MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 210 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 28.01.2019 – 01.02.2019

26.02.2019   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 20 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 3 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатської робочої групи. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 20 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 3 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатської робочої групи. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0213 від 30.01.2019 (Президент України) про ратифікацію Протоколів, що стосуються зміни Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

Пропонується ратифікувати Протокол, що стосується зміни до пункту «а» статті 50 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, та Протокол, що стосується зміни до статті 56 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Названі протоколи вчинено 6 жовтня 2016 року у м. Монреаль. Зміни передбачають збільшення кількості членів органів ІCАО: Ради (з 36 до 40 осіб) та Аеронавігаційної комісії (з 19 до 21 особи). Вони спрямовані на поліпшення ефективності діяльності названих виборних органів ІCАО через залучення до їхньої роботи більшої кількості представників договірних держав. Зважаючи на важливість цього питання для міжнародної цивільної авіації, Генеральний секретар ІCАО закликав усі договірні держави в стислі строки ратифікувати названі протоколи. Очікується, що ратифікація названих протоколів сприятиме дальшому розвитку співробітництва України з провідними авіаційними державами світу та відкриє нові можливості для участі представників України в роботі керівних органів відповідних міжнародних авіаційних організацій.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 9508 від 28.01.2019 (Третьяков О. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Пропонується чинну статтю 3-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, ветеранів війни, інших осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветеранів праці, ветеранів військової служби, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, жертв нацистських переслідувань» замінити статтею (з тим самим номером) «Єдиний державний реєстр ветеранів війни». В новій статті пропонується установити, що єдиний державний реєстр ветеранів війни (далі – Реєстр) – це єдина державна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, захисту і знеособлення інформації про ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Реєстр створюється для забезпечення: 1) обліку осіб, визначених частиною першою цієї статті; 2) реалізації особами, визначеними частиною першою цієї статті, пільг та інших соціальних гарантій, передбачених цим та іншими законодавчими актами; 3) адміністрування потреб осіб, визначених частиною першою цієї статті; 4) координації діяльності органів виконавчої влади та у випадках, передбачених законом, органів місцевого самоврядування, з питань соціального захисту осіб, визначених частиною першою цієї статті. Сукупність відомостей про фізичних осіб (персональні дані), що містяться в Реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом. Оброблення таких відомостей здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». Інформація з Реєстру використовується з додержанням вимог Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» для забезпечення реалізації особами, визначеними частиною першою цієї статті, пільг та інших соціальних гарантій, передбачених цим та іншими законодавчими актами. Центральні і місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування безоплатно надають інформацію, необхідну для формування та актуалізації Реєстру. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є відповідальним за забезпечення формування та ведення Реєстру та є його розпорядником. Порядок створення, ведення, доступу до відомостей Реєстру та їх використання, порядок одержання інформації з інших реєстрів і інформаційних баз даних щодо фізичних осіб для внесення до Реєстру, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Головне зауваження стосуються того, що вилучаються норми щодо компетенції відповідного органу. У пояснювальній записці зазначається, що Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції сьогодні перебуває в стадії ліквідації, її правонаступником визначено Міністерство у справах ветеранів України. Повноваження Мінветеранів передбачені у Положенні про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 № 1175. Втім, доцільно було б зберегти норму про загальні повноваження відповідного державного органу незалежно від його найменування з внесенням до неї змін, які випливають із нового статусу цього органу як міністерства. Інші ж пропозиції реалізувати в додатковій статті до закону.

Відповідні зауваження подало ГНЕУ, яке загалом рекомендувало повернути проект ініціаторам внесення, але він був прийнятий як закон за основу і в цілому вже на наступному тижні по його внесенні 07.02.2014.

Проект 9514 від 31.01.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України з питань оборони.

Змінами до законів України «Про оборону України» та «Про національну безпеку України» пропонується дати визначення «логістичному забезпеченню» та визначити, що організація виконання заходів логістичного забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів України та інших складових сил оборони під час виконання ними завдань оборони держави здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 9515 від 31.01.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пропонується дати дефініцію поняттю «територія територіальної громади» визначивши її як територію, на яку поширюються повноваження територіальної громади, які здійснюються у порядку і в межах, визначених Конституцією і законами України як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Також пропонується затвердити положення про те, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення територій територіальних громад, а також подання до Верховної Ради України проектів законодавчих актів щодо утворення і ліквідації районів здійснює Кабінет Міністрів України.

Проект видається вкрай неоднозначним, зокрема у частині встановлення виключних прав (з фактичним обмеження прав інших суб’єктів законодавчої ініціативи) Кабінету Міністрів України на подання певних законопроектів до парламенту. Він отримав критичний висновок ГНЕУ, в якому пропонується відхилити цю законодавчу ініціативу.

Проект Постанови 9516 від 31.01.2019 (Каплін С. М.) про заходи щодо прозорого тарифоутворення на проїзд у громадському транспорті.

У проекті, у зв’язку із стрімким зростанням вартості проїзду у громадському транспорті без належного економічного обґрунтування, що призводить до негативного сприйняття суспільством та виникнення можливих корупційних ризиків, пропонується уповноважити Кабінет Міністрів України, Міністерство інфраструктури України та органи місцевого самоврядування вжити заходів щодо запровадження єдиних підходів до прозорого тарифоутворення на проїзд у громадському транспорті шляхом: проведення аудитів собівартості проїзду у громадському транспорті, доброчесності та прозорості роботи перевізників (із залученням Рахункової палати, Державної аудиторської служби України); організувати всеукраїнські громадські обговорення з питань формування прозорої та економічно обґрунтованої тарифної політики; розробити порядок та нормативи пільгового перевезення пенсіонерів, а також національну програму комуналізації автомобільного транспорту, що здійснює пасажирські перевезення.

Попри важливість порушеної проблеми, чергова спроба підзаконним актом парламенту зобов’язати уряд здійснити певні дії, що належать до його компетенції, не заслуговує на підтримку.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 9509 від 29.01.2019 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо підвищення рівня соціального захисту малозабезпечених сімей та дітей із таких сімей.

Пропонується названу статтю викласти в такій редакції: Установити, що у 2019 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 21 відсоток, для дітей – 100 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму. Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2019 році не може становити більше 100 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» у 2019 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

Проект 9511 від 30.01.2019 (Кабінет Міністрів України) про верифікацію та моніторинг державних виплат.

Як зазначається у преамбулі проекту, він визначає правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні. Під верифікацією у статті 1 пропонується розуміти комплекс заходів із збору та перевірки достовірності інформації, яка впливає на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних та інших джерелах інформації про реципієнтів. Метою проекту визначено підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення.

Загалом проект містить чимало положень про контроль за громадянами та їх доходами, але не містить жодних положень щодо контролю за відповідними органами та їх посадовими особами і їх відповідальності в разі безпідставного обмеження прав громадян. Апріорна позиція про потребу захисту своїх прав у суді в даному випадку видається здебільшого неналежною, оскільки йдеться про найбільш соціально-вразливі категорії громадян. Також, як видається, проект наразі є антисоціальним та бюрократоцентричним: за умов економічної кризи та війни пропонується створити додатковий бюрократичний засіб контролю за отриманням населенням державних виплат, хоча й наразі вдосталь органів, які здійснюють такий контроль на різних етапах.

Проект 9517 від 31.01.2019 (Дубневич Я. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо покращення умов пенсійного забезпечення бортпровідників повітряних суден цивільної авіації.

Проект є розширеною (зокрема пропонується внести відповідні зміни також і до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») та дещо удосконаленою версією поданого тими ж народними депутатами проекту 8445 від 07.06.2018 про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо підвищення умов пенсійного забезпечення бортпровідників повітряних суден цивільної авіації (див. Бюлетень № 179). Зазначимо, що проект 8445 так і не був відкликаний, хоча був поставлений в порядок денний.

