Релігійна ідентичність кримських татар – під загрозою?
19.12.2001
В Криму продовжують обговорювати підсумки 4-го Курултаю. Особливу увагу деякі засоби масової інформації звернули на заяву загальнонаціонального з’їзду кримських татар про відродження релігійного життя кримськотатарського народу і збереження релігійної толерантності в Криму, що досить актуально на тлі останніх подій у світі.
Уперше проблему діяльності ісламських місіонерів у Криму піднято на такому високому рівні, як загальнонаціональний з’їзд кримськотатарського народу, який пройшов у Сімферополі на минулих вихідних. Про серйозність теми свідчить одноголосне ухвалення делегатами Курултаю спеціальної заяви "Про відродження релігійного життя кримських татар і збереження релігійної толерантності в Криму". Каже член Меджлісу Ельдар Сеітбекиров: "У цій заяві віддзеркалене два моменти. З одного боку – деструктивна релігійна політика владних структур Криму, спрямована на підтримку лише однієї конфесії – УПЦ Московської Патріархії, а з іншого боку – діяльність представників окремих релігійних громад і місіонерських організацій в Криму. Нас насторожує факт встановлення в обхід Муфтіяту мусульман Криму контактів між керівництвом автономії і місіонерами, котрі ведуть сумнівну релігійну діяльність на півострові", – каже Ельдар Сеітбекіров. За його словами, місіонери переважно прибувають із багатих арабських країн: "Нас дуже турбує діяльність представників окремих закордонних релігійних громад і місіонерських організацій. З давніх часів Крим перебував на перетині різних релігійних і культурних світоглядів, і складні етнічні процеси, що проходили на території півострова, закінчилися формуваннями кримськотатарської нації, яка увібрала в себе звичаї і традиції своїх давніх предків. Саме тому Іслам, що сповідують кримські татари, має певні особливості, які набрали форму релігійних і культурних традицій кримськотатарського народу. І спроби закордонних місіонерів насадити в Криму якийсь "істинний Іслам" слід розцінювати як загроза релігійній ідентичності кримських татар", – вважає Ельдар Сеітбекиров.
У заяві, ухваленій на Курултаї мовиться, що слід, цитую: "особливо уважно зберігати традиційні для кримськотатарського народу норми і звичаї у сповіданні Ісламу, передані попередніми поколіннями мусульман Криму. Окремі спроби закордонних місіонерів ревізувати Іслам у тій формі, як він сповідується у Криму спокон віків, агітація за відмову від національних традицій і перегляд духовних цінностей – сприймаються кримськотатарським суспільством з осудженням. Відкидаючи національну самосвідомість, що притаманна кожному народові, і пропагандуючи тільки релігійну спільність, такі місіонери ставлять під сумнів необхідність будь-яких світських інститутів у суспільстві. Схожі погляди не характерні для кримських мусульман", – наголошується у заяві Курултаю. Його делегат Ельдар Сеітбекиров переконаний, що більшість кримських татар дотримується такої ж думки.
Уперше проблему діяльності ісламських місіонерів у Криму піднято на такому високому рівні, як загальнонаціональний з’їзд кримськотатарського народу, який пройшов у Сімферополі на минулих вихідних. Про серйозність теми свідчить одноголосне ухвалення делегатами Курултаю спеціальної заяви "Про відродження релігійного життя кримських татар і збереження релігійної толерантності в Криму". Каже член Меджлісу Ельдар Сеітбекиров: "У цій заяві віддзеркалене два моменти. З одного боку – деструктивна релігійна політика владних структур Криму, спрямована на підтримку лише однієї конфесії – УПЦ Московської Патріархії, а з іншого боку – діяльність представників окремих релігійних громад і місіонерських організацій в Криму. Нас насторожує факт встановлення в обхід Муфтіяту мусульман Криму контактів між керівництвом автономії і місіонерами, котрі ведуть сумнівну релігійну діяльність на півострові", – каже Ельдар Сеітбекіров. За його словами, місіонери переважно прибувають із багатих арабських країн: "Нас дуже турбує діяльність представників окремих закордонних релігійних громад і місіонерських організацій. З давніх часів Крим перебував на перетині різних релігійних і культурних світоглядів, і складні етнічні процеси, що проходили на території півострова, закінчилися формуваннями кримськотатарської нації, яка увібрала в себе звичаї і традиції своїх давніх предків. Саме тому Іслам, що сповідують кримські татари, має певні особливості, які набрали форму релігійних і культурних традицій кримськотатарського народу. І спроби закордонних місіонерів насадити в Криму якийсь "істинний Іслам" слід розцінювати як загроза релігійній ідентичності кримських татар", – вважає Ельдар Сеітбекиров.
У заяві, ухваленій на Курултаї мовиться, що слід, цитую: "особливо уважно зберігати традиційні для кримськотатарського народу норми і звичаї у сповіданні Ісламу, передані попередніми поколіннями мусульман Криму. Окремі спроби закордонних місіонерів ревізувати Іслам у тій формі, як він сповідується у Криму спокон віків, агітація за відмову від національних традицій і перегляд духовних цінностей – сприймаються кримськотатарським суспільством з осудженням. Відкидаючи національну самосвідомість, що притаманна кожному народові, і пропагандуючи тільки релігійну спільність, такі місіонери ставлять під сумнів необхідність будь-яких світських інститутів у суспільстві. Схожі погляди не характерні для кримських мусульман", – наголошується у заяві Курултаю. Його делегат Ельдар Сеітбекиров переконаний, що більшість кримських татар дотримується такої ж думки.