MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 96 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 17.10.2016 – 21.10.2016

18.11.2016   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 58 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 23 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 58 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 23 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0112 від 21.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії про співробітництво в галузі захисту від природних та інших катастроф.

Ця Угода була підписана в м. Києві 13 червня 2013 року. У відповідності до ст. 1 названої Угоди, вона регулює загальні рамки добровільної взаємодопомоги у разі виникнення катастрофи на території держави – сторони договору, умови співробітництва в галузі запобігання катастрофам та інші форми взаємного співробітництва. Основними сферами співробітництва в ст. 2 названі: обмін науковими, технічними знаннями та професійним досвідом у галузі захисту від катастроф; навчання та підготовка персоналу, який бере участь в заходах захисту та аварійно-рятувальних операціях; розроблення і виробництво захисного та рятувального спорядження; взаємне сповіщення про небезпеку виникнення катастроф та їх наслідки; допомога в разі виникнення природних чи інших катастроф у сфері захисту та рятування, а також ліквідації їх наслідків.

Проект не викликає принципових заперечень. Втім, слід відзначити формальний зміст пояснювальної записки до проекту, з якої навіть не можна зрозуміти, коли була підписана Угода, не кажучи вже про суттєвішу інформацію.

 

Санкції

 

Проект Постанови 5274 від 17.10.2016 (Левус А. М.) про схвалення пропозицій щодо застосування персональних санкцій проти осіб, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.

Проектом Постанови пропонується схвалити та внести на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій за створення реальних та/або потенційних загроз національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяння терористичній діяльності та/або порушення прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства та держави, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод. До проекту додаються «Список фізичних осіб щодо яких пропонується застосування персональних санкцій за створення реальних та/або потенційних загроз національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України…» з 15 осіб та аналогічний список щодо 12 юридичних осіб.

Проект, як видається, відповідає частині першій статті 5 Закону України «Про санкції», згідно з якою Верховна Рада України є одним із суб’єктів внесення на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій.

Проект 5278 від 18.10.2016 (Купрій В. М.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про санкції» щодо права Верховної Ради України застосовувати санкції.

Пропонується доповнити статтю 5 Закону України «Про санкції» частиною восьмою такого змісту: «8. Якщо виникли підстави для застосування санкцій, передбачені статтею 3 цього Закону, та впродовж тридцяти днів з моменту їх виникнення Рада національної безпеки та оборони України не прийняла рішення про їх застосування та/або не видано указ Президента України про введення його в дію, Верховна Рада України може безпосередньо застосувати санкції своїм рішенням».

Запропонований механізм безпосереднього застосування санкцій Верховною Радою України суперечить, як логіці відповідного чинного закону, так і конституційним повноваженням українського парламенту.

Проект Постанови 5279 від 18.10.2016 (Купрій В. М.) про застосування проти Російської Федерації секторальних санкцій у банківській сфері.

Першим пунктом проекту постанови пропонується внести на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування до банків, істотна участь в яких (відповідно до визначення терміну «істотна участь» у статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність») належить особам Російської Федерації, таких секторальних санкцій: 1) блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) запобігання виведенню капіталів за межі України; 3) зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань; 4) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 5) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 6) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом; 7) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 8) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 9) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави; 10) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 11) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони. Другим пунктом проекту постанови пропонується рекомендувати Раді національної безпеки та оборони України прийняти рішення про запровадження секторальних санкцій у банківській сфері проти Російської Федерації.

Як видається, проект постанови загалом відповідає Закону України «Про санкції». Утім, другий пункт постанови не має жодного сенсу, оскільки внесення на розгляд не потребує якоїсь додаткової рекомендації.

Проект 5292 від 20.10.2016 (Батенко Т. І.) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо оприлюднення інформації про юридичних осіб, які пов’язані з країною-агресором.

Суть пропонованих змін полягає в пропозиції передбачити у складі Єдиного державного реєстру перелік юридичних осіб, в яких хоча б один з кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновників, якщо засновник - юридична особа), є резидентом країни, яка здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про оборону України». Такий перелік має окремо публікуватися на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України».

Ідея проекту видається цілком зрозумілою, але механізм її реалізації, зокрема, хто має надавати (збирати) відповідну інформацію про кінцевих бенефіціарних власників, залишається на нашу думку нез’ясованим.

Проект 5296 від 20.10.2016 (Купрій В. М.) про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо заборони діяльності банків країни-агресора.

Головною метою проекту проголошено очищення банківського сектору України від банків країни-агресора. При цьому під країною-агресором розуміється країна, яка здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про оборону України». Пропонується не погоджувати статут, не видавати банківську ліцензію юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у разі наявності серед засновників або кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) засновника - юридичної особи резидента країни-агресора. Також пропонується закріпити повноваження Національного банку України встановлювати факт наявності серед пов’язаних з банком осіб резидентів країни-агресора і зобов’язати його протягом місяця з дня набрання чинності відповідним законом провести перевірку всіх зареєстрованих банків в Україні. У разі встановлення наявності таких осіб закріпити обов’язок Національного банку України направляти відповідному банку вимогу щодо забезпечення відсутності таких пов’язаних з банком осіб, строк виконання якої не може перевищувати шести місяців. У разі невиконання цієї вимоги приймати рішення про відкликання банківської ліцензії.

Для оцінки економічних наслідків реалізації цієї пропозиції бажано було б знати, скільки банків може потрапити під пропоновані санкції.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 5280 від 18.10.2016 (Парубій А. В.) про Декларацію Пам’яті і Солідарності Сеймасу Литовської Республіки, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України.

Проект Постанови Верховної Ради України передбачав затвердження Декларації  Пам’яті  і Солідарності  Сеймасу Литовської  Республіки, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України. Декларацію було розроблено з метою засвідчення солідарної позиції  Сеймасу Литовської  Республіки, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України стосовно оцінки причин ІІ Світової війни, прагнення їх недопущення у майбутньому, вшанування пам’яті мільйонів жертв агресії i окупації наших країн у ХХ столітті, висловлення підтримки Україні у боротьбі із збройною агресією Російської Федерації. Затвердження Декларації Пам’яті і Солідарності було приурочено до 77 річниці вторгнення СРСР до Польщі.

Як і передбачалося постанова була прийнята українським парламентом в погоджений день – 20 жовтня 2016 р. і підписана 26 жовтня 2016 р.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 5277 від 18.10.2016 (Немировський А. В.) про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» (щодо утворення дорожньої поліції).

Пропонується додати до переліку структур, які функціонують у складі поліції, дорожню поліцію.

Реформа 2014 р. з ліквідації ДАІ постійно наводилася як приклад вдалих антикорупційних дій. Відновлення такої структури викликає лише подив та численні запитання, як до суті реформи, так і до самого питання про наявність реформи в правоохоронних органах.

Проект 5284 від 18.10.2016 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (щодо прав опозиції).

Основна ідея проекту полягає в тому, що пропозиції щодо кандидатур на посади голів комітетів, до предметів відання яких належать питання запобігання і протидії корупції, прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, регламенту, свободи слова, а також кандидатури на посаду голови спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, можуть подавати лише депутатські фракції і депутатські групи. що не входять до коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України. Зазначені депутатські фракції і депутатські групи подають свої пропозиції в порядку черговості, яка визначається чисельністю фракції (групи). Депутатська фракція (депутатська група), що має найбільшу кількість членів, за своїм рішенням вносить пропозицію щодо відповідної кандидатури на одну посаду. Депутатська фракція (депутатська група), що має другу за чисельністю кількість членів, за своїм рішенням вносить пропозицію щодо відповідної кандидатури на одну посаду з переліку тих, що залишилися, і т. д.

Подібна норма вже існувала в нашому законодавстві і її відродження не викликає принципових заперечень. Утім, питання про права опозиції потребує комплексного, а не часткового вирішення.

Проект 5291 від 20.10.2016 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо узгодження окремих норм, які стосуються складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

Пропонується дозволити бути членами виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради депутатам цієї ради, які одночасно посідають посаду (посади) заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради. Справа в тому, що відповідні посадовці мають входити до складу виконкому за посадами (частина 3 тієї ж ст. 51), заступників обирають з числа депутатів відповідної ради (ст. 56), однак як депутатам їм заборонено бути членами виконкому. Отже, наявна пряма неузгодженість, яку і пропонується виправити.

Проект 5299 від 20.10.2016 (Іванчук А. В.) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо приведення у відповідність із Конституцією України.

Пропонується узгодити чинну редакції названої статті з вимогами пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України, а саме визначити, що Голова Антимонопольного комітету України призначається на посаду за поданням Прем’єр-міністра України та звільняється з посади Верховною Радою України. Також визначається, що Голова Антимонопольного комітету України має право заявити про свою відставку Верховній Раді України.

Проект 5303 від 21.10.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до статті 99 Конституції України щодо удосконалення конституційної функції Національного банку України для забезпечення економічного зростання країни.

Пропонується у названій статті слова «Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України» замінити такими: «Центральний банк держави – Національний банк України розробляє та проводить грошово-кредитну політику, спрямовану на реалізацію потенціалу довгострокового економічного зростання країни, забезпечення цінової і курсової стабільності грошової одиниці, помірного рівня довгострокових відсоткових ставок та сприяння максимальній зайнятості населення».

Проект 5304 від 21.10.2016 (Довбенко М. В.) Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності регуляторної діяльності Національного банку України.

Проект передбачає дві окремі групи змін. Перша, це зміни до Закону України «Про Національний банк України», якими визначається порядок проведення Радою Національного банку експертизи нормативно-правових актів Національного банку, які є регуляторними відповідно до закону, на їх відповідність вимогам законодавства України. Нормативно-правовий акт Національного банку може бути переданий на експертизу до Ради Національного банку з таких підстав: відповідна заява банку та/або банківської асоціації (спілки) до Ради Національного банку; заява, подана за власної ініціативи, будь-якого з членів Ради Національного банку. Заява може бути подана не пізніше, ніж через 60 днів з дня офіційного опублікування відповідного нормативно-правового акта. Експертиза кожного окремого нормативно-правового акта може проводитись Радою Національного банку лише одноразово. Рада Національного банку зобов’язана провести експертизу та прийняти вмотивоване рішення за її результатами протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідної заяви. Таке рішення оприлюднюється на офіційному сайті Національного банку. Рада Національного банку може прийняти рішення про тимчасове призупинення дії нормативно-правового акта Національного банку, щодо якого проводиться експертиза, до моменту прийняття відповідного рішення за результатами такої експертизи. За результатами розгляду заяви та експертизи нормативно-правового акта Радою Національного банку може бути прийнято одне з рішень: визнання нормативно-правового акта таким, що відповідає законодавству; визнання нормативно-правового акта таким, що не відповідає законодавству та надання рекомендацій щодо скасування такого акта або усунення виявлених порушень. Вимоги до заяви, процес її розгляду, проведення експертизи, прийняття рішення та його виконання визначаються Радою Національного банку. Інші зміни вносяться до Закону України «Про банки та банківську діяльність» і пов’язані з уточненням положень щодо віднесення банків до категорії проблемних або до категорії неплатоспроможних. Йдеться насамперед про обмеження прав НБУ та послаблення вимог до самих банків. У межах цієї групи пропонуються і зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими обмежується коло суб’єктів, які можуть від імені Національного банку України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Проект видається доволі неоднозначним і потребує уважного аналізу з боку спеціалістів.

Проект 5305 від 21.10.2016 (Черненко О. М.) про внесення змін до Закону України «Про Державний реєстр виборців» (щодо удосконалення деяких положень).

Основними завданнями проекту проголошено сприяння реалізації виборцями, зокрема громадянами України, які проживають чи перебувають за кордоном, а також виборцями, які проживають на тимчасово окупованій території України, своїх прав у відносинах з Реєстром, удосконалення механізму ведення Реєстру з метою підвищення якості списків виборців, посилення захисту та безпеки бази даних Реєстру, покращення організації роботи органів Реєстру.

Пропонується спростити механізм тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси;  дати можливість виборцям подавати заяви (запити) щодо їх даних у Реєстрі як через уповноважену особу, так і з використанням мережі Інтернет; дати можливість органам, закладам, установам подавати передбачені Законом відомості про виборців в електронній формі; розміщувати на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії, крім вже передбаченої Законом інформації, відомості про кількість виборців у межах сіл, селищ, міст районного значення; привести у відповідність до законодавства окремі норми щодо використання персональних даних Реєстру державними органами тощо.

Зміни мають переважно технічний характер і не викликають заперечень.

Проект 5306 від 21.10.2016 (Черненко О. М.) про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо удосконалення деяких положень).

