«Романов проти України»: закрили і забули
«Закрили» в СІЗО – і забули на кілька місяців без обґрунтованих підстав. Саме про таку ситуацію йдеться у справі «Романов проти України». ЄСПЛ визнав, що тут мало місце порушення п’ятої статті Конвенції про захист прав людини, яка гарантує право на свободу і особисту недоторканість. На жаль, скаржник до перемоги у Європейському суді не дожив.
16 червня 2011 року проти пана Романова було порушено кримінальне провадження: його звинувачували у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень. За кілька днів слідчі перекваліфікували обвинувачення як замах на вбивство. 21 липня заявник з’явився на допит і зобов’язався не ухилятися від правосуддя. Не зважаючи на це, 25 липня його арештували без відповідного рішення суду, обґрунтувавши такий крок тим, що чоловік, буцімто, міг втекти чи якось перешкоджати встановленню істини. Наступного ж дня було проведено судово-психіатричну експертизу. Пана Романова визнали психічно хворим, таким, що під час скоєння злочину не усвідомлював своїх дій і потребує лікування у стаціонарі. Втім, до відповідної медичної установи чоловіка доправили лише у лютому, а півроку до цього він провів у СІЗО.
До Європейського суду з прав людини пан Романов звернувся ще у грудні 2011 р. Спочатку його інтереси представляла Яна Заїкина, потім – Олена Річко. У листопаді 2013-го чоловіка виписали з лікарні. А за два роки він помер. Мати пана Романова наполягла, щоб справу у ЄСПЛ все одно розглянули.
Заявник скаржився насамперед на те, що його арештували без відповідного судового ордеру, а потім термін утримання за ґратами безпідставно продовжували кілька разів. Судді ЄСПЛ погодилися, що підстав для такого «термінового арешту» пана Романова не було: «Крім загальних тверджень, звіт про його арешт не містить жодних вказівок на спроби заявника уникнути правосуддя, перешкодити розслідуванню та впливати на свідків у справі... Загалом, ніщо не свідчить про те, що загальна вимога, згідно з якою суд видає попередній ордер на арешт, не могла або не повинна була дотримуватися». Тож судді дійшли висновку, що у цій ситуації було порушено перший пункт п’ятої статті Конвенції про захист прав людини: «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом».
Крім того, пан Романов оскаржував своє утримання в СІЗО після закінчення встановленого законом строку – двох місяців з моменту його арешту 25 липня 2011 року. Цей термін спливав 25 вересня. Але 19 вересня слідчий подав до суду клопотання про примусове психіатричне лікування пана Романова. А суд виніс рішення аж на початку грудня, вказавши, що заявника слід утримувати в СІЗО до його переведення до спеціального психіатричного закладу. Таким чином психично хвора людина провела в СІЗО півроку. ЄСПЛ визнав це також порушенням п’ятої статті Конвенції, зокрема її третього пункту: «Кожен, кого заарештовано або затримано згiдно з положеннями підпункту с пункту 1 цiєї статтi, має негайно постати перед суддею чи iншою службовою особою, якiй закон надає право здійснювати судову владу, i має право на судовий розгляд упродовж розумного строку або на звiльнення до початку судового розгляду. Таке звiльнення може бути обумовлене гарантiями явки в судове засідання». Крім того, на думку суддів ЄСПЛ, було порушено пункт п’ятий тієї ж статті: «Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання на порушення положень цiєї статтi, має захищене позовом право на відшкодування».
Зазначимо, що судді ЄСПЛ вже неодноразово вказували на системність порушення п’ятої статті в Україні. Так, наприклад, у справі «Новіков проти України» йдеться: «Суд часто виявляє порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у справах проти України на тій підставі, що навіть стосовно тривалих періодів тримання під вартою національні суди посилаються на одну й ту ж саму сукупність підстав (якщо такі були) протягом усього періоду відповідного затримання заявника».
Минулого року найбільша кількість рішень, ухвалених щодо України Європейським судом з прав людини стосувалася саме порушення п’ятої статті Конвенції, яка гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
Вітаємо з перемогою юристку ХПГ Олену Річко!