Права Людини в Україні

http://khpg.org/index.php?id=1549892140


11.02.2019 | Влад Боднар

Верховна Рада України та Конституція України – фейк?!

ВРУ
   

Майже кожен з нас користується інтернетом, де часто зустрічається інформація про різноманітні «теорії змови». Є багато відео, де розповідається що радянський союз досі існує  і що всі держави, які входили у склад СРСР, є фейком. Також зустрічаються відео, де люди стверджують що Верховна Рада України (ВРУ) юридично нелегітимна, а отже, Конституція України немає ніякої юридичної сили, тому що вона була затверджена Верховною Радою України. Головним доказом такої теорії є той факт, що немає в архіві документу про створення Верховної Ради України. Ці «теорії змови» стосуються як інших державних органів, так і  як місцевих органів самоврядування тощо.

Як воно насправді

Ці люди  маніпулюють даними, адже очевидно, що якщо  не зберігаються документи про створення Верховної Ради, то це не означає, що держави не існує. Насправді ВРУ є правонаступником ВР УРСР, що досить очевидно.  Одна з найголовніших причин, чому люди вірять в дану «теорію заговору» – це нерозуміння такого поняття як правонаступництво.

Правонаступництво – це перехід суб’єктивного права (в широкому розумінні – також правового обов’язку) від однієї особи, праводавця, до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Ситуація наявності двох суб’єктів і переходу суб’єктивних прав і обов’язків від одного суб’єкта до іншого дає змогу говорити, що має місце набуття суб’єктивного права чи суб’єктивного обов’язку однією особою і, відповідно, їх втрата іншою. Саме втрата суб’єктивних прав і обов’язків однією особою (правопопередником) і набуття їх іншою особою (правонаступником) характеризує термін «перехід прав і обов’язків». Але при цьому спостерігається зв’язок між набутими суб’єктивними правами і обов’язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого й було можливе їх існування. Право (в широкому значенні і обов’язок) наступника ніби опирається на те право, яке існувало у іншої особи, ніби походить від нього. Цей зв’язок означає пряму залежність прав і обов’язків, які належали попереднику, щодо прав і обов’язків наступника. Саме ця залежність є об’єктивною ознакою, яка ще з римських часів визначає похідний характер такого правонабуття. При цьому важливим є не те, що одна особа втрачає право, а інша його набуває, основним є те, що перша особа передає це право, а друга особа його приймає. І тому з точки зору першої особи (ауктора) похідне правонабуття називається передачею права, а з точки зору наступника (сукцесора) – наступництвом у праві. Саме передача права (а не просто його втрата) і наступництво цього самого права іншим суб’єктом визначає похідний характер правонабуття, що відбувається і становить суть юридичної категорії правонаступництва.

Тому якщо наступний раз ви потрапляєте  на чергову «всесвітню змову», то для початку треба перевірити кожен факт, а вже потім розповідати про це друзям та близьким.

Рекомендувати цей матеріал

коментарі