MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 11 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 07.10.2019–11.10.2019

07.04.2020   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Всього за цей тиждень зареєстровані 36 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 2 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту: про скасування рішення Верховної Ради України та про проведення парламентських слухань. Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 06.04.2020.

Всього за цей тиждень зареєстровані 36 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 2 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту: про скасування рішення Верховної Ради України та про проведення парламентських слухань.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 06.04.2020.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 2247 від 09.10.2019 (Завітневич О.М., Безугла М. В. + 5) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців.

Пропонується скасувати звання генерал-полковника та генерала армії України, натомість запровадити просто звання «генерал». Також пропонується запровадити два нові звання вищого офіцерського складу: бригадний генерал та командор-адмірал.

Пропозиції видаються дещо сумнівними як з історичної, так і з практичної точок зору. Традиційно слова «генерал» та «адмірал» використовують для позначення усього корпусу армійських чи корабельних звань вищого офіцерського складу відповідно. А назва «командор-адмірал» в Україні не є вживаною чи історично зумовленою (після критики громадськості в тексті проекту до другого читання її замінили на більш типове для сучасних флотів «коммодор»).

Проект 19.12.2019 прийнятий у першому читанні.

 

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

 

Проект 2237 від 07.10.2019 (Янченко Г. І., Павлюк М. В. + 46) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України». 25.10.2019 проект визначений Президентом України як невідкладний.

Законопроект покликаний привести у відповідність до Конституції України положення законодавчих актів України, що забезпечить реалізацію скасування депутатської недоторканності.

Основні зміни пропонуються до  Кримінального процесуального кодексу України. В ньому виключаються норми щодо депутатської недоторканності; встановлюється, що почати кримінальне провадження, де ймовірним фігурантом є народний депутат України, може лише Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки); визначається, що клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути підтримані Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки), а розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду;  передбачається можливість оскарження відповідних ухвал.

У статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» суттєво змінюється її назва (замість «Недоторканність народного депутата України» пропонується «Особливості юридичної відповідальності народного депутата»). А у змісті цієї статті повністю вилучається попередній текст, а натомість підкреслюється,  що народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Також передбачається, що  особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій щодо народного депутата визначаються нормами Кримінального процесуального кодексу України. З Регламенту Верховної Ради України виключаються приписи щодо порядку внесення та розгляду парламентом подань про надання згоди на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту.

Проект 03.12.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки, а 18.12.2019 – у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2256 від 11.10.2019 (Монастирський Д. А., Михайлик Г. О.  + 11) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін.

Пропонується закріпити в Кримінальному і Кримінальному процесуальному кодексах України, а також у Кодексі України про адміністративні правопорушення, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність (до кримінального процесуального законодавства України, до законодавства України про адміністративні правопорушення) можуть вноситися виключно законами про внесення змін цього Кодексу та/або кримінального процесуального законодавства України та/або законодавства України про адміністративні правопорушення.

Пропозиції мають свою логіку, але загалом такі питання мали б впорядковуватися окремим законом про нормативно-правові акти.

 

Діяльність вищих органів влади

 

Проект 2260 від 11.10.2019 (Шкрум А. І., Безгін В. Ю. + 2) про внесення змін до деяких законів України.

Метою проекту згідно з пояснювальною запискою є визначення єдиних підходів у сфері державної служби у державних органах та впровадження електронних форм комунікації громадян з державою. Пропонується удосконалити діяльність окремих державних органів, зокрема в частині проходження та особливостей державної служби, врегулювання правового статусу державних службовців, повноважень керівників державної служби, виключення інституту погодження призначення керівників структурних підрозділів третіми особами, що  у відповідності із нормами Закону України «Про державну службу» вилучено як суб’єктивний чинник та інструмент впливу. Також передбачаються зміни до Кодексу Законів про працю України і Законів України «Про статус народного депутата України», «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», згідно з якими письмовою формою документа є документ, створений у паперовій або електронній формі (зокрема, в автоматичному режимі) з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». паперовий та електронний документ мають однакову юридичну силу.

Проект на 30 сторінках містить доволі різнопланові зміни до 34 законодавчих актів. За таких умов належний аналіз положень проекту в короткому огляді не видається можливим. Водночас є обґрунтовані побоювання, що фрагментарні зміни можуть порушити як архітектоніку окремих законодавчих актів, так і системність законодавства загалом. Зокрема, навряд чи доцільно було в цьому проекті пропонувати зміни до окремих статей Закону України «Про службу безпеки України», який потребує системних змін.

Проект 12.11.2019 прийнятий у першому читанні, а 06.12.2019 – у другому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

 

Соціальний захист та пільги

 

Проект 2250 від 09.10.2019 (Кучер О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння працевлаштуванню студентів та молодих спеціалістів, детінізації ринку зайнятості та доходів населення, зупинення відтоку українських спеціалістів за кордон).

Зміни пропонується внести не лише до Податкового кодексу України, а й до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Проектом пропонується установити, що з доходу у вигляді заробітної плати та інших винагород і виплат, пов’язаних з оплатою праці, який отримує працівник у віці до 27 років, податок не стягується, а рівно за таку особу не робляться відрахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зрозуміти, як таке рішення вплине на зазначену мету важко. Скоріше воно може викликати певну негативну реакцію у суспільстві. Вирішення проблеми трудової міграції лежить насамперед у загальному покращенню економічної та соціальної ситуації в Україні.

 

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство

 

Проект 2235 від 07.10.2019 (Федієнко О. П., Монастирський Д. А. + 13) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за умисне пошкодження, руйнування, викрадення телекомунікаційної мережі).

Пропонується статтю 360 Кримінального кодексу України викласти в новій редакції та з новою назвою. Відповідальність запроваджується за умисне пошкодження, руйнування, викрадення телекомунікаційної мережі або споруд чи обладнання, які входять до її складу. Передбачаються обтяжуючі обставини за суб’єктом та розміром шкоди. Стаття доповнюється примітками, в яких роз’яснюється, що таке «великі розміри майнової шкоди» і що таке «тяжкі наслідки». Втім, з огляду на текст приміток, видається ускладнювати текст статті не було жодного сенсу і відповідні вимоги можна було прописати прямо в диспозиціях частин.

Проект 04.02.2020 знятий з розгляду.

Проект 2244 від 08.10.2019 (Яценко А. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності досудового розслідування).

Дослівно повторює однойменний проект 10387 від 20.06.2019, внесений тим же народним депутатом (див. Бюлетень № 228).

Проект 2246 від 08.10.2019 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в сфері поводження з тваринами.

Проект є продовженням серії проектів на цю тему, поданих цим народним депутатом до парламенту попереднього скликання. Окремі пропозиції вже неодноразово подавалися в різних редакціях. Наразі увага зосереджується на питаннях правил поводження з тваринами, які використовуються у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля. Зокрема, пропонується запровадити такі заборони. Забороняється використання (демонстрація, показ, участь) у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля, за винятком територій та/або об’єктів природно-заповідного фонду України, тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та/або диких тварин. Забороняється використання вогню при проведенні видовищних заходів, у спорті, при організації дозвілля з тваринами. Забороняється використання піротехнічних засобів при проведенні видовищних заходів, у спорті, при організації дозвілля з тваринами, в тому числі прив’язувати піротехнічні засоби до тварини тощо. Запроваджується адміністративна відповідальність за «Порушення правил поводження з тваринами, які використовуються у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля, за відсутності ознак діяння, передбаченого статтею 89 цього Кодексу або статтею 299 Кримінального кодексу України».

Головна вада цього проекту, як і попередніх – спроба обійняти в коротких викладах дуже широке коло питань, через що формулювання стають нечіткими,  що у сфері кримінальної та адміністративної відповідальності призводитиме не до ефективної протидії, а до нівелювання норми як такої або/та до посилення корупційних ризиків і так само нульової ефективності.

 

Питання права інтелектуальної власності

 

Проект 2255 від 10.10.2019 (Стефанчук Р. О., Бабак С. В. + 7) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності.

Доволі великий за обсягом проект, де на 40 сторінках вносяться зміни до 10 законодавчих актів. За таких обсягів належна оцінка проекту в межах короткого огляду не видається можливою. Центральною ідеєю проекту є створення Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ), який буде органом державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визнаним на національному рівні Кабінетом Міністрів України, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності. Зокрема на НОІВ покладатиметься акредитація організацій колективного управління. Власне, коло повноважень створюваного органу і викликало найбільшу дискусію, зокрема критично оцінено ГНЕУ.

Проект 04.02.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2258 від 11.10.2019 (Підласа Р. А., Стефанчук Р. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентним тролінгом.

Метою проекту проголошується забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на торговельні марки і промислові зразки із правом Європейського Союзу. Відповідні зміни передбачаються Господарського та Цивільного кодексів України, Законів України «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та  Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Зокрема, пропонується подання заявки щодо реєстрації торговельних марок та/або промислових зразків в електронній формі; уточнюються підстави для відмови у реєстрації або визнання недійсною реєстрації торговельної марки; реєстрація колективної торговельної марки; уточнюється порядок надання правової охорони за міжнародною реєстрацією (за Мадридською системою), посилюються санкції за порушення прав на торговельні марки. Запроваджуються додатковий критерій охороноздатності промислових зразків (індивідуальний характер), новий вид охоронного документу промислових зразків (свідоцтво замість патенту), правова охорона незареєстрованих промислових зразків, можливість поділу заявки щодо реєстрації промислових зразків, строк чинності прав – не більше 25 років (наразі – 15). Ініціатор проекту приділяє особливу увагу «патентному тролінгу», розуміючи його як зловживання недобросовісними особами правами на промислові зразки, які не є новими. Для боротьби з цим негативним явищем, а також з метою його попередження в майбутньому, у проекті пропонується додатковий адміністративний спосіб анулювання реєстрацій – механізм «post grant opposition» (визнання недійсними свідоцтв на промислові зразки в Апеляційній палаті).

Проект містить ряд щонайменше дискусійних положень, відзначених у висновку ГНЕУ, і потребує насамперед фахової оцінки. Зокрема, недоречним виглядає використання жаргонізму «патентний тролінг»), який варто замінити на юридичну конструкцію з використанням звичного поняття «зловживання правом». 

 Проект 04.02.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2259 від 11.10.2019 (Підласа Р. А., Стефанчук Р. О., Радуцький М. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформи патентного законодавства).

Проект видається ідейно пов’язаним з попереднім з тією різницею, що цього разу йдеться не про торговельні марки і промислові зразки, а про винаходи і корисні моделі. Його метою проголошено забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на винаходи і корисні моделі із правом Європейського Союзу. Пропонується розширити перелік об’єктів технологій, на які не поширюється правова охорона; передбачити можливість подання заявок в електронній формі; надати право будь-якій особі подати мотивоване заперечення проти заявки протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід; уточнити порядок надання додаткової охорони прав на винаходи; розширити перелік прав та обов’язків суб’єктів прав на винаходи (корисні моделі); передбачити можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними в адміністративному порядку («post-grant opposition»).

Окрім деяких зауважень безпосередньо до тексту проекту (приклади є у відповідному висновку ГНЕУ), варто підкреслити принципову бажаність внесення системних змін в однорідні відносини в одному, а не кількох проектах

Проект 05.02.2020 прийнятий у першому читанні.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 2178-5 від 09.10.2019 (Шахов С. В., Вельможний С. А., Сухов О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення природоохоронного режиму використання земель сільськогосподарського призначення у процесі запровадження обігу земель); проект 2178-6 від 09.10.2019 (Лабазюк С. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення; проект 2178-7 від 10.10.2019 (Шевченко Є. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права власності на землі сільськогосподарського призначення та порядку їх обігу; проект 2178-8 від 10.10.2019 (Новинський В. В., Шпенов Д. Ю. + 4) про внесення змін до Земельного кодексу України щодо умов запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення; проект 2178-9 від 10.10.2019 (Петьовка В. В., Заблоцький М. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення; проект 2178-10 від 10.10.2019 (Сольський М. Т., Нікітіна М. В. + 12) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Альтернативні проектам 2178 – 2178-4 (див. Огляди № 9 та 10).