Проект 9523 від 01.02.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми».

Пропонується продовжити до 31 грудня 2026 року експеримент із здійснення патронату над дитиною. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування доручається провести заходи щодо розвитку протягом 2019–2026 років мережі сімей патронатних вихователів і скорочення у зв’язку з цим кількості притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, шкіл-інтернатів. Як зазначається у пояснювальній записці, протягом 2016–2018 років тривав процес створення сімей патронатних вихователів. Актуальність подальшого розвитку патронату над дитиною зростає в контексті запровадження Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 526-р, якою передбачено заміну системи інституційного догляду та виховання дітей на систему, яка забезпечуватиме догляд і виховання дитини в сімейному або наближеному до сімейного середовищі, а також у зв’язку з розпочатим процесом децентралізації та передання функцій з опіки та піклування дітей на рівень об’єднаних територіальних громад.

На жаль, у матеріалах до проекту відсутнє головне – оцінка ефективності експерименту, що тривав у 2016–2018 рр. Без цього доцільність його продовження відразу ще на 8 років видається дещо сумнівною.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 9521 від 01.02.2019 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення захисту громадських діячів та професійної діяльності журналістів.

Основна пропозиція проекту полягає в заміні у статті 112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча» і статті 346 «Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча» Кримінального кодексу України суб’єкта захисту з «керівника політичної партії» на «громадського діяча». Також кодекс пропонується доповнити статтею 344-1 «Втручання у діяльність громадського діяча», якою встановити відповідальність за «Незаконний вплив у будь-якій формі на громадського діяча з метою перешкодити реалізації ним своїх прав або примушування прийняти незаконні рішення чи вчинити незаконні дії» і посилену відповідальність за «Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища». Пропонується також примітка, згідно з якою під  громадськими діячами у статтях 112, 344-1, 346 Кримінального кодексу України пропонується розуміти керівників, членів політичних партій, громадських, профспілкових, релігійних організацій та інших громадських об’єднань. Пропонується також у статті 345-1 «Погроза або насильство щодо журналіста» прирівняти до журналістів таких суб’єктів: працівник засобу масової інформації, його керівник, засновник (співзасновник) засобу масової інформації, керівник, засновник (співзасновник) видавця або розповсюджувача засобу масової інформації. Пропонується також посилити санкції (вилучити можливість накладання штрафів і застосування інших менш тяжких покарань) у статті 171 «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» та статті 347-1 «Умисне знищення або пошкодження майна журналіста». В Кримінальному процесуальному кодексі України пропонується покласти досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 171, 344-1, 345-1, 346, 347-1 КК України, на слідчих органів безпеки.

У контексті сучасних суспільних подій проект заслуговує на увагу, хоча просте обмеження судів у застосуванні інших (менш тяжких) видів кримінальних санкцій і не видається доцільним.

 

Охорона здоров’я та екологія

 

Проект 9507 від 28.01.2019 (Береза Б. Ю.) про зменшення кількості окремих видів відходів з поліетилену в цивільному обігу.

Як зазначається у преамбулі проекту, цей закон визначає правові та організаційні заходи, спрямовані на зменшення обсягу відходів з поліетилену через скорочення використання окремих видів продукції з поліетилену, а також встановлює порядок дій державних органів та уповноважених осіб у цій сфері. Сам проект досить невеликий. Основні положення вміщені до статей 2 «Особливості обігу пластикових пакетів» та 3 «Вимоги до маркування пластикових пакетів». Зокрема зазначається, що в об’єктах роздрібної торгівлі дозволяється реалізація біорозкладних пластикових пакетів та надлегких пластикових пакетів  шириною до 225 мм (без бокових складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок), що призначені для пакування та (або) транспортування свіжої риби і м’яса та продуктів з них, а також сипучих продуктів, льоду. Реалізація в об’єктах роздрібної торгівлі надлегких та легких пластикових пакетів, що не відповідають названим вимогам, а також пластикових пакетів, що містять оксорозкладні домішки, забороняється. Придатність пластикових пакетів до біорозкладу визначається відповідно до національного стандарту, а до набрання ним чинності – за результатами експертизи, що проводиться відповідно до положень законодавства про захист прав споживачів. Також пропонується установити, що названі пластикові пакети повинні мати маркування, що містить інформацію про товщину стінки пакету та про процент вмісту матеріалу біологічного походження (для біорозкладних пластикових пакетів). Пластикові пакети, що імпортуються та в подальшому реалізуються кінцевим споживачам в об’єктах роздрібної торгівлі, підлягають обов’язковому маркуванню штриховими кодами згідно з всесвітньою системою ідентифікації та штрихового кодування GS1. Відповідно вносяться зміни і до Закону України «Про захист прав споживачів» щодо проведення експертиз та запровадження санкцій за порушення вищеназваних вимог.

