Права Людини в Україні

http://khpg.org/index.php?id=1551980724


07.03.2019 | Таміла Беспала

Сумна перемога в Європейському суді

   

07 березня 2019 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Король та інші проти України» (case of Korol and Others v. Ukraine, no. 504503/08, 07 March 2019). Результатом цього рішення стало присудження матеріальної компенсації особам, чиї права було порушено в результаті ігнорування державними агентами України положень національного законодавства, Європейської конвенції з прав людини та багатьох інших міжнародних документів. Адвокат ХПГ Василь Мельничук представляв інтереси одного з заявників – Жукова С.І. Команда ХПГ вітає свого колегу з черговою перемогою та бажає подальших успіхів та натхнення!!! Та незважаючи на перемогу, залишається гіркий осад.

У вищезгаданому рішенні об’єднані заяви восьми ув’язнених осіб. Спільною рисою цих заяв стало ненадання необхідного лікування й медичної допомоги засудженим, що визнається знущанням та жорстоким поводженням (стаття 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини). Однак заявники скаржились і на інші порушення. Здавалось би, нічого незвичайного, проте, якщо поглянути на саме рішення, то стає зрозумілою трагічність ситуації, що склалась в Україні.

По-перше, Європейський суд вже навіть не розглядає скарги про ненадання необхідного лікування та знущання над людьми в установах виконання покарань індивідуально. Наведене свідчить про те, що судді Європейського суду вже звикли до того, що в Україні такий стан речей – норма. Більше того, такі скарги об’єднуються в одному рішенні, як резонансні рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» та «Бурмич та інші проти України» (в цих рішеннях об’єднані тисячі скарг невиконання судових рішень).

По-друге, якщо поглянути на роки подання цих скарг, а саме: 2008, 2009, 2010, 2016 та 2017, то стає зрозуміло, що ситуація в нашій країні не має навіть тенденції до покращення. Все стабільно: над людьми знущаються та не надають необхідного лікування важко хворим.

По-третє, витрачаються кошти. Можливо, це й не зовсім етично в питаннях, де йде мова про знущання над людьми, але цей аспект також є вагомим. Йдеться про колосальні суми справедливої сатисфакції (компенсації заявникам), які щороку закладаються та відраховуються з державного бюджету України на користь скаржників. А в свою чергу державний бюджет наповнюється не з кишень тих державних агентів, які вчиняють порушення прав інших людей, а з кишень всіх українців.

Насправді, тема катувань в українських в’язницях така ж традиційна, як ціни на газ і корупція, і ефективних заходів щодо вирішення цієї проблеми також ніхто не вживає.

Рекомендувати цей матеріал