Проект 2178-10 прийнятий 13.11.2019 у першому читанні, а 31.03.2020 – у другому читанні як закон. Втім, вже протягом цього (31.03) і наступного дня зареєстровано 12 проектів постанов про скасування рішення щодо прийняття згаданого проекту в цілому як закону.

 

Освіта і наука

 

Проект 2180-1 від 11.10.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення справедливості у питанні оплати праці педагогічним працівникам

Альтернативний проекту 2180 від 25.09.2019 (Констанкевич І. М., Білозір Л. М. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення справедливості у питанні оплати праці педагогічним працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти (див. Огляд № 9).

Проект повністю включає ініціативи основного, а також додатково пропонується переробити положення підпункту 1 пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту», забезпечуючи збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до розміру трьох мінімальних заробітних плат і затверджуючи відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати). Водночас передбачається заднім числом (через три роки після прийняття) скасувати положення про поетапну реалізацію відповідного припису до 2023 року.

Подібне втручання в «Прикінцеві та перехідні положення» чинного закону видається щонайменше не дуже вдалим з огляду на вимоги законодавчої техніки.

Охорона здоров’я

 

Проект 2245 від 08.10.2019 (Яценко А. В.) про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я.

Майже дослівно повторює однойменний проект 7480 від 10.01.2018, внесений тим же народним депутатом (див. Бюлетень № 158). Зазначимо, що з грудня 2014 року це вже четверте внесення майже однакового проекту в парламент.

 

Господарська діяльність та ринковий нагляд

 

Проект 2239 від 07.10.2019 (Жупан А. В., Семінський О. В. + 3) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку  з відокремленням діяльності з транспортування природного газу.

Проект доволі великий за обсягом, але основні зміни стосуються порядку діяльності операторів системи передачі та операторів газотранспортної системи, а також розширення повноважень органу уповноваженого на регулювання газового ринку України, зокрема щодо власників газотранспортних систем. Також уточнюється компетенція Кабінету міністрів України та окремих міністрів. Окремо групу уточнень становлять питання передачі майна господарюючими суб’єктами, що здійснюють ліцензовану діяльність.

Проект пов’язаний з євроінтеграцією України та приєднанням до європейського енергетичного законодавства (передусім Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Третього Енергетичного Пакету ЄС) у частині діяльності операторів газотранспортної системи. Питання було вкрай терміновим, адже мало бути цілком вирішене до 01.01.2020.

Проте 18.10.2019 прийнятий у першому читанні альтернативний проект.

Проект 2249 від 09.10.2019 (Підласа Р. А.) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу.

Проект спрямований на врегулювання тимчасових обставин і зміни вносяться до Розділу IX Прикінцеві та перехідні положення названого закону. Пропонується таке: 1) Установити, що з метою виконання встановлених Законом України «Про ринок природного газу» вимог по відокремленню та незалежності оператора газотранспортної системи у зобов’язаннях, що виникли на підставі договорів, укладених за результатом процедур закупівель товарів, робіт і послуг, проведених замовником, який припинив здійснення діяльності з транспортування природного газу у зв’язку з виконанням вимог про відокремлення та незалежність оператора газотранспортної системи, може одноразово здійснюватися заміна сторони, за умови, що новий замовник був сертифікований уповноваженим органом відповідно до вимог закону про відокремлення і незалежність та продовжує здійснювати відповідний вид господарської діяльності замість такого замовника. Заміна сторони у таких зобов’язаннях здійснюється у порядку, встановленому нормами Цивільного кодексу України. 2) Установити, що протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу» замовник, який буде здійснювати або здійснює діяльність з транспортування природного газу, має право без застосування передбачених цим Законом процедур закупівель укладати договори про закупівлю товарів і послуг з юридичною особою, яка буде припиняти або припинила здійснення діяльності з транспортування природного газу у зв’язку з виконанням вимог про відокремлення та незалежність оператора газотранспортної системи, якщо закупівля таких товарів чи послуг необхідна для забезпечення безперервного функціонування об’єктів газотранспортної системи України.

Проект загалом пов’язаний з тими ж обставинами, що й попередній, але має, так би мовити, проміжний, строковий характер на час, поки запроваджуються відповідні законодавчі вимоги та забезпечується процес їх реалізації.

Проект 14.11.2019 прийнятий як закон за основу і в цілому та в належний строк підписаний Президентом України..

Проект 2248 від 09.10.2019 (Кальцев В. Ф., Яцик Ю. Г., Алєксєєв С. О.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо уточнення порядку отримання ліцензій на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального).

Пропонується установити, що ліцензія на право зберігання пального не потрібна для зберігання пального, яке споживається виключно для власних виробничих потреб, не пов’язаних з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею пальним.

Проект 2190-2 від 11.10.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо відновлення справедливості справляння єдиного внеску).

Альтернативний проектам 2190 від 30.09.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо справедливості справляння єдиного соціального внеску) та 2190-1 від 04.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О.  + 5) про внесення змін до деяких Законів України щодо усунення дискримінації фізичних осіб-підприємців (див. Огляд № 10).

Проект не містить значних новел, а поєднує в собі ініціативи обох попередніх проектів: зміни до статей 4 та 7 з проекту 2190-1, а до «Перехідних положень» – проекту 2190 з певними уточненнями.

 

Інші питання

 

Проект 2240 від 08.10.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину.

Проект регулює значно ширше коло відносин, ніж визначено в його назві. Пропонується дуже багато змін щодо надання дозволів на геологічне вивчення надр та щодо порядку надання в користування земельних ділянок для надрокористування. Так само Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачається доповнити дуже широкою за змістом статтею 57-1 «Порушення вимог щодо видобутку корисних копалин», якою запровадити відповідальність за ведення видобування корисних копалин з використанням обладнання, яке підлягає обов’язковій сертифікації або показники безпеки якого наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації, але не пройшли їх. Серед ініціатив, які стосуються саме видобутку бурштину слід відзначити зміни до Кримінального кодексу України, якими запроваджується відповідальність за незаконне видобування бурштину, а так само за збут, придбання, зберігання, передавання, пересилання, перевезення, перероблення бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, та за ухилення від обов’язкової рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину чи видобування бурштину на підставі спеціального дозволу на користування надрами, що заподіяло істотну шкоду. Загалом зміни вносяться до 9 законодавчих актів.

Проект викликав доволі жваву реакцію громадськості та спеціалістів. Вкрай негативно проект був оцінений і ГНЕУ. Тим не менш, проект був 12.11.2019 прийнятий у першому читанні, а 19.12.2019 – без значних змін у другому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2241 від 08.10.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 252 Податкового кодексу України щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину.

Проектом визначаються ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину.

Як не дивно, цей проект викликав серед народних обранців ледь не запеклішу дискусію, ніж попередній проект. Як наслідок у першому читанні він прийнятий 19.12.2019, а у другому – 04.02.2020.

Проект 2242 від 08.10.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу рентної плати за користування надрами для видобування бурштину.

Положення проекту було включено до складу проекту 2144 від 16.09.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (див. Огляд № 8) при підготовці його до другого читання і прийняття в цілому 14.11.2019. Таким чином ця частина реформи була проведена першою.

 

Проекти, які подаються без коментарів

 

Проект 2234 від 07.10.2019 (Негулевський І. П., Маріковський О. В. + 3) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення відповідальності за формування системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування.

Проект 2236 від 07.10.2019 (Бондар М. Л., Павленко Р. М. + 3) про внесення зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Проект 04.02.2020 знятий з розгляду.

Проект 2252 від 10.10.2019 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору.

Проект 2253 від 10.10.2019 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо скасування військового збору.

 Поділитися