MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

«Військовий» парад у Київській академії мистецтвС14 проти Громадського: суд став на бік праворадикалівМаски, фаєри, каміння. Проти музикиНові напади на ЛГБТ (ВІДЕО)Трансґендерність більше не є хворобоюУ ЄСПЛ відбулися усні слухання у ‘кримській справі’ДБР завершило розслідування у справі МайдануЄСПЛ оголосив рішення у справі ‘Росія проти України’ЄСПЛ визнав у справі українських довічників порушення права на справедливий суд«Офісу Президента не подобалася моя позиція щодо ЛГБТІ» – Людмила ДенісоваКрим: Судові дебати у «справі Єсипенка» відкладеніСуд у справі МН17: прокуратура вимагає довічного ув’язнення для підсуднихКрим: На суді у справі Єсипенка допитали експерта-вибухотехнікаКрим: Поновився суд у справі Владислава ЄсипенкаПроблеми дискримінації та насильства з боку правоохоронних органів стосовно ЛГБТ Крим: на суді у справі Єсипенка допитали свідків обвинуваченняКрим: На суді у справі Єсипенка оголошено обвинувальний висновокУ Гаазі відновилися слухання у справі MH17Відкрите звернення «Правозахисного порядку денного» у справі правозахисника Володимира ЯворськогоФаєр та сльозогінний газ – праворадикали зірвали ЛГБТ-захід

Культура класична vs культура фізична: праворадикали забрали у правоохоронних органів право на примус?

23.02.2019   
Марко Сировой
На сьогодні у суспільстві склалася ситуація, яка може звести нанівець усі гарантії забезпечення прав і свобод людини. Йдеться про вседозволеність праворадикальних угрупувань, які часто стають «суддями» та одразу ж «виконавцями покарання» для будь-кого, з чиєю думкою вони не згодні.

Україна переживає історичні та водночас буремні часи. Після багатовікової драматичної боротьби за незалежність, наш народ вперше отримав нагоду самостійно побудувати правову демократичну державу, у якій кожна людина могла б вільно та безперешкодно користуватися даними їй від народження правами. Однак, на сьогодні у суспільстві склалася ситуація, яка може звести нанівець усі наші старання та надії пращурів. Мова йдеться про вседозволеність праворадикальних угрупувань, які часто стають «суддями» та одразу ж «виконавцями покарання» для будь-кого, з чиєю думкою вони не згодні.

Від націоналістичних цензорів страждають люди мистецтва

Ще не встигли стихнути пристрасті після скандальної виставки «Параду фалосів» у Національній академії образотворчих мистецтв. Експозиція містила невеликі фігурки солдатів, моделі танків та бойової техніки. Всі вони були оформлені у фалічній формі. Автор інсталяції, студент 4-го курсу Академії Спартак Хачанов, пояснив, що у такий спосіб він хотів висловити протест проти насильства та закликати людство припинити війни. Проте його ідея не сподобалася одному із викладачів вишу, який звинуватив хлопця у неповазі до учасників бойових дій на сході країни та зруйнував експозицію. Представники націоналістичної організації «С14» почали висловлювати погрози Хачанову, полювали на нього в Академії та гуртожитку. Пізніше вони прийшли в день засідання ректорату вишу з вимогою виключити автора виставки з Академії. «Надмірна увага» та погрози з боку праворадикалів змусили хлопця виїхати до Фінляндії у рамках програми «Artists at Risk», яка забезпечує підтримку митцям, чиє життя знаходиться у небезпеці.

Неправомірні дії щодо Спартака Хачанова стали підставою для виникнення студентського руху за оновлення "НАОМА" (фото update.com.ua)

На жаль, випадок Хачанова не є поодиноким – і насилля над мистецтвом продовжується. Вісімнадцятого лютого було здійснено резонансний напад на виставку Олександра Грєхова «Квантовий стрибок Шевченка». На станції «Тараса Шевченка» київського метрополітену були розміщені портрети Кобзаря, стилізовані під героїв мультсеріалів та кінофільмів. Це не сподобалося юнакові, який вбачив у виставці насміхання над славетним поетом – і посеред білого дня порізав картини ножем. Пізніше відповідальність за вчинок взяв на себе праворадикальний активіст Юрій Хорт, про що написав на своїй сторінці у Facebook. Після акту вандалізму виставку також публічно засудили ряд організацій: Рух Ініціативних Добровольців, політична партія "Патріот", ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка, ОУН(Д), ВГФ Українська Альтернатива, ДР ОУН. Сам же Хорт активно продовжував критику Грєхова у соціальний мережах та на медіа-платформах. У результаті, через побоювання громадських заворушень, було скасовано виставки «Квантовий стрибок Шевченка» у Вінниці та Львові.

Пошкоджені картини серії «Квантовий стрибок Шевченка» (фото censor.net)

Іншими жертвами праворадикального тиску часто стають ліві активісти. Цю проблему українського суспільства відзначали і в ООН під час розгляду звіту України у рамках процедури Універсального періодичного огляду в 2017 році. Зокрема відзначалися напади на паради сексуальних меншин у Києві та Харкові. На жаль, ситуація з того часу не змінилася на краще.

Засновниця платформи "ТЮ" біля сплюндрованої свастиками та погрозами будівлі (фото із архіву платформи «ТЮ»)

У серпні 2018 стався напад на соціальну платформу «ТЮ» у Маріуполі. Платформа відома у місті як осередок ліберальних цінностей, захисник гендерних прав, прав ЛГБТ-спільнот та інвалідів, а також як культурний просвітник. Спочатку все починалося з того, що засновниця організації, Діана Берг, стала отримувати погрози на свою адресу. Пізніше будівлю «ТЮ» було розписано націоналістичними гаслами. Апогеєм же агресії став напад 19 серпня 2018 року на платформу під час концерту підліткової панк-рок групи «oDemontaGo». «Наприкінці заходу – як тільки пішов фотограф – увірвалися 30 парубків в балаклавах, всі в чорному, в рукавичках, з газовими балончиками. Руйнуючи все на своєму шляху та забризкуючи газом, вони попрямували на сцену. Взяли в якості знаряддя наші столи і стільці, все, що було під рукою, били людей, громили інструменти на сцені. Неначе відрепетировано: рівно хвилина, неможливо навіть дістати телефон, записати на камеру. Спланована акція залякування», – розповіла у інтерв‘ю «Радіо Свобода» Діана Берг.

Розбиті гітари та сліди крові - результат зірваного панк-концерту (фото із архіву платформи «ТЮ»)

На жаль, правоохоронні органи не досягли або не бажали досягти прогресу у розслідуванні. Через півроку після відкриття справи слідство жодним чином не просунулося. Більше того, багато постраждалих відвідувачів заходу не наважуються навіть звернутися до поліції, оскільки бояться, що їхні персональні дані можуть потрапити до рук націоналістів. У результаті, має місце небезпечний прецедент для утвердження безкарності і, як наслідок, беззаконня у суспільстві.

Відвідувач концерту, отримує медичну допомогу після нападу (фото із архіву платформи «ТЮ»)

Ситуація із вседозволеністю радикалів є вибухонебезпечною для всієї держави – і потребує якнайшвидшого вирішення. Силовий метод впливу однієї частини населення на іншу завжди йде усупереч із правами людини та засадничими свободами. Через напади націоналістів були порушені: право на повагу до гідності (ст. 28 КУ); право на свободу творчості без цензури і обмежень (ст. 7 ЗУ «Про культуру»); право вільного володіння, користування і розпоряджання результатами творчої діяльності (ч. 1 ст. 41 КУ); засади освітніх правовідносин в Україні (ЗУ «Про освіту); недоторканність приватної власності (ч. 4 ст. 41 КУ); право на особисту свободу і недоторканність (ст. 29 КУ). Нагадаємо, що відповідно до ст. 3 Конституції, основним обов‘язком держави є захист прав людини. Неспроможність же держави адекватно виконувати свої функції підриває її авторитет серед населення – у суспільстві утверджується недовіра до органів влади та правовий нігілізм. Під загрозою знаходиться і ключовий для правової держави принцип: «монополія на застосування будь-якого примусу, у тому числі фізичного, має знаходитися у руках держави в особі правоохоронних органів». Окрім того, слід розуміти, що держава, яка не може забезпечити правопорядок у суспільстві, є непривабливим партнером для інших суб‘єктів міжнародного права та іноземних приватних інвесторів. А у реаліях конфлікту на сході країни та економічної кризи їхня підтримка є однією із умов виживання.

Наостанок, хочеться звернутися до агресивно налаштованих людей націоналістичних поглядів. Ніхто не применшує вашого внеску у захист України від зовнішнього ворогу – ми вам щиро вдячні за нього. Однак, окрім захисту держава потребує прогресивних змін, яких прагнуть люди по обидві сторони ідеологічних барикад. Тому ми закликаємо не застосовувати насилля до осіб, з якими ви не згодні. Це лише дає зайвий привід для нового інформаційного нападу з боку РФ. Найбільш же позитивним кроком для розвитку країни, яку ми з вами разом любимо та захищаємо, стане ваша реалізація права на свободу вираження думки, передбаченого ст. 34 Конституції, – та вступ у мирну конструктивну дискусію зі своїми опонентами.

 Поділитися