Головна вада проекту – він завузький для своєї назви, фактично це законопроект про обіг пластикових пакетів, що явно недостатньо для окремого закону. Натомість наявна потреба саме в регулюванні різних видів відходів з поліетилену, не лише пакетів та не лише різного виду упаковок. Технічна сторона питання потребує уваги спеціалістів.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 9512 від 30.01.2019 (Дубневич Я. В.) про залізничний транспорт України.

Великий, майже 60-сторінковий проект, який покликаний замінити чинний однойменний закон. Також передбачені зміни до інших законів та кодексів, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити новою статтею 188-50 «Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту». У пояснювальній записці до проекту зазначається, що його завданням є створення умов для розвитку конкурентного середовища на ринку залізничних перевезень з урахуванням основних вимог законодавства ЄС.

Проект завеликий для належного аналізу в межах цього огляду, зокрема лише перелік основних новел проекту в пояснювальній записці займає дві сторінки. Загалом проект зазначається як такий, що зорієнтований на підвищення конкуренції на ринку залізничних перевезень, однак знову підтверджена провідна і фактично виключна роль держави у розвитку залізничного транспорту.

Проект 9513 від 30.01.2019 (Білоцерковець Д. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо формування тарифів на паркування.

Пропонується вилучити із законодавства посилання на те, що формування тарифів на паркування здійснюється відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. На думку ініціатора проекту, такий підхід позбавляє місцеву владу можливості ефективно розвивати паркувальний простір, впроваджувати заходи зі зменшення навантаження на вулично-дорожні мережі міст шляхом гнучкого регулювання вартості послуг паркування в різних зонах, на окремих вулицях, в різні дні тижня та час, а також вводити на окремих паркінгах прогресивний тариф з метою стимулювання людей до короткострокового паркування. Нинішня жорстка прив’язка вартості паркувальних послуг до економічно обґрунтованих витрат оператора жодним чином не враховує попит та пропозицію щодо паркувальних місць і створює суттєві перепони на шляху залучення інвестицій для будівництва перехоплюючих, підземних, надземних, багаторівневих паркінгів. Тому пропонується зазначити, що тарифи на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів встановлюються органами місцевого самоврядування у розмірах, що забезпечують оптимальне завантаження вулично-дорожньої мережі та майданчиків для паркування відповідного населеного пункту.

Ініціатива виглядає цілком доречною, однак за існуючої ситуації вона має ряд «підводних каменів»: якість контролю громади за місцевим самоврядування лишається вкрай низькою, а зловживання у сфері паркування є досить частими. Тому повністю відмовитися від державного регулювання відповідних тарифів видається дещо передчасним.

Проекти 9518 та 9519 від 31.01.2019 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо спрощення оподаткування транспортних засобів та про внесення змін до Митного кодексу України щодо спрощення оподаткування транспортних засобів.

Як зазначається у пояснювальній записці до першого проекту (і скорочено – до другого), його метою є спрощення оподаткування автомобілів, звільнення на три роки від сплати податку на додану вартість і від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту транспортних засобів та створення умов для розмитнення раніше ввезених на митну територію України автомобілів з іноземною реєстрацією.

Загалом це черговий проект, яким знову порушують тему так званих євроблях. Пояснювальні записки до обох проектів містять яскравий приклад того, що іноді законодавці пропонуючи зміни, цілком не розуміють природу певних законодавчих положень. Так, в обох записках наявний такий пасаж: «Постає питання: а чому Верховна Рада України для врегулювання питання розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацію не спромоглася запровадити такий ж пільговий період на розмитнення для таких автомобілів, як і для автомобілів з електричними двигунами?! Невже електромобілі ввозять більш бідні люди, ніж ті, хто ввозить автомобілі з іноземною реєстрацією?!». Не розуміючи природи того, що електромобілі та авто з гібридними двигунами є засобом покращення екологічної ситуації, автор використовує їх як приклад для ініціативи запровадження довготермінового пільгового режиму для реєстрації так званих євроблях, екологічні характеристики яких здебільшого далекі від ідеалу.

Проект 9522 від 01.02.2019 (Горват Р. І.) про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо продовження дії пільгового періоду оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів.

Проект ідеологічно близький до попереднього і пов’язаний з тією самою обставиною: Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» (набрав чинності 25 листопада 2018 року) встановлено норму, згідно з якою тимчасово, протягом 90 календарних днів з дня набрання ним чинності, ставки акцизного податку для автомобілів (крім електромобілів та гібридних легкових транспортних засобів) визначаються із застосуванням коефіцієнту 0,5. Цей коефіцієнт застосовується для легкових транспортних засобів, що використовувалися, які ввозяться на митну територію України фізичною особою для власного використання в кількості один легковий транспортний засіб на таку особу. Зазначений пільговий період закінчується 22 лютого 2019 року. Проектом пропонується передбачити дію ставок акцизного податку для легкових транспортних засобів (крім електромобілів та гібридних легкових транспортних засобів) із застосуванням коефіцієнту 0,5 впродовж 180 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів», тобто поширити названий період ще на 90 днів.

Загалом проект, як видається, потребує підтримки з суто практичних міркувань: оскільки Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» набрав чинності напередодні наповненого святами періоду грудня – січня, громадяни з цілком об’єктивних причин були обмежені у можливості ефективно скористатися своїм правом.

Проекти 9520 від 01.02.2019 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав власників нерухомого майна шляхом звуко- та відеофіксації процесу здійснення нотаріальних та реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Сутність ініціативи розкрита в її назві. Пропонується аби усі дії, пов’язані із здійсненням нотаріальних та реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, надання нотаріальне посвідчення довіреності на вчинення правочину з нерухомим майном, заповітів тощо, відбувалися з фіксацією процесу за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, що засвідчується QR-кодом на витягу з Державного реєстру прав, за посиланням на який можна подивитись звуко- та відеозапис надання згоди сторонами правочину на реєстрацію (QR-код формується Державним реєстром прав). Зміни пропонується внести до Цивільного та Кримінального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про нотаріат» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зміни стосуються різних аспектів даного питання, зокрема, Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новою статтею 363-2 «Внесення неправдивих відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», якою встановити відповідальність за: «Умисне внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно недостовірної інформації, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, чи інше несанкціоноване втручання у роботу бази даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та «Підробку або незаконне виготовлення, використання або зберігання незаконно виготовлених чи підроблених документів для внесення недостовірної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підроблення матеріалів обов’язкового фіксування процесу посвідчення правочину за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів».

Ініціатива загалом зрозуміла, з огляду на складну ситуацію з порушеннями прав громадян при внесенні інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак її навряд чи можна назвати належною та загалом реалістичною. Її реалізація потребуватиме значних коштів, які ляжуть тягарем на самих осіб, яким потрібно вчинити відповідні дії. На сьогодні послуги нотаріусів і так є доволі не дешевими, ці ж ініціативи зроблять їх ще менш доступними. Перекласти ж усі видатки на бюджет можливо, але цілковито нереалістично.

 Поділитися