Права Людини в Україні

http://khpg.org/index.php?id=1558587245


23.05.2019 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 218 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 25.03.2019 – 29.03.2019

   

Надійшло 53 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 34 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, призначенням позачергових виборів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0219 від 28.03.2019 (Кабінет Міністрів України) про вихід з Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики.

Суть проекту розкрита в його назві. У пояснювальній записці зазначається, що Антимонопольний комітет України на підставі Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики від 25 січня 2000 року здійснює співробітництво з органами захисту конкуренції держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, що переважно полягає в обміні інформацією під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та аналізу стану конкуренції на ринках. Оскільки Договір містить певні механізми обміну інформацією, існує ризик отримання державами-членами СНД інформації, яка може бути використана для здійснення торговельно-економічного тиску на Україну. Вихід України з Договору захистить національні економічні інтереси України, усуваючи механізм, який зумовлює міждержавний обмін інформацією з економічних питань.

Проект 0220 від 29.03.2019 (Кабінет Міністрів України) про приєднання до Протоколу про сталий розвиток сільського господарства та сільської місцевості до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Протокол про сталий розвиток сільського господарства та сільської місцевості до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат  був учинений під час п’ятого засідання  Конференції Договірних Сторін Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, що відбулася 12 жовтня 2017 року у м. Лілафюред (Угорська Республіка). Очікується, що ратифікація Протоколу сприятиме комплексному управлінню земельними ресурсами, посиленню інтеграції екологічних аспектів у сільськогосподарську політику, водночас підвищуючи якість життя, зміцнюючи місцеві економіки та громади і зберігаючи природні цінності та культурну спадщину.

Ідеологічні питання

Проект 10184 від 25.03.2019 (Кривенко В. М.) про державне визнання і підтримку Пласту – Національної скаутської організації України.

Пропонується встановити, що Пласт – єдина в Україні Національна скаутська  організація, що діє на всій території України, створює відокремлені підрозділи і пластові виховні частини, через які здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Пласту та цього Закону. Пласт має бути всеукраїнською молодіжною організацією та діяти в організаційно-правовій формі – громадська організація. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування надають фінансову підтримку діяльності Пласту в межах повноважень, визначених Законом. При затвердженні місцевих бюджетів передбачаються видатки на реалізацію програм сприяння розвитку Пласту. Фінансове забезпечення Пласту за рахунок коштів державного бюджету, а також місцевих бюджетів, спрямовується на забезпечення: 1) основної діяльності Пласту та його відокремлених підрозділів, що фінансуються за рахунок коштів відповідного бюджету; 2) реалізації програм Пласту; 3) реалізації державних та місцевих цільових програм підтримки Пласту; 4) розвитку інфраструктури Пласту, передусім молодіжних пластових центрів і пластових вишкільних центрів; 5) інституційної підтримки Пласту, 6) пластовими одностроями членів Пласту; 7) туристичним спорядженням пластових виховних частин; 8) якісної освіти пластових виховників; 9) державне страхування пластових виховників під час проведення ними занять із пластовими виховними частинами; 10) становлення і розвиток пластового руху в світі, зокрема, через участь членів Пласту в Україні у заходах, що організовуються українцями, котрі постійно проживають за межами території України (українською діаспорою); 11) участі членів Пласту в міжнародних скаутських заходах, конференціях, з’їздах; 12) перекладу і видання класики світової скаутської літератури, зокрема посібників для пластових виховників; 13) проведення соціологічних та наукових досліджень з питань розвитку пластового руху; 14) створення та поширення соціальної реклами пластового (скаутського) методу. При реалізації проектів Пласту, фінансування яких здійснюються за рахунок коштів із державного, місцевого бюджетів, 20% від таких коштів, отриманих для їх реалізації Пластом, спрямовуються на фінансування адміністративних витрат Пласту у межах таких проектів.

Проект спрямований на лобіювання інтересів однієї з численних скаутських організацій, які зараз існують в Україні. Водночас від 2007 року в Україні існує Національна організація скаутів України (НОСУ), утворена трьома найбільшими скаутськими організаціями України: Всеукраїнською молодіжною організацією «Пласт – Національна скаутська організація України», Всеукраїнською молодіжною організацією «СПОК» та Всеукраїнською організацією «СІЧ». Саме НОСУ від 2008 року представляє Україну у Всесвітній організації скаутського руху. За таких обставин проект потребує обережного виваженого ставлення.

Проект 10185 від 25.03.2019 (Маркевич Я. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки Пласту – національної скаутської організації України.

Пропонується статтю 87 Бюджетного кодексу «Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України» доповнити положенням «державна підтримка Пласту – Національної скаутської організації України, діяльність котрої регулюється Законом України “Про державне визнання та підтримку Пласту – Національної скаутської організації України”», а статтю 91 «Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів» – положенням «програми підтримки відокремлених підрозділів Пласту – Національної скаутської організації України, діяльність котрої регулюється Законом України “Про державне визнання та підтримку Пласту – Національної скаутської організації України”».

Проект логічно продовжує ініціативи попереднього проекту і не має самостійного значення.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 10197 від 29.03.2019 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку реалізації конституційних механізмів відповідальності влади.

Як зазначається у пояснювальній записці, проектом пропонується внести зміни до Регламенту Верховної Ради України, доповнивши його положеннями щодо конституційного механізму висловлення недовіри Кабінету Міністрів України та усунення прогалин щодо порядку імпічменту Президента України. Крім того, передбачається внести зміни за Закону України «Про комітети Верховної Ради України» в частині розгляду профільним комітетом кандидатур спеціального прокурора та спеціальних слідчих, а також Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за відмову свідка від давання показань або відмову експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків під час проведення розслідування спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України.

Проект заслуговує на увагу разом з багатьма попередніми подібними ініціативами, зокрема лише щодо порядку імпічменту Президенту України таких проектів було не менше 5 (1097 від 28.11.2014, 2278 від 03.03.2015, 7381 від 07.12.2017 (дві редакції), 8003 від 06.02.2018 та 8014 від 07.02.2018).

Права громадян та їх об’єднань

Проект 10189 від 27.03.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо реалізації міжнародної ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді».

Пропонується названий закон доповнити новою статтею 36-1 «Міжнародні ініціативи», в якій зазначити таке: Міжнародна ініціатива «Громада, дружня до дітей та молоді» – ініціатива, що спрямована на забезпечення захисту прав дитини, визначених Конвенцією про права дитини, зокрема прав на збереження індивідуальності, безпеку, вільне висловлювання думок, освіту, охорону здоров’я, відпочинок, дозвілля. Територіальні громади міст, об’єднані територіальні громади, які приєдналися до міжнародної ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді», можуть визнаватися кандидатами на отримання статусу «Громада, дружня до дітей та молоді», отримувати чи підтверджувати такий статус у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Територіальні громади міст, об’єднані територіальні громади, які до 1 вересня визнані кандидатами на отримання статусу «Громада, дружня до дітей та молоді» та які отримали чи підтвердили такий статус, отримують відповідно до законодавства додаткові надходження до бюджетів для здійснення заходів щодо реалізації міжнародної ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді», спрямованих на забезпечення захисту прав дитини, визначених Конвенцією про права дитини, зокрема прав на збереження індивідуальності, безпеку, вільне висловлювання думок, освіту, охорону здоров’я, відпочинок, дозвілля. Очікується, що реалізація акта сприятиме розвитку послуг для дітей та молоді, створенню умов для забезпечення їхньої безпеки, благополуччя, розвитку та реалізації їхніх можливостей, підтримки осіб, які виховують дітей.

Слід звернути увагу на те, що ГНЕУ у своєму дуже розлогому висновку вкрай критично оцінило проект та звернуло увагу на ряд некоректних його позицій. Загалом можна стверджувати, що проект  продовжує сумну практику останніх років, коли ідейно вкрай позитивні законодавчі ініціативи сформульовані з юридичної точки зору вельми неоднозначно, а іноді і неприпустимо.

Проект 10190 від 27.03.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо додаткових надходжень до бюджетів міст та об’єднаних територіальних громад, які приєдналися до міжнародної ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді»).

Проект залежний від попереднього і розкриває умови додаткових надходжень до бюджетів місцевих громад, які приєдналися до міжнародної ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді», коштів від перерозподілу між державним і місцевими бюджетами доходів від податків.

Проект 10191 від 27.03.2019 (Котвіцький І. О.) про внесення змін до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» щодо участі громадськості у соціальному діалозі.

Основні зміни зводяться до такого. До учасників соціального діалогу належать зареєстровані у встановленому законом порядку громадські об’єднання, які можуть залучатися до соціального діалогу у визначених Законом України «Про соціальний діалог в Україні» формах. Підтвердженням відповідності критеріям репрезентативності для громадських об’єднань є дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та витяг зі статуту, підписаний керівником та скріплений печаткою (у разі наявності) громадського об’єднання. Порядок підтвердження відповідності критеріям громадських об’єднань визначається органами соціального діалогу відповідного рівня. Громадські об’єднання можуть залучатися до участі в консультаціях, узгоджувальних процедурах та обміну інформацією на відповідному рівні. У разі якщо їх діяльність суперечить засадам соціального діалогу, що передбачені в статті 1 Закону України «Про соціальний діалог в Україні», громадським об’єднанням може бути аргументовано відмовлено в участі у соціальному діалозі.

Культура та освіта

Проект 10194 від 28.03.2019 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо узгодження окремих положень в сфері охорони культурної спадщини).

Змінами до Закону України «Про охорону культурної спадщини» пропонується установити, що за статусом (обсягом охорони) пам’ятки культурної спадщини мають поділятися на включені до Державного реєстру і взяті на державний облік. Окрім того, пропонується надати нове визначення термінів «історичне населене місце» та «історичний ареал населеного місця». Змінами до статті 92 «Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини» Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується віднести до числа порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини «невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності» та «ведення будь-яких форм діяльності, зокрема підводно-екскурсійної, крім потреб наукових досліджень або інвентаризації, на об’єктах підводної культурної спадщини зі статусом морського меморіалу». Також пропонується посилити санкції частин другої–четвертої статті 298 «Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини» Кримінального кодексу України і перейменувати на наступну назву статті 352 «Примусове відчуження або викуп пам’ятки культурної спадщини» Цивільного кодексу України.

Проект має на меті гарні цілі, але пропоновані ініціативи є щонайменше спірними. Зокрема, уточнення щодо ієрархії пам’яток культурної спадщини не відповідають набагато складнішій системі класифікації об’єктів культурної спадщини, яка наявна в законодавстві. Дуже сумнівними є зміни до КУпАП в частині, що стосується морських меморіалів, адже їх статус наразі врегульований не повною мірою. Те саме стосується і внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України – в пропонованій редакції вони ніяк не сприятимуть поліпшенню правового регулювання, оскільки слід суттєво удосконалювати усе законодавство щодо захисту культурної спадщини.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 10187 від 26.03.2019 (Бриченко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції землеустрою та оцінки земель.

Метою проекту проголошено скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю; зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою; зменшення ризиків хабарництва та корупції. Пропонується внести зміни до 11 законодавчих актів, а ще два: закони України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та «Про захист конституційних прав громадян на землю» – визнати такими, що втратили чинність.

Проект видається важливим і таким, що потребує ретельного фахового опрацювання.

Проекти з інших питань

Проект 10183 від 25.03.2019 (Парубій А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання.

Значний за обсягом (47 сторінок) проект, яким вносяться зміни до 15 законодавчих актів. Навіть короткий перелік основних змін займає дві сторінки у пояснювальній записці до проекту. У цій записці зазначається, що прийняття проекту є необхідною умовою для реалізації положень Угоди  про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, зокрема остаточного вирішення Європейською Комісією питання щодо укладення з Україною Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угоди АСАА), відповідно до якої українські результати випробувань та сертифікації продукції будуть визнаватись на європейському рівні. Це значно спростить доступ української продукції на міжнародні та європейські ринки за рахунок усунення необхідності проходження подвійних процедур сертифікації та випробувань в українських та європейських органах з оцінки відповідності. Також зазначається, що реалізація положень проекту дозволить: усунути неузгодженості окремих норм деяких законодавчих актів, що надасть змогу реалізувати їх належне застосування; гармонізувати національні правові та організаційні засади діяльності у сфері технічного регулювання з відповідними нормами європейського законодавства; забезпечити створення умов для подальшого усунення технічних бар’єрів в торгівлі промисловими товарами між Україною та ЄС; забезпечити створення умов для визнання національної системи оцінки відповідності на міжнародному рівні; позитивно вплинути на дерегуляцію та покращити бізнес-клімат в країні, оскільки законопроектом вирішується завдання з усунення тих вимог законодавчих актів, реалізація яких матиме наслідком покладення надмірного адміністративного тягаря на суб’єктів господарювання – як виробників та продавців промислової продукції, так і органів з оцінки відповідності.

25.04.2019 проект прийнятий у першому читанні.

Проект 10143-1 від 29.03.2019 (Іонова М. М.) про авторське право і суміжні права.

Альтернативний проекту 10143 від 12.03.2019 (Білозір О. В.) про авторське право і суміжні права (див. Бюлетень № 216).

Фактично вдвічі менший за основний проект (42 сторінки основних положень і 5 сторінок змін), але все одно занадто великий проект для його належної оцінки в такому короткому огляді.

Проект 10196 від 29.03.2019 (Довбенко М. В.) про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Чергова редакція однойменного і внесеного тим же народним депутатом проекту 3670-д від 13.02.2018 (див. Бюлетень № 163), який 06.09.2018 не був прийнятий у першому читанні.

Проект обсягом понад 50 сторінок. На жаль, супровідні документи не містять інформації про відмінності від проекту 3670-д. Так, можна вказати, що, мабуть, найбільших змін зазнали положення щодо укладання договору страхування (стаття 15 обох проектів). Також, знято положення про те, що дія цього Закону не розповсюджується на пристрої, які підпадають під ознаки транспортного засобу, зазначені у цьому пункті, але щодо яких не встановлено коригуючих коефіцієнтів залежно від типу транспортного засобу. Додано вказівку на те, що розміри страхових сум за шкоду, заподіяну майну потерпілих, та за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю, затверджуються Уповноваженим органом щорічно станом на 1 січня, а у разі якщо такі розміри не встановлені, продовжують діяти попередні розміри. Також дещо розширено компетенцію Моторного (транспортного) страхового бюро України. Наявні й інші більш чи менш значні зміни. Містить новий проект і певні неузгодженості, зокрема двічі подано пункт 1.4 статті 1, які містять різні за змістом визначення одного і того ж терміну «особи, відповідальність яких застрахована».

Проект вельми важливий і потребує ретельної уваги з боку спеціалістів та заінтересованих сторін. Утім, певної редакції для виправлення неузгодженостей, як було зазначено, він також потребує.

Проект 10198 від 29.03.2019 (Кабінет Міністрів України) про державне регулювання у сфері супутникової навігації.

У преамбулі проекту зазначається, що він визначає правові, економічні, організаційні та фінансові засади діяльності у сфері супутникової навігації в Україні. Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, в Україні, як і у всьому світі, дедалі більшого поширення набуває практична діяльність суб’єктів господарювання щодо створення та забезпечення умов та безпосереднього використання та застосування інформації, отриманої від будь яких діючих глобальних навігаційних супутникових систем та їх функціональних доповнень для державних, суспільних, комерційних потреб, у тому числі в інтересах оборони та безпеки держави. На даний час діяльність у сфері супутникової навігації в Україні законодавчо не врегульована, внаслідок чого: потребує координації діяльність центральних і місцевих органів влади у сфері супутникової навігації щодо закупівель, постачання та використання апаратури та засобів супутникової навігації; наявний вітчизняний науково-технічний потенціал недостатньо підтримується зі сторони держави і не використовується для забезпечення масового виробництва супутникової навігаційної апаратури в інтересах насичення внутрішнього ринку та для вирішення стратегічних питань розвитку нашої держави; імпорт апаратури та засобів супутникової навігації значно перевищує за обсягом вітчизняне виробництво; існуюча база національних стандартів у сфері супутникової навігації значно відстає за обсягом від аналогічних в ЄС, США та ін, що істотно впливає на організацію в державі оцінки відповідності вироблених та імпортованих апаратури та засобів супутникової навігації, а також супутникових навігаційних інформаційних послуг, які постачаються суб’єктами господарювання. Проектом визначаються повноваження державних органів, права і зобов’язання суб’єктів супутникової навігації, вимоги та умови провадження підприємницької діяльності в сфері супутникової навігації, умови та порядок надання та використання супутникових навігаційних інформаційних послуг в Україні. Державне регулювання в сферісупутникової навігації пропонується в проекті Закону здійснювати шляхом: законодавчого визначення засад державної політики в цій сфері; розподілу повноважень між міністерствами та центральними органами виконавчої влади щодо реалізації державної політики у сфері супутникової навігації та встановлення єдиних у державі правил супутникової навігаційної діяльності; програмно-цільового планування супутникової навігаційної діяльності в інтересах держави в рамках державних цільових науково-технічних програм, державного замовлення та державного оборонного замовлення; впровадження правил діяльності у сфері супутникової навігації, гармонізованих з міжнародними нормативними документами. Очікується, що суспільство матиме можливості доступу до послуг та товарів гарантованої якості завдяки використанню обладнання та засобів супутникової навігації, що дасть змогу підвищити рівень інформатизації та безпеки при перевезеннях, захисті навколишнього середовища, доступу громадян до різних послуг. Наукові дослідження та розроблення обладнання та засобів супутникової навігації, створення різних наземних систем диференційного коригування та навігаційно-інформаційних систем на їх основі посилить широке впровадження навігаційних технологій у всіх секторах економіки та стане внеском у розвиток системи освіти; прийняття акта дасть змогу посилити координацію заходів щодо державного регулювання в Україні у сфері супутникової навігації та сприятиме подальшому взаємовигідному міжнародному співробітництву.

Проект вельми актуальний, однак він потребує ретельної уваги з боку усіх заінтересованих суб’єктів аби уберегти галузь від зайвої забюрократизованості та надмірного державного втручання. Особливо багато питань викликає пропонована редакція статті 8 «Реєстрація функціональних доповнень та функціональних навігаційних інформаційних систем». З юридичної точки зору проект потребує значних уточнень, щонайменше в частині запровадження обмежень. Зокрема, формули на кшталт «небезпека терористичної діяльності» є занадто широкими і неконкретними. Інша проблема проекту полягає в тому, що значне коло питань, які він ставить, мають бути врегульовані у подальших законопроектах і підзаконних актах. Зокрема, положення щодо зберігання архівних матеріалів слід було б відразу прописати змінами до відповідного законодавства, а не обмежуватися відсилкою в нікуди.

Рекомендувати цей матеріал

коментарі