Права Людини в Україні

http://khpg.org/index.php?id=1551863678


06.03.2019 | Влад Боднар

Конвоювання ув’язнених на залізничних вокзалах: чи порушує це право інших громадян на вільне пересування

Ілюстраційне зображення
   

Багато хто з нас, чекаючи на свій потяг на вокзалах, мали змогу побачити, як конвоюють ув’язнених до спецвагонів. З одного боку – це цікаве «шоу», щоб було не так нудно, а з іншого – незручності в пересуванні територією вокзалу.

– Кожен день на вокзал станції Вінниця у 22:22 годині прибуває потяг № 22 «Трускавець–Дніпро». Дуже часто першим вагоном цього поїзду є спецвагон з ув’язненими. Супроводжує все це дійство 15–20 озброєних людей з автоматами, які перекривають метрів 20 навколо, через що безкоштовний туалет є недоступним. Окрім цього, коли відбувається етапування ув’язнених з південної частини вокзалу, тоді з цієї сторони до вокзалу не пройдеш, тому що людина з автоматом тебе не пропустить, – каже вінничанин Олексій Яневський.

Фахівці зауважують, що в конвоюванні  ув’язнених на вокзалах немає порушення права людей на вільне пересування.

– Це система безпеки. Думаю, що це допускається в обмеженні пересування під час етапування. Але загалом, думаю, є якась інструкція, яка це регламентує, – каже юрист Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб».

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (асоціація УМДПЛ) також не вбачає у даному випадку порушень:

– У цьому випадку немає обмеження прав людини. Це міра, яка пропорційна заходу, що проводиться, тобто перевезення засуджених.

Свобода пересування гарантується статтею 2 4-го протоколу до Європейської Конвенції, в якій сказано:

1. Кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.

2. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

3. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров’я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

4. Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

– В даному випадку мета обмеження – безпека: а раптом  ув’язнені втечуть і по дорозі мирних громадян повбивають або покалічать? Дії держорганів засновані на внутрішніх нормативних актах, тому це допускається. Але ось наскільки вони дійсно пропорційно, наскільки необхідно – потрібно дивитися у кожному конкретному випадку. Та ж історія, коли зупиняють рух, щоб дати проїхати кортежу машин Президента або ще кого-небудь, – каже керманич Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Рекомендувати цей матеріал

коментарі