Ідея проекту полягає в тому, щоб не включати у текст виборчого бюлетеню для голосування в загальнодержавному окрузі перелік партій, від яких зареєстровані кандидати в депутати, а для голосування в одномандатних округах – перелік кандидатів у депутати. Такі переліки друкуються окремо згідно з текстом, затвердженим ЦВК, а виборцям забезпечується можливість ознайомитися з ними. Водночас виборчий бюлетень має містити контурний шаблон для вписування цифр, з яких складається порядковий номер партії чи кандидата в депутати. Волевиявлення здійснюється через вписування порядкового номеру партії чи кандидата в депутати у виборчий бюлетень. Проект також передбачає виготовлення трафаретів для виборчих бюлетенів рельєфно-крапковим шрифтом (за методом Брайля). Окрім того, у ряді приписів словосполучення «кандидатів у депутати, включених до виборчих бюлетенів для повторного голосування» пропонується замінити на «кандидатів у депутати, по яких проводиться повторне голосування».

Пропозиції видаються цілком доцільними.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 5275 від 17.10.2016 (Ричкова Т. Б.) про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо соціального захисту ветеранів).

Пропонується внести уточнення до ст. 54 «Виплата пенсій пенсіонерам за наявності заробітку (прибутку)» названого закону, щодо непоширення на осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» положення, яке передбачає, що особам «які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Проект 5282 від 18.10.2016 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України щодо встановлення справедливого порядку оподаткування пенсій, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Як зазначається в пояснювальній записці, даний проект «по суті відновлює поправку № 13 до законопроекту № 4542 щодо оподаткування ставкою податку 80 % сум пенсій, що перевищують десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб». Запровадження такої ставки аргументується тим, що «значною частиною тих привілейованих «білих» осіб, котрі отримують суми пенсій, що перевищують десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, не було повністю сплачено страхвнесків до ПФУ від тієї величини заробітку, з якої їм обчислюють пенсію».

Проект 5297 від 20.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На думку ініціаторів проекту, через невдалу редакцію змін до названого закону, внесених 21.04.2016, безпідставно втратили право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення згідно із статтею 48 Закону діти, які втратили внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйовані із зони відчуження у 1986 р. Проектом передбачається поновити це право. Окрім того, уточнюються питання здійснення компенсаційних виплат, зокрема в зв’язку із втратою годувальника.

Маємо відзначити, що мовні звороти як чинного Закону, так і запропонованих змін, є занадто важкими для читання і, на нашу думку, потребують спрощення.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 5283 від 18.10.2016 (Лапін І. О.) про внесення змін до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (щодо використання тварин у пересувних цирках).

Пропонується доповнити ст. 25 названого закону новою частиною такого змісту: «Забороняється використання тварин у пересувних цирках». При цьому чи не головним аргументом на користь прийняття проекту є посилання на дотримання вимог Європейської конвенції про захист домашніх тварин (ратифікована Законом України від 18 вересня 2013 р.) яка названі питання розглядає лише частково і пропонованої норми не містить. Крім того, цілковито незрозуміло, як такі досить незначні зміни мають призвести до досить значних наслідків, адже передбачається, що прийняття даного закону створить правове підґрунтя для ефективного функціонування системи державного та громадського контролю у сфері захисту тварин, які перебувають у неволі від жорстокого поводження і сприятиме: забороні використання тварин, які перебувають у неволі у пересувних цирках; вдосконаленню захисту тварин від жорстокого поводження, усуненню найжорстокіших засобів використання тварин; формуванню сучасного гуманного ставлення до тварин, які перебувають у неволі; свідомому ставленню громадян до існуючих проблем у сфері захисту тварин від жорстокого поводження; зміцненню авторитету України на міжнародній арені.

Проект видається недостатньо аргументованим. Також звертаємо увагу на ряд принципових зауважень, висунутих у висновку ГНЕУ.

Проект 3254-д від 20.10.2016 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до статті 201 Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди небезпечних речовин, частин вогнепальної зброї.

Проект є доопрацьованою у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності версією проекту 3254 від 07.10.2015 (Пацкан В. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди алкогольних напоїв, тютюнових виробів (див. Бюлетень № 43). Втім, після доопрацювання в ньому від початкового тексту лишилася лише пропозиція доповнити санкцію частини 1 названої статті вимогою щодо конфіскації предметів контрабанди. Саму ж диспозицію названої частини пропонується викласти в такій редакції: «Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, небезпечних, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації».

Утім, запропоновані новели є хоч і незначними, але вкрай неоднозначними для сприйняття, оскільки під контрабандою пропонується розуміти, зокрема, і переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю «небезпечних речовин» та «частин вогнепальної нарізної зброї». Обидві запропоновані категорії є аж занадто широкими, що створює широке поле для зловживань та корупції.

Проект 5294 від 20.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про запобігання та протидію домашньому насильству.

Доволі великий за обсягом проект (42 сторінки), в якому, окрім закріплення основних положень, передбачені і численні зміни до 9 кодексів та законів України. Охопити все це в межах цього огляду неможливо, тому звернемо увагу на основні моменти. Так, згідно з преамбулою, проект «визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, що є переважно проявом гендерно зумовленого насильства та призводить до порушення прав людини, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямований на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства». Серед іншого, проект містить такі визначення: «домашнє насильство – всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або особами, які спільно проживають чи проживали однією сім’єю, але не перебувають або не перебували в шлюбі, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і особа, яка постраждала від домашнього насильства», а також визначення 4 форм насильства: «фізичне насильство – форма домашнього насильства, яка включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру», «сексуальне насильство – форма домашнього насильства, яка включає будь-які дії сексуального характеру, вчинені щодо повнолітньої особи без її згоди або щодо дитини, примушування до актів сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, в тому числі щодо дитини або в її присутності», «економічне насильство – форма домашнього насильства, яка включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру» та «психологічне насильство – форма домашнього насильства, яка включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, переслідування, залякування, інші дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль в репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали в постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи».

Проект викликав досить значну і загалом негативну реакцію громадськості та спеціалістів. Критиці піддані як окремі положення, так і загальне спрямування проекту. Зокрема, проблема цілковито розглядається в площині сімейно, цивільного та адміністративного права, а про кримінально-правову відповідальність не йдеться. Відповідно не передбачені і якість зміни до кримінального процесуального чи кримінального кодексів. Дуже неоднозначно сприймається ідея створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства з огляду на те, що туди мають вноситися не лише судові вироки. Не до кінця продуманим видається пропонований інститут термінового заборонного припису щодо кривдника, адже він виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції за результатами оцінки ризиків, а не за наслідком слідчих дій.

Окрім того, проект доцільно розглядати в єдиному комплексі з близьким за змістом проектом 4952 від 12.07.2016 (Луценко І. С.) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (див. Бюлетень № 82). Нині на розгляді в парламенті перебуває доопрацьований текст цього проекту, поданий 02.11.2016.

Проект 5298 від 20.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав та вдосконалення роботи з неповнолітніми правопорушниками.

Проектом передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Законів України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей, «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про охорону дитинства», «Про професійно-технічну освіту», «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», що передбачають скасування примусового заходу виховного характеру у вигляді направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, та ліквідацію з огляду на це училищ та шкіл соціальної реабілітації. В пояснювальній записці також зазначається, що «діти, які сьогодні перебувають в школах та професійних училищах соціальної реабілітації можуть бути за рішенням суду умовно-достроково звільненні від відбування покарання або направлені до спеціальних виховних установ», однак в тексті проекту про це не йдеться.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 5295 від 20.10.2016 (Ляшко О. В.) про відзначення 150-річчя з дня народження видатного українського вченого Г. Ф. Вороного.

У 2018 році виповнюється 150 років з дня народження видатного українського вченого Г. Ф. Вороного. З метою виховання у громадян патріотизму, поваги до науки та історії, враховуючи важливість події для розвитку української державності та української науки пропонується урочисто відзначити на державному рівні названий ювілей. Серед пропозицій до святкування слід відзначити рекомендації Міністерству культури України та Міністерству освіти і науки України провести наукові та науково-практичні конференції, круглі столи, присвячені ювілею, а також Міністерству закордонних справ України подати у 2017 році пропозиції щодо включення 150-річчя з дня народження видатного українського вченого Г. Ф. Вороного до Календаря пам’ятних дат, до відзначення яких ЮНЕСКО приєднуватиметься протягом 2018–2019 років.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект Постанови 5286 від 19.10.2016 (Ляшко О. В.) про захист землевласників (землекористувачів) від рейдерського захоплення та позбавлення їх землі сільськогосподарського призначення та заходи протидії рейдерству. 20.10.2016 був поданий доопрацьований текст, який тут і розглядається.

