пошук  
версія для друку
04.12.2001 | Роман Романов

Багатолика сутність Інтернет.

   

СвіП традиційно багато уваги приділяє Інтернет. Такий інтерес до всесвітньої комп’ютерної мережі не є випадковим. Інтернет створює надзвичайно широкі можливості для доступу до інформації та її розповсюдження і доступний для будь-якого користувача, для чого не потрібно жодних державних реєстрацій. Нас цікавить Інтернет перш за все як інформаційне середовище, в якому не існує реальних можливостей для державного регулювання інформаційних відносин. Один із головних принципів Інтернет – його саморегулювання так званим мережевим товариством, тобто користувачами Інтернет, незалежно від їхнього громадянства, етнічного походження, географічного місця знаходження тощо. Уряди багатьох країн (таких, як, наприклад, комуністичні Китай або Північна Корея) намагаються обмежити доступ своїх громадян до мережі Інтернет , тому що там вони можуть знайти ту інформацію, яка не доступна в засобах масової інформації своєї країні. Будь-хто може створити сторінку в Інтернет і користуватися своїм правом на свободу вираження власних поглядів. Цьому неможливо зашкодити ані правовими засобами (Інтернет не належить жодній із держав), ані економічними (є багато можливостей безкоштовного розміщення інформації на сайтах, створених далеко за межами держави, в якій знаходиться конкретний користувач). Влада, нехтуючи правами людини, може досить легко встановити цензуру в засобах масової інформації, закрити опозиційні видання (або вилучати наклади вже віддрукованих у друкарні відань), заборонити проведення мітингів, пікетів, маніфестацій, або, в разі порушення заборони, перешкодити їх проведенню насильницьким шляхом, але їй надзвичайно складно (хоча я не візьмуся стверджувати, що взагалі неможливо) обмежити розповсюдження інформації в Інтернет. Саморегуляція в Інтернет має свої як переваги, так і недоліки. Досить складно захищати честь, гідність та ділову репутацію осіб, коли шкоду нанесено через розповсюдження недостовірної інформації в Інтернет, непросто захищати авторські права, коли за долі секунди сотні кілобайт інформації переміщують з одного комп’ютера в інший, що можуть знаходитися на відстані сотень тисяч кілометрів. Але, такою є природа Інтернет.

Державні органи різних країн часто намагаються створити перешкоди для вільного обміну інформації в мережі. Однак вони часто також користуються перевагами, які несе в собі Інтернет. В Україні свої сторінки в Інтернет мають Адміністрація Президента України, Верховна Рада України і Кабінет Міністрів, Рада національної безпеки та оборони, Вищий арбітражний суд, 11 міністерств, 17 державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади, 6 обласних та 10 міських і районних державних адміністрацій. Однак Україна, на жаль, попри всі програми інформатизації та розвитку Інтернет, що неодноразово декларувалися державою, укази Президента тощо, за кількістю користувачів Інтернет посідає 28 місце в Європі і 45 – у світі, а якщо взяти їхню кількість на 100 тис. населення, то нам належить передостаннє місце в Європі (менше – лише у Білорусі). [Президент України Леoнід Кучма про розвиток Інтернет в Україні. Фрагмент з Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році"

Інтернет сам зазнає вражаючих трансформацій. Перш за все він уже складає серйозну конкуренцію традиційним засобам масової інформації. Як нещодавно повідомило російське агентство ІТАР-ТАСС, третина аудиторії, що цікавиться новинами, отримує їх з Інтернет не менше ніж раз на тиждень. Особливо активно використовується інформація фінансового характеру. Майже половина опитаних американських маклерів заявили, що основним джерелом інформації про ситуацію на світових біржах для них є Інтернет. Виникають усе нові й нові можливості для користувачів. Наприклад, Інтернет-телефонія дає можливість розмовляти із своїми друзями по всьому світові, не сплачуючи при цьому величезних тарифів за міжнародні розмови, встановлених телефонними компаніями.

У мережі з’являються все нові й нові пропозиції, іноді досить екзотичні. Так, за повідомленням російського телеканалу НТВ, нещодавно створений в Інтернет сайт "Віртуальний Єрусалим" (www.virtualjerusalem.com) пропонує іудеям нову послугу. Західна Стіна, або Стіна Плачу – єдина вціліла частина Єрусалимського храму, зруйнованого римлянами в 70-му році після Різдва Христового, – вважається найбільшою святинею іудейського світу. За давньою традицією віруючі приносять до неї записки із найпотаємнішим бажанням і вкладають їх у щілини між каменями. Відтепер для того, щоб ваша молитва виявилася в Стіні Плачу, зовсім не обов’язково приїжджати в Єрусалим: достатньо відправити прохання на зазначену адресу в Інтернет, а група, що обслуговує сайт, доставить її до іудейської святині. Молитовні прохання, що надійшли на електронну адресу, копіюються на лазерний диск, що раз у тиждень вкладається в щілину Західної стіни. Передача прохань в електронному виді стала другою стадією модернізації древньої релігійної практики: раніше в щілинах Стіни Плачу можна було бачити лише молитовні записки, надіслані факсом.[ http://www.ntv.ru]

Інтернет, що спочатку розвивався як некомерційна комп’ютерна мережа, зараз перетворюється у засіб економічного розвитку. На сторінках популярних електронних видань стає все більше рекламних банерів. Таким чином Інтернет-видання можуть заробляти гроші на своє існування. Маючи цільову аудиторію, яка цікавиться фінансовою інформацію, має освіту "вище середньої" і частіше користуються Інтернет ніж традиційними ЗМІ, інвестори активно вкладають гроші в розвиток Інтернет-індустрії. Приплив грошей в Інтернет відбувається зростаючими у геометричній прогресії темпами.

Однією з послуг, що набирає темпи і може багато в чому змінити традиційні економічні відносини, є електронна торгівля.

Що таке електронна торгівля?


Для споживача електронна торгівля – це зручний засіб отримання товарів та послуг, не залишаючи свого зручного крісла перед домашнім комп’ютером. Для виробників, продавців товарів та постачальників послуг – можливість наблизитися до свого потенційного клієнта незалежно від географічної відстані.

Дати визначення електронної торгівлі досить нелегко. Більшість визначень посилаються на покупку або продаж товарів чи послуг через Інтернет. Це досить вузьке визначення дає Організація Економічного Співробітництва і Розвитку (OECD). Однак, більш точна дефініція повинна включати одержання інформації, платіж, постачання товарів і послуг. Робочою групою з електронної комерції Комітету економічної політики і підприємництва Російської Держдуми вироблена така дефініція: "Інтернет-комерція – це комерційна діяльність у сфері реклами і розповсюдження товарів та послуг за допомогою мережі Інтернет". [Е-коммерция: с шага на бег, Итоги, 21.11.2000, С.45]

Восени 2000 року я несподівано для себе отримав запрошення на конференцію з прав людини ОБСЄ, що проходила у Варшаві. Одна з міжнародних організацій з прав людини погодилась сплатити витрати учасникам з країн колишнього СРСР, проте вони самі мали потурбуватися про свій побут, зокрема готель. Із свого попереднього досвіду я знав, що у Варшаві може бути не просто швидко знайти готель, що був би з одного боку доступним за ціною, з іншого – розташовувався неподалік від центру і надавав можливість отримання необхідних зручностей. Я мав лише одну ніч в Києві і переді мною був комп’ютер, підключений до мережі Інтернет. Кілька пошукових систем надали значний перелік готелів Варшави з адресами, фотографіями, інформацією про наявність вільних місць. 30-хвилинна подорож по сторінках варшавських готелів в Інтернет замінює багатогодинну подорож місцевим транспортом у Варшаві в пошуках притулку. Заповнивши невелику анкету, обравши підходящий номер у доступному готелі, отримую підтвердження про бронювання номера на моє ім’я. Тепер після прибуття наступного дня до Варшави необхідно лише зателефонувати за вказаним номером і підтвердити час свого приїзду до готелю. Отже, швидко, зручно, дешево.

Електронна торгівля переконує, що Інтернет може стати потужним засобом просування товарів на світових ринках. До речі, про це почали всерйоз говорити і в Україні. Навіть Президент Кучма закликав українських товаровиробників активніше використовувати Інтернет: "У той час як провідні європейські компанії впроваджують електронну комерцію, ще далеко не у всіх з наших підприємств, навіть великих, є свої сторінки в Інтернет".[ Виступ Президента України Леоніда Кучми на X з’їзді Українського союзу промисловців і підприємців 29 березня 2001 року

]. Розвиток електронної торгівлі передбачає проект державної програми розвитку мережі Інтернет в Україні, що розробляється Державним комітетом зв’язку та інформатизації України. [http://www.stc.gov.ua/_info/derg_prog.html] Про необхідність активного використання можливостей електронної торгівлі йдеться і в Програмі інтеграції України до ЄС. [Програма інтеграції України до Європейського Союзу http://www.rada.kiev.ua/zak1.html]

