Крим останніми днями (01.03.–06.03.2018)

Чергова низка повідомлень: політв’язні, хатні труси, арешти лівих активістів, судові засіданні, руйнація історичної пам’ятки.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» політичними в’язнями. Про це мовиться в заяві організації, опублікованій 01.03.2018.

«На наш погляд, ці звинувачення є безпідставними. Підсудні не тільки не займалися терористичною діяльністю, а й взагалі не здійснювали жодних суспільно-небезпечних дій. Крім того, важливим фактором є й те, що Крим, з нашого погляду, є окупованою Росією територією. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, Росія обмежена в своїх законодавчих та адміністративних повноваженнях: вона не має права цілком скасовувати кримінальне законодавство, що діяло на момент початку окупації, та замінювати його своїм. В рамках українського законодавства діяльність „Хізб ут-Тахрір“ є абсолютно легальною», – зокрема мовиться в заяві ПЦ «Меморіал».

Напередодні, 28.02.2018, у ростовському Північнокавказькому військовому окружному суді відбулося чергове судове засідання у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір», на якому були оголошені матеріали справи. Про це того дня повідомив сайт «Крим.Реалії». Нагадаємо, на лаві підсудних – Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв, Інвер Бекіров і Вадим Сірук, яких затримали в Ялті в лютому–квітні 2016 року. Сторона захисту відзначила розбіжність в нумерації аркушів справи. На думку адвокатів, це може свідчити про фальсифікацію документів.

«Прокурор оголошував папери, і ми ретельно це відстежували. В одному моменті стала розходитися нумерація аркушів. У тому числі, в документах, які прокурор зачитав, нібито Емір-Усеїн Куку, згідно з якимось листом, притягувався в Україні за участь в „Хізб ут-Тахрір“. Куку це спростував. Мене це здивувало, я вказав суду на те, що лист справи інший. Суд спробував розібратися, але незрозуміло, чому так взагалі вийшло. Матеріали справи не збігаються в одному з томів. Це може бути помилкою технічного моменту, а може й свідчити про фальсифікацію справи. Прокурор реагував на наші зауваження з цього приводу дуже нервово. Крім того, він раптом зачитав, що під час обшуку в Куку знайшли якийсь „зошит арабською мовою“, хоча в протоколі обшуку цього немає»,– розповів адвокат Куку Олександр Попков.

01.03.2018 в Сімферополі пройшов хатній трус у опозиційного активіста Дмитра Кісієва. Про це написав журналіст російської служби «Радио Свобода» Антон Наумлюк у Facebook. О 7:30 активіст передав повідомлення, що в нього в домі поліція, на зв’язок вийшов тільки на початку першої години дня. В нього вилучили техніку, телефони. Схоже, він перебуває в статусі свідка, у якій справі – невідомо, бо сам він не каже, посилаючись на підписку про нерозголошення.

Також Наумлюк повідомив про труси, які одночасно проходили в Севастополі в активістів місцевої анархістської організації.

«Поліція прийшла до помешкання Альони та Артема Воробйових, яких удома не було, але трус все одно був проведений при семирічній дитині й родичах Воробйових. Як з усього видно, труси проходять також у Олексія Шестаковича, адміна групи „Анархісти Севастополя“ Олексія Присяжнюка та активіста Ігоря Панюти. Усі троє мали сьогодні подати до міськадміністарції повідомлення про проведення акції проти участі у виборах під назвою „Пост президента – атавізм монархії“. Про те, що активісти збираються подати повідомлення, Шестакович написав у соцмережах», – повідомив Наумлюк.

Хатні труси й наступні затримання лівих активістів, анархістів могли бути санкціоновані в рамках кримінальної справи щодо анархіста з Євпаторії Євгена Каракашева. Про це повідомив сайт «Крым.Реалии», посилаючись на Артема Воробйова, який був єдиним, кого не затримали після трусу. «Як я можу судити, окремої кримінальної справи проти будь-кого з нас не порушувалось. Усе це проходило у рамках звинувачень проти Каракашева. Ми всі були знайомі, звісно», – сказав Воробйов.

Як повідомлялося раніше, Є. Каракашева співробітники кримського управління Слідчого комітету Росії затримали 01.02.2018 в Євпаторії за підозрою в екстремістських висловлюваннях у соцмережах. Підконтрольний московській владі Євпаторійський міський суд 02.02.2018 заарештував його на два місяці.

Олексія Присяжнюка того ж дня після допиту відпустили. Про це сам Присяжнюк повідомив кореспонденту «Крым.Реалии». Присяжнюк підтвердив, що всі затримані в Севастополі проходять у «справі Каракашева» як свідки. Під час допиту «ставилися стандартні питання: чи знаєте такого Каракашева, чи бачили ці записи тощо. Під час трусу вилучили всю техніку, рукописи, папірці різні, один з яких, якщо я не помиляюся, 1999 року», – сказав Присяжнюк. Він не виключає, що російські силовики «намагаються створити якусь організовану злочинну групу» з усіх затриманих у Севастополі 1 березня.

Як повідомив пізніше Антон Наумлюк, лівих активістів Олексія Шестаковича та Івана Маркова арештували. Маркова арештували на 10 діб, цю інформацію він підтвердив особисто, – передав сайт «Крым.Реалии», посилаючись на допис Наумлюка у Facebook. Інформацію про арешт Шестаковича на той момент підтвердити не вдалося через відсутність зв’язку з ним.

«За неперевіреними даними, Маркова затримали за розповсюдження екстремістських матеріалів у соцмережі, щодо Шестаковича – суперечливо», – повідомив Наумлюк.

За даними кореспондента, раніше затриманих Присяжнюка, Панюту й Воробйова відпустили.

Пізніше повідомлено, що Олексія Шестаковича також арештували на 10 діб. Шестакович поскаржився на тортури. Про це 02.03.2018 повідомив кореспонденту російської служби «Радио Свобода» адвокат Сергій Легостов, – передав сайт «Крым.Реалии». Адвокат послався на слова затриманого того ж дня Івана Маркова, якому Шестакович «встиг перед етапуванням до ІТТ заявити про застосування до нього тортур з боку співробітників правоохоронних органів, які проводили трус і затримання».

Інформацію про те, що силовики тримали Шестаковича роздягнутим, на підлозі й закутим у наручники чотири години, поки тривав трус, підтвердила його мати, Марія Шестакович, яка була присутня на трусі.

Ігор Панюта 02.03.2018 подав скаргу на дії співробітників поліції, які напередодні трусили його помешкання. Про це сам Панюта 03.03.2018 повідомив кореспонденту «Крым.Реалии». У заяві, зокрема, мовиться, що 01.03.2018 близько 7:30 кілька озброєних поліціянтів удерлися в під’їзд його багатоквартирного будинку в центрі Севастополя, зламавши замок. Потім вони увійшли до помешкання Панюти, збили його з ніг, поклали на підлогу й надягли на нього наручники. У такому вигляді протримали близько двох годин. Трус тривав від 5 до 6 годин і був пов’язаний із справою Євгена Каракашева.

Під час трусу поліціянти вилучили в Панюти його українські пашпорти, комп’ютери, мобільні телефони, флешки, а також паперовий архів, включно із вирізками з газети «Слава Севастополя» за 1998 рік, які, на думку Панюти, не мали жодного стосунку до справи Каракашева, з яким він познайомився значно пізніше.

Під час трусу на сина Панюти Ростислава, який у той час також був у помешканні, поліціянти також одягли наручники й поклали на підлогу. В нього також відібрали мобільний телефон.

Після трусу силовики відвезли Панюту до відділку поліції на допит, який тривав від 5 до 6 годин, після чого відпустили.

Як зазначив Панюта, співробітник поліції, який прийняв його скаргу, сказав йому, що ймовірність позитивного розгляду справи «дуже мала».

02.03.2018 підконтрольний московській владі Центральний районний суд Сімферополя продовжив домашній арешт фігурантам «справи 26 лютого» Мустафі Дегерменджи та Алі Асанову до 7 травня 2018 року. Про це повідомив сайт «15 минут», посилаючись на адвокатів Едема Семедляєва та Айдера Азаматова. Як сказали захисники, підсудні просили дати їм дозвіл пройти медичне обстеження.

«Протягом року повністю вони не можуть пройти медичне обстеження у зв’язку з тим, що мало часу для цього. Однак суд у постанові вказав, що не надані докази про те, що їм недостатньо часу, і в зв’язку з цим все залишив, як було», – прокоментував це Айдер Азаматов.

На засіданні також оголошені матеріали справи в стадії доповнень. Наступне засідання призначене на 15 березня.

Нагадаємо, суд у «справі 26 лютого» триває з 2015 року. З часом суд розділив справу на дві: окремо по одному з лідерів кримськотатарського народу Ахтемові Чийгозу, окремо по інших фігурантах – Алі Асанову, Мустафі Дегерменджи, Ескендеру Кантемирову, Таляту Юнусову та Ескендеру Небієву. 25 жовтня минулого року російська влада звільнила Ахтема Чийгоза й передала Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.

05.03.2018 підконтрольний московській владі Київський районний суд Сімферополя продовжив термін тримання під вартою фігурантам бахчисарайської справи «Хізб ут-Тахрір» кримським татарам Сейрану Салієву, Сулейману Асанову та Мемету Білялову на три місяці – до 9 червня Про це повідомив сайт «15 минут» з посиланням на «Кримську солідарність». Пізніше того дня так само арешт продовжили іншим фігурантам – Ернесу Аметову, Серверу Зекір’яєву й Тимуру Ібрагімову, повідомив сайт «Крым.Реалии».

Нагадаємо, шістьох жителів Бахчисарая російські силовики арештували в жовтні 2017 року. ФСБ інкримінує їм участь у забороненій в РФ та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір», яка на території України діє цілком легально.

06.03.2018 підконтрольний московській владі Верховний суд Криму відхилив апеляційні скарги на рішення про продовження терміну тримання під вартою до 11 квітня 2018 року фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура Абдуллаєва, Айдера Саледінова, Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва та Еміля Джемаденова. Про це повідомив у коментарі каналу ATR адвокат Джемаденова Едем Семедляєв, – передав сайт «15 минут».

«Хочу процитувати Джемаденова, який сказав, що вважає себе цілком невинуватим, вимагав у суду, щоб його звільнили. Як його, так і його друзів. Слідство триває 18 місяців і вони перебувають там (у СІЗО, – ред.) без будь-якого вироку. Він вважає, що це політично мотивована справа», – сказав адвокат.

Як повідомлялося, вранці 12 жовтня 2016 року стало відомо відразу про кілька хатніх трусів у кримських татар. Після трусів затримали Теймура Абдуллаєва, Айдера Саледінова, Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва та Еміля Джемаденова. Їх звинувачують у зв’язках з організацією «Хізб ут-Тахрір».

17 лютого 2018 року на «Курултаї мусульман Криму» була утворена «Рада кримськотатарського народу». Про це, зокрема, мовиться, у публікації на сайті «Крым.Реалии». До ради увійшли 15 членів – представники різних сфер, у тому числі духовенства, спорту, культури, медицини та освіти. Багато хто з них сьогодні публічно агітують кримчан взяти участь у майбутніх виборах президента РФ 18 березня.

Головою «Ради кримськотатарського народу» обрано муфтія мусульман Криму Еміралі Аблаєва, який з 2014 року підтримує політику підконтрольної Кремлю кримської влади.

За словами Аблаєва, «Рада кримськотатарського народу» працюватиме при кримській Раді міністрів, «щоби вивести на більш якісний рівень відносини між кримськими татарами і владою». Появу ради активно вітає глава кримської Ради міністрів Сергій Аксьонов.

У Меджлісі кримських татар розглядають це як спробу підкупити співвітчизників перед виборами. Особливо після того, як голова Меджлісу Рефат Чубаров закликав кримчан усіх національностей бойкотувати процес голосування 18 березня.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов опублікував 27.02.2018 на своїй сторінці в Facebook на прохання активістів заяву Представницького органу кримських татар Білогорського району Криму спільно з представниками місцевих релігійних громад, в якій, зокрема, мовиться:

«Щодо службовців державних установ, учителів, лікарів, учнів вишів застосовуються методи залякування та погроз з метою забезпечити явку на виборчі дільниці.

Співробітники поштових відділень, місцевих адміністрацій, житлово-комунальних підприємств здійснюють попереднє опитування людей про участь чи не участь у виборах. Вулицями ходять невідомі особи, які записують індивідуальні дані жителів, що суперечить законодавству.

У випадку, коли люди заявляють про своє небажання брати участь у виборах, звучать погрози звільнення з роботи, в сільській місцевості погрози невидання довідок для соціальних потреб, обіцянки не робити дороги, проводити воду тощо.

Ситуація, що склалася, доводить, що вільне волевиявлення на виборах президента РФ у Криму неможливе.

Але найголовніше, ми, активісти національного руху Білогорського району Криму, впевнені, що майбутні вибори президента РФ є в Криму нелегітимними й світова спільнота не має визнавати їх результатів».

05.03.2018 адвокат Микола Полозов повідомив на своїй сторінці у Facebook, що суд відмовився прийняти позовну заяву, яка наприкінці лютого була подана від імені Ельміри Аблялімової до Сімферопольської компанії «Кірамет», яка виконує так звану «реставрацію» Ханського палацу в Бахчисараї, а на справді вчиняє варварське руйнування історичної пам’ятки кримськотатарського народу. Аргумент суду: «порушення прав, свобод і законних інтересів заявника Аблялімової Е. Н. не вбачається».

Нагадаємо, Ханський палац – історичну пам’ятку – фактично знищують. Як каже колишній голова комітету АР Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Едем Дудаков, компанія, що виконує реставраційні роботи, всупереч вимогам Венеційської хартії з питань збереження та реставрації пам’яток і знакомитих місць, знищила старовинні елементи будівлі – Ханський палац перетворюють на «стилізовану бутафорію». Зокрема, старовинний дах Ханського палацу замінили на дах із сучасних матеріалів, а також замість 300-ріних дерев’яних балок установили бетонні.

06.03.2018 міністр культури України Євген Ніщук під час прес-конференції торкнувся, зокрема, питання незаконних масштабних робіт, які під виглядом реставрації ведуться у Ханському палаці (пам’ятку занесено до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 2013 році). Про це повідомлено на сайті Представництва Президента України в АРК.

«Ми маємо документальні підтвердження та фотофіксацію проведення масштабних незаконних робіт на цій пам’ятці. Те, що має зберегти автентичний вигляд, просто руйнується, ушкоджується та знищується унікальна черепиця та старовинні дубові балки з Великої Ханської мечеті (Біюк Хан Джамі), сам Ханський палац знаходиться під загрозою, що наносить непоправну шкоду історії та автентичній культурі не лише кримськотатарського народу, а й усього світу (…) Я особисто мав зустріч з Генеральним директором ЮНЕСКО, публічно заявляв про це під час доповіді перед міністрами багатьох країн у Давосі. Нас запевнили, що в найближчому і найкоротшому терміні буде відправлена моніторингова місія ЮНЕСКО для огляду стану цих об’єктів», – сказав міністр.