пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200131
19.12.2001

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНУ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

   

(Проект № 7274)

Цей Закон спрямований на реалізацію конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина і визначає правові, фінансові та організаційні засади забезпечення державою права на державну безоплатну правову допомогу в Україні.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Державна безоплатна правова допомога

Державна безоплатна правова допомога – вид державної гарантії захисту прав та законних інтересів людини і громадянина, що здійснюється шляхом надання найменш соціально захищеним категоріям населення юридичних послуг у порядку і на підставах, передбачених цим Законом, за рахунок бюджетних коштів.

Стаття 2. Засади державної політики у сфері надання державної безоплатної правової допомоги

Державна політика у сфері надання державної безоплатної правової допомоги спрямована на реалізацію конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина і будується на принципах:

1) поваги до прав людини;

2) соціальної справедливості;

3) гуманності;

4) дотримання Конституції та законів України;

5) надання державної безоплатної правової допомоги як механізму захисту соціально незахищених верств населення і гарантії забезпечення прав та законних інтересів людини і громадянина;

6) фінансування державної безоплатної правової допомоги за рахунок бюджетних коштів.

Законом можуть бути встановлені інші засади державної політики у сфері надання безоплатної правової допомоги.

Стаття 3 . Законодавство України про державну безоплатну правову допомогу

Надання державної безоплатної правової допомоги в Україні здійснюється відповідно до Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 4. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює порядок надання правової допомоги на безоплатній основі з метою забезпечення конституційних гарантій захисту прав та законних інтересів людини та громадянина.

Цей Закон не відміняє дію норм інших законів України, відповідно до яких існують більш широкі умови надання безоплатної правової допомоги.

Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо надання безоплатної правової допомоги з благодійницькою або рекламною метою.

Стаття 5. Особи, які мають право на державну безоплатну правову допомогу

Право на державну безоплатну правову допомогу згідно з цим Законом мають:

1) громадяни України, особи без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і середньомісячний сукупний доход яких нижчий від встановленого прожиткового мінімуму, крім осіб, які займаються підприємницькою діяльністю;

2) іноземці на підставі та в порядку, визначеному міжнародними договорами України про правову допомогу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також іншими договорами за участю України, що передбачають надання безоплатної правової допомоги;

3) потерпілі внаслідок стихійного лиха, екологічних катастроф, аварій;

4) багатодітні батьки;

5) особи, які потерпіли від незаконних дій посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

6) неповнолітні особи, які залишились без опіки законних представників або за умов конфлікту їх інте-

ресів з останніми.

Дія цього Закону не поширюється на осіб, які мають вищу юридичну освіту.

Стаття 6. Суб’єкти надання державної безоплатної правової допомоги

Надання державної безоплатної правової допомоги в Україні здійснюється:

1) органами державної влади, відповідно до законодавства України в межах їх відомчої компетенції: прокуратурою України, міністерствами та відомствами, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями;

2) адвокатами, а також особами, які є фахівцями у галузі права і за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Стаття 7 . Види державної безоплатної правової допомоги

Державна безоплатна правова допомога забезпечується шляхом:

надання консультацій та роз’яснень з правових питань;

усних і письмових довідок щодо положень чинного законодавства України;

складання заяв, скарг та інших документів правового характеру;

здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на державну безоплатну правову допомогу у суді, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

забезпечення захисту осіб у кримінальному процесі.

РОЗДІЛ ІІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Стаття 8. Державне регулювання в сфері надання державної безоплатної правової допомоги

Координація та загальне управління в сфері надання державної безоплатної правової допомоги здійснюється Міністерством юстиції України, яке розробляє порядок організації роботи по наданню органами державної влади державної безоплатної правової допомоги, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України здійснює контроль за наданням державної безоплатної правової допомоги населенню на підставі цього Закону відповідними державними органами, адвокатами та іншими особами відповідно до цього Закону.

Стаття 9. Порядок оформлення права осіб на державну безоплатну правову допомогу

Заява про надання державної безоплатної правової допомоги подається особами, визначеними у частині першій статті 5 цього Закону, до територіальних органів Міністерства юстиції України.

До заяви додаються документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими виникає право цих осіб на отримання державної безоплатної правової допомоги. Перелік необхідних документів встановлюється Міністерством юстиції України.

У разі зміни обставин, що є підставою для отримання права на державну безоплатну правову допомогу, зазначені особи повинні протягом трьох днів повідомити про це органи Міністерства юстиції України.

Рішення про надання державної безоплатної правової допомоги або про відмову у її наданні приймається територіальними органами Міністерства юстиції України протягом п’яти днів з моменту звернення.

У разі позитивного рішення органи Міністерства юстиції України видають строкову довідку про право на отримання державної безоплатної правової допомоги.

Рішення про відмову у наданні державної безоплатної правової допомоги має бути вмотивованим і містити роз’яснення порядку його оскарження.

Стаття 10. Фінансування державної безоплатної правової допомоги

Фінансування державної безоплатної правової допомоги здійснюється за рахунок Державного бюджету України з коштів, виділених на утримання відповідних державних органів, а також з фонду забезпечення надання державної правової допомоги при Міністерстві юстиції України, перерахування на який закладаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Стаття 11. Повноваження Міністерства юстиції України по реалізації державної політики у сфері надання державної безоплатної правової допомоги

Міністерство юстиції України розробляє положення про порядок надання державної безоплатної правової допомоги, здійснює організаційно-методичні заходи та розробляє практичні рекомендації по її наданню, які є обов’язковими для застосування іншими органами державної влади при наданні державної безоплатної правової допомоги; проводить оформлення права особи на державну безоплатну правову допомогу, видає приписи, обов’язкові до виконання усіма органами державної влади по наданню державної безоплатної правової допомоги відповідно до порядку організації роботи по наданню органами державної влади безоплатної правової допомоги, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

З метою надання дієвої, кваліфікованої державної безоплатної правової допомоги адекватної якості та в необхідних обсягах органи Міністерства юстиції України укладають угоди з адвокатами та особами, які мають право на надання правової допомоги. Порядок і умови укладення угод між Міністерством юстиції України і суб’єктами надання державної безоплатної правової допомоги затверджується Кабінетом Міністрів України. Правові послуги адвокатів та осіб, які мають право на надання правової допомоги, що надаються на підставі угод з Міністерством юстиції України, оплачуються відповідно до тарифів, затверджених Кабінетом Міністрів України з фонду забезпечення надання державної правової допомоги при Міністерстві юстиції України.

Міністерство юстиції України здійснює видатки з фонду забезпечення надання державної правової допомоги при Міністерстві юстиції України, положення про який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи Міністерства юстиції України здійснюють контроль за наданням правової допомоги, яка надається адвокатами та особами, які є фахівцями у галузі права і за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, відповідно до укладених угод.

Стаття 12 . Порядок реалізації права на отримання державної безоплатної правової допомоги

Порядок реалізації права на отримання державної безоплатної правової допомоги визначається відповідним положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

В органах державної влади, зазначених у статті 6 цього Закону, створюються юридичні підрозділи по наданню державної безоплатної правової допомоги, які здійснюють правову допомогу відповідно до статті 7 цього Закону.

Стаття 13. Державна безоплатна правова допомога у кримінальному процесі

З метою забезпечення державної безоплатної правової допомоги у кримінальному процесі залучаються адвокати та особи, які є фахівцями у галузі права і за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, які виконують функції захисника у кримінальному процесі. Оплата юридичної допомоги, що надається ними, проводиться за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Для виконання функцій захисника у кримінальному процесі особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають укласти угоду з територіальними органами Міністерства юстиції України про надання правових послуг особам, які мають право на отримання державної безоплатної правової допомоги.

Така правова допомога оплачується з фонду забезпечення надання державної правової допомоги при Міністерстві юстиції України у пріоритетному порядку на підставі угод, укладених особами, зазначеними у частині першій цієї статті, з територіальним органом Міністерства юстиції України та особами, які мають право на отримання державної безоплатної правової допомоги.

Адвокати, а також інші особи, які виконують функції захисника у кримінальному процесі, звільняються від сплати будь-яких зборів і податків з сум, отриманих ними за угодами по наданню правової допомоги за державними тарифами.

Стаття 14. Право осіб, які потерпіли від незаконних дій (бездіяльності) посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду чи інших державних органів, на державну безоплатну правову допомогу

Особи, які потерпіли від незаконних дій (бездіяльності) посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, інших державних органів, мають право на державну безоплатну правову допомогу щодо відновлення порушених такими діями прав відповідно до чинного законодавства України та в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Стаття 15 . Державна безоплатна правова допомога неповнолітнім особам

Державна безоплатна правова допомога неповнолітнім особам надається органами Міністерства юстиції України та органами опіки та піклування місцевих державних адміністрацій, які надають безоплатні консультації та роз`яснення з правових питань щодо забезпечення законних прав та інтересів неповнолітніх.

Неповнолітні особи віком з 8 до 18 років за відсутності законних представників або за умов конфлікту їх інтересів із законними представниками мають право самостійно звертатись до уповноважених органів (осіб) для надання державної безоплатної правової допомоги з метою захисту їх особистих інтересів до вирішення питання про призначення представника (іншого представника).

Стаття 16 . Права суб’єктів надання державної безоплатної правової допомоги

Суб’єкти, які надають державну безоплатну правову допомогу, мають право:

представляти права і законні інтереси осіб, які потребують державної безоплатної правової допомоги, у суді, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та організаційно-правових форм;

витребувати документи та інші матеріали, або їх копії, що необхідні у зв’язку з наданням державної безоплатної правової допомоги у державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та організаційно-правових форм;

збирати відомості з метою використання їх під час захисту прав і законних інтересів осіб, що мають право на отримання державної безоплатної правової допомоги;

ознайомлюватися з необхідними для надання ефективного правового захисту документами на підприємствах, в установах і організаціях, крім тих, що містять охоронювану законом таємницю;

на оплату діяльності по наданню правової допомоги за рахунок бюджетних коштів;

на повагу до власної честі і гідності при представництві інтересів осіб, які потребують державної безоплатної правової допомоги.

Стаття 17 . Обов’язки суб’єктів надання державної безоплатної правової допомоги

Органи державної влади та особи, які надають державну безоплатну правову допомогу, зобов’язані:

неухильно дотримуватись вимог Конституції, цього Закону та інших нормативно-правових актів України;

надавати державну безоплатну правову допомогу в необхідному обсязі відповідно до правил, встановлених Міністерством юстиції України, використовуючи всі передбачені законодавством засоби захисту прав і законних інтересів людини і громадянина;

приймати до провадження справи осіб, які потребують державної безоплатної правової допомоги, за приписами Міністерства юстиції України або його територіальних органів;

не розголошувати відомостей, що стосуються осіб і стали відомі у зв’язку з наданням державної безоплатної правової допомоги.

Адвокати та особи, які є фахівцями у галузі права і за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, які надають державну безоплатну правову допомогу, здійснюють надання юридичної допомоги населенню відповідно до законів України.

РОЗДІЛ ІІІ. ЗАХИСТ ПРАВА НА ДЕРЖАВНУ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

Стаття 18. Засоби захисту права особи на державну безоплатну правову допомогу

Відмова державного органу від надання державної безоплатної правової допомоги може бути оскаржена до Міністерства юстиції України та в судовому порядку.

За приписом Міністерства юстиції України усі органи державної влади відповідно до цього Закону зобов’язані надавати державну безоплатну правову допомогу особам, які мають право на її отримання.

Стаття 19. Відповідальність за порушення законодавства про державну безоплатну правову допомогу

Особи, винні в порушенні законодавства про надання державної безоплатної правової допомоги, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством України.

Особи, які подали завідомо неправдиві дані про наявність у них підстав для отримання державної безоплатної правової допомоги, несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

РОЗДІЛ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити в межах своїх повноважень прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України про державну безоплатну правову допомогу

Проект Закону України про державну безоплатну правову допомогу спрямований на реалізацію конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина і визначає правові, фінансові та організаційні засади забезпечення державою права на безоплатну правову допомогу.

Метою цього законопроекту є наповнення реальним змістом норми ст. 59 Конституції України, яка гарантує кожному право на правову допомогу. На жаль, доводиться визнати, що соціально-економічні реалії сьогодення такі, що в Україні широкі верстви населення фактично позбавлені цієї конституційної гарантії, оскільки не в змозі сплатити послуги за надання правової допомоги. Ця ж стаття Основного Закону встановлює, що у випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно, тому актуальність прийняття закону, який реалізує конституційне право людини на правову допомогу, є беззаперечною.

Конституція проголошує, що Україна є соціальною державою, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави.

Прийняття цього законопроекту буде вагомим кроком України в напрямку розбудови соціальної правової держави. Надання державної безоплатної правової допомоги стане істотною складовою механізму справедливого перерозподілу національного багатства, спроможне хоч у якійсь мірі підняти соціальний авторитет держави у населення і відновити довіру до державних структур.

Проектом передбачається, що держава за рахунок бюджетних коштів надає правову допомогу найменш соціально захищеним категоріям населення, зокрема тим, чий середньомісячний сукупний доход нижчий від встановленого прожиткового мінімуму, крім осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, а також потерпілим внаслідок стихійного лиха, екологічних катастроф, аварій; багатодітним батькам; особам, які потерпіли від незаконних дій посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду, інших державних органів, органів місцевого самоврядування; неповнолітнім, які залишились без опіки законних представників.

Прийняття цього законопроекту наблизить законодавство України до міжнародних норм і стандартів у галузі надання правової допомоги, зокрема, відповідатиме зобов’язанням України перед Радою Європи по вдосконаленню механізму захисту прав і свобод людини. У багатьох країнах (Великобританія, ФРН, Франція, Литва) діють спеціальні законодавчі акти щодо регулювання сфери надання правової допомоги.


Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори