Права Людини в Україні

http://khpg.org/index.php?id=1506666079


29.09.2017 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 143 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 18.09.2017 – 22.09.2017

   

Надійшло 34 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 6 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0161 від 18.09.2017 (Президент України) про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК.

Угода була підписана 26 травня 2017 року в м. Відні. Угода передбачає надання режиму найбільшого сприяння щодо розпорядження інвестиціями та, як очікується, сприятиме збільшенню обсягів іноземних інвестицій у ключові галузі економіки України, розвитку перспективних напрямів міжнародного інвестиційного співробітництва, надасть можливість іноземним інвесторам використовувати міжнародно-правові механізми захисту інвестицій, що значно знизить некомерційні ризики. Угода також посилить взаємовигідну співпрацю України з Фондом міжнародного розвитку ОПЕК з метою досягнення стійкого соціально-економічного зростання та розширення можливостей для розвитку людського потенціалу.

Проект 0162 від 20.09.2017 (Фріз І. В.) про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заснування та умови діяльності інформаційно-культурних центрів.

Від попередньої редакції, викладеної в проекті 0090 від 12.02.2016 (Фріз І. В.) про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заснування та умови діяльності інформаційно-культурних центрів (див. Бюлетень № 60), який було відкликано 11.05.2016, новий проект відрізняється лише внесеним до його тексту посиланням на підстави денонсації: «у зв’язку з порушенням Російською Федерацією принципів і положень Хельсінкського Заключного акта Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі, вчиненого внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 7133 від 21.09.2017 (Кабінет Міністрів України) про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб.

Як зазначається у преамбулі, цей проект закону визначає підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів під час проходження ними зборів, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, винних у завданні прямої дійсної шкоди шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, здійснення надлишкових виплат під час виконання обов’язків військової служби або службових обов’язків, а також порядок відшкодування такої шкоди. Проект має замінити чинне Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене 23 червня 1995 року Постановою Верховної Ради України. Проект чимало взяв з названого положення, зокрема і умови притягнення до матеріальної відповідальності. Втім, принципові зміни пов’язані з тим, що проект поширюється не лише на військовослужбовців (військовозобов’язаних, резервістів тощо), а й на поліцейських. Відповідно формулювання проекту часто є доволі загальними.

Насамперед в очі кидається те, що проект порівняно з Положенням значно менше уваги приділяє питанням проведення розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. Зокрема, зникли вимоги до того, що має встановити таке розслідування, які процесуальні права особи, яка здійснює розслідування, порядок нагляду за розслідуванням тощо. Також негативним є те, що порівняно з Положенням проект значно втратив у питанні деталізації норм, пов’язаних з питанням виплат.

Проект 7134 від 21.09.2017 (Чорновол Т. М.) про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» щодо уточнення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Пропонується уточнити, що звільнення з військової служби військовослужбовців, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, здійснюється (за бажанням військовослужбовця) у строки та в обсягах, визначених центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, не пізніше двох, а не одного, як нині, років від дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби». Як зазначається в пояснювальній записці, чинна норма спричинила колізії законодавства, а саме – невідповідність строків служби. Так, військовослужбовець, який підписав контракт до кінці особливого періоду, наприклад, 10 грудня 2015 року, не підпадає під дію згаданої вище норми і не отримує право на звільнення. Адже норма діє протягом одного року від дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби», а саме до 6 грудня 2017 р. Але на момент закінчення дії цієї норми, військовослужбовець, який підписав контракт 10 грудня 2015 року відслужив менше 24 місяців, а отже не отримує права на звільнення і за умовами контракту має служити до кінця особливого періоду.

Проект має врегулювати актуальну проблему і загалом є досить потрібним. Утім, з технічної точки зору проект викликає несприйняття і наглядно ілюструє, чому подібні матеріальні приписи не можна викладати в прикінцевих положеннях законів про внесення змін.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 7126 від 20.09.2017 (Шахов С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби.

Основні зміни вносяться до Законів України «Про державну службу», «Про місцеві державні адміністрації», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України». Зміни спрямовані на забезпечення усунення невідповідностей між названими законами стосовно порядку призначення і звільнення голів місцевих державних адміністрацій та їхніх заступників, а також керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України. Зокрема уточнюється, що керівник центрального органу виконавчої влади, а також його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України саме за поданням Прем’єр-міністра України. Пропозиції Прем’єр-міністрові України стосовно кандидатури для призначення на посаду та звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади вносить міністр, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади. Керівник центрального органу виконавчої влади вносить на розгляд міністра пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад своїх заступників. Призначення на посади та звільнення з посад  керівників та заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади осіб, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», здійснюється за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади. Зазначається, що дія Закону України «Про державну службу» голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників. Пропонується ще ряд інших змін.

Проект 7129 від 20.09.2017 (Найєм М.-М.) про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб’єктами владних повноважень.

Проект об’єднав положення проектів 5144 від 20.09.2016 (Батенко Т. І.) про лобізм.(див. Бюлетень № 92) та 5144-1 від 05.10.2016 (Найєм М.-М.) про лобіювання.(див. Бюлетень № 94). На початку вересня 2017 року обидва ці проекти були відкликані їхніми ініціаторами, які невдовзі об’єднали свої зусилля і внесли на розгляд «усереднений» проект 7129. У проекті лобіювання визначається як «підприємницька діяльність суб’єктів лобіювання, що провадиться методами лобіювання, не забороненими законодавством, з метою впливу на суб’єкти владних повноважень у процесі здійснення ними нормотворчої функції (розробки, прийняття, зміни або скасування нормативно-правових актів чи  правових актів індивідуальної дії)». Загалом у 19 статтях проекту послідовно викладаються або характеризуються: визначення основних термінів; правова основа лобіювання в Україні; базові принципи здійснення лобіювання; гарантії здійснення лобіювання; забезпечення прозорості та відкритості лобіювання; суб’єкти владних повноважень; методи лобіювання; заборони щодо лобіювання; основні вимоги до суб’єкта лобіювання та замовника послуг з лобіювання; договір про надання послуг з лобіювання; права та обов’язки суб’єкта лобіювання; обов’язки суб’єктів владних повноважень, нормотворча діяльність яких є об’єктом лобіювання; звітність суб’єктів лобіювання; оподаткування діяльності з лобіювання; державний нагляд та контроль за діяльністю з лобіюванням; орган реєстрації суб’єктів лобіювання; державний реєстр лобіювання; відповідальність за порушення цього закону; прикінцеві та перехідні положення.

Не вдаючись до аналізу конкретних положень доволі розлого тексту нового проекту, маємо повторити сумніви щодо доцільності правового регулювання лобіювання загалом. Насамперед слід зауважити, що поки немає підтвердження існування в Україні прошарку людей, які постійно займаються лобізмом у тому сенсі, як це визначено в проекті. Окрім того, варто взяти до уваги, що формування корпусу «офіційних лобістів» автоматично створюватиме обмеження для участі усіх інших осіб у нормотворенні, створюватиме нову монополію для «справжніх професіоналів». Так само видається недемократичним та, мабуть, і неконституційним наділення «лобістів» якимось іншими правами, ніж ті, які є у всіх громадян України.

Проект 7137 від 22.09.2017 (Антонищак А. Ф.) про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (щодо порядку видачі дипломатичного паспорта народному депутату України).

Пропонується установити, що дипломатичний паспорт видається народним депутатам України на строк виконання депутатських повноважень.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 7120 від 18.09.2017 (Папієв М. М.) про внесення змін до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум».

Основні зміни стосуються заміни абзацу «Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження» на абзац «Прожитковий мінімум на одну особу, та/або окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, за поданням Кабінету Міністрів України щороку затверджується Верховною Радою України окремим законом не пізніше 1 квітня року, що передує плановому і періодично переглядається разом з уточненням показників Державного бюджету України».

Проект 7121 від 18.09.2017 (Папієв М. М.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум».

Названу статтю пропонується перейменувати з «Моніторинг прожиткового мінімуму» на «Моніторинг та перегляд розміру прожиткового мінімуму» та доповнити її такою частиною: «У разі перевищення протягом трьох місяців поспіль фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, та/або окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення більше ніж на 5% від його офіційно затвердженого розміру на відповідний період, Кабінет Міністрів України невідкладно, але не пізніше 20 днів з дати останнього оприлюднення подає до Верховної Ради України пропозиції щодо змін прожиткового мінімуму з урахуванням фактичного зростання споживчих цін і тарифів шляхом внесення змін до закону України про Державний бюджет України на поточний рік».

Як видається, практику внесення кількох окремих проектів про зміни різних статей того самого Закону не можна вважати нормальною.

Проект 7122 від 18.09.2017 (Папієв М. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо осучаснення пенсій з 1 жовтня 2017 року.

Проект доволі значний, адже зміни пропонується внести до 15 актів, а саме до Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», «Про прокуратуру», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про наукову і науково-технічну діяльність», а також до Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Центральна група змін стосується заміни чинного положення цих законів про те, що з 1 січня 2018 року пенсії особам, яким вони призначаються відповідно до закону (в кожному випадку відповідного), виплачуються в повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу) на положення такого змісту: з 1 жовтня 2017 року виплата пенсії працюючим пенсіонерам у період роботи поновлюється у встановленому цим Законом розмірі. В Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вносяться значні зміни до «Перехідних положень», зокрема положення про те, що зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду пропонується замінити таким положенням: «Зменшення розміру пенсії за віком застосовується до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та протягом періоду, який дорівнює кількості повних та неповних місяців дострокового виходу на пенсію після досягнення жінкою віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Після завершення цього періоду розмір пенсії переглядається без застосування зниження пенсії з дати, наступної за завершенням цього періоду». Радикально переглядається і частина 2 статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яку пропонують викласти в такій редакції: «Щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні. Коефіцієнт перерахунку відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, попереднього від року, в якому проводиться збільшення. При фінансовій можливості бюджету Фонду розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для здійснення перерахунку, передбачений абзацом першим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення. Розмір та дата такого збільшення визначаються у межах бюджету Фонду за рішенням Кабінету Міністрів України. Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає». Також відбувається заміна терміну «інвалід» в усіх відмінках на термін «особа з інвалідністю».

Проект 7128 від 20.09.2017 (Марченко О. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту майнових прав осіб, які придбали квартири та нежитлові приміщення в об’єктах незавершеного будівництва.

Проектом пропонується внести зміни до законів України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» і «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими передбачається: зобов’язати замовника будівництва, який має намір здійснювати відчуження прав на квартири та нежитлові приміщення в об’єктах незавершеного будівництва, зареєструвати за собою майнові права на кожний об’єкт, відчуження якого він має намір здійснити; зобов’язати особу, яка набула відповідні майнові права на підставі цивільно-правових договорів, подати заяву про державну реєстрацію її майнового права; відкрити доступ до зареєстрованих заяв про державну реєстрацію майнових прав на об’єкти будівництва. Зокрема зазначається, що у Державному реєстрі прав реєструється право власності на об’єкт незавершеного будівництва, а також майнові права на об’єкт будівництва перед відчуженням цих прав замовником будівництва шляхом укладання відповідних договорів. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно за особою, яка набула майнових прав на таке майно в процесі його будівництва на підставі відповідного договору, здійснюється після завершення будівництва об’єкта та виконання заявником умов такого договору незалежно від того, коли була зареєстрована заява про реєстрацію майнових прав на об’єкт будівництва.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 7119 від 18.09.2017 (Антонищак А. Ф.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо термінологічного вдосконалення Законодавства України про кримінальну відповідальність).

Метою проекту є наближення кримінального законодавства України до міжнародних актів, що ратифіковані Україною; відмова від подвійних стандартів, оціночної термінології та інших неюридичних термінів. Зокрема, пропонується внести зміни до ч. 2 ст. 22 КК України, визначивши вік, з якого може настати кримінальна відповідальність за катування (ст. 127) з 14-ти років. В ч. 3 ст. 36, ч. 3 ст. 39, п. 7 ч. 1 ст. 66, ст. 116, ст. 124 КК України пропонується замінити терміносполучення «душевне хвилювання» на «емоційне збудження». А в ст. 38, 116 та 124 застосувати єдину термінологію – «особа, що вчинила злочин». Термін «тілесне ушкодження» замінити на «шкода здоров’я» в ст. 121-128 КК України. А в диспозиціях ст. 121, 122, 125 словосполучення «стійка втрата працездатності» замінити на «стійка втрата загальної працездатності». В деяких складах злочинах проти життя та здоров’я особи розділу ІІ Особливої частини КК України (115, 121, 126, 127, 129) та положеннях Загальної частини (п. 3 ч. 1 ст. 67) мотивом визначити – расової, національної, релігійної, політичної, етнічної нетерпимості або нетерпимості, зумовленої майновим станом, місцем (регіоном) проживання або мовою спілкування або із застосуванням зброї. А також внести зміни до ст. 126 та 127 КК України щодо визначення катування. Криміналізувати погрозу заподіяння тілесних ушкоджень (шкоди здоров’ю) в ч. 1 ст. 129 КК України. В статтях 130 та 133 КК України визначити спеціального потерпілого – малолітню особу. Окрім того, внести зміни і до інших статей Особливої частини КК України, а саме: термін «побої, легкі або середньої тяжкості тілесне ушкодження» в ч. 2 ст. 345; ч. 2 ст. 345-1; ч. 2 ст. 346; ч. 2 ст. 350; ч. 2 ст. 377 КК України замінити на «побої, легку або середньої тяжкості шкоду здоров’ю»; Термін «тілесне ушкодження» в ч. 1, 2 ст. 414 України замінити на «шкоду здоров’ю»; Термін «тілесне ушкодження, побої або інші насильницькі дії» в ч. 2 ст. 405 України замінити на «побоїв чи шкоди здоров’ю»; Термін «легкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження» в ч. 2 ст. 398; ч. 2 ст. 406 України замінити на «легка чи середньої тяжкості шкода здоров’ю»; Термін «середньої тяжкості тілесні ушкодження» в ч. 2 ст. 281; ч. 1 ст. 286 КК України замінити на «середньої тяжкості шкода здоров’ю»; Термін «середньої тяжкості чи тяжке тілесні ушкодження» в ч. 3 ст. 150-1; ч. 2 ст. 276; ч. 2 ст. 277; ч. 2 ст. 282; ст. 287; ст. 288; ч. 2 ст. 314; ч. 1 ст. 415 КК України замінити на «середньої тяжкості чи тяжка шкода здоров’ю»; Термін «тяжке тілесне ушкодження» в ч. 1 ст. 136; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ст. 196; ч. 2 ст. 286; ч. 3 ст. 345; ч. 3 ст. 345-1; ч. 3 ст. 346; ч. 3 ст. 350; ч. 3 ст. 377; ч. 3 ст. 398; ч. 3 ст. 399; ч. 2 ст. 442 КК України замінити на «тяжка шкода здоров’ю»; Термін «погроза тяжких тілесних ушкоджень» в ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 206-1, ч. 1 ст. 350, ч. 2 ст. 355 КК України замінити на «погроза тяжкої шкоди здоров’ю»; Термін «погроза тілесних ушкоджень» в ч. 1 ст. 280, ст. 405 КК України замінити на «погроза тяжкої шкоди здоров’ю».

Змін дуже багато. Загалом уніфікація термінології викликає лише позитивну реакцію. Втім, іноді пропоновані норми стають вкрай ускладненими, як то наступна: «Перевищенням заходів, необхідних для затримання особи, що вчинила злочин, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, що явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання особи, що вчинила злочин» (перше речення частини 2 статті 38 у пропонованій редакції).

Проект 7074-1 від 20.09.2017 (Одарченко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення організації та діяльності Конституційного Суду України.

Альтернативний проекту 7074 від 06.09.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку організації та діяльності Конституційного Суду України) (див. Бюлетень № 141). За змістом альтернативний проект має мало спільного з основним. Пропонується фактично інший пакет змін, серед яких виключення з тексту Закону всіх норм, які стосуються можливості ухвалення Регламенту Конституційного Суду України; запровадження відкритого багатоетапного конкурсу на посади суддів Конституційного Суду України, який включатиме, зокрема, кваліфікаційний іспит і кваліфікаційну співбесіду; формування Сенатів та Колегій через жеребкування з оновленням кожні три роки; забезпечення вільного доступу  громадськості та преси на відкриті засідання суду, скасування всіх обмежень на фото та відео зйомку засідань суду, а також їх трансляцію, у тому числі через мережу Інтернет; зменшення заробітної плати судді Конституційного Суду України до рівня заробітної плати народного депутата України; усунення вимоги, щоб скаржник зазначив, чим неконституційність закону порушує його конституційні права та ін.

Зазначені ініціативи можна обговорювати, але, як видається, краще це зробити через деякий час, коли вже буде певна практика реалізації положень нового закону.

Культура та освіта

Проект Постанови 7130 від 21.09.2017 (Лопушанський А. Я.) про відзначення 80-річчя від дня народження Василя Стуса.

6 січня 2018 року виповнюється 80 років від дня народження видатного поета, одного з найактивніших представників українського культурного руху в ХХ ст. Василя Семеновича Стуса. Враховуючи його внесок у розвиток вітчизняної і світової культури, пропонується урочисто відзначити на державному рівні цей ювілей. Передбачається, зокрема, проведення у січні 2018 року в містах Києві, Вінниці, в селі Рахнівка, Гайсинського району Вінницька області, урочистих зборів працівників закладів освіти та культури, представників громадських організацій за участю Президента України, депутатів Верховної Ради України, членів Кабінету Міністрів України та гостей України, присвячених цій даті; проведення у січні 2018 року творчих вечорів на основі «Стусового кола» у містах Києві, Вінниці та селі Рахнівці Гайсинського району Вінницької області; виділення коштів на впорядкування скверу, пам’ятника та музею Василя Стуса в його рідному селі Рахнівці Гайсинського району Вінницької області; створення музею Василя Стуса у місті Києві; опрацювати питання щодо включення до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО на 2018 рік відзначення ювілею Василя Стуса.

Проект Постанови 7138 від 22.09.2017 (Юринець О. В.) про відзначення 125-річчя Львівського історичного музею.

У 2018 році виповнюється 125 років від дня заснування Львівського історичного музею – одного з найстаріших і найбагатших музеїв України. Його історія бере початок з кінця ХІХ ст., коли у 1893 році було засновано Історичний музей міста Львова. Сьогодні збірки Львівського історичного музею налічують понад 370 тис. музейних експонатів. Відповідно, пропонується відзначити цей ювілей на державному рівні. Перелік заходів передбачається доволі стандартний.

Охорона здоров’я

Проект 7117 від 18.09.2017 (Президент України) про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості.

Метою проекту проголошено визначення правових та організаційних засад державної політики щодо гарантій та організації підвищення доступності та якості медичного обслуговування на рівні первинної медичної допомоги у сільській місцевості, зокрема через забезпечення за місцем проживання людини, яка звертається за медичною допомогою, здійснення фахового консультування лікарем-спеціалістом за допомогою засобів телемедицини та виконання встановлених ним медичних призначень медичним працівником, укомплектування закладів охорони здоров’я необхідним обладнанням і стартовим набором ліків для надання первинної медичної допомоги, а також створення належної інфраструктури, що дасть змогу ефективно досягти поставлених завдань. Основними напрямами розвитку охорони здоров’я в сільській місцевості визначено: максимальне наближення медичного обслуговування до населення, створення умов для проведення у сільській місцевості щорічних виїзних прийомів лікарями-спеціалістами;  впровадження сучасних технологій з медичного обслуговування у сільській місцевості, зокрема з використанням засобів телемедицини (телемедичне консультування, телемедичний консиліум, телеметрію, домашнє телеконсультування); розвиток транспортної інфраструктури, створення умов для застосування авіаційних, водних, автомобільних спеціальних санітарних транспортних засобів, у тому числі обладнаних реанімаційними засобами, для надання медичної допомоги у сільській місцевості. Передбачено розширити повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення підвищення рівня медичного обслуговування у сільській місцевості. Для залучення кваліфікованих спеціалістів до роботи у сільській місцевості пропонується встановити систему стимулів, зокрема забезпечення працівників житлом і службовим транспортом, можливостями для отримання освіти та підвищення кваліфікації. Запропоновано визначити, що медичне обслуговування у сільській місцевості забезпечується, зокрема, такими закладами охорони здоров’я, як: центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, до складу яких можуть входити фельдшерсько-акушерські/фельдшерські пункти, амбулаторії, медичні пункти, медичні кабінети, мобільні медичні кабінети, аптечні пункти.

Як видається, проект має дещо декларативний характер. Утім, проблеми з медичним обслуговуванням у сільській місцевості, безумовно, є і поданий проект може стати важливим кроком на шляху до їх вирішення, щонайменше як знак відповідної політичної волі.

Проект Постанови 7139 від 22.09.2017 (Богомолець О. В.) про першочергові заходи для забезпечення соціального захисту медичних працівників та недопущення руйнації системи охорони здоров’я в Україні.

Підставою для внесення проекту постанови стала Всеукраїнська попереджувальна акція протесту працівників охорони здоров’я у формі пікетування будинків Адміністрації Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, яка відбулася 19 вересня 2017 року. Пропонується рекомендувати Кабінету Міністрів України: невідкладно внести до Верховної Ради України кандидатуру для призначення на посаду Міністра охорони здоров’я України; терміново вирішити питання щодо погашення заборгованості та забезпечення виплати у повному обсязі у 2017 році заробітної плати працівникам закладів охорони; прийняти нормативно-правові акти щодо встановлення  надбавки за престижність праці в граничному розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) медичним працівникам закладів охорони здоров’я незалежно від їх підпорядкування; забезпечити підвищення посадових окладів на два тарифні розряди Єдиної тарифної сітки професіоналам та спеціалістам у галузі охорони здоров’я; забезпечити виконання судових рішень щодо скасування постанов Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» в частині  реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України та  від 25.11.2015 року № 1024 «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення» щодо скорочення ліжкового фонду та ін.

Як вже не раз зазначалося, автори цих рядків є категоричним противниками «ручного управління» урядом через прямі вказівки і рекомендації.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 7118 від 18.09.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад.

Метою проекту проголошено розширення повноважень органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин, передання сільським, селищним, міським рад об’єднаних територіальних громад повноваження з розпорядження землями державної власності в межах території відповідних територіальних громад. Проектом вносяться зміни до Земельного кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про оренду землі», що передбачають передачу сільським, селищним, міським радам об’єднаних територіальних громад  повноважень щодо: розпорядження землями державної власності, зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, а також у межах території об’єднаних територіальних громад; продажу громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених Земельним Кодексом; вилучення для суспільних та інших потреб земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, що були надані у постійне користування, якщо орган місцевого самоврядування здійснює розпоряджання цими ділянками. Проектом Закону також визначено перелік земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, надано визначення терміну «територія територіальної громади». Змінами до Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок державної та комунальної власності є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного Кодексу.

Проект загалом вписується в загальну стратегію розбудови об’єднаних територіальних громад в Україні. Втім, зазначеній стратегії ще належить довести свою ефективність.

Проекти з інших питань

Проект 7110-1 від 18.09.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального рівня, діючого в ЄС.

Альтернативний проекту 7110 від 13.09.2017 (Кривенко В. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального рівня, діючого в ЄС (див. Бюлетень № 142).

