MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Ідея Європи в небезпеці

29.01.2019    джерело: www.theguardian.com
Бернар Анрі-Леві, Мілан Кундера, Салман Рушді, Ельфріда Єлінек, Орхан Памук
Ми вважаємо себе європейськими патріотами (групою більш численною, ніж заведено вважати, часто дуже тихою й покірною), які розуміють, що поставлено на карту. Через три чверті століття після розгрому фашизму й через 30 років після падіння Берлінського муру наближається нова битва за цивілізацію – Звернення Бернара Анрі-Леві, Мілана Кундери, Салмана Рушді, Ельфріди Єлінек, Орхана Памука, підписане ще двома з половиною десятками європейських інтелектуалів.

Ідея Європи в небезпеці.

З усіх боків лине критика, образи і спроби підмінити причину наслідком.

«Досить будувати Європу!» – репетують вони. – Давайте відновимо зв’язок із нашою національною душею! Давайте заново відкриємо нашу втрачену ідентичність!» Це порядок денний популістських сил, що заливають континент. І дарма, що такі абстракції, як «душа» та «ідентичність» часто існують лише в уяві демагогів.

Європу атакують лжепророки, сп’янілі з обурення і примарної можливості опинитися в центрі уваги. Два великі союзники (один – по той бік Ла-Маншу, другий – по той бік Атлантики), які раніше врятували Європу від самогубства, – тепер кинули її. Європа щораз більше вразлива перед нахабним окупантом з Кремля. Європа як ідея розвалюється у нас перед очима.

І в цьому отруйному кліматі мають відбутися травневі вибори до Європарламенту. Якщо нічого не зміниться, якщо ніщо не перешкодить цій повені, якщо не збудиться дух опору, ці вибори обіцяють бути найжахливішими з усіх, які ми знали. Вони принесуть перемогу лиходіям. Ті, хто ще вірить у спадщину Еразма, Данте, Ґете і Коменського, зазнають ганебної поразки. Політика презирства до інтелекту й культури переможе. Настане сплеск ксенофобії та антисемітизму. До лиха прийдеться.

Ми, що нижче підписалися, – серед тих, хто відмовляється змиритися з катастрофою, що насувається.

Ми вважаємо себе європейськими патріотами (групою більш численною, ніж заведено вважати, часто дуже тихою й покірною), які розуміють, що поставлено на карту. Через три чверті століття після розгрому фашизму й через 30 років після падіння Берлінського муру наближається нова битва за цивілізацію.

Ми віримо у велику ідею, яку успадкували, і вважаємо, що вона була єдиною досить потужною силою, щоб піднести народи Європи над собою і своїм войовничим минулим. Ми вважаємо, що вона залишається єдиною досить дієвою силою, щоб дати відсіч новим ознакам тоталітаризму, здатним пробудити лиха темних віків. І ми не можемо відступати.

Тому ми запрошуємо приєднатися до нас.

Тому ми закликаємо діяти напередодні виборів, щоб не програти їх могильникам європейської ідеї.

Тому ми просимо підхопити й нести факел Європи, який, попри помилки, провали й прояви боягузтва, залишається маяком для всіх вільних чоловіків і жінок на цій планеті.

Наше покоління помилилося. Як і наступники Гарібальді в XIX столітті, які повторювали усе ту саму мантру «Італія впорається сама», ми вірили, що континент об’єднається сам собою, без необхідності боротися або працювати заради цього. Це, як ми самі себе переконали, було «напрямом історії».

Ми повинні відмовитися від цього переконання. Ми не маємо вибору. Тепер ми повинні боротися за ідею Європи або уздріти її загибель у потоці популізму.

У відповідь на атаку націоналізму та «ідентизму» ми повинні піднестися духом активізму, або визнати, що ми потопаємо в образі та ненависті. Треба бити на сполох проти цих паліїв душ і духу, які, ідучи від Парижа до Риму, на кожній своїй зупинці – у Барселоні, Будапешті, Дрездені, Відні, Варшаві – будуть влаштовувати багаття з наших свобод.

У цій дивній поразці «Європи», яка маячить на обрії, новій кризі європейської свідомості, яка загрожує зруйнувати все, що зробило наші суспільства великими, благородними і квітучими, міститься виклик, найбільший з 1930-х років – виклик ліберальній демократії та її цінностям.

Автори:

Бернар Анрі-Леві, Мілан Кундера, Салман Рушді, Ельфріда Єлінек, Орхан Памук.

Підписалися:

Василіс Алексакіс, Світлана Алексієвич, Енн Епплбаум, Йенс Крістіан Грендаль, Давид Гроссман, Агнеш Хеллер, Ісмаїл Кадаре, Дьєрдь Конрад, Антоніу Лобу Антунеш, Клаудіо Магріс, Іен Мак’юен, Адам Міхнік, Герта Мюллер, Людмила Улицька, Роб Рімен, Фернандо Саватер, Роберто Савіано, Еудженіо Скальфаро, Саймон Шама, Петер Шнайдер, Абдулах Сидран, Лейла Слімане, Колм Тойбін, Маріо Варгас Льоса та Адам Загаєвський.

 Поділитися