пошук  
версія для друку
04.12.2001

Ухвала судової колегії в цивільних справах Миколаївського обласного суду від 7 червня 2000 року

   

Справа № 591 Головуючий у 1 інстанції
Категорія 1 Суддя Горбенко С.А.
Доповідач Базовкіна Т.М.


 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


7 червня 2000 року судова колегія в цивільних справах Миколаївського обласного суду в складі:

головуючого Паліюка В. П.

суддів Вовненко Г.Ю., Базовкіної Т.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за касаційною скаргою

ТКАЧУКА Валентина Яковича,

КОВАЛЯ Олега Матвійовича

на рішення Первомайського міського суду Миколаївської області від 6 травня 2000 р. за позовом

Перинської Наталії Іванівни

до

Ткачука Валентина Яковича

і

редакції газети "Заповіти Леніна"

про

захист честі, гідності і ділової репутації.

Вивчивши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, судова колегія, –

В С Т А Н О В И Л А:


У червні 1999 року Перинська Наталія Іванівна звернулася до суду з позовом до Ткачука Валентина Яковича і головного редактора газети "Заповіти Леніна" Коваля Олега Матвійовича про захист честі, гідності і ділової репутації.

Позивачка вказувала, що 20 березня 1999 року в газеті Кривоозерського районного комітету Комуністичної партії України "Заповіти Леніна" була надрукована стаття відповідача Ткачука В. Я. "Бюджетные шалости или новые едоки у государственного корыта", в якій автор стверджував, що її поїздка в Данію в травні 1998 року мала приватний характер, але була оформлена як службова та фінансувалася за державні кошти, а також вказував, що вона привласнила путівку до Міжнародного Дитячого Центру "Артек" для свого сина.

Посилаючись на те, що ці відомості не відповідають дійсності, мають наклепницький характер, принизили її честь і гідність, порочать її як представника державної влади, просила суд зобов’язати Ткачука В. Л. Принести вибачення в газеті "Заповіти Леніна" за поширення наклепницьких вигадок, а редакцію цієї газети – спростувати на її сторінках зміст статті: "Бюджетные шалости или новые едоки у государственного корыта".

Також Перинська Н. І. просила про відшкодування завданої відповідачами моральної шкоди, стягнувши з Ткачука В. Я. 10 000 грн., з редакції газети – 15 000 грн.

Справа розглядалася суддями неодноразово.

Останнім рішенням Первомайського міського суду Миколаївської області від 6 травня 2000 року позов Перинської Н. І. Задоволено частково. Постановлено зобов’язати Ткачука В. Я. принести вибачення Перинській Н. І. На сторінках газети "Заповіти Леніна" за поширення відомостей, викладених в статті "Бюджетные шалости или новые едоки у государственного корыта", які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, в частині привласнення путівки до Міжнародного Дитячого Центру "Артек" для свого сина, а газету – спростувати на її сторінках вказані наклепницькі вигадки.

На користь Перинської Н. І. Стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди з Ткачука В. Я. – 500 грн. та з редакції газети "Заповіти Леніна" – 5000 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі Ткачук В. Я. та головний редактор газети "Заповіти Леніна" Коваль О. М. Просять рішення міського суду скасувати та направити справу на новий розгляд іншому суду, тому що суд, на їх думку, неповно з’ясував обставини справи і висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають дійсним обставинам спору.

В запереченні на касаційну скаргу Перинська Н. І. Просить залишити рішення суду без змін як обгрунтоване та законне.

Задовольняючи частково позовні вимоги Перинської Н. І. , суд виходив з того, що надрукована 20 березня 1999 року в газеті "Заповіти Леніна" стаття "Бюджетные шалости или новые едоки у государственного корыта", автором якої був Ткачук В. Я., містить відомості про привласнення позивачкою путівки до Міжнародного Дитячого Центру ("Артек") (далі МДЦ) для свого сина, що ці відомості не відповідають дійсності, принизили її честь, гідність та ділову репутацію і поширенням цих відомостей завдано моральної (немайнової) шкоди.

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо, тому що він не відповідає дійсним обставинам справи і положенням Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р. та рішенням Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні.

Так, статтею 10 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожна людина має право на свободу виявлення поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів.

Вирішуючи справу Лінгенс проти Австрії (1986 рік), Європейський Суд з прав людини вказав, що "межі припустимої критики ширші відносно політичного діяча, аніж відносно приватної особи. На відміну від останнього перший неминуче та свідомо виставляє себе, свої слова та вчинки на суворий суд як журналістів, так і широкої громадськості".

Як вбачається з матеріалів справи, Перинська Н. І. працює секретарем Первомайської міської Ради, у зв’язку з чим має широкі повноваження згідно з рішенням виконавчого комітету "Про розподіл обов’язків між міським головою, секретарем ради, заступником міського голови по виконавчій роботі та керуючим справами" від 13 травня 1995 р. № 137 (ас 45), і після її особистого звернення до управління в справах сім’ї і молоді облдержадміністрації (ас. 111) була надана путівка для дитини Перинської в "Артек".

Суд не звернув уваги на вказані правові норми і обставини справи,, хоча вони мають суттєве значення для правильного розгляду справи.

В статті "Бюджетные шалости или новые едоки у государственного корыта" вказується, що з 25 червня 1996 р. син Перинської Н. І. був направлений по безплатній путівці до МДЦ "Артек", хоча ця путівка призначалася іншій дитині, і син позивачки не користується правом отримання безплатної поїздки до МДЦ.

При цьому автор статті і редакція газети грунтували свої висновки на положеннях інструкції "Про порядок підбору та направлення дітей до Міжнародного Дитячого Центру "Артек" (ас. 10) та клопотанні адміністрації ЗОШ № 4 про надання путівки дитині Петровій (ас. 44).

Відповідно до вимог ст. 7 ЦК України відповідачі повинні довести, що поширені в загаданій статті відомості відповідають дійсності і викладені правдиво.

Однак суд на порушення вимог ст. 203 ЦПК України в мотивувальній частині рішення не навів переконливих мотивів, чому відомості, викладені у у вищезгаданій статті порочать честь, гідність та ділову репутацію позивачки.

Щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди, то ці правовідносини мають похідний характер і зв’язані з встановленням факту порушення прав особи незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, а тому висновок суду про задоволення позову в цій частині також є необгрунтованим.

За таких обставин рішення суду в частині задоволення вимог Перинської Н. І. Про визнання такими, що порочать її честь, гідність та ділову репутацію відомостей відносно привласнення путівки до МДЦ "Артек", які були поширені в статті "Бюджетные шалости или новые едоки у государственного корыта", та в частині стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню як постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, вимог Європейської Конвенції з прав людини, а справу необхідно направити в цій частині на новий розгляд в інший суд.

При новому розгляді справи суду необхідно прийняти до уваги наведене вище, перевірити доводи і заперечення сторін та залежно від встановленого вирішити спор згідно до вимог закону.

Поряд з цим суд, дослідивши зібрані по справі докази відносно поїздки Перинської Н. І. у травні 1998 року в Данію, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що ця поїздка здійснювалася за рахунок і на запрошення громадської організації, а тому не може вважатися службовим відрядженням. Тому суд обгрунтовано відмовив Перинській Н. І. в позові в частині визнання наклепницькими вигадками відомостей про незаконність її відрядження в Данію, які були надруковані газетою "Заповіти Леніна" у згаданій статті, і судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення в цій частині.

Керуючись ст. ст. 310, 311 ЦПК України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А:


Касаційну скаргу Ткачука В. Я. і Коваля О.М. задовольнити.

Рішення Первомайського міського суду Миколаївської області від 6 травня 2000 року скасувати в частині задоволення вимог Перинської Н. І. про визнання такими, що порочать її честь, гідність та ділову репутацію відомостей відносно привласнення путівки до Міжнародного Дитячого Центру "Артек", які були поширені газетою "Заповіти Леніна" в статті "Бюджетные шалости или новые едоки из государственного корыта", та в частині стягнення моральної шкоди, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Вознесенського міського суду Миколаївської області в іншому складі суддів.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Головуючий – підпис

Судді – підписи

Вірно: Суддя Миколаївського обласного суду Т.М. Базовкина

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори