MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Крим: Кілька подій останніх днів

16.04.2020   
ХПГ-інформ
ФСБ РФ стверджує, що затримала у Криму учасників «української розвідувально-диверсійної групи». / Російська прокуратура Криму закидає імаму Дляверу Халілову «незаконну місіонерську діяльність». / Вирок фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір» Енверу Сейтосманову залишили без змін.

ФСБ РФ стверджує, що затримала у Криму учасників «української розвідувально-диверсійної групи», – повідомив 15 квітня сайт проєкту «Крым.Реалии» з посиланням на сайт російського відомства.

«Припинено діяльність Головного управління розвідки Міністерства оборони України, спрямовану на організацію та скоєння диверсійно-терористичних актів, викрадення відомостей, що містять державну таємницю, і вербування російських громадян», – цитує видання повідомлення спецслужби.

За твердженням ФСБ, до складу агентурної групи входили військова ЗС Росії, підозрювана у видачі у 2017–2018 роках представникам української військової розвідки «довірених їй по службі відомостей, що складають державну таємницю», і громадянин України, підозрюваний у «здійсненні шпигунської діяльности за завданням української спецслужби». Порушені кримінальні справи про держзраду та шпіонаж.

ГУР Міноборони України відмовилося коментувати інформацію, оприлюднену ФСБ.

«Головне управління розвідки не коментуватиме цю інформацію, водночас вважаємо, що це провокативна, сфабрикована відповідь ФСБ на вчорашнє затримання Службою безпеки України російського шпигуна», – заявив сьогодні Укрінформу представник ГУР Андрій Черняк.

Як повідомлялося раніше, 14 квітня СБУ затримала генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова, якого підозрюють у державній зраді та вчиненні терористичних актів.


Імама Длявера Халілова викликали до прокуратури Совєтьского району для надання пояснень за фактом порушення закону, а також складення и вручення постанови про адмінправопорушення за ч. 4 ст. 5.26 КоАП РФ (незаконна місіонерська діяльність). Про це 15 квітня повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Еміля Курбедінова.

Длявер Халілов (фото: «Кримська солідарність»)


Як сказав адвокат, за кілка днів перед цим Халілов отримав вимогу з’явитися до прокуратури. Курбедінов зазначив, що останнім часом у Криму помітна тенденція притягнення мусульман до відповідальності за незаконну місіонерську діяльність.

«Сьогодні на прохання імама ми прибули до прокуратури Совєтського району. Халілов Длявер – місцевий імам мечеті. Звісно ж, ми всі бачимо таку помітну тепер тенденцію у Криму: притягнення мусульман за незаконну місіонерську діяльність. Про яку місіонерську діяльність може йти мова, коли імам усередині мечеті для мусульман проводить обов’язкову п’ятничну хутбу і проводить п’ятничну молитву в культовій ісламській споруді?» – зазначив адвокат.

Еміль Курбедінов має намір передати факти дискримінації мусульман за релігійною ознакою до відповідних міжнародних органів.

Як нагадують «Крым.Реалии», раніше адміністративну справу порушили щодо імама релігійної громади «Алушта» Юсуфа Аширова «за незаконну місіонерську діяльність». Також адмінсправу порушили проти сімферопольського імама Расіма Дервішева. Згідно з постановою, правопорушення полягало у проведенні п’ятничної проповіді й намазу. Підконтрольний московській владі суд оштрафував імама на 5 тисяч рублів за «незаконну місіонерську діяльність».


Російський Військовий апеляційний суд залишив вирок фігуранту севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Енверу Сейтосманову без змін, – повідомив сьогодні сайт проєкту «Крым.Реалии», посилаючись на адвоката Еміля Курбедінова. Нагадаємо, 5 грудня 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сейтосманова до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з обмеженням волі на один рік.

Енвер Сейтосманов (фото: memohrc.org)


«Попри те, що стороною захисту був поданий ряд клопотань, які стосуються IV Женевської конвенції, стану здоров’я мого підзахисного, суд не взяв це все до уваги», – розповів адвокат.

Сейтосманов має низку хронічних захворювань.

Засідання проводилося у форматі тристоронньої відеоконференції: у зв’язку з пандемією COVID-19 адвокат був у суді Сімферополя, Сейтосманов – у Ростові-на-Дону, суддя – у місті Власиха Московської області.

Засідання відбулося в закритому режимі – у судову залу в Сімферополі слухачі допущені не були.

Як повідомлялося раніше, 10 травня 2018 року під Севастополем російські силовики провели хатні труси в Ернеса та Енвера Сейтосманових, які є двоюрідними братами кримського татарина Нурі Прімова, засудженого в РФ до 5 років колонії за участь у «Хізб ут-Тахрір». Наступного дня підконтрольний московській владі Ленінський районний суд Севастополя арештував Енвера Сейтосманова, інкримінуючи йому ст. 205.5 ч. 2 КК РФ – участь у забороненій у РФ організації. Ернеса Сейтосманова згодом відпустили.

Повідомлялося, що російські слідчі вважають Сейтосманова другим організатором севастопольського осередку «Хізб ут-Тахрір» разом із засудженим у цій справі Русланом Зейтуллаєвим (27 липня 2017 року Верховний суд РФ у Москві засудив Зейтуллаєва до 15 років позбавлення волі за обвинуваченням у створенні осередку «Хізб ут-Тахрір». Зейтуллаєв відмовився дати свідчення проти Сейтосманова).

Повідомлялося також про тиск з боку ФСБ на свідка, якого під погрозами примусили обмовити Сейтосманова.


Міжнародна ісламська політична організація «Хізб ут-Тахрір» називає своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн у ісламськім халіфаті, але відкидає терористичні засоби досягнення цього. Верховний суд Російської Федерації заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, занісши до списку з 15 об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

 Поділитися