24 військовополонені українські моряки – політв’язні

Правозахисний центр «Меморіал» вважає військовополонених українських моряків політичними в’язнями. Нижче – український переклад заяви.

У листопаді 2018 року російськими військовими були атаковані та захоплені три кораблі військово-морських сил України, що намагалися пройти Керченською протокою до азовських портів цієї держави. Усі 24 українські військовослужбовці, що перебували на суднах, були заарештовані, троє з них поранені. ФСБ обвинуватило моряків сусідньої країни в «незаконному перетині держкордону РФ у складі організованої групи» (ч. 3 ст. 322 КК РФ, до 6 років позбавлення волі).

Міжнародним правом не визнаються законність окупації та анексії Російською Федерацією у 2014 році півострова Крим і пов’язані з цим претензії Росії на встановлення морського кордону по 12-мильній зоні від берегової лінії Криму, до якої зайшли українські військові судна 25 листопада 2018 року. Таким чином, обвинувачення українських військових у перетині цього «кордону» не може розглядатися як правомірне з погляду міжнародного права.

Крім того, згідно з даними, які підтверджують і Росія, і Україна, українські судна заздалегідь повідомили про свій намір перетнути «кордон».

Конвенція ООН з морського права, ратифікована Росією, не дозволяє прибережним державам самовільно забороняти мирне проходження через протоки іноземним суднам, а російсько-український договір «Про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки» каже, що «військові кораблі (…) під прапором України або Російської Федерації (…) користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства». Виходячи з цих норм, що є складовою частиною російського права, ми вважаємо, що українські судна й по вітчизняному законодавству не скоювали кримінально караного незаконного переходу кордону.

Ми згодні з експертами з міжнародного гуманітарного права в тому, що керченський інцидент є міжнародним воєнним конфліктом, а затримані українські моряки – військовополоненими.

За змістом міжнародного гуманітарного права матроси та офіцери не можуть бути переслідувані по кримінальних законах стороною супротивника, що їх заарештувала, за сам факт участі у воєнному конфлікті. Вони захищені Третьою Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими та додатковими протоколами до неї, що ратифіковані Росією та Україною. Такої думки додержується й Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Парламентська асамблея Ради Європи.

ПЦ «Меморіал» вважає військовополонених Андрія Артеменка, Віктора Безпальченка, Юрія Без’язичного, Юрія Будзила, Володимира Варімеза, Михайла Власюка, Богдана Головаша, Дениса Гриценка, Андрія Драча, В’ячеслава Зінченка, Владислава Костишина, Володимира Лісового, Олега Мельничука, Романа Мокряка, Богдана Небилицю, Андрія Оприска, Сергія Попова, Євгена Семідоцького, Василя Сороку, Володимира Терещенка, Сергія Цибізова, Сергія Чулібу, Андрія Шевченка та Андрія Ейдера політичними в’язнями, вимагає припинення їхнього кримінального переслідування та звільнення, а перед цим – їхнього утримання відповідно до положень Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.