пошук  
версія для друку
19.12.2001

Звіт про результати моніторингу якості осіннього призову 2000 року

   

Харківська Обласна Спілка Солдатських Матерів постійно веде моніторинг якості призову солдат строкової служби, що призвані з Харкова та Харківської області. Моніторинг осіннього призову 2000 року проводився за підтримкою Міжнародного Фонду "Відродження" та Національного інституту Демократії.

В усі військові частини, до яких направлені проходити строкову службу призовники з Харкова та Харківської області, направляються анкети-запити. Кількість військових частин, командири яких надають відповіді, від призову до призову збільшується. З багатьох військових частин ми отримали не тільки відповіді на анкету, але й листи, в яких командири частин та їх заступники з виховної роботи пишуть про свої проблеми. В листах відчувається справжня турбота про військовослужбовців і армію. Це свідчить про те, що командири військових частин ставляться до наших досліджень із розумінням і знаходять цю роботу корисною, а також показує, що Збройні сили стають більш відкритою структурою для контролю з боку громадянського суспільства.

Табл. 1

Призов

Кількість надісланих анкет

Отримано відповідей

Відсоток отримання відповідей

1999 року

44

10

22,73%

2000 рік весна

77

35

45,45%

2000 рік осінь

70

34

48,57%

В тих військових частинах, про які ми маємо відомості, проходять службу 1346 молодих солдат осіннього призову 2000 року, що становить близько 59 % від загальної кількості призовників (2280 осіб). Для порівняння: під час весняного призову 2000 р. ми мали відомості про 50.57% призовників.

Табл.2

Досліджено 1346 осіб

Кількість

З них:

абсолютні одиниці

% від загального числа досліджених

Потрапили до госпіталю, або до МСЧ у місячний термін після прибуття до місця проходження служби

115

8,5

Мають хронічні хвороби, що загострились у перші дні перебування в армії

27

2,01

Мають відхилення норм поведінки, мали приводи в міліцію, вживали наркотики

68

5.05

Віднесені до групи ризику, бо мають високу схильність до суїциду

75

5,57

Призвані з порушенням норм законодавства (мають право на відстрочку за ст. 17 Закону "Про військовий обов’язок"

-

-

Приховали хронічну хворобу від медичної комісії, щоб потрапити в армію

10

0,74

Заявили про те, що не мають жодного бажання служити у Збройних силах

3

0,22

Скільки було спроб утечі з військової частини

1

0,04

Чи були спроби самогубства, скільки

1

0,074

Мають суттєвий дефіцит ваги

51

3,78

Командири 12 військових частин (15%) не мають претензій до якості призову. Під час весняного призову таких було 28.57%.

На пряме запитання "Скільки юнаків, на Ваш погляд, з цього призову виявилися неготовими до служби в повній мірі?" відповідали не всі командири частин. Вони віддавали перевагу не оціночним судженням, а фактам. Але у сьомих випадках командири були категоричні. Тобто можна стверджувати з великою долею достовірності, що 7 юнаків (0.52) непридатні до військової служби. На наш погляд, ця цифра явно занижена. Аналізуючи анкети, ми приходимо до висновку, що більшість тих, що потрапили до однієї з категорій 1-10 таблиці 2, неспроможні бути повноцінними солдатами. За нашою приблизною оцінкою, це складає 18 % від загальної кількості останніх.

У порівнянні з весняним призовом 2000 року:

Потрапили до госпіталю, або до МСЧ у місячний термін після прибуття до місця проходження служби

Табл. 3

Призов

число осіб

відсоток

весна 2000 р.

119

11,73

осінь 2000 р.

115

8,5

динаміка

–4

–3,23

Мають хронічні хвороби, що загострились у перші дні перебування в армії

Табл.4

Призов

число осіб

відсоток

весна 2000 р.

40

3,94

осінь 2000 р.

27

2,01

динаміка

–13

–1,93

Мають відхилення норм поведінки, мали приводи в міліцію, вживали наркотики

Табл.5

Призов

число осіб

відсоток

весна 2000 р.

16

1,58

осінь 2000 р.

68

5,05

динаміка

+52

+3,47

Віднесені до групи ризику, бо мають високу схильність до суїциду

Табл.6

Призов

число осіб

відсоток

весна 2000 р.

56

5,52

осінь 2000 р.

75

5,57

динаміка

+19

+0,05

Приховали хронічну хворобу від медичної комісії, щоб потрапити в армію

Табл.7

Призов

число осіб

відсоток

весна 2000 р.

25

2,46

осінь 2000 р.

10

0,74

динаміка

–15

–1,72

Заявили про те, що не мають жодного бажання служити у збройних силах

Табл.8

Призов

число осіб

відсоток

весна 2000 р.

5

0,49

осінь 2000 р.

3

0,22

динаміка

–2

–0,27

Скільки було спроб утечі з військової частини

Табл.9

Призов

число осіб

відсоток

весна 2000 р.

3

0,29

осінь 2000 р.

1

0,074

динаміка

–2

–0,216

Чи були спроби самогубства, скільки

Табл. 10

Призов

число осіб

відсоток

весна 2000 р.

1

0,1

осінь 2000 р.

1

0,074

динаміка

0

–0,026

Запитання про суттєвий дефіцит ваги не входили до анкети весняного призову, тому коректного порівняння зробити не можливо. Деякі командири військових частин, відповідаючи на запитання попереднього дослідження (призов весна 2000 р.), писали про те, що такі призовники не в змозі бути повноцінними солдатами, що змусило нас включити це питання до анкет осіннього призову. Дефіцит ваги не є підґрунтям для відстрочки від призову. Але чи доцільно набирати до лав Збройних сил дистрофіків? Є думка, що в армії ці хлопці зможуть поліпшити стан свого здоров’я. Ми з цим категорично не згодні — армія не санаторій. Такі військовослужбовці не можуть нести військову службу. Ми наполягаємо, що для цих хлопців потрібна програма реабілітації, яка б давала змогу після проходження курсу за такою програмою, призвати до Збройних Сил повноцінних солдат, спроможних виконувати бойові задачі. Вважаємо, що Харківська облдержадміністрація та Харківська міська Рада могли б відшукати кошти для того, щоб 50 хлопців пройшли курс медичного обстеження, лікування та реабілітації в умовах санаторіїв, щоб не ганьбити місто й область, направляючи до армії дистрофіків.

Загалом, як видно з порівняльних таблиць, медичний відбір поліпшується, що свідчить про те, що медичні комісії військкоматів розуміють недоцільність призову до Збройних сил хворих. Можемо констатувати, що свідомість членів призовних комісій змінилася: якщо раніше скарги на стан здоров’я розцінювалися, як спроба ухилитися від призову, то зараз більшість таких скарг ретельно перевіряються. Видно також, що суттєво меншому числу призовників удалося приховати хворобу, що теж свідчить про поліпшення якості медичного обстеження. На прохання комітету солдатських матерів додатково обстежити призовників відмов з боку медичних комісій військкоматів за останній час не було. Але є проблеми з якістю обстеження призовників в експертних медичних закладах міста. Особливо це стосується обстеження хворих на алергію. А в деяких медичних закладах з призовників та їх батьків беруть плату за лабораторні аналізи. Вважаємо це неприпустимим. Викликає стурбованість якість обладнання кабінетів функціональної діагностики, медичних лабораторій в деяких експертних медичних закладах. Так, неврологічні функціональні обстеження, зроблені у 20 міській лікарні, МСЧ "Турбоатом" не підтверджуються під час додаткового обстеження у медичних закладах вищого рівня: НДІ ім. Протопопова, обласній клінічній лікарні. Туберкульозний диспансер №1 взагалі не має апаратури для необхідних біохімічних обстежень. Все це знижує рівень медичного обстеження призовників.

З військових частин повідомляють: рядовий Я., що був призваний Московським РВК м. Харкова, перші місяці служби провів на лікарняній койці — остеохондроз грудного відділу з больовим синдромом, сколіоз. Рядовий Р. прибув до військової частини із залишковими явищами гострої пневмонії, а рядовий Т. прибув до місця служби 20.12.2000 р. із наслідками черепно-мозкової травми, яку отримав 23.11.2000 року. Обидва проходили реабілітацію в лазареті. Невже не можна було дочекатися одужання хлопців, а вже потім відправляти їх у військові частини?

Викликає занепокоєння також, те, що деякі хлопці (близько 8%) одразу ж після прибуття до місця служби звернулися по медичну допомогу зі скаргами на застуду, розлади шлунку, що свідчить про несприятливі умови чи то на збірному пункті, чи на шляху слідування. Це потребує додаткової перевірки.

Хворі не повинні потрапляти до лав Збройних сил. Вони не можуть нормально служити, стають об’єктами нестатутних відносин, самовільно залишають військові частини, скоюють самогубство. Особливо небезпечним є призов психічно хворих. При цьому ризику піддається не тільки життя самих хворих, але й життя і здоров’я тих, хто їх оточує. Тому цифри з таблиць 5 і 6 не можуть не викликати занепокоєння. З військових частин повідомляють, що Харківським РВК призвано рядового С., що хворіє на шизофренію, рядові С. (Ленінський РВК) і рядовий Б. (Дергачівський РВК) мають в анамнезі суїцидальні дії, В. (Вовчанський РВК) хворіє на енурез. В’ячеслав С. звільнений з армії за ст. 14б "Психотичні і непсихотичні психічні розлади внаслідок органічного ураження мозку при помірно виражених психічних порушеннях."

Багато наших респондентів відмічають, що збільшилася кількість призовників, які не мають середньої освіти, а деякі, навіть, не закінчили неповної середньої школи, перебувають на обліку в міліції, вживали чи вживають наркотики. "Результати роботи комісії по вивчанню морально-ділових якостей, професійно-фізіологічного відбору показали, що серед прибулих 36% мають IY групу нервово-психічної стійкості, 22% віднесені до групи "ризику", як ті, що мають високу схильність до суїциду, 8% мали приводи в міліцію. З військовослужбовцями, які мають відхилення норм поведінки, і віднесені до групи ризику, організована індивідуальна виховна робота, посилено контроль за їх діяльністю" — пише командир військової частини. А наскільки легшою була би служба офіцерів, якщо в армію потрапляли б тільки здорові фізично і психічно. Вони могли б зосередитися на військовій підготовці своїх підлеглих.

Один з листів хочеться навести майже повністю: ". до нашої частини призвано 161 військовослужбовець — мешканці Харкова та Харківської області. В цілому результатами призову ми задоволені. Переважна більшість призовників в змозі виконувати службові обов’язки в повному обсязі; моральний та фізичний стан новобранців-харків’ян сприяє адаптаційним процесам та процесам входження їх у військові колективи. Але соціально-економічні проблеми в суспільстві характерні і для останнього призову харків’ян. В неповних сім’ях виховувалися більше 40 військовослужбовців, у неблагополучних — 10 військовослужбовців. Пробували до призову наркотичні речовини — 15 військовослужбовців. Мають місце і проблеми з початковою військовою підготовкою в школах та інших навчальних закладах. Ці та інші проблеми, які зазначені в анкеті, необхідно враховувати військовим комісаріатам під час призову". Ще в декількох листах висловлюється незадоволення рівнем фізичного стану призовників і рівнем допризовної підготовки.

Як і при попередньому дослідженні ми отримали й дуже добрі відгуки. Так, з учбової військової частини пишуть: "Доказом якісної підготовки до служби, позитивної мотивації харків’ян до оволодіння військовими знаннями, порядності і надійності є той факт, що 80% харків’ян пройшли відбір та за своїми морально-психологічними, діловими якостями, станом здоров’я допущені і виконують обов’язки по несенню служби зі зброєю. Це самий високий відсоток серед призовників усіх регіонів України осіннього призову 2000 року, які проходять службу в нашій частині."

З одного боку приємно знати, що новобранці з Харкова і Харківської області дещо краще підготовлені до служби в армії, ніж хлопці з інших регіонів України, але з іншого боку, навіщо в армії взагалі люди, яким не можна довірити службу зі зброєю. З попередніх досліджень ми робили висновки, що саме 18-20% призовників не можуть у повному обсязі виконувати військовий обов’язок. Саме ця 1/5 частина призовників становить групу ризику, яка є питним середовищем для нестатутних відносин, самогубств, дезертирства. Нас не втішає той факт, що в інших регіонах становище гірше. І не можна посилатися на "загальне соціально-економічне становище". Якщо кожного року з економіки області виключати 800-1000 осіб, які могли би працювати й годувати себе та свою сім’ю, надсилати їх до армії, в якій вони не те що непотрібні, а просто небезпечні, то це економічного становища не поліпшить. А якщо дивитися ширше, то можна побачити, що нестатутні відносини з армії переносяться до суспільства, повертаючись потім до армії. Цю ланцюгову реакцію необхідно перервати, для чого потрібне оздоровлення і армії, і суспільства в цілому.

Вважаємо, що звіт по моніторингу попереднього призову, який ми направили до Міністерства Оборони, до Харківського обласного військкомату, Харківської облдержадміністрації, Харківської міської Ради був сприйнятий державними структурами з порозумінням. Харківська міська Рада провела сесію, на якій була заслухана доповідь "Про стан підготовки допризовної і призовної молоді м. Харкова до служби у Збройних Силах України" і ухвалила рішення про поліпшення стану цієї підготовки. Харківське міське управління освіти розповсюдило розроблені Харківською спілкою солдатських матерів пам’ятки для допризовників та їх батьків у школах міста. До призовної комісії включені представники нашої недержавної організації із правом дорадчого голосу. Усе це свідчить про те, що до проблем призову до військової служби в Харкові ставляться відповідально і налаштовані на співпрацю з недержавними організаціями. Майже кожна родина так чи інакше пов’язана з армією, тому проблеми армії не можуть не турбувати суспільство. Не дивно, що однією з перших громадських організацій на Україні є організація солдатських матерів.

Харківська обласна спілка солдатських матерів послідовно виступає за створення професійної армії, але доки існує загальний військовий обов’язок, ми будемо наполягати, щоб до Збройних сил потрапляли тільки ті, які здорові фізично і психічно, а також у повній мірі підготовлені до служби.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори