MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 3 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 29.08.2019–02.09.2019 Частина 3

11.12.2019   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Увазі читачів пропонується огляд третьої частини проектів, внесених у короткий, але дуже насичений триденний період діяльності І сесії Верховної Ради України ІХ скликання, який охоплює проекти з реєстраційними номерами від 1161 до 1234. Більшість цих проектів дослівно повторюють положення аналогічних (як правило, однойменних) проектів, внесених на розгляд попередньої сесії парламенту і вже прокоментованих у відповідних оглядах. Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 10.12.2019.

Увазі читачів пропонується огляд третьої частини проектів, внесених у короткий, але дуже насичений триденний період діяльності І сесії Верховної Ради України ІХ скликання, який охоплює проекти з реєстраційними номерами від 1161 до 1234. Більшість цих проектів дослівно повторюють положення аналогічних (як правило, однойменних) проектів, внесених на розгляд попередньої сесії парламенту і вже прокоментованих у відповідних оглядах.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 10.12.2019.

 

Проблеми народовладдя

 

Проект 1186 від 29.08.2019 (Федина С. Р., Іонова М. М. + 6) про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо реалізації конституційного права на звернення особами, які визнані судом недієздатними.

Первісний проект внесений лише двома народними депутатами України, але він був відкликаний і на заміну йому за підписом 7 народних депутатів України надано т. зв. доопрацьований проект від 06.09.2019 з тотожним (включно з друкарськими помилками) текстом. Пропонується в двох положеннях згаданого Закону вилучити слова, які обмежують право на звернення осіб, визнаних судом недієздатними. На юридичні недоліки ініціативи звернуто увагу у відповідному висновку ГНЕУ.

Зауважимо також, що проект з певними редакційними відмінностями змістовно повторює однойменний проект 10041 від 12.02.2019 (Немиря Г. М.) (див. Бюлетень № 212).

Проект 1221 від 02.09.2019 (Шпенов Д. Ю.) про місцевий референдум.

Проект повністю, аж до однакових редакційних вад повторює однойменний проект 2145а-1 від 03.07.2015 (Вілкул О. Ю.) (див. Бюлетень № 29).

 

Законодавчі питання євроінтеграції

 

Проект 1206 від 29.08.2019 (Порошенко П. О., Климпуш-Цинцадзе І. О.  + 13) про засади державної політики у сфері європейської інтеграції.

Проект переважно з незначними редакційними змінами дослівно повторює однойменний проект 10267 від 26.04.2019 (Сотник О. С.) (див. Бюлетень № 222). Єдина принципова відмінність стосується пропонованих змін до статті 93 «Попередній розгляд законопроектів, проектів інших актів у комітетах» Регламенту Верховної Ради України, які подані значно докладніше.

 

Діяльність вищих та місцевих органів влади:

 

Проект 1184 від 29.08.2019 (Южаніна М. Р., Фріз І. В. + 9) про Національне бюро фінансової безпеки України.

Проект загалом повторює однойменний проект 8157 від 19.03.2018 (Южаніна М. Р.) з деякими незначними уточненнями (зокрема з урахуванням альтернативного проекту 8157-1 від 20.03.2018 (Журжій А. В.) про Національне бюро фінансової безпеки України), однак обсяг кожного з проектів у понад 100 сторінок унеможливлює їх докладніше порівняння (див. Бюлетень № 168).

Проект 1187 від 29.08.2019 (Кубів С. І., Федина С. Р., Синютка О. М.) про засади адміністративно-територіального устрою України.

Дослівно повторює урядовий проект 8051 від 22.02.2018 (див. Бюлетень № 164).

Проект 1204 від 29.08.2019 (Порошенко П. О.,  Климпуш-Цинцадзе І. О. + 9) про парламентський контроль за дотриманням вимог Конституції та законів України щодо забезпечення національної безпеки в діяльності спеціальних служб та правоохоронних органів.

Проект з незначними редакційними змінами повторює проект 9462 від 09.01.2019 (Левус А. М.) про парламентський контроль за дотриманням положень законів в діяльності спеціальних служб та правоохоронних органів держави  (див. Бюлетень № 207).

Проект 1208 від 30.08.2019 (Гетманцев Д. О.) про Бюро фінансових розслідувань. Визначений Президентом України як невідкладний.

Проект є дещо розвиненою редакцією, але зі збереженням основних положень, проекту 8157-1 від 20.03.2018 (Журжій А. В.) про Національне бюро фінансової безпеки України (див. Бюлетень № 168).

Проект знятий з розгляду, оскільки 02.10.2019 у першому читанні прийнятий альтернативний проект 1208-2 від 29.08.2019 (Василевська-Смаглюк О. М., Монастирський Д. А.) про Бюро фінансових розслідувань.

Проект 1211 від 30.08.2019 (Пузанов О. Г., Бойко Ю. А. + 9) про парламентську опозицію.

Проект майже дослівно повторює однойменний проект 3061 від 09.09.2015 (Бойко Ю. А.) (див. Бюлетень № 39). Зміни стосуються переліку комітетів, які можуть очолювати представники парламентської опозиції, в статті 11 проекту «Право парламентської опозиції на представництво у керівництві Верховної Ради України та її органів».

Проект 1223 від 02.09.2019 (Шкрум А. І.) про службу в органах місцевого самоврядування.

Проект з незначними відмінностями (відсутні положення щодо заступників сільського, селищного, міського голови у складі змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» тощо) повторює доопрацьовану редакцію від 07.06.2017, внесену для подолання вето Президента України однойменного урядового проекту 2489 від 30.03.2015 (див. Бюлетень № 16).

 

Кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство

 

Проект 1161 від 29.08.2019 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до статті 22 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності неповнолітніх за жорстоке поводження з тваринами.

У згаданій статті пропонується доповнити перелік статей, якими передбачається кримінальна відповідальність осіб віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, статтею 299 Кримінального кодексу України (жорстоке поводження з тваринами).

Ініціатива видається загалом зрозумілою, однак чинна редакція статті 299 Кримінального кодексу України передбачає, зокрема, відповідальність за «публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій». Враховуючи неоднозначність наведеної норми, поширення її на неповнолітніх видається цілковито неналежним. Крім того, постійні законодавчі ініціативи, які пропонують максимально широко розсунути межі поняття «жорстоке поводження з тваринами» (зокрема, пропонувалося поширити її на усіх тварин, тобто вбивство таргана чи комара ставало б злочином) за наявності таких змін до статті 22 може призвести до доволі абсурдних наслідків.

Проект 1164 від 29.08.2019 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до статті 66 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права свідка на правову допомогу у кримінальному провадженні).

В основі проекту внесений цим же народним депутатом у VIII скликанні проект 4241 від 16.03.2016 про внесення змін до статті 66 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права свідка на ефективну правову допомогу) (див. Бюлетень № 65). Однак він дуже широко доповнений іншими популярними пропозиціями щодо додаткових прав свідків, а саме: «бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз’яснення», «користуватися правом на отримання правової допомоги адвоката на першу вимогу і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь адвоката у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від адвоката в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги адвоката за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги», «збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази на підтвердження своїх показань», «заперечувати проти незаконних дій слідчого щодо порядку проведення ним допиту чи інших слідчих дій з посиланням на норму закону та вимагання внесення заперечень у протокол», «одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення щодо процесуальних дій, які були проведені за його участі», «вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом» тощо.

На жаль, в пояснювальній записці основна увага приділена лише питанню розширенню прав свідка у частині отримання правової допомоги. Втім, для такого помітного доповнення переліку прав свідка мають бути належні аргументи. Слід також звернути увагу на те, що проект у своїй назві, як видається, не зовсім відповідає змісту.

Проект 1167 від 29.08.2019 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, в тому числі внутрішньо переміщеним особам.

Проект дослівно повторює однойменний проект 10138 від 12.03.2019 (Вілкул О. Ю.) (див. Бюлетень № 216).

Проект 1168 від 29.08.2019 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях.

Пропонується у названій статті 175-1 «Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях» штрафи за «Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради» збільшити з «від трьох до десяти» до «від двадцяти до сорока» неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за «повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню» – від «десяти до двадцяти» до «від сорока до шістдесяти» неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посилення штрафів має супроводжуватися, а й навіть попередньо забезпечуватися створенням належних місць для паління. Наразі ж такі дії практично не здійснюються. За таких умов будь-яке посилення санкцій є невиправданим і скоріше призводитиме до випадкових безсистемних покарань та потенційного посилення корупції.

Проект 1174 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В., Соболєв С. В. + 14) про незворотність покарання за злочини проти обороноздатності держави в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (незастосування строків давності).

Змістовну частину проекту складають такі положення: «Стаття 1. Цей Закон має на меті забезпечення незворотності притягнення до відповідальності осіб, які використали загрозу суверенітету та територіальної цілісності України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України для вчинення злочинів з метою одержання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди. Стаття 2. Початком збройної агресії Російської Федерації проти України є 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань для блокування українських військових частин. Стаття 3. Злочин, пов’язаний із збройною агресією Російської Федерації проти України та вчинений з метою одержання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди, має особливо серйозний характер за фактичними обставинами та масштабами наслідків. Стаття 4. Особи, винні у вчиненні злочинів, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України, несуть відповідальність, передбачену законом». А у прикінцевих положеннях пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 113-1 «Підрив обороноздатності держави в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту», в якій передбачити відповідальність за «Продаж зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту із заниженням їх вартості з метою одержання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди» (частина перша), «Виробництво, продаж чи придбання неякісних зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна при виконанні державного оборонного замовлення в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту» (частина друга) і «Виробництво, продаж чи придбання неякісних зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна при виконанні державного оборонного замовлення в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту з метою одержання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди» (частина третя). Також запроваджуються обтяжуючі обставини і додається примітка такого змісту: «Під продажем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна із заниженням їх вартості у цій статті, слід розуміти продаж за цінами нижче ринкових. Ринкова ціна визначається експертизою. Великим розміром у цій статті визнається розмір суми грошових коштів, вартості майна чи товарів, що у тисячу разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян». На цю статтю пропонується поширити положення статей 49 і 68 щодо незастосування строків давності та можливості застосування довічного позбавлення волі. Одночасно Кримінальний процесуальний кодекс України пропонується доповнити положенням про те, що досудове розслідування злочинів, передбачені статтею 113-1, здійснюють слідчі органів безпеки.

Очевидним недоліком проекту видається неузгодженість пропонованих частин другої та третьої статті 113-1, адже вони запроваджують відповідальність за одні й ті самі дії. Якщо ж розглядати частину другу у відриві від мети отримання особистої вигоди, то ця норма є по суті неприпустимою, оскільки криміналізує і ненавмисне виробництво бракованої продукції робітником, і продаж чи придбання продукції, неналежна якість якої не може бути до кінця з’ясована в момент придбання чи отримання, а лише в процесі експлуатації. Ще більше питань викликає проблема продажу нижче ринкових цін, адже такі умови можуть бути цілком практично і економічно зумовленими і не нести жодних негативних наслідків. Ми також принципово не підтримуємо будь-які пропозиції про незастосування строків давності, оскільки такі популістські пропозиції, на нашу думку, суперечать концептуальним основам сучасного кримінального права.

Загалом цікава ініціатива, але пропонована редакція видається цілковито неприпустимою.

Проект 1176 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В.,  Соболєв С. В. + 15) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незастосування строків давності до злочинів, вчинених з метою особистої наживи та незаконного збагачення під час Операції Об’єднаних Сил (ООС), а також посилення кримінальної відповідальності за злочини, скоєні при виконанні державного оборонного замовлення або при продажу військового майна).

Пропонується статті 364 «Зловживання владою або службовим становищем», 364-1 «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми», 365-2 «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги», 366 «Службове підроблення», 367 «Службова недбалість», 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», 368-3 «Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми», 368-4 «Підкуп особи, яка надає публічні послуги», 369 «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі» та 369-2 «Зловживання впливом» доповнити новими частинами практично однакового змісту, в яких передбачити посилену відповідальність за вчинення дій, передбачених названими статтям (іноді – їх окремими частинами), «при виконанні державного оборонного замовлення або продажу військового майна». Приміткою до статті 364 для неї та подальших статей зазначається, що під виконанням державного оборонного замовлення слід розуміти діяльність, яка визначена та регулюються Законом України «Про державне оборонне замовлення», а під поняттям військове майно слід розуміти майно, яке визначене у Законі України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України». Також, подібно до попереднього проекту, щодо цих нових складів злочинів передбачається не застосовувати строки давності і відповідна зміна вноситься до статті 49.

Проект відповідає тенденції насичення законодавства додатковими спеціальними нормами, пов’язаними із забезпеченням обороноздатності держави. Це видається цілком природним з огляду на довготривалу війну, яка наразі йде на теренах України. Втім, на нашу думку, проблема корупційних порушень є глибшою і вирізняти лише окремий вид корупції за предметом закупівель видається недоцільним. Без комплексного рішення новий набір норм лишиться так само неефективним. Ряд зауважень до проекту висунули  і експерти ГНЕУ. Вони, зокрема, підкреслили, що «наявність певного строку давності для переслідування за вчинення того чи іншого злочину є одним з фундаментальних правил кримінального права».

Проект 1192 від 29.08.2019 (Климпуш-Цинцадзе І. О., Геращенко І. В.  + 7) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

З невеликими змінами (зняті декілька положень, ще кілька редакційно змінені) повторює однойменний урядовий проект 9290 від 16.11.2018 (див. Бюлетень № 200).

 

Військова служба та державна безпека

 

Проект 1197 від 29.08.2019 (Синютка О. М., Климпуш-Цинцадзе І. О. + 7) про внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо забезпечення прав військовослужбовців Військово-морських сил та Повітряних сил Збройних Сил України на отримання статусу учасника бойових дій). Первісний проект відкликаний 03.09.2019 і на заміну йому 06.09.2019 поданий повністю тотожний текст, але з дещо іншим складом ініціаторів.

Водночас проект дослівно повторює однойменний проект 9478 від 16.01.2019 (Геращенко І. В.). Статтю 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується доповнити новим пунктом 21 такого змісту: «члени екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, інші особи, які перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України, захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями. Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначаються Кабінетом Міністрів України».

Як слушно зауважило ГНЕУ: «Доповнення, запропоновані у проекті, пов’язані з однією конкретною подією (обстрілом та затриманням українських моряків 25 листопада 2018 р.) і попри їх очевидну справедливість і доцільність не є комплексним удосконаленням нормативних приписів про те, хто має визнаватись учасником бойових дій. Було б доцільним спробувати здійснити таке комплексне удосконалення не очікуючи нових подій у майбутньому, на які законодавець змушений буде реагувати внесенням нових фрагментарних змін до статті 6 Закону». Проект 05.12.2019 прийнятий за основу в першому читанні із скороченням строку підготовки.

Проект 1198 від 29.08.2019 (Фріз І. В., Ар’єв В. І. + 11) про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Проект дослівно повторює однойменний проект 7442-д від 27.02.2018 (Третьяков О. Ю.) (див. Бюлетень № 165). Проект загалом підтриманий ГНЕУ (із зауваженням щодо невизначеності джерел фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону) і 05.12.2019 прийнятий за основу в першому читанні із скороченням строку підготовки.

Проект 1224 від 02.09.2019 (Верещук І. А., Копитін І. В. + 3) про внесення змін до деяких законів України щодо застосування Збройними Силами України та Державною спеціальною службою транспорту бойової техніки, зброї та спеціальних засобів в особливий період.

Ініціатива повністю повторює однойменний урядовий проект 10277 від 10.05.2019 (див. Бюлетень № 223). Проект дістав підтримку профільного парламентського комітету і ГНЕУ і вже 20.09.2019 прийнятий у першому читанні зі скороченням строку підготовки до другого, а 02.10.2019 прийнятий в цілому та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 1225 від 02.09.2019 (Копитін І. В., Мисягін Ю. М. + 3) про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб.

Ініціатива повністю повторює однойменний урядовий проект 7133 від 21.09.2017 (див. Бюлетень № 143), який дістав ряд слушних зауважень від експертів ГНЕУ і упродовж майже двох років так і не був винесений на перше читання.

Тим не менш у цій парламентській каденції відповідний проект вже 20.09.2019 прийнятий у першому читанні зі скороченням строку підготовки до другого, а 03.10.2019 прийнятий в цілому (щоправда, з численними суттєвими поправками) та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 1226 від 02.09.2019 (Верещук І. А., Мисягін Ю. М. + 2) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення питань керівництва територіальною обороною.

Ініціатива повністю повторює однойменний урядовий проект 6544 від 06.06.2017 (див. Бюлетень № 128), який дістав ряд слушних зауважень від експертів ГНЕУ і упродовж понад двох років так і не був винесений на перше читання.

Проект видається занадто забюрократизованим навіть для такого спеціалізованого питання. Загалом же слід підтримати головне застереження у висновку ГНЕУ про те, що «питання територіальної оборони потребують комплексного вирішення, а не лише фрагментарних змін, як це пропонується у законопроекті».

Проект 1227 від 02.09.2019 (Герасименко І. Л. + 4) про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби.

Ініціатива повністю повторює однойменний урядовий проект 9454 від 28.12.2018 (див. Бюлетень № 206), який дістав ряд слушних зауважень від експертів ГНЕУ і так і не був винесений на перше читання.

У цій каденції ініціатива загалом не викликала принципової критики, хоча експерти ГНЕУ слушно вказали на ряд технічних огріхів проекту.

Вже 20.09.2019 проект прийнятий в першому читанні зі скороченням строку підготовки до другого, а 03.10.2019 прийнятий в цілому та невдовзі підписаний Президентом України.

 

Соціальний захист і пільги, трудове право

 

Проект 1162 від 29.08.2019 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до статті 51 Кодексу законів про працю України (щодо поліпшення прав одиноких матерів, які працюють).

Пропонується установити, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях також і для одиноких матерів, які виховують і утримують одну дитину або більше дітей.

За чинних умов та ситуації в країні ініціатива видається популістською та такою, що має мало реальних можливостей для реалізації. Окрім того, слід звернути увагу, що ініціатива не відповідає сучасним тенденціям щодо забезпечення рівних прав та можливостей одиноких матерів та одиноких батьків.

Проект повернутий суб’єкту ініціативи 11.10.2019

Проект 1163 від 29.08.2019 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проект дослівно повторює проект 9152 від 02.10.2018 (Литвин В. М.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (див. Бюлетень № 194)

Проект повернутий суб’єкту ініціативи 11.10.2019

Проект 1171 від 29.08.2019 (Шпенов Д. Ю.) про списання особам, які мають право на отримання пільг та житлових субсидій заборгованості за оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання, що сформувалась станом на 1 серпня 2019 року.

Проект є скороченою і дещо актуалізованою редакцією проекту 9527-1 від 13.02.2019 (Новинський В. В.) про списання заборгованості побутових споживачів за постачання природного газу, електричної енергії, послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (див. Бюлетень № 212).

Проект 1172 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В., Соболєв С. В. + 16) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо підвищення розміру мінімальної пенсії за віком до розміру фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пропонується установити на 2019 рік мінімальний розмір пенсії за віком 3200 гривень.

Типовий за формою і змістом проект, подібні до якого регулярно вносяться цією політичною силою. Фінансового обґрунтування не містить.

Проект 1173 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В.,  Соболєв С. В.  + 16) про внесення змін до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини.

Пропонується повернутися до прогресивної шкали виплат при народженні першої та наступних дітей і збільшити розміри допомоги, а саме: призначати при народженні першої дитини допомогу у розмірі 50 000 гривень, другої дитини – у розмірі 100 000 гривень, третьої і кожної наступної дитини – 150 000 гривень. Виплату допомоги здійснювати одноразово у розмірі 15000 грн., а решту суми допомоги на першу дитину виплачувати протягом наступних 36 місяців, на другу дитину – 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину – 72 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особам, які на дату запровадження зазначених розмірів мали право на отримання щомісячної допомоги при народженні дитини, виплачується щомісячна допомога у розмірі згідно з цією статтею.

Теж досить типовий проект, подібних до якого було багато внесено за останні роки. Принципових заперечень, окрім фінансових, проект не викликає, хоча фактична можливість забезпечити його виконання видається дискусійною.

Проект дістав суттєві зауваження від ГНЕУ і негативну оцінку профільного парламентського комітету (насамперед через відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування) і 12.11.2019 знятий з розгляду.

Проект 1175 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В., Соболєв С. В.  + 16) про внесення змін до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо затвердження прожиткових мінімумів на рівні фактичного розміру.

Пропонується установити, що прожитковий мінімум на одну особу затверджується на кожний квартал [наразі – раз на рік – авт.огл.] відповідного року та не може бути меншим від прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму. У разі, якщо розмір фактичного прожиткового мінімуму протягом двох місяців перевищує затверджений розмір прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України подає на розгляд Верховної Ради України відповідні зміни до Закону України про державний бюджет на відповідний рік протягом одного тижня.

До проекту можна подати ті ж зауваження, що й до попередніх.

Проект 1177 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В.,  Соболєв С. В.  + 16) про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо спрямування природного газу вітчизняного видобутку на потреби населення у повному обсязі).

Пропонується доповнити названий закон новою статтею 11-1 «Задоволення потреби захищених споживачів у природному газі» такого змісту: Підприємства, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісяця здійснюють продаж усього природного газу, який є товарною продукцією, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується на задоволення потреби захищених споживачів, безпосередньо суб’єкту ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки та уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб’єкта господарювання – власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються Регулятором, згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб’єктів господарювання, що здійснюють його видобуток. Потреби захищених споживачів у природному газі задовольняються з ресурсів природного газу, видобутого газодобувними підприємствами, що зазначені у частині першій цього розділу за роздрібними цінами (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу), встановленими Регулятором, виходячи із економічно обґрунтованих і прозорих витрат таких підприємств та з урахуванням рівня рентабельності, що встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України, але не більше ніж 30 відсотків.

Ініціатива не є новою. Головне заперечення проти неї лежить в царині того, що такі обмеження ведуть до зниження розвитку газової галузі аж до перетворення його на сферу державного субсидування, що має наразі місце з видобутком вугілля тощо. Крім того, законодавство має загалом забезпечувати безпеку енергетичної системи України, а для цього зміни окремої статті буде недостатньо. ГНЕУ подало ряд змістовних зауважень і пропозицій до цього проекту.

Проект Постанови 1219 від 02.09.2019 (Павленко Ю. О.) про соціальне становище дітей та невідкладні заходи з удосконалення діяльності захисту прав дитини в Україні.

У проекті після преамбули про те, що постанова приймається «у зв’язку з накопиченням негативних тенденції в сфері забезпечення та захисту прав дитини, виникненням нових викликів, які породжені глибокою соціально-політичною кризою, збройним конфліктом на сході країни, безсистемним реформуванням базових процедур та структур, завдання яких полягає у забезпеченні та дотриманні прав дітей, які становлять шосту частину українського соціуму», міститься 8 сторінок завдань різним органам влади, від самого парламенту і до Верховного Суду України, але здебільшого органам виконавчої влади.

Аналізувати ці завдання, на нашу думку, немає сенсу, оскільки така форма комунікації парламенту з іншими органами влади видається неприпустимою.

Проект 1233 від 02.09.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України).

Пропонується доволі радикально у 5–12,5 разів зменшити штрафи щодо роботодавців, передбачені статтею 265 «Відповідальність за порушення законодавства про працю» Кодексу законів про працю України. Крім того, пропонується повернуте таке стягнення, як письмове попередження, а, відповідно, і така ініціатива: «Неодноразове та/або повторне порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим-сьомим цієї частини, протягом 365 днів з дати винесення письмового попередження, тягне за собою накладення штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення».

До попереднього парламенту було внесено кілька проектів, подібних цьому. Як видається, зменшення санкцій мало б супроводжуватися запровадження певних інших заходів захисту робітників від сваволі роботодавців. Загалом проблема вимагає комплексного підходу.

03.10.2019 проект прийнятий за основу із скороченням строку підготовки до другого читання.

 

Освіта і культура

 

Проект 1169 від 29.08.2019 (Шпенов Д. Ю.) про встановлення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів загальної середньої освіти, заснованих на державній та комунальній формах власності.

Проект загалом повторює однойменний проект 8330 від 27.04.2018 (Вілкул О. Ю.) (див. Бюлетень № 173), але не містить пропонованих у проекті 8330 ініціатив щодо внесення змін до інших актів.

 

Питання податків та зборів

 

Проект 1181 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В., Соболєв С. В.  + 15) про податковий суверенітет України та офшорні компанії.

Проект дослівно повторює однойменний проект 4380 від 12.04.2016 (Тимошенко Ю. В.) (див. Бюлетень № 69).

Проект 1179 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В., Соболєв С. В.  + 13) про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії».

Проект доповнює попередній і дослівно повторює однойменний проект 4381 від 12.04.2016 (Тимошенко Ю. В.) (див. Бюлетень № 69).

Проект 1180 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В., Соболєв С. В. + 16) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження зниженої ставки податку на додану вартість на соціально значущі товари та послуги).

Пропонується запровадити чотири ставки податку на додану вартість: 21 (збільшена), 20, 5 (знижена) та 0 відсотків. Ставку у 5 відсотків пропонується запровадити на соціально значущі товари та послуги, зокрема, харчові продукти та їхні інгредієнти; товари (послуги), які включаються до складу житлово-комунальних послуг та споживаються побутовими споживачами; товари (послуги), які використовуються у сфері охорони здоров’я людей; товари (послуги), призначених для розвитку соціальних комунікацій та внутрішнього туризму. Також запроваджується збільшена ставка на ряд підакцизних товарів і змінюється перелік товарів і послуг, які звільняються від оподаткування.

Проект загалом не викликає заперечень, однак потребує належного фінансового обґрунтування.

Проект 1183 від 29.08.2019 (Южаніна М. Р., Кіт А. Б. + 12) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб.

У проекті пропонується доповнити розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України підрозділом 9-3 «Особливості добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб». В цьому розділі обсягом в 13 сторінок визначаються особливості добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб, які передбачають, зокрема: подання до контролюючого органу з 1 січня 2020 року до 31 травня 2020 року включно фізичними особами – резидентами та/або громадянами України, які є власниками (співвласниками) та/або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) активів на території України та/або за її межами, одноразової декларації із зазначенням активів, що підлягають одноразовому декларуванню, належних їм станом на 31 грудня 2019 року; ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі: 9% для доходів, з яких раніше не сплачено податок та які були джерелом придбання активів, та 5% для доходів, з яких раніше не сплачено податок, у разі якщо протягом періоду одноразового декларування до подання одноразової декларації фізична особа розмістить грошові кошти в державному банку строком від 12 місяців без права дострокового повернення вкладу та/або придбає державні облігації України з терміном обігу від 12 місяців без права дострокового погашення; а також державні гарантії для суб’єктів одноразового декларування (насамперед, звільнення від адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності за порушення законодавства з питань оподаткування). Окрему складову проекту становлять норми щодо контролю за витратами фізичних осіб (нова стаття 39-2). Контролю підлягають такі види витрат: 1) витрати на придбання активів, оплату робіт (послуг), вартість кожної неподільної одиниці яких перевищує  розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; та 2) видані (надані) позики або інші види фінансової допомоги, сума яких сукупно за звітний рік перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Особливий інтерес становлять пропозиції змін до Кримінального кодексу України. Якщо зміни до статей 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)» та 212-1 «Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» видаються цілком логічними і мають унеможливити переслідування осіб у разі добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб, то запровадження таких самих виключень від відповідальності до статей 366 «Службове підроблення» та 367 «Службова недбалість» видається дуже дискусійним.

Проект є передусім все політичним та економічним. Втім, деякі ініціативи, наприклад наведені зміни до статей 366 та 367 КК України видаються дискусійними і з юридичного боку.

Проект 1232 від 02.09.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування спеціального декларування за порушення фізичними особами податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце до 31 грудня 2018 року.

Фактично альтернативний попередньому проекту, пропонуються подібні зміни до Кримінального кодексу України, однак нова ініціатива має значно менший обсяг. Згідно з проектом спеціальне декларування визначається як режим звільнення платників податків від юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце впродовж будь-якого одного або декількох податкових періодів до 31 грудня 2018 року включно, за умови подальшої сплати податкових зобов’язань, в порядку, строки і розмірах, встановлених підрозділом 9-3 «Особливості застосування спеціального декларування фізичними особами» ПК України, та виконання інших умов, встановлених цим підрозділом. Скористатися спеціальним декларуванням можуть фізичні особи - резиденти, в тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків, стосовно: а) доходів, майна або інших активів, отриманих (набутих) в Україні, і які підлягають чи підлягали в момент їх отримання (набуття) оподаткуванню в Україні; б) доходів, майна або інших активів, отриманих (набутих) такою фізичною особою з джерел походження за межами України, і які підлягають чи підлягали в момент їх отримання (набуття) оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Об’єктами декларування не можуть бути: а) доходи, майно, інші активи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення будь-якого злочину, крім: злочинів щодо умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), злочинів щодо умисного ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; б) доходи, майно, інші активи, отримані (набуті) особами, що займають або займали посади, яким відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» або іншого закону забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, якщо вони отримані (набуті) або право на їх отримання (набуття) виникло під час перебування особи на відповідній посаді; в) об’єкти декларування, щодо яких податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначене контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні, що було надіслано (вручено) декларанту до моменту подачі спеціальної (одноразової) декларації, але не пізніше ніж 31 березня 2020 року та г) об’єкти оподаткування, щодо яких контролюючим органом отримана недостовірна інформація від декларанта. Ставки податку у проекті визначені у 10 та 5 відсотків, залежно від об’єктів декларування. Важливою є така ініціатива проекту: Фізичні особи, що не скористалися спеціальним декларуванням та набули станом на 1 січня 2020 року повноліття, вважаються такими, що підтвердили станом на 1 січня 2020 року незадекларовані доходи відповідних попередніх податкових періодів на загальну суму 300 000 гривень. Для цілей оподаткування вважається, що декларант має незадекларовані доходи в зазначеному розмірі в грошовій формі і національній валюті, або набув за їх рахунок відповідні активи. Такі доходи вважаються амністованими без будь-яких додаткових умов. Сплата податків за такими доходами не вимагається. Податкова перевірка щодо джерел отримання Декларантом таких доходів не проводиться.

Загалом проект досить цікавий, хоча ряд його положень і є вкрай дискусійними. Незважаючи на менший обсяг, він доволі докладно зупиняється на процедурних питаннях, а окремі норми, на нашу думку, прописані навіть більш ретельно. Обрання того чи іншого шляху, на нашу думку, лежить в царині політичної доцільності.

Проект 1185 від 29.08.2019 (Южаніна М. Р., Павленко Р. М. + 9) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон.

Проект є розширеною та доопрацьованою версією президентського проекту 8557 від 05.07.2018 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал (відкликаний 20.05.2019; див. Бюлетень № 183), однак обсяг у 90 сторінок не дає змоги належним чином визначити усі нові риси проекту.

Проект 1230 від 02.09.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

Проект є доопрацьованою редакцією однойменного урядового проекту 3681 від 21.12.2015 (див. Бюлетень № 54), який було повторно внесено у незмінній формі як проект 4614 від 06.05.2016 (див. Бюлетень № 72). Хоча змін досить багато, до проекту можна висунути усі ті ж застереження, що й до проекту 3681.

 

Інші проекти

 

Проект 1170 від 29.08.2019 (Шпенов Д. Ю.) про державне регулювання у сфері мийних засобів.

Проект загалом повторює однойменний проект 8138 від 15.03.2018 (Балицький Є. В.) (див. Бюлетень № 167), який своєю чергою є дещо відредагованою та незначною мірою доопрацьованою редакцією проекту 5182 від 26.09.2016 (Кіраль С. І.) про державне регулювання у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії (див. Бюлетень № 93), повернутого 03.10.2017 на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект 1182 від 29.08.2019 (Величко М. Р.,  Климпуш-Цинцадзе І. О.+ 6) про внутрішній водний транспорт.

Проект відкликаний 03.09. 2019, а на заміну йому наданий новий текст (ідентичний за змістом, але з ширшим колом ініціаторів) від 06.09.2019. Цей текст майже дослівно (наскільки це можливо зазначити на проекті обсягом понад 100 сторінок) повторює однойменний проект 2475а-д від 09.07.2018 (Козир Б. Ю.) (див. Бюлетень № 184).

Проект 1190 від 29.08.2019 (Кубів С. І., Іонова М. М.) про внесення зміни до деяких законодавчих актів України у зв’язку  з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Проект дослівно повторює однойменний проект 8462-д від 18.10.2018 (Данченко О. І.) (див. Бюлетень № 196).     Проект відкликаний 03.09.2019.

Проект 1188 від 29.08.2019 (Кубів С. І., Іонова М. М.) про внесення зміни до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Змін досить багато (20 сторінок), але більшість з них стосуються заміни слів «засвідчений електронний цифровий підпис» на «кваліфікований електронний підпис або печатка», а також «в паперовій формі» на «у формі документа на папері». Запроваджується нове поняття «пред’явлення товарів органу доходів і зборів», що визначається як «повідомлення органу доходів і зборів про факт прибуття транспортних засобів комерційного призначення та/або товарів у місце, визначене органом доходів і зборів або узгоджене з ним та доступність таких товарів для митного контролю». Серед інших змін відзначимо уточнення процедури подовження строку тимчасового вивезення тощо.

Загалом слід зазначити, що проект помітно виходить за межі своєї назви і заявленої мети. Змін багато і вони потребують уваги з боку спеціалістів.

Проект 1189 від 29.08.2019 (Кубів С. І., Іонова М. М.) про внесення змін до статті 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Проект дослівно повторює урядовий проект 8373 від 17.05.2018 про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку  з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» і зводиться до заміни в двох реченнях слів «засвідчений електронний цифровий підпис» на «кваліфікований електронний підпис та печатка».

Проект 1193 від 29.08.2019 (Величкович М. Р., Климпуш-Цинцадзе І. О. + 4) про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Проект з невеликими змінами повторює два однойменні і дуже близькі проекти: урядовий проект 4374 від 05.04.2016 (проект 4644 від 11.05.2016 є його копією, див. Бюлетень № 68) та 7387 від 08.12.2017 (Корчик В. А.) (див. Бюлетень № 154).

Проект 1196 від 29.08.2019 (Величкович М. Р., Климпуш-Цинцадзе І. О. + 4) про залізничний транспорт України.

Проект повторює однойменний проект 9512 від 30.01.2019 (Дубневич Я. О.) (див. Бюлетень № 210).

Проект 1199 від 29.08.2019 (Іонова М. М., Чийгоз А. З. + 8) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності.

Проект, як видається, повністю (наскільки це можна визначити для тексту обсягом 66 сторінок) повторює однойменний урядовий проект 9385 від 10.12.2018 (див. Бюлетень № 204).

Проект 1220 від 02.09.2019 (Фріс І. П.) про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» (щодо усунення законодавчих колізій та прогалин).

Проект повністю повторює однойменний проект 3031 від 03.09.2015 (Пинзеник П. В.) (див. Бюлетень № 38).

Проект 1222 від 02.09.2019 (Фріс І. П., Матусевич О. Б.) про зброю.

Проект є дещо спрощеною версією проекту 1135-1 від 10.12.2014 (Іллєнко А. Ю.) про цивільну зброю і боєприпаси (див. Бюлетень № 2).

Проект 1228 від 02.09.2019 (Кожем’якін  А. А.) про приватну детективну (розшукову) діяльність.

З невеликими змінами повторює однойменний проект 10024 від 08.02.2019 (Кожем’якін А. А.) (див. Бюлетень № 211), який своєю чергою максимально наближений до редакції з урахуванням зауважень Президента України від 20.12.2017 однойменного проекту 3726 від 28.12.2015 (Паламарчук М. П.) (див. Бюлетень № 55), який 13.04.2017 був прийнятий, але на нього було накладено вето Президента. 18.12.2018 при спробі подолати вето закон не було прийнято.

Проект 1229 від 02.09.2019 (Кожем’якін А. А.) про оперативно-розшукову діяльність.

Дещо доопрацьована розширена редакція однойменного проекту 6284 від 04.04.2017 (Кожем’якін А. А.) (див. Бюлетень № 119).

 

Проекти, які подаються без коментарів

 

Проект 1209 від 30.08.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.

03.12.2019 прийнято в першому читанні альтернативний однойменний проект 1209-1 від 19.09.2019 (Ковальов О. І.).

Проект 1210 від 30.08.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

03.12.2019 проект прийнятий в першому читанні.

Проект 1218 від 30.08.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень про оподаткування операцій фінансового лізингу.

Проект 1178 від 29.08.2019 (Тимошенко Ю. В., Дубіль В. О. + 16) про фінансове забезпечення охорони здоров’я та загальнообов’язкове медичне страхування в Україні.

Проект знятий з розгляду10.09.2019.

Проект 1194 від 29.08.2019 (Кубів С. І., Лопушанський А. Я. + 2) про внесення змін до деяких законів України з питань захисту економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Проект відкликаний 03.09.2019.

Проект 1195 від 29.08.2019 (Кубів С. І., Федина С. Р., Климпуш-Цинцадзе І. О. про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів.

Проект відкликаний 03.09.2019.

Проект 1200 від 29.08.2019 (Чийгоз А. З., Гончаренко О. О., Синютка О. М.) про гарантії свободи мирних зібрань.

Проект відкликаний 03.09.2019.

Проект 1202 від 29.08.2019 (Ар’єв В. І., Синютка О. М., Климпуш-Цинцадзе І. О.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Проект відкликаний 03.09.2019.

Проект 1203 від 29.08.2019 (Гончаренко О. О., Бондар М. Л., Синютка О. М.) про порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж районів.

Проект відкликаний 03.09.2019.

Проект 1205 від 29.08.2019 (Чийгоз А. З., Ар’єв В. І. + 3) про статус кримськотатарського народу в Україні.

Проект відкликаний 03.09.2019.

Проект 1207 від 29.08.2019 (Климпуш-Цинцадзе І. О., Федина С. Р., Синютка О. М.) про авторське право і суміжні права.

Проект відкликаний 03.09.2019.

Проект Постанови 1234 від 02.09.2019 (Князевич Р. П.) про звернення Верховної Ради України до Конституційного Суду України щодо роз’яснення порядку виконання висновку Конституційного Суду України №2 -в/2018 від 19 червня 2018 року у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (реєстр. № 7203) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Проект відкликаний 29.10.2019.

 Поділитися