом Республіки Польща Постанови від 7 липня 2016 р. «Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1939–1945 роках» та подальші аналогічні акти і дії польського Сейму. Не коментуючи відповідні фактичні події, щодо яких сперечаються українські і польські історики, маємо зауважити, що в останні роки у світовій практиці відчувається помітне зловживання словом «геноцид» (здебільшого, на нашу думку, у значенні, відмінному від встановленого міжнародним правом), що призводить до певного його нівелювання.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 5013 від 04.08.2016 (Кривенко В. В.) про внесення змін до пункту 5 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році.

Пропонується уточнити завдання Уряду України щодо встановлення мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, виклавши його у такій редакції: «Кабінету Міністрів України встановити мінімальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, у розмірі, що не може бути нижчим собівартості виготовленої продукції, з урахуванням всіх податків і зборів».

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 5010 від 02.08.2016 (Петренко О. М.) про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України (про державну підтримку громадських об’єднань на виконання заходів щодо національно-патріотичного виховання).

Пропонується передбачити, що видатки, що здійснюються з Державного бюджету України на соціальний захист та соціальне забезпечення, включають в себе й видатки на державну підтримку громадських об’єднань на виконання заходів щодо національно-патріотичного виховання. Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблено на виконання розділу 8 Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015. Ефективна реалізація Стратегії потребує здійснення заходів з активізації національно-патріотичного виховання дітей та молоді на всіх рівнях такої діяльності у тісній взаємодії між державою та інститутами громадянського суспільства на принципах взаємозацікавленого співробітництва, створення механізму підтримки об’єднань, центрів, клубів, діяльність яких пов’язана з національно-патріотичним вихованням дітей та молоді. Передбачається, що прийняття законопроекту дасть можливість поліпшити взаємодію громадських об’єднань та держави з метою формування активної громадянської позиції та національно-патріотичної свідомості громадян України, особливо дітей і молоді.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 4981-2 від 02.08.2016 (Богомолець О. В.) про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування в Україні.

Альтернативний проектам 4981 від 14.07.2016 (Денісова Л. Л.) про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні (див. Бюлетень № 82) та 4981-1 від 18.07.2016 (Мусій О. С.) про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування (див. Бюлетень № 83).

За обсягом проект десь на 20 відсотків менший за проект 4981 і на стільки ж більший за проект 4981-1. За структурою і змістом багатьох положень він ближчий до основного проекту, але в найпринциповішому питанні про вибір страховика віддає перевагу страховому фонду, а не страховим компаніям. Так, згідно з проектом «страховиком в системі загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування є Фонд загальнообов’язкового соціального медичного страхування з відділеннями у областях та місті Києві, який створюється відповідно до цього Закону».

Оскільки, як видається, неминуче має постати питання про об’єднання всіх трьох проектів, то саме проект  4981-2 може стати найкращою основою для такої інтеграції.

Проект 4030а-1 від 02.08.2016 (Масоріна О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання торгівлі тютюновими виробами та запровадження спеціалізованих місць торгівлі тютюновими виробами).

Альтернативний проекту 4030а від 19.07.2016 (Богомолець О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму) (див. Бюлетень № 83).

Проект на відміну від проекту 4030а не передбачає введення додаткових обмежень щодо місць, де заборонено куріння тютюнових виробів. Однак ним пропонується внести ті ж обмеження щодо місць роздрібного продажу тютюнових виробів, так само посилити адміністративну відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради. Зокрема, так само пропонується скасувати санкцію у вигляді попередження та суттєво збільшити штрафи: до 15–20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та до 25–40 – за повторний протягом року такий проступок. Утім, головною новелою цього проекту є запровадження особливого режиму «спеціалізованих місць торгівлі тютюновими виробами». Згідно з проектом спеціалізоване місце торгівлі має бути розміщене в окремій будівлі, споруді, її (їх) відокремленій частині або приміщенні (частині приміщення), які мають окремий вхід та вихід на вулицю, до торгівельного залу або іншого приміщення. При вході у таке місце торгівлі має бути розміщено текстове попередження: «Спеціалізоване місце торгівлі, в якому продаються тютюнові вироби. Вхід особам до 18 років заборонений». Продавець тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який увійшов до спеціалізованого місця торгівлі, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продавець зобов’язаний вжити всіх можливих законних заходів для залишення таким покупцем спеціалізованого місця торгівлі. У спеціалізованих місцях торгівлі забороняється розміщення тютюнових виробів, а також макетів тютюнових виробів таким чином, щоб вони були видимі ззовні або поза межами такого місця торгівлі, однак, на відміну від інших місць роздрібної торгівлі тютюновими виробами, дозволяється або вони були видні споживачам всередині місця торгівлі. Для обладнання спеціалізованого місця торгівлі запроваджується окрема ліцензія з вищою платою.

Ідея запровадження «спеціалізованих місць торгівлі тютюновими виробами» дуже нагадує порядок реалізації алкогольних виробів іноземцям в деяких мусульманських країнах чи практику секс-шопів. Чи принесе її реалізація відчутні позитивні наслідки, чи, навпаки, додасть табакокурінню додаткового іміджу «дорослості» і призведе до появи «посередників», що за невелику плату будуть «допомагати» підліткам придбати бажаний товар, може відповісти лише практичний досвід існування подібних місць торгівлі. За всіх обставин слід узяти до уваги, що кожне обмеження або заборона має, окрім очевидного позитиву, не завжди прогнозовані негативні наслідки.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 5009 від 02.08.2016 (Батенко Т. І.) про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо продовження експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та місті Києві).

Пропонується продовжити дію зазначеного у назві експерименту і на 2017 рік.

 Поділитися