У 2001 році на адресу профільного парламентського комітету надійшло більш 300 заяв із приводу порушення прав і свобод людини

Тільки в 2001 році на адресу парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю надійшло більш 300 заяв і звернень про порушення прав і свобод людини правоохоронними органами, з яких 50 заяв і звернень з приводу застосування психологічного і фізичного насильства. Про це повідомив глава Комітету ВР із питань прав людини Геннадій Удовенко під час парламентських слухань "Про дотримання Україною вимог Конвенції ООН і Ради Європи проти катувань і інших жорстоких, нелюдських чи принижуючих гідність видів поводження чи покарання".

Г.Удовенко також повідомив, що приводом для проведення парламентських слухань стало звернення Уповноваженого ВР з прав людини Ніни Карпачовой до Голови ВР щодо порушень конституційних прав при затримці і проведенні слідства, у яких омбудсмен, зокрема, вказує на випадки "вибивання" показань у ході слідства.

За словами Г.Удовенко, на жаль, такі випадки не поодинокі в Україні. При цьому інформація про застосування катувань важко доступна.

Г.Удовенко повідомив, що Комітет ВР з прав людини не має інформації про вжиті правоохоронними органами заходи щодо припинення випадків застосування насильства в місцях позбавлення волі.

Крім того, Г.Удовенко вважає недоліком те, що подібні випадки залишаються безкарними. Він нагадав, що Комітет ООН закликав Україну ретельно додержуватися норм нового КК України, що визнає катування над людьми важким карним злочином.

Відповідно до довідки Секретаріату Комітету з питань прав людини, протягом останніх років в Україні складається загрозлива тенденція до погіршення показників стану здоров’я осіб, що знаходяться в СІЗО. У 1999 році виявлено 3251 арештований з активною формою туберкульозу, 3332 хворих дермато-венерічними захворюваннями. Кількість осіб, що вмерли в місцях позбавлення волі, збільшилося з 1995 по 1999 р. у 2,3 рази.

Крім хвороб причинами смертності є незадовільне харчування і недостатня медична допомога. Якщо фінансування на харчування в 1996 році складало 57,8% від потреби, то в 1999 — 18,9%, що менш ніж потрібно у 3 рази.

На придбання медикаментів для лікування і на протиепідемічні заходи в 1996 році виділялися кошти в розмірі 68% від потреби, а в 1999 — тільки 6,6% чи майже в 10 разів менше.

04.12.2001 LIGA ONLINE