пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200126
19.12.2001

Конституція України забороняє використання примусової праці

   

До районного суду м. Нікополь звернувся громадянин Денщук С.О. з позовом до адміністрації підприємства, на якому працює позивач. Денщук С.О. вважає незаконним розпорядження адміністрації, яка вирішила використати висококваліфікованого робітника на прибиранні снігу.

Денщук С.О. є головою Незалежної профспілки Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ). Представником позивача в суді виступає заступник голови Нікопольської організації Руху (УНР), член Незалежної профспілки Південнотрубного заводу В.Корнієнко.

Редакція "ПЛ" вважає, що ця справа може стати прецедентом, важливим не тільки для тих, хто займається правозахистом, а й для всіх працюючих, які останнім часом знову дуже часто потрапляють в аналогічні ситуації. Саме тому ми вирішили надрукувати позовну заяву Денщука С.О. і в подальшому інформувати наших читачів стосовно розвитку цієї справи.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Позивач: Денщук Сергій Олександрович,

Відповідач: Адміністрація ВАТ "НЗФ".

про скасування розпорядження та відшкодування моральної шкоди. Ціна позову — 5000 грн.

Я працюю горновим печі № 4 цеху виробництва феросплавів дільниці № 1 ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" з 1997 року. 28 грудня 2000 року розпорядженням № 815 начальник цеху зменшив мені вартість робочого місця за грудень 2000 року на 20 відсотків за буцімто грубе порушення мною п.3.1. "Правил внутрішнього розпорядку", а саме — за відмову 21.12.2000 року очищати стрілочні переводи згідно "Плану боротьби зі сніговими заметами та ожеледицею." (підписаного 26.09.00 головним інженером заводу без узгодження з Незалежною профспілкою НЗФ).

Я не згоден з тим, що з мого боку було якесь порушення, бо, як відомо з ст.43 Конституції України: "Використання примусової праці забороняється", а згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України і 9 від 01.11.96 примусовою вважається будь-яка праця, що не обумовлена трудовим договором, якщо працівник не згоджується ії виконувати. Причин не погоджуватися у мене було предостатньо, про що йтиметься нижче. Отже, виходячи з п.п.5,12 вищезгаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, викликає великий сумнів конституційність "Плану боротьби зі сніговими заметами", і немає сумніву у тому, що розпорядження № 815 є незаконним.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначений мною з урахуванням положення частини 3 ст.11 ЦПК України (щодо законодавчої невизначеності в ч.2 ст.237-1 КЗпП України) та виходячи з мінімального розміру відшкодування моральної шкоди, встановленого частиною 2 ст.440-1 Цивільного кодексу України у розмірі п`яти мінімальних зарплат, з урахуванням таких обтяжуючих провину адміністрації факторів:

Поза будь-яким сумнівом, адміністрація постійно, свідомо і цілеспрямовано чинить моральний тиск на мене через те, що я не продав свої акції, опираюся свавіллю керівництва, ініціював створення Незалежної профспілки НЗФ і очолив ії. Доказом цього є те, що за останні півроку адміністрація з дитячою впертістю вже вчетверте намагається протизаконно покарати мене. Три попередні розпорядження щодо цього вона сама ж змушена була скасувати після того, як я звернувся до суду (чим і визнала незаконність розпоряджень № 422 від 31.07.00, № 453 від 17.08.00 та № 259 від 31.08.00).

З боку керівництва надійшла чітка вказівка спровадити на холод персонально мене, чим підтверджується упереджене ставлення адміністрації до мене, бо суперечить існуючій практиці. До цього дня подібні вказівки не персоніфікувалися — майстрові замовляли лише необхідну кількість працівників, а потім він вже сам визначав, кого персонально слід відправляти "на сніг".

21 грудня 2000 року адміністрації чудово було відомо про те, що я вперше вийшов на роботу після хвороби і праця на холоді була для мене вельми небажаною.

ВРАХОВУЮЧИ:

ст.43 Конституції України; п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.96;

ПРОШУ:

1.Скасувати розпорядження № 815 від 28.12.00.

2.Відшкодувати заподіяну мені моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Адміністрація компенсувала позивачеві вартість робочого дня після подачі заяви до суду чим визнала незаконність своїх дій. Справи продовжують лежати в суді через перевантаженість суду.

При розмові з Володимиром Корнієнком з’ясувалося, що аналогічна ситуація з відношенням адміністрації до Незалежної профспілки відмічалось на Нікопольському Південнотрубному заводі під час створення такої на підприємстві 2-3 роки тому, але останнім часом відношення змінилось на краще, адміністратори зрозуміли, що цей рух (профспілковий) надовго і всерйоз.

Інформацію надіслав Микола Вітько

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори