21 листопада – День Гідности та Свободи

Сьогодні, 21 листопада, в Україні відзначається День Гідности та Свободи. Це свято на честь початку двох революцій – Помаранчевої 2004 року та Революції Гідности 2013–14 років, запроваджене у 2014 році указом Президента.

Помаранчева революція (перший Майдан) була організована прихильниками головного опозиційного кандидата на президентських виборах 20о4 року Віктора Ющенка. Після оголошення ЦВК результатів, згідно з якими суперник Ющенка Віктор Янукович нібито переміг, 22 листопада розпочалася тривала кампанія протестів – на Майдані Незалежности в Києві, а також у інших містах України були організовані наметові табори.

За результатами голосування у другому турі переможцем визнаний В. Ющенко. Тоді обійшлося без кровопролиття.

21 листопада 2013 року (цей день можна вважати датою початку Революції Гідности), за президентства В. Януковича, уряд тодішнього прем’єр-міністра Миколи Азарова зірвав підписання Угоди про асоціяцію з ЄС. Після цього стали збиратися перші протестувальники – так виник Євромайдан.

Уночі 30 листопада міліційний спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав мирних протестувальників на Майдані Незалежності у столиці. В одному з перших повідомлень ЗМІ йшлося: «Штурм почався близько 4 ранку. (…) Активісти Євромайдану розповідають: близько двох тисяч озброєних спецназівців пішли проти кількох сотень мирних демонстрантів. Активістів били ногами, кийками , застосовували шумові гранати і газ. Інші активісти кажуть: зараз „Беркут“ патрулює нічний центр міста в пошуках активістів. Головну площу прибирають комунальники».

30 листопада 2013 року

Того дня кілька сотень активістів, які знайшли прихисток від «Беркуту» в Михайлівському монастирі, розпочали біля пам’ятника княгині Ользі мітинг. Згодом на Михайлівській площі в Києві зібралися десятки тисяч людей, які скандували: «Україно, вставай! Київ, вставай!», «Кияни – на майдани!», «Революція!».

Стихійні мітинги відбулися і в інших містах України.

Мітинг у Харкові біля пам’ятника Шевченку 1 грудня 2013 року

Згодом протистояння у столиці перейшло у силову фазу. 22 січня «Беркут» несподівано пішов у наступ – тоді від пуль загинули вірменин Сергій Нігоян і білорус Михайло Жизневський.

Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

Біля Будинку профспілок, лютий 2014 року (фото з сайту ua.krymr.com)

У результаті протистояння режим Януковича був повалений, сам Янукович утік за кордон. 22 лютого Верховна Рада України підтримала постанову «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України».

Загалом, за даними Генпрокуратури, під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

За даними МВС, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Повідомлялося, що до кінця 2017 року Генпрокуратура встановила причетність до масових розстрілів 18–20 лютого 2014 року в центрі Києва тридцяти чотирьох осіб. Справу п’ятьох із них – «ексберкутівців» П. Аброськіна, С. Зінченка, О. Маринченка, С. Тамтуру та О. Янішевського – розглядає Святошинський суд Києва, решту оголосили в розшук.

20 листопада цього року Генпрокуратура втратила функцію слідства у «справах Майдану». Проте прокуратура продовжить керувати розслідуваннями у провадженнях, які перейдуть до органів досудового розслідування – таких як ДБР, НАБУ, СБУ та Нацполіція.