MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Білорусь: На недільному «Марші народовладдя» затримано більш ніж 1000 людейБілорусь: понад три сотні затриманих на «Марші проти терору»Білорусь: учора – багатотисячний мітинг, сьогодні – загальнонаціональний страйкБілорусь: Лукашенко заступив на посаду президентаБілорусь: Марії Колесниковій висунули офіційне обвинуваченняHRW заявляє про необхідність розслідування тортур у БілорусіЗаява нобелівської лауреатки Світлани АлексієвичСвободу Марії Колесниковій! (Заява Міжнародного Меморіялу)Білорусь: Недільний «Марш єдности» завершився брутальними затриманнямиЕксперти ООН закликають владу Білорусі припинити тортуриБілорусь: Під час вуличних протестів загинули принаймні п’ять людей, – правозахисникиБілорусь: Неділя, 16 серпняБілорусь: Субота 15 серпня – сьомий день протестівБілорусь: Головні події 14 серпняБілорусь: Протести триваютьБілорусь: Четвертий день протестів. Ще один загиблий. Затримано українських правозахисниківВідкрита заява правозахисних та громадських організацій України щодо затримання українських громадян в МінськуБілорусь: Третій день протестівПрипинити поліцейське насильство в Білорусі! (Заява УГСПЛ і ХПГ)Білорусь: Стрілянина, вибухи, барикади. Загинув протестувальник

Білорусь може перетворитися на один великий концтабір. Що чекає країну у випадку поразки протестів

11.11.2020   
Валерій Карбалевич
Якщо білоруська демократія не зможе перемогти протягом найближчих місяців, то перетворення країни в центрі Європи на один великий концтабір – це не антиутопія, а, боюся, неминуча жахлива перспектива.

Текст опубліковано на сайті білоруської служби Радіо Свобода в розділі «Блоги» 3 листопада 2020 року. Автор – Валерій Карбалевич (Валер Карбалевіч) – кандидат історичних наук, доцент, політичний оглядач Радіо Свобода. Переклад українською: ХПГ-інформ.

Під час протестів проти інавгурації Лукашенка, 23 вересня 2020 року (фото: Радіо Свобода)


Тепер затриманих під час вуличних акцій громадян каратимуть за Кримінальним кодексом, а не за Адміністративним, як було раніше. Йдеться про статтю 342 КК (організація та підготовка дій, які брутально порушують громадський порядок).

Усі давно звикли, що градус і масштаб репресій увесь час збільшуються. Але, здається, тепер відбулася якісна зміна. Усіх незадоволених у країні апріорі роблять кримінальниками.

Такі прецеденти були в Росії. Затриманих у «Болотній справі» 2012 року так само судили за кримінальними статтями.

Лукашенко вже багато разів казав, що, мовляв, знайдемо, дістанемо всіх, хто бере участь у вуличних акціях, ніхто не залишиться непокараним. Усі вбачили в цьому звичайне залякування. Однак окрім залякування – це справжній намір, реальне завдання, яке ставиться Лукашенком перед держапаратом.

Дивіться, як послідовно, методично, системно відбувається зачистка по всій країні. Спецслужби відшукують і карають людей за участь ще в серпневих акціях.

Причому, що важливо підкреслити, політичними репресіями займаються не тільки правоохоронні органи, а весь державний апарат. Звільнення нелояльних працівників здійснюють адміністрації підприємств, ректорати ВНЗ виключають студентів, військкомати оперативно забирають останніх у військо, санстанції закривають бізнеси, запідозрені в участі у страйку. Освітні установи, включаючи адміністрації дитячих садків, погрожують забрати дітей у політично неблагонадійних батьків. І так далі.

І саме здійснення репресій, а не виконання своїх звичайних функцій, є сьогодні головним у роботі державних установ. І ніхто не замислюється про наслідки. З держпідприємств звільняють унікальних спеціялістів, без яких вони повноцінно працювати не можуть. І нікого не хвилює, як це позначиться на виробництві. Хапають і саджають відомих лікарів. Не спиняються перед жодними колишніми заслугами людей. Навпаки, щославніше ім’я, то більш до цієї людини чіпляються.

Треба розуміти, що Лукашенко отримав від усіх подій останніх місяців тяжку психологічну травму. І він навряд чи зупиниться, доки не помститься за неї. Здається, ми не усвідомлюємо до кінця, до яких меж може дійти ця людина. Жодна економіка чи інші важливі для суспільства речі для нього тепер не пріоритет. Він справді ставить завдання пропустити крізь тюремну систему або крізь сито політичних репресій (звільнення, банкрутство бізнесу) більшість населення. Уся каральна система орієнтована на це.

На практиці це означає, що влада робить потенційними кримінальниками більшість білоруського народу. Масштаб цього процесу вражає. На кожному недільному марші затримується кілька сотень громадян. За тиждень набирається під тисячу. За відомостями правозахисників, за неповні три місяці були затримані більш ніж 16 тисяч людей. Коли рахувати грубо, то виходить десь 4–5 тисяч на місяць. Уявімо, що протести триватимуть ще кілька місяців. Можна підрахувати, скільки політв’язнів очікується у Білорусі.

Куди їх усіх подіти, де тримати? Ніяких в’язниць і колоній не вистачить. Доведеться будувати великий концтабір, а може, й не один. І все білоруське суспільство буде поділене на дві частини: в’язні і тюремники. І жодної середини не буде. Кожному доведеться робити моторошний вибір.

Таким чином, якщо білоруська демократія не зможе перемогти протягом найближчих місяців, то перетворення країни в центрі Європи на один великий концтабір – це не антиутопія, а, боюся, неминуча жахлива перспектива. І не треба ілюзій: жодні зовнішні сили ні з Заходу, ні зі Сходу не зможуть цьому перешкодити. До цього веде неухильна логіка ескалації політичного протистояння. Нічого само не розійдеться, як дехто ще сподівається. Цьому може перешкодити тільки білоруський народ.

 Поділитися