MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Припинити поліцейське насильство в Білорусі! (Заява УГСПЛ і ХПГ)Білорусь: Стрілянина, вибухи, барикади. Загинув протестувальникУкраїнського журналіста побили в МінськуУ Білорусі відбулися сутички з силовиками. Є затримані та пораненіСпільна заява Міжнародного ПЕН-клубу та Білоруського ПЕН-центруБілорусь: Слідчий комітет зв’язав справи опозиціонерів та затриманих бойовиківЧастина затриманих у Білорусі бойовиків воювала на ДонбасіБілорусь: Під час протестів затримали більше ніж 300 людейНа святкуванні Дня Волі в Білорусі затримали більш ніж 120 людейВідкрита заява правозахисних та громадських організацій України щодо затримання українських громадян в МінськуБілорусь: Четвертий день протестів. Ще один загиблий. Затримано українських правозахисниківБілорусь: Протести триваютьБілорусь: Головні події 14 серпняЗатриманих у Білорусі українських правозахисників звільнили

Білорусь: Третій день протестів

12.08.2020   
ХПГ-інформ
У Мінську, а так само більш ніж у десяти містах Білорусі третій день відбуваються масові протести у зв’язку з оголошенням Олександра Лукашенка переможцем на президентських виборах.

У Мінську, а так само більш ніж у десяти містах Білорусі третій день відбуваються масові протести у зв’язку з оголошенням Олександра Лукашенка переможцем на президентських виборах, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Демонстранти вийшли на протести попри відеозвернення кандидатки у президенти Світлани Тихоновської, записаній у будівлі ЦВК. У зверненні, зачитанім з папірця, Тихоновська закликала спинити протести. Цілком очевидно, що зробила вона це під потужним тиском, до якого вдалася чинна влада Білорусі. Зараз Тихонвська перебуває у Литві, її штаб стверджує, що туди її вивезли представники влади.

Найбільш масові протести відбулися у Мінську, але люди вийшли на вулицю і в Бресті, Гродні, Ліді, Осиповичах, Вовковиську, Несвіжу, Жабинці, Ракові, Фаніполі. Силовики знов розганяли людей, були повідомлення про застосування спецзасобів.

Затримання біля місця загибелі протестувальника (фото: Влад Гридін / RFE/RL)


11 серпня протести перемістилися з центру міста до більш віддалених районів. Як передає Радіо Свобода, протести стали не такими багатолюдними, у них брали участь по кілька сотень людей. Водії автомобілів продовжували підтримувати протестувальників сигналами, але вже менш активно, ніж у попередні дні.

Увечері на центральні площі, до адмінбудівель, на місце загибелі протестувальника людей не пускала велика кількість силовиків, станції метрополитена не працювали. Тоді ж почалися затримання.

У мікрорайонах Мінську Кам’яна гірка та Серебрянка демонстранти перегороджували вулиці, намагалися звести барикади з підручних матеріялів, але силовики їх швидко розбирали. Як повідомляють, було чутно чисельні вибухи шумових гранат, стрілянина чергами. Протестувальники у відповідь пускали феєрверки, кидали з вікон будинків пляшки з водою. ОМОН розганяв людей на вулицях та у дворах. Головні протести відбулися до 1-ої години ночі, але продовжувалися й потім.

Повідомлялося про «цільові» жорсткі затримання, про побиття мотоциклістів та водіїв автомобілів. Силовики прицільно стріляли по вікнах будинків.

Знову зафіксовані випадки насилля проти журналістів – їх били, відбирали картки пам’яти, пошкоджували апаратуру. Зокрема, як повідомляє Белсат, у Мінську напали на знімальну групу BBC (усі мали акредитацію, жилети «ПРЕСА» та посвідчення). Група чоловіків у чорній уніформі без розпізнавальних знаків зажадала акредитацію, чоловік зірвав картку з шиї кореспондента, вихопив з рук камеру і спробував її зламати. У відповідь на прохання повернути картку акредитації, двоє почали бити оператора.

У фотографів відбирають флешки з робочим матеріялом (фото: Радіо Свобода)


У Гродні затримали журналіста Hrodna.life Руслана Кулевича разом з дружиною. Під час затримання Руслана сильно побили. Пізніше вагітну дружину відпустили. Також у Гродні затримали й побили журналіста та музику Олеся Денисова. У нього розбите обличчя, пошкоджена нога.

Журналісти Белсату Дмитро Козакевич засуджений до 10 діб, Стаса Івашкевича випустили – він був побитий, йому присудили штраф. Досі невідомо, де перебувають інші затримані журналістів Белсату Олена Дубовик, Тетяна Білашова, Віталій Дубик, Володимир Луньов.

Як повідомляє Радіо Свобода, у Мінську розбили камеру журналісту Associated Press Сергію Грицю. Затримання головного редактора видання «Наша Ніва» Єгора Мартиновича силовики підтвердили, але де він зараз – невідомо.


Масові протести у Білорусі розпочалися ввечері, 9 серпня, після закінчення голосування на президентських виборах – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

За попередніми результатами, оголошеними вчора ЦВК, чинний президент Олександр Лукашенко набрав близько 80 % відсотків голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихоновська – близько 10 %. Проте, за даними незалежних екзитполів, а також чесних учасників виборчих комісій, на багатьох дільницях Тихоновська перемогла Лукашенка.

Під час виборчої кампанії Світлана Тихоновська отримала широку підтримку, збираючи багатотисячні мітинги, яких Білорусь не бачила протягом багатьох років.

Теперішній президент О. Лукашенко керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнароднному рівні.


Учора Харківська правозахисна група та Українська Гельсінська спілка з прав людини виступили з відкритим зверненням з вимогою припинити масове поліцейське насильство і повернутися до конституційного дотримання прав людини і основоположних свобод в Білорусі.

«Ми звертаємось із закликом дотримуватись принципу верховенства права, прав людини та плюралістичної демократії, які є фундаментом, на якому збудована сучасна вільна та демократична Європа, до якої має рухатись і приєднатись колись і вільна та демократична Білорусь», – зокрема мовиться у заяві.

 Поділитися