Пропонується у зв’язку із нагальністю вирішення питання про унеможливлення рейдерських посягань на землі сільськогосподарського призначення та інших земельних конфліктів в Україні, які з правової площини переходять у сферу силового протиборства сторін, у зв’язку зі значними масштабами корупції у правоохоронній, судовій системах та недосконалості норм законодавства тощо: 1. Рекомендувати Кабінету Міністрів України вжити невідкладних заходів з метою вирішення проблеми рейдерського захоплення земель сільськогосподарського призначення та захисту прав землевласників (землекористувачів); 2. Генеральній прокуратурі України спільно з Міністерством внутрішніх справ України, Національним антикорупційним бюро України здійснити заходи щодо виявлення та запобігання випадків рейдерського захоплення земель сільськогосподарського призначення, виявлення корупційних діянь  при укладанні фіктивних договорів на купівлю-продаж або інший спосіб відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), що стало підставами незаконної скупки або в інший спосіб заволодіння землями сільськогосподарського призначення або інших зловживань у цій сфері з боку осіб, причетних до зазначеної діяльності, притягнути їх до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

У пропонованому вигляді проект, на нашу думку, є не більш ніж набором популістських закликів. Водночас питання власності на землю, обороту землі та переходу права власності є суто правовими і найкращою протидією рейдерству є чіткі однозначні та прозорі правові процедури.

Проект 5300 від 21.10.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відродження тваринництва та розвитку сільськогосподарського підприємництва на селі.

Пропонується запровадити новий загальнодержавний податок – аграрно-сировинний збір. Його розмір має становити 3% від митної вартості товарів. Зазначається, що платниками аграрно-сировинного збору є суб’єкти господарювання, які вивозять товари за межі митної території України у митному режимі експорту у порядку та на умовах, встановлених податковим та митним кодексами України і наводиться перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД. Для впорядкування даного збору пропонується доповнити кодекс Розділом XVIII-3 «Аграрно-сировинний збір» у складі статей 358–373.

Проект 5301 від 21.10.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування аграрно-сировинного збору на відродження тваринництва та розвитку сільськогосподарського підприємництва на селі.

Проект є безпосередньо пов’язаним з попереднім і визначає порядок використання зазначеного збору, а саме: кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України від аграрно-сировинного збору, спрямовуються на безповоротній основі на часткове відшкодування утримання нетелей, корів молочного, молочно-м’ясного і м’ясного напряму продуктивності фізичним особам та суб’єктам господарювання, що є власниками не більше 20 голів нетелей, корів молочного, молочно-м’ясного і м’ясного напряму продуктивності. Обсяг такого безповоротного часткового відшкодування встановлюється на рівні, фіксованому протягом року, виходячи з розрахунку загальної кількості голів таких тварин, наявних у фізичних осіб та суб’єктів господарювання, що є власниками не більше 20 голів таких тварин. Порядок отримання та суми безповоротного часткового відшкодування утримання нетелей, корів молочного, молочно-м’ясного і м’ясного напряму продуктивності мають визначатися Кабінетом Міністрів України.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 5273 від 17.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Як зазначається в преамбулі проекту, він «визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». Проект присвячений процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. До названої заборгованості належать: кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води; кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у звʼязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилась непогашеною станом на 1 січня 2016 року. Відповідно проект містить докладний опис названої процедури врегулювання заборгованості, а також вносить зміни до інших актів для забезпечення названої процедури.

Проект достатньо неоднозначний. Він має чітку соціальну орієнтацію і спрямований на забезпечення проведення опалювального сезону. З іншої сторони – він по суті знімає відповідальність за неефективну діяльність з широкого кола юридичних осіб.

Закон прийнято за основу 20.10.2016 та в цілому 03.11.2016.

Проект 5285 від 18.10.2016 (Данченко О. І.) про державне управління та регулювання у сфері електронних комунікацій.

Проект є дещо доопрацьованою версією проекту 3549-1 (Данченко О. І.) від 11.12.2015 про електронні комунікації (див. Бюлетень № 52). Проект 3549-1 був альтернативним однойменним проектам 3549 від 27.11.2015 (Мороко Ю. М.) (див. Бюлетень № 50) та 3549-2 від 11.12.2015 (Лук’янчук Р. В.) (див. Бюлетень № 52). За результатами розгляду 20.09.2016 проект 3549-1 був повернутий в комітет на доопрацювання, а інші два відкинуті. Невдовзі автори відкинутих проектів знову внесли їх доопрацьовані редакції під новими номерами: 3549-3 від 29.09.2016 (Мороко Ю. М.) та 3549-4 від 30.09.2016 (Лук’янчук Р. В.) (див. Бюлетень № 93). Таким чином проект 5285 є по суті альтернативним саме проектам 3549-3 та 3549-4.

Усі названі проекти мають обсяг близько 100 сторінок і в межах цього огляду належно охарактеризувати їх не видається можливим. Слід лише зазначити, що відмінності між проектами 5285 та 3549-1 є доволі незначними, більшість статей лишилися на своїх місцях і принципових розбіжностей у змісті нам знайти не вдалося.

Проект 5287 від 19.10.2016 (Сольвар Р. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони підвищення гучності звуку реклами під час трансляції програм або передач по телебаченню і радіо.

В Закон України «Про рекламу» пропонується внести таке положення: «Забороняється перевищувати гучність звуку поточної програми, передачі під час трансляції (ретрансляції) реклами, по телебаченню і радіомовленню». Одночасно в Законі України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується віднести до обов’язків телерадіоорганізацій «встановити та використовувати під час трансляції (ретрансляції) автоматичні регулятори гучності ефіру». Окремо стоять зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Загалом це технічні зміни, які визначають хто має право складати адміністративні протоколи та кому підсудні справи щодо правопорушень, передбачених у ст. 164-17. Однак такої статті немає в кодексі як і в даному проекті! В пояснювальній записці зазначається лише, що «У Кодексі України про адміністративні правопорушення встановлюється процедура реалізації статті щодо заборони перевищення гучності звуку реклами, а саме, встановлюється орган (посадова особа), яка складає протокол про адміністративне правопорушення та в подальшому розглядає такий протокол». Тобто знов таки незрозуміло де сама стаття. Як зазначає ГНЕУ, в проекті є ряд посилань на застарілі, вже не чинні редакції окремих положень.

З огляду на зазначене, проект потребує відповідних уточнень.

Проект 5289 від 19.10.2016 (Лопушанський А. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо їх приведення у відповідність з Законом України «Про ринок природного газу».

Проектом передбачається внесення численних змін (20 сторінок) до 14 законів та кодексів України. З огляду на такий формат проекту його аналіз є неможливим в рамках цього огляду. Звернемо увагу лише на деякі аспекти. Так, проект характеризується доволі низьким рівнем юридичної техніки. Перша ж стаття проекту, яка передбачає зміни до ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить пропозицію доповнити її не новою частиною, а новими абзацами, хоча мова саме про частини статті. Та й власне самі зміни виписані неналежним порядком. Крім того, маємо звернути увагу на те, що пропонується об’єднання співвласників багатоквартирного будинку позбавити існуючого права отримувати природний газ за цінами (тарифами), встановленими для населення.

Загалом проект викликає неоднозначну реакцію та потребує значного доопрацювання. Також варто критичні зауваження ГНЕУ щодо цього проекту.

Проект 5290 від 19.10.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо пріоритету забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі та визначення складових ціни природного газу).

Якщо попередній проект був спрямований на забезпечення впровадження Закону України «Про ринок природного газу», то названий передбачає ряд змін, провідною з яких є досить жорстке обмеження щодо визначення ціни на газ: «Ціна природного газу складається з: витрат на видобування природного газу, які визначаються на підставі виробничої собівартості видобування одиниці об’єму природного газу, що розраховується відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та вимог чинного законодавства України про бухгалтерський облік та фінансову звітність; витрат на виробництво природного газу, як товарної продукції, яка відповідає стандартам, що встановлені чинним законодавством України; витрат на транспортування природного газу до споживача; рівень рентабельності в розмірі не більш ніж десять відсотків». Така вимога по суті скасовує загальне положення про те, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

З огляду на поставлену мету проекту, а саме «підвищення рівня економічної безпеки країни та встановлення прозорих правил визначення ціни на природний газ для населення» запропоновані зміни, як видається, мали б бути суттєвішими і системнішими.

Проект 5293 від 20.10.2016 (Кабінет Міністрів України) про дитяче харчування.

Проект є повторним внесенням однойменного проекту 3808 від 22.01.2016, підготовленого та внесеного за попереднього складу Уряду України (див. Бюлетень № 57). Проект був відкликаний після відставки уряду 14.04.2016.

 Поділитися