Права Людини в Україні

http://khpg.org/index.php?id=1546427908


02.01.2019 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 204 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.12.2018 – 14.12.2018

   

Надійшов 31 проект законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 5 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 9401 від 13.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в оборонно-промисловий комплекс.

Змінами до статті 7 Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» пропонується установити, що учасники Концерну (за умови, що розмір корпоративних прав держави в них перевищуватиме 50 відсотків їхнього статутного капіталу) мають право за попереднім погодженням з Концерном бути засновниками та/або учасниками господарських товариств, у тому числі за участю іноземних суб’єктів господарювання, крім тих, які розташовані або проводять свою діяльність на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та/або до яких застосовуються санкції відповідно до закону, а також здійснювати управління корпоративними правами, що виникли внаслідок такої участі. Відповідно, пропонується змінами до Декрету Кабінету Міністрів України «Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» передбачити, що норма про те, що державні підприємства не можуть бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів, господарських товариств, кооперативів не поширюється на учасників Державного концерну «Укроборонпром». Проект розроблено на виконання абзацу другого підпункту “б” пункту 1  Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 р. «Про заходи розвитку оборонно-промислового комплексу України», введеного в дію Указом Президента України від 2 серпня 2016 року № 323/2016. Зазначається, що метою проекту є законодавчеврегулювання питанняусунення обмежень щодо можливості учасників Державного концерну «Укроборонпром» брати участь у створенні господарських організацій для залученням іноземних інвестицій. Звертається увага на те, що створення спільних підприємств у формі господарських організацій для реалізації інвестиційно-інноваційних, капіталомістких, довготривалих проектів є міжнародною практикою. Саме завдяки їй виникає можливість розподіляти ризики проекту, залучати до нього значні інвестиції та просувати товари/послуги на ринки інших країн. Засновники господарських товариств не відповідають за зобов’язаннями створених за їх участю товариств, а несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариств тільки у межах вартості своїх вкладів. Таким чином, ймовірність негативного впливу такої господарської діяльності на підприємство-засновника значно обмежена.

Переваги проекту є зрозумілими, але й корупційні ризики у нього також великі.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 9311-5 від 10.12.2018 (Сотник О.С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності.

Альтернативний однойменним проектам 9311 від 21.11.2018 (Іванчук А. В.) (див. Бюлетень № 201), 9311-1 від 05.12.2018 (Пташник В. Ю.), 9311-2 від 07.12.2018 (Новак Н. В.), 9311-3 від 07.12.2018 (Шкрум А. І.) (усі  три див. Бюлетень № 203), а також 9311-4 від 07.12.2018 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності та щодо посилення протидії рейдерству (див. Бюлетень № 203).

Проект на 83 сторінках пропонує внесення змін до 18 законодавчих актів. Обсяги проекту не дозволяють розглянути його належним чином. Загалом має  багато спільного з основним проектом.

Враховуючи значимість проекту для впорядкування та захисту відносин права власності, він потребує прискіпливої уваги спеціалістів та громадськості.

Проект 9347-1 від 10.12.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність, та сімей з дітьми.

Альтернативний проекту 9347 від 28.11.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність (див. Бюлетень № 202). Проект дослівно повторює урядовий, а також містить ще одне положення, яким пропонується вилучити норму про те, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3 та 4 частини третьої та пунктом 1 частини шостої статті 13 «Державна допомога сім’ям з дітьми» Закону України «Про охорону дитинства», надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучити це положення постійно пропонується ініціаторами цього проекту, зокрема і в нещодавньому проекті 9205-1 від 31.10.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо встановлення додаткових соціальних гарантій сім’ям з дітьми (див. Бюлетень № 198) і неодноразово раніше.

Проект 9397 від 12.12.2018 (Довгий О. С.) про внесення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» (щодо осучаснення його положень).

Пропонується змінити назву закону на «Про реструктуризацію заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги», а частину першу – третю статті 1 викласти в такій редакції: «Заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги наймачів житлових приміщень та власників житлових будинків та/або квартир (далі – громадяни), яка склалася перед виконавцями/виробниками цих послуг, реструктуризується на строк до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з виконавцями/виробниками  житлової  та/або комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлову та/або комунальні послуги або оплату обов’язкової частки платежу за житлову та/або комунальні послуги (далі – договір про реструктуризацію заборгованості). На період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами, не повинна перевищувати 20 відсотків підтверджених доходів громадян».

Проект 9398 від 12.12.2018 (Каплін С. М.) про внесення змін до деяких законів України (щодо дотримання прав профспілок).

Пропонується установити, що дія Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не поширюється на профспілки, їх організації, об’єднання профспілок в частині подання фінансової звітності органам державної влади та іншим користувачам. Також зазначається, що дія Закону України «Про державну статистику» так само не поширюється на професійні спілки, їх організацій, об’єднання профспілок. Як зазначають автори проекту, вимоги до профспілок подавати фінансову звітність до органів статистики є прямим втручанням органів державної влади у діяльність профспілок та порушенням їх прав. Відповідно, що положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині, що стосується профспілок, не відповідають змінам, внесеним до Податкового кодексу України. Відповідно пропонується урегулювати ці питання.

Проект 9400 від 13.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання реалізації права на додаткову відпустку учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни.

У пояснювальній записці зазначається, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» від 14.05.2015 № 426-VIII доповнено новими нормами Кодекс законів про працю України та закони України «Про відпустки» і «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якими учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни має надаватися додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів. Однак джерела фінансування оплати цієї відпустки у вказаних нормативно-правових актах визначені  неоднозначно. З метою усунення цих недоліків розроблено даний проект і запропоновано внести відповідні зміни до статтей 4,16-2, 23 Закону України «Про відпустки», статтей 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статті 77-2  Кодексу законів про працю України, що передбачатимуть оплату відпустки окремим категоріям ветеранів війни за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці.

Проект 9402 від 13.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення контролю за в’їздом в Україну іноземців та осіб без громадянства.

Суть проекту зводиться до кількох взаємопов’язаних пропозицій. Насамперед пропонується запровадити у законодавство поняття «держава міграційного ризику», яке матиме суто формальний (без якихось якісних критеріїв) характер, а саме: «держава, для громадян якої та/або осіб без громадянства, які постійно проживають на її території, за рішенням Кабінету Міністрів України може встановлюватись особливий режим в’їзду в Україну та виїзду з України з метою протидії нелегальній міграції». Також запроваджується механізм попереднього електронного повідомлення іноземцями, які є громадянами держав міграційного ризику, або особами без громадянства, які постійно проживають в цих державах, про їх намір відвідати Україну (метою такого попередження є створення можливості попередньої перевірки підстав для в’їзду в Україну). У проекті також передбачається створення правових підстав для збору біометричної інформації, що подаватиметься іноземцями та особами без громадянства під час оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, з перспективою запровадження українських біометричних віз. Ще однією новелою є забезпечення можливості встановлення Урядом особливих вимог до паспортних документів (йдеться передусім про використання безконтактних електронний носіїв) іноземців та осіб без громадянства в інтересах забезпечення національної безпеки України. Відповідні зміни пропонуються до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про прикордонний контроль» та «Про державний кордон України».

Проект, як видається, цілком відповідає сучасній практиці міжнародних відносин. Зовні не зовсім демократично виглядає можливість необмеженого і ніяк не мотивованого визначення «держав міграційного ризику», але це теж нормальний наслідок основоположного принципу державного суверенітету.

Проект 9405 від 14.12.2018 (Тарута С. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів (щодо особливостей декларування та оподаткування активів/доходів фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації).

Змін досить багато, тому їх короткий опис подається за пояснювальною запискою. Проектом передбачається запровадження особливостей декларування та оподаткування активів (доходів) фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації (далі – Програма), яка діятиме 18 місяців та включатиме дві складові: а) загальну – проведення станом на 31 грудня 2020 року одноразового декларування майнового стану, активів (доходів) фізичних осіб; спеціальну частину – запровадження з 01.06.2019 по 01.10.2020 особливостей справляння податку з доходів фізичних осіб з активів (доходів), які не задекларовано у минулих періодах. Програма поширюється на такі активи (доходи) фізичних осіб – громадян України вартістю понад 150 тис. гривень, які (активи) знаходяться як на території України, так і за її межами: кошти у національній та іноземній валюті в готівковій та безготівковій формі; банківські метали та інші валютні цінності; цінні папери та інші деривативи; транспортні засоби та інші самохідні машини й механізми; літальні апарати, судна, човни та інші плавучі засоби; ювелірні вироби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінне каміння тощо; нерухоме майно; акції, корпоративні права в іншій, ніж цінні папери, формі; нематеріальні активи; інші майнові (речові) права, тощо. Для одноразового декларування активів (доходів) фізичні особи – громадяни України зобов’язані подати (особисто або в електронній формі або поштою) до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси спеціальну декларацію про майновий стан та активи (доходи) станом на 31 грудня 2020 року. Не потрібно подавати декларацію, якщо сумарна вартість об’єктів декларування не перевищує 2 млн. гривень. Граничний строк подання декларації – 1 травня 2021 року. Протягом наступного календарного року контролюючи органи мають право отримати документи з  підтвердженням фізичної наявності або задекларованої вартості будь-якого активу (доходу). Спеціальна частина Програми передбачає, що фізичні особи – громадяни України мають право застосувати особливості справляння податку з доходів фізичних осіб з активів (доходів), що не задекларовано у минулих податкових періодах за наступним алгоритмом: платник (його уповноважений представник) подає заяву встановленої форми на участь у Програмі без/або з попередньою ідентифікацією особи; протягом 30 днів (у випадку анонімної процедури – 60) контролюючи органи опрацьовують дані, що зазначені у заяві та проводять підписання Письмової угоди (підтвердження про включення у Програму), що запускає процедури захисту від кримінального та адміністративного переслідування, нерозголошення інформації щодо угоди, захист репутації учасника Програми, тощо; суб’єкт Програми (його представник) протягом 10 робочих днів: з дня підписання угоди зобов’язаний сплатити податок за ставкою 5% вартості активу/доходу (крім доходів на які купуються облігацій внутрішньої державної позики строком від 5 років, що оподатковується за ставкою 0%); по факту сплати отримує Державний Сертифікат, при цьому здійснюється ідентифікація особи що використала анонімну процедуру. Програма розкриття інформації передбачає надання суб’єктам Програми Державних гарантій, зокрема: звільнення від обов’язку щодо надання інформації про джерела одержання активів (доходів) та заходів податкового контролю з боку контролюючих органів (крім звірки документів та даних); збереження відповідними державними органами та їх посадовими особами таємниці щодо персональних даних та іншої інформації, що міститься в угоді або спеціальної декларації; звільнення від адміністративної відповідальності, штрафних (фінансових) санкцій, пені у сфері податкового та валютного законодавства; звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податку (ст. 212 Кримінального кодексу України). Спеціально зазначається, що Програма не стосується корупційних капіталів та має запобіжники їх відбілювання. Зокрема, будь-які джерела накопичення капіталів, що міжнародно засуджуються, як і раніше, підпадають під кримінальне переслідування як через механізм переслідування відмивання брудних грошей, так і через переслідування самої корупції. Будь-який зв’язок особи з корупцією, включаючи політичну, автоматично виводить декларанта з-під дії Програми і не дає ніяких гарантій захисту та недоторканності (програма не поширюються на осіб, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення за статтями 191, 209, 212, 364, 365, 366-1, 368 та 368-2 Кримінального кодексу України)

Попри задеклароване, в проекті йдеться передусім саме про можливість легалізації певного майна та доходів, шляхи набуття якого можуть бути вельми сумнівними. Крім того, слід відзначити не дуже якісну юридичну техніку проекту.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 9389 від 10.12.2018 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до статті 53 Кримінального кодексу України щодо удосконалення призначення покарання у вигляді штрафу.

Пропонується в нормі про те, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року, вилучити вказівку на граничний строк розстрочки. Звертається увага на те, що погіршення майнового стану громадян, негативно вплинуло на їх можливість вчасно сплачувати штраф на умовах розстрочки.

Водночас штраф – це не «хабар державі», а все ж таки покарання. Крім того, відсутність вказівки на максимальний строк розстрочки може призвести до посилення корупційних проявів. Загалом видається, що слід було б передбачити, що для штрафів за певні чітко визначені види злочинів може допускатися розстрочка виплати до 2–3 років. Розстрочка на довший строк в умовах нестійкої фінансової ситуації країни і, зокрема, поступового знецінення її грошової одиниці може викликати негативні наслідки, коли педагогічне значення штрафу нівелюється.

Проект 9392 від 11.12.2018 (Бахтеєва Т. Д.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за закупівлю за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів завідомо фальсифікованих лікарських засобів та лікарських засобів з вичерпаним терміном придатності.

Пропонується Кримінальний кодекс України доповнити новою статтею 321-3 «Закупівля за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів завідомо фальсифікованих лікарських засобів та лікарських засобів з вичерпаним терміном придатності» в якій запровадити відповідальність за згадані дії. Обтяжуючими обставинами є вчинення таких дій «повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я людини» та «якщо вони спричинили смерть людини або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах». Також у статті робиться така засторога: особа, яка добровільно здала фальсифіковані і з вичерпаним терміном придатності лікарські засоби і вказала джерело їх придбання (отримання) або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з закупівлею за рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів завідомофальсифікованих і з вичерпаним терміном придатності лікарських засобів і їх обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту, збут завідомо фальсифікованих і з вичерпаним терміном придатності лікарські засобів, їх ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через її територію. Тобто за дії, передбачені диспозицією частини першої (закупівля за рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів завідомо фальсифікованих і з вичерпаним терміном придатності лікарських засобів), якщо такі дії не створили загрози для життя чи здоров’я людей.

Проект щонайменше потребує редакційного уточнення через вельми складні для розуміння, а отже, такі, що можуть сприйматися неоднозначно формулювання.

Проект 9396 від 11.12.2018 (Луценко І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продовження строків перегляду судових рішень у зв’язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом.

Пропонується внести зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, передбачається збільшити із десяти до п’ятнадцяти років строк подачі заяви про перегляд судового рішення у зв’язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом. Крім того, пропонується встановити, що у разі спливу на день набрання чинності цим Законом десятирічного строку для подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у зв’язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, така заява може бути подана протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом у разі, якщо не сплив п’ятнадцятирічний строк з дня набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

Проект 9399 від 13.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань міжнародного судового співробітництва.

Як зазначається, метою проекту є приведення українського законодавства у відповідність до положень чинних міжнародних договорів України у сфері цивільного судочинства, а також удосконалення окремих положень чинного законодавства щодо міжнародного судового співробітництва. Пропонується доповнити Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України положеннями, які стосуються: порядку надсилання судових викликів та повідомлень особам, які мають місце проживання або перебування чи місцезнаходження за кордоном; порядку направлення судового рішення особам, які брали участь у судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, і які мають місце проживання або перебування чи місцезнаходження за кордоном, передбачивши, що рішення надсилаються їм шляхом направлення судового доручення; звільнення документів, отриманих судом від іноземного компетентного органу на виконання судового доручення, від вимоги легалізації або проставлення апостилю на них; Також ЦПК України пропонується доповнити рядом положень щодо визнання і виконання іноземних судових рішень, зокрема, щодо презумпції наявності принципу взаємності у разі, якщо визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, залежить від взаємності; доповнення додатковою підставою для відмови у визнанні і виконанні іноземного судового рішення у разі, якщо виконання рішення суперечить основам правопорядку (публічному порядку) України. Пропонується передбачити можливість оскарження Міністерством юстиції України ухвал у справах про надання дозволу на виконання рішення іноземного суду з мотивів неправильного застосування судом норм міжнародних договорів України у випадках, коли клопотання про примусове виконання рішення іноземного суду подавалося через Міністерство юстиції України чи його територіальні органи. Запропонована норма відображає завдання Мін’юсту щодо забезпечення дотримання і виконання зобов’язань, узятих Україною за міжнародними договорами з правових питань з урахуванням  статті 16 Закону України «Про міжнародні договори України». Статтю 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» пропонується доповнити новою частиною другою, яка передбачає, що документи, видані уповноваженими органами іноземних держав, не визнаються та не спричинюють настання правових наслідків в Україні незалежно від їх легалізації чи проставлення апостилю, якщо їх зміст суперечить основам правопорядку (публічному порядку) України.

Проект 9404 від 14.12.2018 (Сугоняко О. Л.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від сплати судового збору споживачів.

У Законах України «Про судовий збір» та «Про захист прав споживачів» пропонується закріпити положення про те, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, апеляційними скаргами, касаційними скаргами в справах, що пов’язані з порушенням їх прав.

Важлива ініціатива, втім слід враховувати і небезпеку недобросовісного сутяжництва проти добросовісного постачальника, що є не таким вже й рідкісним явищем.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 9355-12 від 12.12.2018 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Проект 9355-13 від 14.12.2018 (Писаренко В. В.) про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення справедливого балансу між інтересами власників сільськогосподарських земель та суспільством.

Проект 9355-14 від 14.12.2018 (Івченко В. Є.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення та запобігання їх прихованому продажу за договорами емфітевзису.

Проект 9355-15 від 14.12.2018 (Каплін С. М.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення.

Альтернативні проектам 9355 – 9355-11 та 9364 (усі див. Бюлетені № 202 та 203). Усі стосуються одного і того ж питання – продовження мораторію, або суцільної заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення. З числа усіх цих 16 проектів 20.12.2018 очікувано був прийнятий проект, яким пропонувалося продовжити мораторій ще на 1 рік, а саме проект 9355-5 від 04.12.2018. З огляду на однотипність та типовість проектів, описувати зміст кожного окремого видається недоцільним.

Проекти з інших питань

Проект 9385 від 10.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності.

Великий за обсягом проект (66 сторінок), яким пропонуються зміни до Цивільного та Господарського кодексів України та Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; «Про охорону прав на промислові зразки» і «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а також Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Змін багато і вони доволі значні. У пояснювальній записці вони сформульовані так: Враховуючи вимоги права ЄС у сфері охорони прав на винаходи (корисні моделі), промислові зразки та торговельні марки, а також положення Угоди про асоціацію, проектом запропоновано, зокрема, такі новації: 1) щодо винаходів і корисних моделей – розширено перелік об’єктів технологій, на які не поширюється правова охорона; передбачено можливість подання заявок в електронній формі; надається право будь-якій особі подати мотивоване заперечення проти заявки протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід; уточнено порядок надання додаткової охорони прав на винаходи; розширено перелік прав та обов’язків суб’єктів прав на винаходи (корисні моделі); передбачено можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними в адміністративному порядку («post-grant opposition»); 2) щодо промислових зразків – додатковий критерій охороноздатності (індивідуальний характер); правова охорона незареєстрованих промислових зразків; подання заявки в електронній формі; можливість поділу заявки; строк чинності прав – не більше 25 років (наразі 15); змінено вид охоронного документу (з патенту на свідоцтво); можливість досудового скасування свідоцтва в Апеляційній палаті (боротьба з «патентним троллінгом»); 3) щодо торговельних марок – подання заявки в електронній формі; уточнено підстави для відмови у реєстрації або визнання недійсною реєстрації торговельної марки; реєстрація колективної торговельної марки; уточнено порядок надання правової охорони за міжнародною реєстрацією.

Зміни дуже суттєві і багато в чому помітно змінюють не лише процедури, а й підходи до правового регулювання. З огляду на це, проект потребує дуже уважного вивчення з боку заінтересованих осіб та належного його висвітлення для громадськості. Певна публічна дискусія щодо проекту, особливо в сфері медичних препаратів вже має місце, і загалом враження від проекту неоднозначні.

Проекти 9386 та 9387 від 10.12.2018 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» та про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо додаткового врегулювання запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації (за механізмом енергосервісу).

Як зазначається у пояснювальних записках до проектів, а в цій частині вони однакові, в основу проектів покладено досвід застосування Законів України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» № 327-VIII від 09.04.2015 та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» № 328-VIII від 09.04.2015, а також потреба призвести їх у відповідність із іншими законодавчими актами та вимогами законодавства ЄС. Змін досить багато і лише загальне їх описання займає в пояснювальній записці дві сторінки.

Слід зазначити, що ті проблемні місця з точки зору правової визначеності, які критикувалися експертами та ГНЕУ щодо названих законів 2015 року на стадії їх проходження парламентом, загалом залишені без уваги і в цьому проекті.

Проект 9388 від 10.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції та лібералізації адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зміни пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та «Про ліцензування видів господарської діяльності». Як зазначається у пояснювальній записці, проект встановлює процедуру видачі ліцензій на експорт (імпорт), спеціальних ліцензій, ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України. Визначаються, зокрема, найменування відповідних адміністративних послуг, підстави для їх одержання, суб’єкт надання, перелік та вимоги до документів, що подаються суб’єктами господарювання для отримання зазначених адміністративних послуг, платність та розмір оплати, строк надання, виключний перелік підстав для відмови, підстави для переоформлення, анулювання та видачі дублікатів виданих документів. Пропонується чітко регламентувати процедури надання таких адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, як: ліцензування експорту, імпорту товарів згідно із статтею 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Зазначене ліцензування здійснюється відповідно до норм СОТ, зокрема, Угоди про процедури ліцензування імпорту (СОТ), регулюється статтями VIII, XI–XIV, ХХ–XXI ГАТТ 94; спеціальне ліцензування імпорту товарів, що може заподіювати значної шкоди або загрожувати заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, згідно із рішеннями Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі відповідно до статті 16 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». Зазначений вид регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності регламентується положеннями Угоди про захисні заходи (СОТ), статтею ХIХ ГАТТ 94; ліцензування здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України згідно із Указом Президента України від 13.09.1995 № 839 «Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України». Також, оскільки особливості та цілі ліцензування у сфері зовнішньоекономічної діяльності концептуально відмінні від ліцензування видів господарської діяльності, яке здійснюється відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», відсутня необхідність встановлення ліцензійних умов, то пропонуються зміни до законодавства щодо виведення ліцензування у сфері зовнішньоекономічної діяльності із під дії Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». У проекті також пропонується скасувати ліцензування імпорту, експорту спирту, імпорту, експорту алкогольних напоїв, імпорту, експорту тютюнових виробів згідно із статтями 14, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» як таке, що втратило позитивний регулюючий ефект, що є кроком з дерегуляції у сфері обігу зазначеної продукції. Відповідно, скасовуються фінансові санкції та адміністративна відповідальність за підприємницьку діяльність без зазначених ліцензій.

Проект 9390 від 10.12.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про тваринний світ».

Частину другу названої статті пропонується викласти в такій редакції: «Спеціальне використання об’єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями, а спеціальне використання об’єктів тваринного світу в порядку ведення рибного господарства – відповідно до цього Закону та Закону України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів”, у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”». Як зазначається у пояснювальній записці, на даний час існуюча норма статті 17 щодо необхідності надання в оренду водних об’єктів при спеціальному використанні об’єктів тваринного світу призводить до правової колізії, оскільки водосховища комплексного призначення відповідно до статті 51 Водного кодексу України, на яких здійснюється промислове рибальство, надавати в оренду заборонено. Дана проблема не може бути розв’язана за допомогою діючого законодавства, оскільки створює правове підґрунтя для виникнення порушень природоохоронного законодавства.

Проект не викликає заперечень, окрім того, що краще загалом уникати подібної конкуренції норм.

Проект 9391 від 10.12.2018 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю.

Проект являє собою дещо відредаговане поєднання положень проекту 7318 від 17.11.2017 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (див. Бюлетень № 151), який 18.09.2018 було відкликано, та проекту 9137 від 28.09.2018 (Рудик С. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі про порушення перевезень небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів (див. Бюлетень № 193). З останнього проекту майже повністю, але у редакції, наближеній до положень проекту 7318, перенесено блок змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо особливостей розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері автомобільного транспорту, які в отримали такі номери та назви: стаття 279-5 «Розгляд справ про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті», стаття 279-6 «Особливості розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, вчинене на транспортному засобі, зареєстрованому за межами України», стаття 279-7 «Звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі», стаття 279-8 «Інформування відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, про правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі» та стаття 300-2 «Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі».

Оскільки до обох попередніх проектів є чимало питань, новий також є вельми неоднозначним. Втім слід звернути увагу на те, що питання, порушене згаданими та ще багатьма проектами є дуже актуальним і потребує нагального вирішення.

Проект 9403 від 14.12.2018 (Бойко Ю. А.) про внесення зміни до Закону України «Про ринок природного газу» щодо впорядкування ціноутворення та недопущення підвищених цін і тарифів на природний газ.

Пропонується установити, що хоча постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, ціна природного газу для потреб ряду споживачів обчислюється за спеціальною формулою, яка додається. Зокрема така форма визначення ціни застосовується для: а) побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр “Артек”»; б) виробників теплової енергії: які використовують природний газ для виробництва теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичних або юридичних осіб, які використовують теплову енергію на підставі договору); які фінансуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення приміщень житлового фонду та гуртожитків, які належать їм на праві власності або на інших речових правах; які фінансуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету, що використовують природний газ з метою опалення службових та виробничих приміщень, які належать їм на праві власності або на інших речових правах; об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельних кооперативів, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення приміщень, які належать їм на праві власності або на інших речових правах; які використовують природний газ для виробництва електричної енергії; промислових споживачів; інших категорій споживачів. Також проект містить ряд вимог до Кабінетову Міністрів України, які мають бути виконані протягом одного тижня (підкреслено нами – авт. огл.) з дня прийняття цього Закону: здійснити перерахунок ціни газу та привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; скасувати дію Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» від 19 жовтня 2018 року № 867.

Проект віддає відвертим популізмом, і навіть у разі прийняття є вкрай сумнівним щодо можливості реалізації, особливо в частині висунутих вимог до строків. Захист населення повинен мати місце, однак він має бути наслідком певних досягнень, а не штучного обтяження бюджету, тобто самих же платників податків.

Проект 9406 від 14.12.2018 (Андрієвський Д. Й.) про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного постачання електричної енергії суб’єктам господарювання, що надають комунальні послуги та коригування цін/тарифів на комунальні послуги.

Як зазначено у пояснювальній записці, проектом пропонується внести зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії» та тимчасово, на період з 1 січня 2019 року до 1 липня 2019 року включно, універсальні послуги надаються постачальником таких послуг також теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям, підприємствам централізованого водопостачання і водовідведення, що надають комунальні послуги незалежно від розміру договірної потужності. У зазначений період на теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, що надають комунальні послуги незалежно від розміру договірної потужності поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом України «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 Закону України «Про ринок електричної енергії». Також пропонується внести зміни до Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про житлово-комунальні послуги», «Про доступ до публічної інформації» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо передбачення порядку скороченої процедури перегляду (зміни) цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у разі зміни вартості складових, якщо така зміна відбулась на загальнодержавному рівні (мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, податки, збори, обов’язкові платежі, ціни/тарифи на паливно-енергетичні ресурси, а також інші складові щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом). Проектом пропонується встановити норму, відповідно до якої скориговані та встановлені уповноваженими органами ціни/тарифи, застосовуються до споживача з моменту зміни на загальнодержавному рівні вартості складових цін/тарифів., а також передбачити, що дія Закону України «Про публічні закупівлі» тимчасово, з 1 січня 2019 року до 1 липня 2020 року, не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги постачальника універсальних послуг відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Проект відразу викликав  помітну реакцію спеціалістів та громадськості, зокрема і через ту оперативність, з якою його рекомендував для прийняття за основу та в цілому (на 4-й день після внесення) Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Також вельми критичний висновок до проекту подало ГНЕУ. Наразі проект до порядку денного не включено.

Рекомендувати цей матеріал

коментарі