Проекти є цілковито різними змістовно, але сутнісно – доволі близькими. Головна відмінність альтернативного проекту полягає в тому, що підвищення акцизного податку передбачається поступово у 2018–2024 рр.

Проект 7123 від 19.09.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію».

Значний за обсягом проект (39 сторінок), яким вносяться зміни до 127 законодавчих актів. За таких умов повноцінний огляд проекту є цілковито неможливим. Звернемо лише увагу на те, що більшість змін є редакційними і пов’язана зі зміною правил вживання слів «стандарт» та «стандартизація» в законодавстві. Втім, проект вимагаю ретельної уваги спеціалістів.

Проект 7124 від 19.09.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію».

Пропонується у пункті 5 частини другої названої статті слова «уніфікації, стандартизації або» виключити. Проект повністю перебуває в контексті попереднього і підстави його окремого подання ніяк не пояснюються.

Проект 7127 від 20.09.2017 (Рибак І. П.) про внесення змін до Закону України «Про відходи» (щодо перенесення терміну).

Пропонується дату, з якої забороняється захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів, перенести з 1 січня 2018 року на 1 січня 2019 року. Водночас на Кабінет Міністрів України покладається завдання за підсумками шести місяців з дати вступу в дію названої заборони прозвітувати перед Верховною Радою України про результати роботи, здійсненої центральними та місцевими органами влади для створення на державному та місцевому рівнях умов для обмеження та запобігання негативному впливу відходів, зокрема, в частині заборони захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів.

Проект 7132 від 21.09.2017 (Довгий О. С.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо сприяння міжнародній електронній торгівлі.

В пояснювальній записці зазначається, що проект розроблено з метою посилення контролю з боку митних органів за дійсними та небезпечними порушеннями прав інтелектуальної власності, суттєвого збереження робочого часу фахівців, задіяних в цих процедурах, через виключення зайвих та надмірних процедур. Пропонується встановити, що заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень розділу XIV «Сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» Митного кодексу України не застосовуються органами доходів і зборів щодо: 1) товарів, які у кількості до трьох одиниць переміщуються відповідно до положень глави 36 Митного кодексу України у малих пакунках (відправленнях) вагою брутто до 2 кг включно і загальною вартістю до 500 євро; 2) товарів, що були виготовлені правовласником чи за його згодою, а також товарів, що були виготовлені належним чином уповноваженою правовласником особою у кількості, яка перевищує кількість, обумовлену з правовласником. Очікується, що реалізація проекту сприятиме прискоренню переміщення товарів через митний кордон, пожвавленню міжнародної електронної торгівлі, забезпечить додаткові надходження до бюджету.

Проект 7136 від 22.09.2017 (Гончаренко О. О.) про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» щодо штрафних санкцій за триваюче правопорушення.

Пропонується установити, що штрафні санкції за триваючі правопорушення застосовуються один раз за одне правопорушення, тобто за правопорушення, яке вчинено одним суб’єктом, за одним і тим же фактом, за ідентичних обставин, стосовно одного об’єкта будівництва, а кінцевий термін його існування встановлюється у приписі органу державного архітектурно-будівельного контролю. У разі невиконання суб’єктом містобудування законних вимог органу державного архітектурно-будівельного контролю після настання зазначеного у приписі терміну санкції, передбачені цією статтею, можуть застосовуватися повторно з урахуванням частини 9 статті 2 «Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Згідно з пояснювальною запискою очікується, що прийняття проекту сприятиме забезпеченню єдності судової практики та недопущенню, з одного боку, уникнення відповідальності за порушення норм будівельного законодавства, а з другого боку, порушення принципу недопустимості подвійної відповідальності за одне і те саме правопорушення, що буде відповідати статті 61 Конституції України з урахуванням застосування до порушника штрафних санкцій після спливу строку для усунення правопорушення, який встановлюється у приписі органу держаного архітектурно-будівельного контролю.

Рекомендувати цей матеріал

коментарі