MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Відкрите звернення до Президента України, Голови Верховної Ради та Народних депутатів України щодо необхідності розгляду законопроекту про амністію (оновлене)

08.06.2020   
Максимально можливе звільнення в’язнів як засіб запобігання пандемії COVID-19 є загальною рекомендацією усіх міждержавних організацій і фактично єдиним засобом пом’якшення наслідків хвороби, оскільки жодна тюремна система не впоралася з викликами пандемії. Звертаємось із закликом до усіх політичних сил усвідомити масштаби загрози COVID-19 для здоров’я та життя людей в пенітенціарних установах та винести на розгляд Верховної ради України і ухвалити законопроект №3397 як невідкладний. Охочі можуть додати свій підпис під цим зверненням.

Президенту України В.О. Зеленському

Голові Верховної Ради України Д.О. Разумкову

Народним депутатам України

Шановний пане Президенте! Шановний пане Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати України!

Ми, представники правозахисних й інших громадських об’єднань, закликаємо без зволікань розглянути та ухвалити законопроект про амністію, внесений Урядом 27 квітня 2020 року (р.н. 3397).

Якщо законопроект №3397 буде ухвалений, то будуть звільнені частина неповнолітніх засуджених, вагітні жінки, жінки з дітьми до 5 років, люди пенсійного віку, інваліди 1 та 2 групи, а також ті, хто відбувають покарання за нетяжкі злочини, злочини середньої тяжкості, ненасильницькі злочини і вже відбули певну частину покарання за призначеним судом вироком. Законопроект містить довгий перелік статтей Кримінального кодексу щодо злочинів, у випадку скоєння яких амністія неможлива. Тобто засуджені за насильницькі тяжкі та особливо тяжкі злочини амністії не підлягають. Загалом буде звільнено приблизно 3000 засуджених (менше 10% від загальної кількості засуджених – близько 33 тис.).

Амністія завжди була і залишається актом прощення та милосердя. До 2011 року вона була щорічною, потім її оголошували в 2014 та 2016 роках. Відсутність амністії протягом чотирьох років є ознакою антигуманного характеру державної політики, яка суперечить положенням Конституції України, отже, тільки з цієї причини вона є необхідною. Проте в умовах пандемії її значення стає ще більшим: амністія є запобіжником проти поширення COVID-19 в установах виконання покарань і сприятиме створенню належних умов відбування покарання в цих установах.

Максимально можливе звільнення в’язнів як засіб запобігання пандемії COVID-19 є загальною рекомендацією усіх міждержавних організацій і фактично єдиним засобом пом’якшення наслідків хвороби, оскільки жодна тюремна система не впоралася з викликами пандемії. Ув’язнених звільнили в різний спосіб - по амністії, через помилування або умовно-достроково щонайменше 26 країн у світі, в тому числі й з жорсткими політичними режимами (наприклад, в Ірані). В Європі цю політику підтримали Німеччина, Франція, Італія, Австрія, Португалія, Кіпр, Бельгія, Норвегія, Великобританія (особливо Північна Ірландія і Шотландія), Ірландія, Словенія, Албанія, Білорусь, Азербайджан, Туреччина.

Погляд, що актуальність амністії зникла, оскільки ситуація із захворюванням на COVID-19 в пенітенціарних установах нібито під контролем, а осередків захворюваності немає, є, на наш погляд хибним. Не може так бути, що в Україні загалом близько 32 тисяч лабораторно підтверджених діагнозів станом на 15 червня, а в пенітенціарній системі, де близько 53 тис. в’язнів та 28 тисяч персоналу – лише 31 випадок (в 13 областях), з яких тільки 4 випадки хвороби у в’язнів. Ми впевнені, що це тільки верхівка айсбергу, оскільки в медичних частинах пенітенціарних установ не вистачає інфекціоністів, і часто-густо нема кому оцінити клінічну картину захворювання, а тестування в’язнів не проводиться взагалі.

Викликає також подив більш ніж 4-місячна відсутність Указу Президента про помилування за результатами засідання Комісії з питань помилування при Президенті 4 лютого цього року.

Тому звертаємось із закликом до усіх політичних сил усвідомити масштаби загрози COVID-19 для здоров’я та життя людей в пенітенціарних установах та винести на розгляд Верховної ради України і ухвалити законопроект №3397 як невідкладний, а також очікуємо якнайшвидшого підписання Президентом Указу про помилування.

Бажаючі приєднатися до звернення можуть додати свій підпис.

Звернення підписали:

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, голова правління Української Гельсінкської спілки з прав людини

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод

Вадим Пивоваров, виконавчий директор Асоціації УМДПЛ

Ольга Андросова, виконавча директорка ГО “Регіональний центр прав людини”

Олексій Загребельний, голова правління БО «FREE ZONE»

Людмила Козловська, президент Фундації Відкритий Діалог

Олена Бондаренко, Центр “Соціальна Дія”

Микола Карпюк, голова правління «Українського центру запобігання катування»

Оксана Покальчук, виконавча директорка Amnesty International в Україні


Публікація підготовлена за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Погляди, висловлені в цій публікації, належать авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Міжнародного фонду «Відродження»


Проєкт ЄС «Чинимо опір катуванням, жорстокому поводженню та безкарності в Україні»

 Поділитися