Реальні обсяги електронної торгівлі


Перший Інтернет-магазин Amazon.com був створений 6 років тому. Його засновник Джефф Безос був визначений впливовим журналом Time людиною року. На сьогодні дослідники по-різному оцінюють обсяг електронної комерції. За даними джерел в Організації Економічного Розвитку та співробітництва (ОЕСD) в усьому світі в 2000 році він склав приблизно 650 мільярдів доларів. Сюди входять угоди між компаніями (business-to-business) – b-tо-b, і продажу між компаніями і рядовими споживачами (business-to-consumers) – b-to-c, однак не включають державні угоди й угоди між приватними користувачами. Обсяги b-to-b комерції в США варіюються між 100 млрд. доларів (IDC) і 1,2 трильйони доларів (Boston Consulting Group). Багато дослідників пророкують десятикратний ріст обсягів торгівлі в найближчі роки.

Офіційні статистичні дані більш реалістичні. Відділ Торгівлі США оцінює роздрібну торгівлю он-лайн між b-to-c за третій квартал 2000 року в 6,4 млрд. доларів, чи близько 0,8 % від загальних обсягів роздрібної торгівлі. Цифри від Австралійського Статистичного Бюро показують, що в 1999 році 0,4% продажів/заявок у різних сферах економіки були отримані через Інтернет. А канадські статистичні дані того ж року свідчать, що близько 0,2% споживачів одержали свої замовлення через Інтернет в усіх галузях економіки.

У США вважають, що більш третини всіх операцій із застосуванням електронної комерції відбувається саме там, хоча в Європі існує також дуже потужне зростання електронної торгівлі, особливо у Швеції і Фінляндії. Але незважаючи на обіцянки торгівлі "без кордонів", велика частина операцій відбувається всередині держав чи континентів. Однак, очікується зростання трансграничної торгівлі, і деякі експерти говорять, що вона буде рости швидше, ніж національна електронна комерція.

Обсяг операцій b-to-c взагалі, попри прогнози різкого зростання, як показують вищенаведені цифри, поки що не дуже великий. Одна з причин – це доступ до Інтернет, що не однаковий у різних країнах. У Північній Америці до кінця 2000 року користувачів Інтернет було більше половини населення, у порівнянні з тим, що в Латинській Америці Інтернет користується один із тридцяти, один із сорока в Азії і менш 0,5% населення в Африці. [Vladimir Lopez-Bassols. E-commerce: the truth behind the web] За даними Українського Центру економічних та політичних досліджень, послугами Інтернет в Україні постійно користується 1% населення, а український сегмент мережі в 6-10 разів менше за російський, значно поступається польському, чеському і словацькому. [http://www.part.org.ua]

Було б невірно думати, що країни поза Організацією Економічного Співробітництва і Розвитку (OECD) мають невисокі темпи збільшення кількості користувачів Інтернет. Візьмемо, приміром, Об’єднані Арабські Емірати, що за даними International Telecommunication Union мали більше користувачів Інтернет в 1999 році (1,668 на 10 000 жителів), ніж Японія (1,447 на 10 000 жителів). Дані відділу досліджень National Retail Federation and Forrester США показують, що в жовтні 2000 року пріоритетними покупками були авіаквитки, комп’ютерне забезпечення, бронювання готелів, одяг і побутова техніка. В Австралії, де більше половини населення користуються Інтернет, тільки кожен десятий користувач робить покупки он-лайн.

Якщо говорити про Росію, то на кінець 2000 року існувало близько 700 он-лайнових крамниць. Експерти міжнародних консалтингових компаній оцінюють суму угод в Росії в секторі b-to-c в 1999 році в 3-5 млн. доларів, а в 2000 – вже більше 15 млн. доларів. Взагалі, в Центральній та Східній Європі мало яка з країн може похвалитися потужним розвитком електронної торгівлі. Наприклад, у Чехії, за даними Price Waterhouse Coopers, із 150 найбільших фірм 71 мають власні web-сторінки, 41 підтримували їх іноземними мовами, 17 розмістили там свої прайси і лише 3 передбачили можливості для замовлення товарів та послуг через Інтернет. [Empty nets?, Business Central Europe, May 2001, P.52]

Проте, не завжди може бути показовою діяльність великих компаній. Прикладом ефективного використання для просування свого бізнесу за допомогою Інтернет може бути діяльність угорського підприємства Грабопласт, яке спеціалізується на випуску меблів, шпалер тощо, і розташовано на заході країни. З метою пошуку нових споживачів компанія з лютого цього року почала використовувати одну з систем торгівлі b-to-b. Менеджери очікують, що обсяг продажів через мережу в 2001 році складе близько 2%, а впродовж 5 років збільшиться до 20%. Протягом кількох тижнів роботи системи підприємство отримало 20 нових покупців. За мету поставлено пошук покупців у країнах Америки та на Близькому Сході. [Pioneer, Business Central Europe, May 2001, P.56]

З липня 2001 року в Японії платежі можна здійснювати за допомогою електронної пошти або мобільного телефону в щойно відкритому он-лайновому банку eBank, що заснований у Yahoo! Japan, Japan Telecom Co та торговельним будинком Itochu Corp.[ http://www.cnews.com]

Як здійснювати платежі

в мережі Інтернет?


Уже створено близько 20 діючих технологій, що дозволяють здійснювати платежі в Інтернет. Проте, найбільш відомим і поширеним способом оплати товарів та послуг в Інтернет є кредитні картки. Як правило, необхідними даними для здійснення операції є тип і номер картки, термін дії, сума платежу. Це мінімально необхідний перелік даних, що дозволяють встановити платоспроможність клієнта. Потім здійснюється звичайна банківська операція і гроші з одного банківського рахунку переводяться на інший. Після того, як продавець отримує підтвердження про отримання грошей, товар передається покупцеві. При, здавалося б, великих плюсах такої форми розрахунків такі відомі фінансові структури, як Visa, Master Card, не радять своїм клієнтам здійснювати платежі через Інтернет. Головна проблема полягає в тому, що інформація передається у відкритому вигляді і може бути змінена або перехоплена (великий перелік різних способів шахрайства із використанням кредитник карток можна знайти, зокрема, на сторінці TransUnion Corporation (www.tuc.org). Крім того, покупець може оскаржити будь-яку операцію з його карткою, за відсутності первинних документів він має великі шанси на успіх, причому це можливо навіть за умов, що він сам здійснив платіж у мережі. Технічна проблема, що зараз знаходить своє вирішення різними шляхами, пов’язана із необхідністю створення при операціях в Інтернет первинних документів, що могли би потім використовуватися в якості доказів здійснення операції, в разі потреби, навіть в арбітражному суді.

Іншим прикладом платіжного засобу в мережі є електронні гроші. Схема їх дії така: банк отримує від клієнта звичайні гроші і видає розписку про отримання, завірену електронним підписом банку. Цей підпис і може бути використаний в якості грошей, але, на відміну від звичних нам грошей, може бути записаний на носієві інформації і переданий через мережу. Головна технічна проблема – запобігання виникненню "фальшивих електронних грошей", тобто їх копіювання з одного носія на інший. Для цього використовується зв’язок у режимі реального часу з банком-емітентом. [Валерий Коржов, Електронная торговля]

Можна бути впевненим, що інтенсивний технологічний розвиток швидко здолає цю проблему, проте існують й інші. Інтернет і в тому числі електронна торгівля є одним із проявів глобалізації, що значно зменшує роль держав. Так, у разі активного впровадження електронних грошей, фінансові потоки не будуть контролюватися державою. Таким чином, наприклад, не зрозуміло, як і кому сплачувати податки, якщо громадянин України, знаходячись у Польщі, через Інтернет придбає певний товар в американській он-лайн крамниці, що працює через сервер, який знаходиться в Канаді.

Правові перешкоди розвитку електронної торгівлі


Розвиток електронної торгівлі безпосередньо пов’язаний із захистом приватності. За даними бюлетеню Privacy&American Business, 61% американських користувачів Інтернет час від часу відмовляються від здійснення покупок у мережі виключно через стурбованість з приводу недостатнього захисту приватності. Промислові аналітики із Forrester Research вважають, що через відсутність ефективного захисту приватності в мережі в 1999 році компанії, що торгують через Інтернет, втратили близько 2,8 млрд. доларів. Інформаційний Центр з захисту електронної приватності (EPIC), проаналізувавши 100 найбільш рейтингових компаній, що займаються електронною торгівлею, визначив, що жодна з них не забезпечує всіх необхідних елементів захисту приватності. Legal barriers to Electronic commerce, Electronic Privacy Informational Center, March, 2000 http://www.epic.org/privacy/internet/Barriers_to_E-commerce.html] На думку Центру, відсутність адекватного рівня захисту приватності в Сполучених Штатах може стати серйозною перешкодою у торговельних стосунках із використанням електронної торгівлі між США та ЕС, беручи до уваги жорсткі вимоги Директиви Європейського Союзу про захист персональних даних.

Технічним вирішенням питання може стати використання криптографії, що є засобом захисту інформації. Проте різні державні інституції багатьох країн намагаються використовувати доступність та незахищеність інформації в Інтернет для збору даних, а тому чинять спротив ефективним засобам захисту приватності, зокрема обмежують використання так званої "сильної" криптографії. Проте, як свідчить вищенаведений аналіз, такі дії чим далі, тим більше будуть завдавати економічних збитків через неукладені угоди, незамовлені товари та послуги.

