MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 207 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 02.01.2019 – 11.01.2019

20.01.2019   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 13 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 4 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 13 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 4 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 9462 від 09.01.2019 (Левус А. М.) про парламентський контроль за дотриманням положень законів в діяльності спеціальних служб та правоохоронних органів держави.

У преамбулі проекту зазначається, що цей Закон визначає правові засади організації і здійснення парламентського контролю за дотриманням положень законів України в діяльності спеціальних служб та правоохоронних органів, а також за дотриманням конституційних прав, свобод та інтересів людини і громадянина в процесі забезпечення національної безпеки, визначає механізм утворення спеціально уповноваженого на забезпечення здійснення парламентського контролю за діяльністю спеціальних служб комітету Верховної Ради України, його завдання та функції. Проект закону містить п’ять розділів, включаючи прикінцеві та перехідні положення, які складаються з тринадцяти статей і в яких розкриваються: правові основи здійснення парламентського контролю у секторі безпеки і оборони; визначені його принципи, основні його завдання та предмет контролю; визначаються суб’єкти забезпечення здійснення контролю, порядок створення та функціонування Комітету Верховної Ради України по забезпеченню парламентського контролю за спеціальними службами та правоохоронними органами, його завдання та функції. В прикінцевих та перехідних положеннях запропоновано внести зміни до окремих законів, необхідність яких випливає у зв’язку із прийняттям цього Закону. У проекті міститься виключний перелік спеціальних служб (Служба безпеки, України, Управління державної охорони України, Служба зовнішньої розвідки України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України та розвідувальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби України) та правоохоронних органів держави (прокуратура України; Державне бюро розслідувань; Військова служба правопорядку у Збройних Силах України; Національна гвардія України; Національна поліція України; Національне антикорупційне бюро України; Державна прикордонна служба України; Державна кримінально-виконавча служба України; податкова міліція та підрозділи, які ведуть боротьбу з контрабандою органів доходів і зборів (митниця) Державної фіскальної служби України). Предметом парламентського контролю визначено: 1) відповідність положенням законів України стану реалізації спеціальними службами та правоохоронними органами держави своїх повноважень на території України або в межах її інтересів за кордоном; 2) стан дотримання конституційних прав, свобод та інтересів  людини і громадянина спеціальними службами та правоохоронними органами держави, їх посадовими і службовими особами в процесі забезпеченні національної безпеки; 3) обґрунтовані належним чином факти та обставини, що пов’язані із недотриманням в діяльності спеціальних служб і правоохоронних органів держави в процесі забезпеченні національної безпеки конституційних прав, свобод та інтересів  людини і громадянина. Передбачається, що для сприяння ефективному виконанню завдань та функцій, Комітет може залучати на умовах строкового трудового договору позаштатних консультантів з числа науковців і фахівців, які мають досвід роботи у секторі безпеки і оборони, за умови недопущення можливого конфлікту інтересів (нині такі позаштатні консультанти працюють в інших парламентських комітетах виключно на громадських засадах). Персональний склад позаштатних консультантів у межах граничної чисельності затверджується рішенням Комітету.

Загалом думка про необхідність такого парламентського комітету давно вже утвердилася в експертному середовищі, що не виключає важливості критичного ставлення до окремих положень проекту, зокрема на предмет дотримання вимог законодавчої техніки і юридичної лінгвістики.

Проект 9464 від 11.01.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про оборону України».

Пропонується установити, що Президент України затверджує структуру плану оборони України, план оборони України та визначає порядок його розробки. Також дається визначення самого плану оборони України – сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 9463 від 10.01.2019 (Каплін С. М.) про внесення зміни до частини першої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо обмеження вартості житлово-комунальних послуг на рівні не вище 10% сукупного доходу домогосподарства).

Названу статтю 10 «Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги» пропонується доповнити таким абзацом: Загальний обсяг вартості житлово-комунальних послуг за місяць не може перевищувати 10% сукупного доходу домогосподарства.

Оскільки проект не містить жодних положень щодо порядку розрахунку такого сукупного доходу домогосподарства, щодо порядку компенсацій тощо, то сам проект видається не більш ніж популістською прокламацією.

Проект Постанови 9466 від 11.01.2019 (Каплін С. М.) про відновлення державного регулювання цін на продукти харчування.

У проекті пропонується у зв’язку із суттєвим здорожчанням цін на продукти харчування, яке призвело до підвищення темпів інфляції та падіння купівельної спроможності населення, доручити Кабінету Міністрів України: 1) вжити заходів щодо державного регулювання цін на соціально значущі товари для населення (хліб, борошно, молоко, м’ясо, олію соняшникову, масло вершкове, яйця курячі, цукор, крупи, воду, дитяче харчування, лікарські засоби тощо); 2) протягом місяця з дня прийняття цієї Постанови затвердити Перелік товарів, ціни на які потребують державного регулювання, та поінформувати Верховну Раду України про стан виконання Постанови; 3) забезпечити контроль з боку уповноважених органів за зниженням цін до встановленого рівня.

Черговий проект на дану тематику, який і за формою (видача доручень уряду), і за змістом (встановлення регулювання без будь-якої економічної аргументації спираючись на сам факт дорожчання) є неприпустимим. Звісно, вкрай бажаним є, аби ціни на продовольчі товари були низькими та загальнодоступними, однак досягати цього слід не запровадженням державного регулювання цін, а податковими та іншим засобами контролю за чистотою ринку продовольчих товарів, а також загальним стимулюванням купівельної здатності населення.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 9459 від 02.01.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності».

Пропонується спростити положення щодо передачі об’єктів права державної та комунальної власності, які належать до іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств. Також пропонується дозволити передавати в комунальну власність об’єкти електроенергетики. Щодо цих ініціатив у пояснювальній записці зазначається, що для спрощення процедури передачі з державної у комунальну власність окремого індивідуально визначеного майна, яка на сьогодні здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України на підставі згоди органу, уповноваженого управляти державним майном, рішення сесії відповідної ради із зобов’язаннями використовувати окреме індивідуально визначене майно за цільовим призначенням та не відчужувати у приватну власність, проектом передбачається здійснювати таку передачу за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном. Щодо новел із врегулювання передачі у комунальну власність об’єктів інженерної інфраструктури електроенергетики, то їх пов’язують з тим, що трапляються випадки, коли  житловий фонд, що передається у комунальну власність, отримує електроенергію від трансформаторної підстанції, яка належить до іншого органу, уповноваженого управляти державним майном.

Проект 9460 від 03.01.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей процедури публічних закупівель під час дії правового режиму воєнного стану.

Змінами до Закону України «Про публічні закупівлі» пропонується передбачити, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у частині першій статті 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Особливості укладення договору про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі з підстави, визначеної пунктом 3-1 частини другої цієї статті, регулюються Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Також пропонується визначити, що у зв’язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі), замовником за яким є суб’єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Інші ініціативи місять в собі переважно застереження щодо названих пропозицій. Зокрема, у Законі України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» пропонується зазначити, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 3-1 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право укласти договір про закупівлю у строк не раніше ніж через один робочий день та не пізніше ніж через сім робочих днів із дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. У разі ж непідписання учасником, який став переможцем зазначеної переговорної процедури закупівлі, договору про закупівлю у визначені строки замовник скасовує таку переговорну процедуру. Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій та/або бездіяльності замовника під час застосування такої переговорної процедури закупівлі, можуть подаватися до органу оскарження протягом одного робочого дня з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але до дня укладення такого договору. Строк розгляду органом оскарження такої скарги становить не більше ніж два робочі дні з дати подання скарги.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 9428-2 від 04.01.2019 (Третьяков О. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року та уточнення окремих положень.

Альтернативний проектам 9428 від 20.12.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 та 9428-1 від 21.12.2018 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виконання рішення Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року стосовно соціального захисту ветеранів війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членів їхніх сімей (обидва див. Бюлетень № 205).

Проект є уточненим варіантом основного проекту. Основні уточнення стосуються порядку надання послуг пільгового проїзду, а також поширення його положень стосовно транспортних пільг і на учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 9461 від 03.01.2019 (Іонова М. М.) про внесення змін до Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Необхідність прийняття цього проекту обґрунтовується низкою проблемних питань у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині, які виникли, зокрема, у зв’язку з відсутністю Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (далі ЄДІСТ) та низки підзаконних актів, що регламентують діяльність, пов’язану з трансплантацією, та які затверджуються рішеннями Кабінету Міністрів України або Міністерства охорони здоров’я України.

Проектом передбачається виключити положення, які покладають на новий центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, функції замовника медичних послуг з трансплантації. Пропонується встановити перехідний період – до початку функціонування ЦОВВ у сфері трансплантації, протягом якого відомості, інформація, внесення яких передбачається Законом до ЄДІСТ,  зберігаються в письмовому вигляді в медичній документації в закладах охорони здоров’я, в яких вони відповідно отримані лікуючим лікарем або сімейним лікарем, або в закладах, діяльність яких пов’язана з трансплантацією, в яких вони відповідно отримані уповноваженою особою. Заклади охорони здоров’я, та інші заклади, діяльність яких пов’язана з трансплантацією, уповноважені особи яких отримали відомості, інформацію, внесення яких передбачається Законом до ЄДІСТ, зобов’язані зберігати такі відомості з дотриманням законодавства щодо захисту персональних даних та передати їх до ЦОВВ з питань трансплантації протягом трьох робочих днів з дня початку його функціонування. ЦОВВ з питань трансплантації зобов’язаний внести всю отриману ним інформацію до ЄДІСТ протягом десяти робочих днів з дня початку її функціонування. Проектом передбачається відтермінувати строки для утворення та функціонування ЄДІСТ та покладається на Кабінет Міністрів України обов’язок до 01.01.2020 року забезпечити утворення та функціонування ЄДІСТ, забезпечити її інформатизацію, адміністрування, програмне забезпечення та  наповнення  відповідною інформацією. До початку функціонування ЄДІСТ та формування, зокрема, реєстру реципієнтів та реєстру анатомічних матеріалів, рішення про можливість або не можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора – трупа приймається консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта,  в порядку черговості згідно такого листа (списку) очікування. Проектом передбачається що живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також фізична особа віком до вісімнадцяти років за наявності добровільної та усвідомленої згоди, наданої його законним представником у письмовому вигляді та за умови проведення трансплантації цього анатомічного матеріалу повнорідному брату або сестрі. Законопроект розширює коло осіб яким можна при житті подати згоду на посмертне донорство, вводячи до таких осіб сімейного лікаря, а також усуває граматичні помилки діючого Закону, які фактично створили ситуацію, за якої відсутні особи, яким можна подати відповідні заяви.

З цієї проблеми були й альтернативні проекти, які будуть розглянути у наступних бюлетенях за належністю.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 9465 від 11.01.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 284 Податкового кодексу України щодо плати за землю в зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення.

Пропонується доповнити названу статтю таким положенням: плата за землю за земельні ділянки в зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення, які надані (передані) в постійне користування природоохоронним установам, справляється у розмірі, який не може перевищувати 15 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

 Поділитися