MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Чи законно вручати повістку месенджером? Пояснення юриста Харківської правозахисної групи‘Гради маневрували поміж нашими будинками і били по Маріуполю’. Історія маріупольця РоманаРосіяни шантажують українських полонених побаченнями з рідними й обманом вручають повістки Практика застосування статті 391 Кримінального кодексу України доводить, що ця стаття має бути скасованаПрактика застосування статті 111 Кримінального кодексу УкраїниПрактика застосування статті 110 Кримінального кодексу України (виправлено)Практика застосування статті 109 Кримінального кодексу УкраїниМоральний кодекс руйнівника комунізмуРобоча група при Президентові представила проект нового Кримінального кодексуКритичний аналіз ст.255 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за злочини, вчинені «злочинною спільнотою» (станом на 22.07.2020)Стаття 391 Кримінального кодексу України та практика її застосування (оновлене)Дивовижний світ покарань за Кримінальним кодексом УкраїниЗвернення ХПГ та УГСПЛ до парламенту про скасування статті 391 Кримінального кодексу УкраїниЗвернення правозахисників до Президента України щодо застосування вето відносно законопроекту 6449, прийнятого ВРУ 11 липняСтатья 391 Уголовного кодекса Украины и практика ее использованияСтаття 391 Кримінального кодексу України та практика її застосуванняФізичних осіб можуть визнавати банкрутами: що має знати про новий Кодекс з процедур банкрутства кожен українецьНова ініціатива щодо вдосконалення захисту речових прав учасників кримінального провадженняСьогодні у Страсбургу премію ім. Сахарова вручили Олегу СенцовуВулична акція-інсталяція «Стоп стаття 391 Кримінального кодексу – радянщина в українських тюрмах» (ПРЕС-АНОНС)

Право на кар’єру, легальний фриланс, сієсту та довші відпустки. Чого очікувати українцям від нового Трудового кодексу?

08.07.2019   
Марко Сировой
Цілком вірогідно, що вже зовсім скоро новообрані парламентарі розглядатимуть проект Трудового кодексу у другому читанні.Тож чого варто очікувати українцям від оновленої регламентації трудових правовідносин? Ми виділили ключові моменти.   

(Ілюстрація: freepik)

Невтішний факт: чинний Кодекс законів про працю (КЗпП) морально застарів. Його було прийнято ще за соціалістичних реалій (у далекому 1971 році). Із тих часів трудові відносини зазнали значних змін. По-перше, змінилася сама економічна система: ринкова модель прийшла на зміну плановій. По-друге, завдяки розвитку інформаційних технологій з’явилися нові види співпраці: фриланс, аутстаффінг тощо. Окрім того, застаріли як національні механізми захисту прав другого покоління, так і їхній зміст. Хтось може справедливо зауважити, що право завжди знаходиться у ролі наздоганяючого. Однак, відставання від життя на 48 років пояснити доволі складно. Ситуація є, як мінімум, недоречною для держави, яка декларує утвердження і забезпечення прав людини і основоположних свобод своїм головним обов’язком.

Виправити ситуацію покликано ухваленням законопроекту №1658. Ним пропонується прийняти новий нормативно-правовий акт – Трудовий кодекс України. Проект було зареєстровано у Верховній Раді ще в далекому 2014 році. У 2015 він пройшов перше читання, після чого його було направлено на доопрацювання. Воно завершилося ще восени 2017 року, однак, нову версію проекту так і не було подано на розгляд народним депутатам.

Навесні про проект знову заговорили у Міністерстві соціальної політики. У відомстві наголошували на принциповій важливості якнайшвидшого запровадження сучасного регулювання трудових правовідносин в контексті євроінтеграційних процесів України. Ще сильніше риторика довкола нового Трудового кодексу пожвавилася напередодні позачергових парламентських виборів. Цілком вірогідно, що вже зовсім скоро новообрані парламентарі розглядатимуть проект №1658 у другому читанні.

Тож чого варто очікувати українцям від нового Трудового кодексу? Ми виділили ключові моменти.   

Фрилансери працюватимуть легально

(Ілюстрація: Fishbowl)

У новому Кодексі пропонується запровадити інститут «надомної праці». Статтею 44 законопроекту планують закріпити норму, яка надає працівнику та роботодавцю право домовитися про виконання першим роботи вдома. Дійти згоди вони можуть як під час укладення трудового договору, так і будь-коли пізніше. Єдиною вимогою для такого співробітництва є наявність у помешканні робітника необхідних умов, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії.

Цікавою є частина 2 статті. Нею передбачено право працівника використання власного обладнання та інструментів з відповідною компенсацією за їх зношення (амортизацію). Ба більше, можливим є відшкодування інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи вдома, таких як плата за електроенергію чи водопостачання.

Статтею 149 нового Трудового кодексу особам, які працюють вдома, а також керівникам юридичних осіб й відокремлених підрозділів надається право самостійно планувати свій робочий час. Перелік категорій працівників, які мають таке право, може бути розширений як колективним договором, так й профільними законодавчими актами (наприклад, можливість самостійно визначати робочий графік можуть мати науковці за умови дотримання дедлайнів).

Збільшення тривалості відпусток

Автори проекти пропонують встановити мінімальну тривалість щорічної відпустки не менше 28 діб на рік. Окрім того може бути розширено перелік категорій осіб, які мають право на щорічну відпустку подовженої тривалості. До них відноситимуться:

  • працівники лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків;
  • працівники воєнізованої гірничо-рятувальної служби;
  • працівники, зайняті на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 метрів;
  • керівники навчальних закладів та установ освіти;
  • педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; інваліди;
  • особи віком до вісімнадцяти років.

Список не є вичерпним. Автори проекту зазначили, що законом також може надаватися право на щорічну відпустку подовженої тривалості суддям, прокурорам, державним службовцям, особам, які працюють на території, що зазнала радіоактивного забруднення, та іншим.

Сієста

(Ілюстрація: Sam Peet / © Culture Trip)

Українців спонукають перейняти традицію іспанців – та менше працювати на спеці. Статтею 158 нового Трудового кодексу пропонується надавати спеціальні перерви для охолодження та відпочинку працівникам, які в теплу пору року працюють на відкритому повітрі або у приміщеннях в умовах впливу температур, що перевищують допустимі санітарно-гігієнічні норми (без належного провітрювування чи кондиціонування). Однак, законодавці вирішили піти далі іспанців – та надали «українській сієсті» національних особливостей. Так, наші працівники матимуть не тільки перерву для охолоджень влітку, але й перерву для обігрівання у холодний сезон. Умови надання таких перерв та їхня тривалість (максимальна – 4 години) визначатимуться за згодою трудового колективу та роботодавця у колективному договорі.

Недоліком запропонованого нововедення є подовження загальної тривалості робочого дня. Оскільки час перерви на охолодження/обігрівання включається до складу робочого часу, то і тривалість трудового дня зросте із 9 до 12 годин. 

Трудовий договір буде укладатися письмово

Автори нового Кодексу викреслили конструкцію «як правило» - і пропонують укладати трудові договори виключно у письмовій формі.

Право на кар’єру

(Ілюстрація: Andrew G. Rosen / Jobacle)

Відповідно до ст. 315 нового Трудового кодексу, кожен працівник матиме право на кар’єру - професійне зростання чи просування (підвищення) по службі.

Не може стати підставою для позбавлення можливості просування працівника по службі зайнятість працівника неповний робочий час чи перерва у його професійній діяльності:

  • пов’язана з доглядом за дітьми, які перебувають на утриманні працівника, або за іншими членами його сім’ї, які потребували стороннього догляду відповідно до медичного висновку;
  • у зв’язку з хворобою;
  • у зв’язку з перебуванням у відставці;
  • у зв’язку із захворюванням чи з підозрою захворювання на ВІЛ/СНІД.

Розширення переліку підстав для звільнення працівника за ініціативою роботодавця

(Ілюстрація: The Seattle Times)

Українці мають бути обачнішими при балачках про свою роботу. Адже ч. 2 ст. 92 нового Трудового кодексу надають право роботодавцеві ініціювати розірвання трудових відносин у разі виголошення працівником комерційної, державної або іншої захищеної законом інформації, що стала відома працівникові у зв’язку з виконанням трудових обов’язків. Щоб застосувати цю норму, необхідною є умова підписання працівником зобов’язання про нерозголошення подібної інформації окремо або в рамках трудового договору.

Також підставою для ініціації звільнення роботодавцем може стати стан здоров’я працівника, який перешкоджає продовженню виконанню роботи, що підтверджується відповідним медичним висновком. Звільнення застосовується лише у випадку, якщо працівника неможливо перевести на посаду, яку він може обіймати, виконуючи обов’язки належним чином.

Окрім того, підставами для звільнення можуть стати: виявлення недостатньої кваліфікації працівника, що підтверджується результатами атестації або іншим оцінюванням результатів роботи, а також втрата ним права на керування транспортними засобами або інших дозволів, необхідних для виконання обумовленої трудовим договором роботи.

Особливо хотілося б звернути увагу на норму, передбачену ч. 3 ст. 93. Нею закріплюється, що трудовий договір може бути розірвано за ініціативою роботодавця без попередження про звільнення у разі ухилення працівника від обов’язкового профілактичного щеплення проти інфекційних хвороб або від періодичного проходження медичного огляду. Дискусія щодо того, чи є щеплення правом або обов’язком особи особливо загострилася у першій половині року – під час епідемії кору. Даною ініціативою автори проекту схиляють шальки терезів радше до другого варіанту.

Захист працівників при реорганізації юридичної особи роботодавця

Трудові відносини із працівником продовжуватимуться у разі:

  • зміни власника юридичної особи;
  • передачі цілісних майнових комплексів юридичної особи, її структурних підрозділів в оренду;
  • реорганізації юридичної особи роботодавця (злиття, приєднання, поділу, перетворення);
  • ліквідації юридичної особи і створення на базі її майна іншої юридичної особи, яка продовжує ту саму діяльність, що й ліквідована юридична особа.

Правонаступник юридичної особи матиме право звільнити працівника лише з підстав, передбачених Кодексом або законом.

Додаткові гарантії для вагітних жінок та їхніх чоловіків

(Ілюстрація: Lines Severnisen)

Новим Трудовим кодексом пропонується звільняти вагітних від виконання трудових обов’язків на час проходження медичного огляду зі збереженням середньої заробітної платні.

Цікаво, що статтею 183 пропонується надати право на щорічну трудову відпустку за перший рік роботи чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.

Підлітки матимуть більше можливостей для легальної праці

За загальною нормою, передбаченою новим Трудовим кодексом, працівником може стати будь-яка особа, яка досягла 16 років. Втім, за згодою одного з батьків чи особи, яка їх замінює, до роботи можуть бути залучені підлітки, які досягли 15 років. Чинний Кодекс же дозволяє залучати 15-тирічних до роботи – як виняток.

Також до виконання у вільний від навчання час легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує освітній процес, можна буде залучувати і 14-тирічних осіб. Знову-таки за згоди одного з батьків чи тих, хто їх замінює. Дана норма співпадає зі старим КЗпП.

Ще нижчим буде віковий ценз для творчих професій (кіно, музична, театральна галузі). Право працювати у сфері матимуть навіть молодші за 14 років особи. Така діяльність не повинна завдавати шкоди їхньому здоров’ю, моральному розвитку і процесу навчання. Прийняття на роботу у таких випадках допускається виключно за умови письмового погодження умов та оплати праці роботодавцем з одним із батьків або з особою, яка їх замінює

Репатріація

(Ілюстрація: Jonathan de Jong)

Репатріація – це повернення працівника, який перебуває поза межами України у відрядженні, до його постійного місця проживання чи до місця укладення з ним трудового договору для відпочинку (відпустки), продовження виконання трудових обов’язків чи звільнення. Організація повернення працівника є обов’язком роботодавця.

Дане право поширюватиметься на такі категорії робітників, які перебувають у відрядженні поза межами України:

  • ті, хто виконують монтажні, налагоджувальні, ремонтні, будівельні роботи;
  • ті, хто виконують роботи вахтовим методом;
  • ті, хто перебувають закордоном з метою навчання з відривом від роботи;
  • члени екіпажу морського, річкового, повітряного судна чи поїзної бригади;
  • працівники, зайняті на міжнародних перевезеннях автомобільним транспортом.

Вони матимуть право на репатріацію у таких випадках:

  • після закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, що закінчився за кордоном;
  • захворювання, отримання травм чи з інших причин, підтверджених медичним висновком, якщо працівник за медичним висновком є транспортабельним;
  • катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник;
  • якщо власник транспортного засобу не може виконувати обов’язки роботодавця внаслідок банкрутства, продажу транспортного засобу, зміни реєстрації, арешту транспортного засобу або з інших причин;
  • якщо транспортний засіб без згоди працівника направляється в зону військових дій.

Закріплення принципів правового регулювання трудових відносин

Завершимо огляд парадоксально – початком. Старий КЗпП було створено за канонами радянської юридичної школи. Тож окрема стаття, якою визначалися б основні засади галузі, відсутня. Звісно, якщо сильно захотіти, то у Главі І застарілого Кодексу можна знайти норми, схожі за змістом на норми-принципи. Однак, це буде радше сеансом самопереконування, який аж ніяк не вирішує проблеми.

Впровадження сучасних норм-принципів, які відповідають загальноєвропейським стандартам, є позитивним кроком, якого давно потребує українська трудова галузь. Статтею 2 пропонується закріпити такі засадничі положення:

  • свобода праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується;
  • заборона примусової та дитячої праці;
  • заборона дискримінації у сфері праці;
  • забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення;
  • відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;
  • забезпечення повної і продуктивної зайнятості працівників та їх захисту від безробіття;
  • забезпечення права на рівну винагороду за працю рівної цінності;
  • забезпечення права кожного працівника на гідні умови праці, в тому числі на умови праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни, права на відпочинок, що включає обмеження робочого часу, надання щоденного відпочинку, вихідних, святкових днів, робота в яких не проводиться, оплачуваної щорічної трудової відпустки;
  • рівність прав і можливостей працівників, у тому числі ґендерна рівність;
  • гарантування працівникам своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати, мінімальної заробітної плати на рівні, необхідному для забезпечення достатнього життєвого рівня для себе і своєї сім'ї;
  • забезпечення права працівників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • створення працівникам рівних можливостей для професійного зростання, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
  • забезпечення захисту працівників від необґрунтованого звільнення;
  • гарантування державного захисту працівників від незаконного звільнення;
  • поєднання державного і договірного регулювання трудових відносин;
  • забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об’єднання для представництва та захисту своїх прав та інтересів;
  • здійснення нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.

На жаль, вітчизняна правосвідомість залишається дещо викривленою. Пересічні українці не схильні визнавати важливість правових принципів, вважаючи їх чимось надто абстрактним та відірваним від реального життя. Але слід розуміти, що їхнє повноцінне закріплення є надважливим, оскільки сприяє утвердженню ідеї правової визначеності –  одному із стрижнів сучасної правової держави. По-перше, принципи мають використовуватися при правотлумаченні, яке має вагоме значення для належного правозастосування. По-друге, вони є одним із механізмів боротьби із прогалинами в праві. По-третє, принципи можна порівняти із навігатором, який визначає вектор розвитку всієї галузі. На важливість норм-принципів як механізму правового регулювання вказує і європейська правова доктрина. Так, статтею 49 Договору про ЄС визнання та сповідування загальносоюзних принципів (які зокрема відбиваються у запропонованому новим Трудовим кодексом переліку) встановлюється як одна із двох основних вимог до держави-кандидата на вступ до інтеграційного об’єднання.

 Поділитися