Саморегулюючі функції Інтернет здатні забезпечити розвиток електронної комерції, захист інтересів як бізнесу, так і покупців товарів та послуг в Інтернет. Зняття обмеження на використання сильної криптографії та створення ефективної національної системи захисту персональних даних сприятиме розвитку конкурентної сучасної економіки. Однак те, що зараз можна спостерігати в Україні – намагання спецслужб переконати державне керівництво і громадськість у необхідності контролювати Інтернет. Про це, зокрема, свідчить нещодавня заява голови СБУ пана Радченка: "Що стосується СБУ, ми хочемо, щоби була реєстрація всіх входящих в Інтернет осіб". [Повідомлення агенства Інтерфакс-Україна http://www.interfax.kiev.ua]

У той же час агентство "Рейтер" повідомило, що в США буде створено 10 нових підрозділів для боротьби із кіберзлочиннітю. Вони дістануть абсолютно "комп’ютерну" назву – CHIP – Computer Hacking and Intellectual Property, що перекладається як "Комп’ютерне хакерство та інтелектуальна власність". Підрозділи CHIP боротимуться зі зломом комп’ютерів і крадіжкою інтелектуальної власності. Підтримку в роботі їм надаватимуть співробітники ФБР і правоохоронних органів найбільших американських міст. Представляючи програму CHIP, прокурор Д.Ешкрофт сказав, що хакери "можуть позбавити Сполучені Штати їх нинішньої ролі світового лідера". Д.Ешкрофт пообіцяв, що 48 прокурорів, які повинні будуть працювати у відділах CHIP, зроблять усе для мінімізації втрат від комп’ютерних зломщиків. Як відзначає Бі-Бі-Сі, за випадковим збігом саме того дня, коли пролунали слова генерального прокурора, веб-сайт Білого дому переніс масовану атаку хакерів і мало не припинив роботу. Скептики у зв’язку з цим говорять про те, що американський уряд поки що не може нічого протиставити кіберзлочинності. Як повідомляє "Рейтерс", співробітник Центру демократії і технологій Джім Демпсі відзначив, що його Центр бореться за те, щоб Інтернет не став засобом поширення секретної інформації і особистих таємниць. Разом з тим він наголосив, що "між тим, що ми називаємо веб-вандалізмом і серйозними злочинами, на зразок крадіжки кредитних карток, є величезна різниця. Можна, звичайно, переловити всіх хакерів, але мережі від цього безпечнішими не стануть". Д.Демпсі стверджує, що на всіх американських хакерів може просто не вистачити в’язничних камер. За даними американської влади, торік жертвами комп’ютерних зломщиків стали 85% компаній і урядових організацій. Аудиторська компанія Price Waterhouse Coopers стверджує, що американці в 2000 році витратили на боротьбу з хакерами 300 млрд. дол. [Повідомлення агенства УНІАН http://www.unian.kiev.ua]

Використання електронної торгівлі здатне пожвавити економічні відносини і давати додаткові прибутки підприємствам, проте цей процес не може відбуватися без забезпечення ефективних засобів захисту приватності. Розуміння важливості дотримання цього права сприятиме як дотриманню конституційних положень, так і економічному розвитку держави.

Використана література:

1. Все на продажу, PC World Ukraine, №10, 1998, С.23-30
2. Как защититься от хакеров, соглядатаев и спаммеров, PC World Ukraine, №10, 1998, С.31-40
3. Потребители, будьте осторожны, PC World Ukraine, №10,1998,С.56-57
4. Типовой закон об электронной торговле Комиссии Организации Объединенных Наций, принят на 29 сессии, Комиссии ООН по праву международной торговли
5. Е-коммерция: с шага на бег, Итоги, 21.11.2000, С.45-46
6. Пас в будущее, Итоги, 21.11.2000, С.46-57
7. Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році"
8. Проект державної програми розвитку мережі Інтернет в Україні http://www.stc.gov.ua/_info/derg_prog.html.
9. Empty nets?, Business Central Europe, May, 2001, P.49-57
10. Legal barriers to Electronic commerce, Electronic Privacy Informational Center, March, 2000 http://www.epic.org/privacy/internet/Barriers_to_E-commerce.html.
11. Програма інтеграції України до Європейського Союзу http://www.rada.kiev.ua/zak1.html.
12. Empty nets?, Business Central Europe, May 2001
13. Валерий Коржов, Электронная торговля.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори