MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Заява нобелівської лауреатки Світлани АлексієвичСвободу Марії Колесниковій! (Заява Міжнародного Меморіялу)Білорусь: Недільний «Марш єдности» завершився брутальними затриманнямиЕксперти ООН закликають владу Білорусі припинити тортуриБілорусь: Під час вуличних протестів загинули принаймні п’ять людей, – правозахисникиБілорусь: Неділя, 16 серпняБілорусь: Субота 15 серпня – сьомий день протестівБілорусь: Головні події 14 серпняБілорусь: Протести триваютьБілорусь: Четвертий день протестів. Ще один загиблий. Затримано українських правозахисниківВідкрита заява правозахисних та громадських організацій України щодо затримання українських громадян в МінськуБілорусь: Третій день протестівПрипинити поліцейське насильство в Білорусі! (Заява УГСПЛ і ХПГ)Білорусь: Стрілянина, вибухи, барикади. Загинув протестувальникУкраїнського журналіста побили в МінськуУ Білорусі відбулися сутички з силовиками. Є затримані та пораненіСпільна заява Міжнародного ПЕН-клубу та Білоруського ПЕН-центруБілорусь: Слідчий комітет зв’язав справи опозиціонерів та затриманих бойовиківЧастина затриманих у Білорусі бойовиків воювала на ДонбасіБілорусь: Під час протестів затримали більше ніж 300 людей

HRW заявляє про необхідність розслідування тортур у Білорусі

15.09.2020   
ХПГ-інформ
Після президентських виборів білоруські силовики довільно затримали тисячі протестувальників, сотні людей були піддані тортурам та зазнали жорстокого поводження. Правозахисники наголошують на необхідності розслідування з боку ОБСЄ та Ради з прав людини ООН, .

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявляє про систематичні побиття та катування демонстрантів, затриманих після президентських виборів 9 серпня цього року в Білорусі. Необхідні розслідування з боку ОБСЄ та Ради з прав людини ООН, заявляють правозахисники.

«На підставі проведеного дослідження ми дійшли висновку, що значну частину фізичного насилля з боку ОМОНу та інших правоохоронних органів, а також описані нашими співрозмовниками умови тримання під вартою, слід кваліфікувати як тортури», – йдеться у повідомленні на сайті організації.

HRW провела інтерв’ю з 27 колишніми затриманими (21 чоловік і 6 жінок), майже всі вони були затримані у період між 8 та 12 серпня. Деяких із них затримали як учасників демонстрацій, інших просто хапали на вулицях чи витягали з автомобілів. Багато хто має медичні документи й фото, які підтверджують отримані травми. Щонайменше п’ять людей на момент інтерв’ю ще мали синці, садна та/або гіпс. Також були проведені інтерв’ю з 14 людьми, які знали про арешти та недозволене поводження – серед них очевидці, медики й родичі затриманих. Здебільшого інтерв’ю проводилися в період 20–29 серпня в Мінську, Гродні й Гомелі. Також вивчено 67 відео і письмових свідчень колишніх затриманих та їхніх рідних, отриманих від них безпосередньо або з відкритих джерел.

Колишні затримані розповіли про побиття, тривале перебування у стресових позах, застосування до них електрошокерів, погрози зґвалтуванням і щонайменше про один випадок зґвалтування палицею.

Наслідком стали тяжкі тілесні ушкодження включно з переломами, вибитими зубами, розсіком м’яких тканин, опіками від електрошокера, а також черепно-мозковими травмами різного ступеня тяжкости. Декому відбили нирки. Шістьох з опитаних шпиталізували строком від одного до п’яти днів.

Людей тримали в камерах по кілька днів, нерідко інкомунікадо (без зв’язку із зовнішнім світом – ред.), в умовах крайньої скупчености та антисанітарії. Усі співрозмовники також були свідками катувань та жорстокого поводження з іншими затриманими.

«Кривава жорстокість післявиборчих репресій показала, наскільки далеко білоруський режим готовий зайти, щоб примусити громадян замовкнути, але десятки тисяч мирних демонстрантів продовжують вимагати чесних виборів і правосуддя щодо силовиків за сваволю, – каже Г’ю Вільямсон, директор Human Rights Watch по Європі та Центральній Азії. – ООН та ОБСЄ повинні терміново ініціювати розслідування, щоб забезпечити збереження доказів в інтересах відповідальности за найбрутальніші порушення прав людини».

З 9 по 13 серпня на тлі небувалої хвилі масових і переважно мирних протестів міліцією було затримано майже 7 тис. людей, сказано в публікації HRW. З початку вересня статистика затримань у ході протестів знову пішла в гору: лише 6 вересня, за повідомленням МВС, затримано більш ніж 600 людей і більш ніж 300 відправлено до місць досудового тримання.

Затримані розповідають, як міліція, ОМОН та спепризначенці хапали їх на вулиці, часом діючи вкрай жорстко, і набивали в заґратовані відсіки автозаків або в автобуси так щільно, що дихати було майже неможливо.

Після затримання людей розвозили по районних підрозділах внутрішніх справ та по інших місцях тримання, де били кулаками, ногами й палицями, годинами примушували стояти, клячати, лежати в стресових позах, протягом діб тримали в переповнених над міру камерах. Часто затриманих не годували, не давали води та не виводили до туалету.

Зі слів затриманих, у них відбирали ліки, нерідко ігнорували прохання про виклик лікаря та взагалі відмовляли в медичній допомозі. Повідомлено, що одна людина в такій ситуації впала в кому, на момент переводу до лікарні настала клінічна смерть.

Троє медиків заявили, що їм неодноразово доводилося надавати допомогу демонстрантам та колишнім затриманим, які постраждали від жорстокого поводження з боку силовиків. Дехто з тих, хто зазнав тортур, просили лікарів офіційно не повідомляти про факт завдання тілесних ушкоджень, як того вимагає законодавство, через побоювання помсти з боку влади.

Усі співрозмовники HRW стверджували, що доступ до адвоката їм не надавався.

«Задокументовані нами тортури та недозволене поводження порушають цілу низку міжнародних зобов’язань Білорусі, зокрема, як учасника Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Конвенції ООН проти катувань, а також як члена ОБСЄ», – наголошує HRW.

На думку організації, держави-члени ОБСЄ повинні зі свого боку задіяти «Московський механізм», який передбачає призначення незалежного експерта для з’ясування фактів і надання організації висновків і рекомендацій за результатами розслідування.

«Ті, що пройшли через тортури, попри ризик тиску вимагають правосуддя, і ООН та ОБСЄ мусять зробити свою справу в інтересах забезпечення правосуддя для жертв порушень у Білорусі та відповідальности для причетних з боку влади», – каже Г’ю Вільямсон.


Масові протести у Білорусі розпочалися ввечері, 9 серпня, після закінчення голосування на президентських виборах – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

Офіційно було оголошено, що на виборах переміг Олександр Лукашенко, який керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.

Кандидатка у президенти Світлана Тихоновська, за даними незалежних екзитполів, а також чесних учасників виборчих комісій, на багатьох дільницях перемогла Лукашенка. Під час виборчої кампанії Тихоновська отримала широку підтримку, збираючи багатотисячні мітинги, яких Білорусь не бачила протягом багатьох років. Проте після виборів під тиском Тихоновська була вимушена залишити Білорусь.

У серпні була створена Координаційна рада (громадське об’єднання, засноване для подолання політичної кризи та забезпечення злагоди у суспільстві, а також для захисту суверенітету й незалежности Білорусі), члени якої також зазнають тиску з боку білоруської влади: тиск, примусове видворення за межі країни, тримання під вартою.

1 вересня цього року експерти ООН з прав людини опублікували заяву, у якій закликали Білорусь припинити тортури щодо затриманих і притягнути до відповідальности правоохоронців, які безкарно принижували та били демонстрантів у місцях тримання під вартою. Експертам відомо про 450 задокументованих випадків тортур та жорстокого поводження з людьми, позбавленими волі після президентських виборів.

«Заборона катувань є абсолютною згідно з міжнародним правом. Це не може бути виправдано з жодної причини», – наголосили експерти.

 Поділитися