MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Фiнансово-економiчнi питання природоохоронної дiяльностi в Україні з точки зору громадськостi

19.12.2001   
Узагальнення фактiв, оцiнок, пропозицiй, висловлених у анкетах учасникiв Першої конференцiї екологiчної громадськостi України (Київ, 15-16 грудня 2000 р.)

Узагальнення фактiв, оцiнок, пропозицiй, висловлених у анкетах учасникiв Першої конференцiї екологiчної громадськостi України (Київ, 15-16 грудня 2000 р.)

Опрацював матерiали анкет та прокоментував — Сергiй Федоринчик

1. КОНСТАТАЦIЯ МIЗЕРНОСТI ФIНАНСУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДIВ

За словами учасників ситуація з фінансуванням природоохоронної дiяльностi в Українi загалом виглядає явно недостатньою:

"Из-за финансовых трудностей с каждым годом уменьшается сеть специальных наблюдений за средами. Например, гидрометслужба сократила количество точек наблюдения и периодичность наблюдений в Севастопольских бухтах." (Красицька Тамара Дмитрiвна, член президiї Севастопольсько мiської органiзацiї Українського товариства охорони природи ( далі — УТОП );

"Вiдсутнiсть державного фiнансування природоохоронних заходiв на пiдприємствах державного пiдпо-рядкування (посадка лiсокультур, проведення рубок, догляду в лiсах)." (Муржак Анастасiя Петрiвна, Путильська районна органiзацiя УТОП Чернiвецької областi);

"У Самборi немає очисних споруд, хоча на рiзних рiвнях порушується це питання. Все впирається в кошти." (Остапець Михайло Григорович, депутат Самборської мiської Ради, Самборська мiськрайонна органiзацiя УТОП Львiвської областi);

"Фiнансування важливих природоохоронних заходiв, особливо будiвництво очисних споруд, виконання необхiдного комплексу протиерозiйних заходiв, впровадження новiтнiх технологiй екологiчно безпечного виробництва та iн. здiйснюється незадовiльно, по залишковому принципу. Найпершим важливим питанням, яке слiд загострити перед державними органами й посадовими особами — це питання належного фiнансування екологiчних програм, особливо на регiональному рiвнi" (Литвиненко Юрiй Анатолiйович, заступник Голови Президiї Вiнницької обласної Ради УТОП);

"На видання найскромнiшого "Зеленого свiту", "Рiдної природи" чи "Ойкумени" серед 8000 перiодичних видань немає мiсця. Точнiше — коштiв. Екологiчна комiсiя Верховної Ради (Юрiй Самойленко) цю ганьбу витримують з олiмпiйським спокоєм." (Яценко Микола Павлович, журналiст, Канiвська мiськрайонна органiзацiя УТОП, Черкаська область)

Пiдсумувати це можна такою думкою: "Очевидна декларативнiсть окремих екологiчних програм, не пiдкрiплених фiнансовими ресурсами." (Халаїм Петро Зотович, Львiвська обласна Рада УТОП)

2. СКIЛЬКИ САМЕ ТРЕБА ВИТРАЧАТИ?

На iнтуїтивному рiвнi учасники Конференцiї добре розумiють необхiднiсть суттєво бiльшої фiнансової пiдтримки природоохоронної дiяльностi:

"Нашої простої любовi до природи замало. Потрiбнi значнi матерiальнi кошти, належнi закони i неймовiрнi зусилля всього суспiльства, аби не переступити межу, за якою подальше iснування людини стане просто немислимим." (Зiнченко Любов Михайлiвна, громадська органiзацiя "Зелений свiт" (ЗС-К), м. Дубно Рiвненської областi).

"Для подолання екологiчних негативiв необхiднi зусилля державної влади на всiх рiвнях та широкої громадськостi, багато рокiв наполегливої спiльної працi i значнi кошти." (Нестеренко Микола Петрович, Заст. Голови Українського товариства охорони природи).

Але скiльки саме треба витрачати на фiнансування природоохоронних заходiв в державi? Якi суми слiд вважати достатнiми? На жаль, у бiльшостi анкет учасникiв конкретних цифр немає, за винятком двух:

"Валовый национальный доход на душу населения составляет $850. 32% населения находится за чертой бедности, общие затраты на охрану окружающей среды составляют менее 1% госбюджета на 2000 год. Для сравнения в Центральной Европе на это выделяют 2-3%, а в Западной — до 5%." (Попова Iрина, к.т.н., голова правлiння Харкiвської обласної громадської органiзацiї "Незалежне агентство екологiчної iнформацiї");

"Видiляти щонайменш 5% iз коштiв держбюджету на екологiчнi заходи." (Денщик Валерiй Анатолiйович, Луганська обласна екологiчна органiзацiя "Зелений Свiт" (ЗС-К).

На вiдсутнiсть балансу мiж коштами, якi збираються за використання природних ресурсiв та забруднення, та природоохоронними витратами, звертають увагу (хоча по-рiзному бачать змогу цей дисбаланс зменшити) представники УЕА "Зелений свiт" (ЗС-К):

"Потрiбне збiльшення частки фiнансових вiдраху-вань з Нацiонального бюджету до Державного Фонду охорони навколишнього природного середовища iз забезпеченням їх "прозорого" використання виключно на природоохороннi цiлi." (Степаненко Олександр Михайлович, Чорткiвський "ЗС", Тернопiльська область):

"Несоответствие средств, взимаемых за использование природных ресурсов и вредные выбросы с затратами на их утилизацию, возмещение ущерба природе и природоохранные мероприятия. Не менее 50% средств, получаемых за использование природных ресурсов и вредные выбросы, направлять на природоохранные мероприятия." (Плескач Алла Михайлiвна, Черкаська ОО "Зелений свiт")

"Грошi, що збираються за використання природних ресурсiв не використовуються на їх вiдновлення, а також на вирiшення екологiчних проблем. Платежi за забруднення середовища використовуються нерацiонально. Необхiдно кошти, що надходять за використання природних ресурсiв, використовувати ТIЛЬКИ на вiдновлення ресурсiв, на рекультивацiю порушених земель, на вирiшення екологiчних проблем та розвиток альтернативних джерел енергiї." (Багiн Олександр Сергiйович, Донецька обласна екологiчна органiзацiя "Зелений рух Донбасу" (ЗС-К))

У Державному бюджету України на 2001 рiк сума доходiв дорiвнює сумi видаткiв, тобто 41 млрд. 991 млн. гривень. Надходження за спецiальне використання природних ресурсiв та за забруднення складають 658 млн. грн., або 1.57% вiд бюджету. Якби всi вони були використанi саме на цiлi охорони природи, ситуацiя була б помiтно кращою, порівняно з показниками хоча б країн Центральної Європи. Але на цiлi охорони природи з них йде лише 369 млн. грн Тобто 44% "довкiльних" коштiв — 288 мiльйонiв гривень! — йдуть у "загальний казан"!

Реально забираються грошi вiд мiсцевих та регiональних природоохоронних заходiв. Також ст.37 Закону "Про державний бюджет України на 2001 рiк" дозволяє зараховувати до загальної частини обласних бюджетiв платежi за спецiальне використання природних ресурсiв мiсцевого значення. В результатi цього:

"В мiсцевих бюджетах немає цiльових коштiв на вирiшення локальних екологiчних проблем." (Приходько Вiктор Iванович, Буковинський еколого-духовний центр "Водограй", село Банилiв Пiдгiрний Сторожинецького району Чернiвецької областi).

"Фiнансування з обласного бюджету, бюджетiв рад базового рiвня практично не здiйснюється. Хоча i є хитра постанова Кабмiну № 732 вiд 09.07.97 — якщо Мiнфiн в проектi бюджету дасть вiдповiдну контрольну цифру, як i по iншим статтям видаткiв. Мiнфiн цiєї цифри не дає, тому i є першим порушенням природоохоронного законодавства." (Андросов Михайло Iванович, Сумське мiське громадське екологiчне об’єднання "Зелений свiт" (ЗС-К));

"Обласний екологiчний фонд не наповнюється в достатнiй мiрi." (Денщик Валерiй Анатолiйович, Луганська обласна екологiчна органiзацiя "Зелений Свiт" (ЗС-К))

Проте, яка б сума витрат в бюджетi не була, завжди стоятимуть три питання:

На що саме витрачати? — маємо невизначенiсть прiоритетiв;

Чи справдi саме на визначенi природоохороннi цiлi витрачено кошти? — поширенi явища використання коштiв не за призначенням та корупцiї;

Що реально одержано в результатi вiд цих витрат? — аналiзу ефективностi природоохоронних витрат немає.

3. НЕВИЗНАЧЕНIСТЬ ПРIОРИТЕТIВ ПРИРОДООХОРОННОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ

Шкоду довкiллю завдають бiльшiсть видiв промислової та iншої дiяльностi — отже, в запобiганнi цiй шкодi є великий вибiр. Чи дiйсно проблеми, якi назвали вище активiсти екоруху, є найпершочерговiшими, чи вони просто найбiльше кидаються в очi?

Дуже слушною, принципової важливостi слiд визнати думку Вадима Гончарука (органiзацiя "Iнтер-ЕКО", м. Вiнниця): "При недостатньому взагалi фiнансуваннi екологiчних заходiв особливо важливим вважаємо визначення прiоритетiв вкладання коштiв. Першочерговим має бути впровадження нових технологiй, а другорядним — "латання дірок".

На жаль, схваленi у 1998 роцi Верховною Радою "Основнi напрями державної полiтики України у галузi охорони довкiлля, використання природних ресурсiв та забезпечення екологiчної безпеки" визначеностi у прiоритетах не мають. В них передбачається аж 7 основних прiоритетiв та 14 завдань для їх здiйснення, ще й десятки галузевих прiоритетiв. Але якi з них є важливiшими i потребують першочергового фiнансування? — нiчого конкретного не сказано.

В захiдноєвропейських країнах для визначення прiоритетiв використовується поняття "екологiчних ризикiв". Оцiнюються негативнi наслiдки (наприклад середньостатистичний вплив на стан здоров’я та середню тривалiсть життя), пiдраховуються пов’язанi з цим суспiльнi збитки, а також витрати коштiв, необхiднi для запобiгання негативним явищам. На основi цих пiдрахункiв та наявних ресурсiв (якi всюди не безмежнi!) фiнансуються заходи, що принесуть найбiльшу вiддачу.

В Українi ж є приблизно 300 нацiональних та державних Програм — соцiальних, науково-технiчних, iнвестицiйних, екологiчних та iнших, затверджених Верховною Радою та Кабiнетом Мiнiстрiв. Бiльшiсть з них написанi в стилi "Програми побудови комунiзму" та "Продовольчої програми СССР" — пiд якiсь безрозмiрнi грошi. Для повного виконання усiх цих "програм" не вистачить сотнi бюджетiв США! Дати раду малим грошам, якi є зараз в бюджетi, цi "програми" не здатнi. Не годяться для цього i "Основнi напрями."

Про це говорить Леонiд Мойсейович Шафран, Головуючий Громадської ради при Управлiннi екологiї i природних ресурсiв в Одеськiй областi, д.м.н., проф., ч.корр. УЕАН: "Плани i програми дiй, що розроблялися в 1998-1999 рр. були розрахованi на всебiчне охоплення екологiчних проблем. Як для бiдної країни, одночасне вирiшення всiх аспектiв цiєї неосяжної проблеми неможливе. Тому треба сконцентрувати нашi досить слабкi сили на трьох-чотирьох нацiональних, 5-10 регiональних програмах з щорiчним контролем виконання i обговоренням результатiв на вiдповiдних конференцiях."

Фактично пан Шафран говорить про необхiднiсть переходу вiд програм, притаманних радянському минулому — iнструменту скорiше пропаганди, нiж управлiння — до планiв дiй, якi є рекомендованим механiзмом в процесi "Довкiлля для Європи". Плани дiй мають яснi прiоритети, обмежену кiлькiсть завдань, фiксованi строки їх виконання, чiткi критерiї досягнення результатiв та повну визначенiсть в обсягах та джерелах фiнансування. Нiчого з цього немає в "Основних напрямах."!

Плани дiй можуть бути мiсцевими, регiональними та нацiональними. Наявнiсть Нацiонального плану дiй з охорони довкiлля (НПДОД) є важливою умовою участi в процесi "Довкiлля для Європи". На жаль, Мiнекологiї України потратило чимало зусиль не на розробку НПДОД, а щоб довести, буцiмто "Основнi напрями." i є НПДОД. На протести громадськостi уваги не звертали, поки експерти ЄЕК ООН не провалили цi спроби публiчно на 6-й сесiї комiтету екологiчної полiтики ЄЕК ООН (Женева, 20-24 вересня 1999 року).

4. ВИКОРИСТАННЯ КОШТIВ НЕ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ

Старт використанню коштiв не за призначенням дає бюджет з "довкiльним дiзбалансом". Вiдсутнiсть полiтичної визначеностi в прiоритетах природоохоронної дiяльностi (тим бiльше — вiдсутнiсть санкцiй за їх недотримання) допомагає цьому явищу, особливо в регiонах:

"Якщо i збираються якiсь кошти, то не завжди адмiнiстрацiєю регiонiв вони витрачаються на природоохороннi цiлi. Щодо фiнансування пропозицiй громадськостi, спрямованих на покращення оточуючого середовища, нi облдержадмiнiстрацiя, нi мiськадмiнiстрацiя мови вести не хоче." (Андросов М.I., "Зелений свiт", Суми);

"Посилання на вiдсутнiсть фiнансiв не є прийнятними, оскiльки в обласних бюджетах кожного року плануються чималi кошти на екологiчнi справи. Але витрачаються вони на рiзнi потреби, якi часто не мають вiдношення до покращення екологiчного стану довкiлля." (Бойко Михайло Феодосiйович, Громадське екологiчне об’єднання "Херсон-екоцентр");

"Екологiчнi фонди використовуються пiдчас не на покращення екологiчного стану того чи iншого району, областi i т.д., а на латання дiрок у мiсцевих бюджетах." (Овелян Вiкторiя Керопiвна, громадська органiзацiя школярiв та учнiвської молодi "Екоцентр", Харкiв);

". для вирiшення екологiчних проблем . використання цих грошей не завжди за призначенням." (Курасов Андрiй Володимирович, молодiжний клуб "Спiвдружнiсть" м. Бердянськ Запорiзької областi);

"На регiональному рiвнi "екологiчної полiтики", як такої немає, практично вiдсутнє фiнансування на вирiшення екологiчних проблем, а тi кошти, якi використуються, затрачуються не на подолання причин, а на подолання наслiдкiв." (Сiмус Микола Миколайович, Львiвська обласна екологiчна асоцiацiя "Зелений свiт" (ЗС-С)).

Повчальний приклад: в Запорiжжi вже кiлька рокiв витрачають чималi кошти на боротьбу з пiдтопленням, причому боротьба йде не з причинами, а з наслiдками, в результатi ситуацiя регулярно повторюється. Про це повiдомляє Льовiн Анатолiй Сергiйович, спiвголова Запорiзького мiського екологiчного клубу:

"Из года в год сессии горсовета отменяют локальные экологические планы, связанные с проектами экоНПО, под предлогом острой финансовой нужды на ликвидацию последствий весенних паводков и подтоплений. При ежегодном принятии местных экологических бюджетов — постоянные упразднения статьи расходов на общественное участие и экопросвещение."

Щорiчна боротьба з наслiдками пiдтоплення зручна тим, що знімається питання про результати минулих намагань. Зацiкавленi люди та органiзацiї можуть "освоювати" грошi безкiнечно. Найлегше списувати та розкрадати грошi на "боротьбi iз стихiєю", а найзручнiша "стихiя" — регулярна. З пiдтопленням борються не лише в Запорiжжi:

"З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2000 роцi було видiлено 120 тис. грн. на захист вiд пiдтоплення селища Змагайлiвка Черкаського району."

Це iнформацiя Черкаського облдержуправлiння екологiї. До речі, треба позитивно вiдзначити, що лише воно єдине само надало данi про використання коштiв. Далi там сказано:

"Держуправлiння постiйно пiднiмає питання перед облдержадміністрацією про направлення коштiв, якi надходять до бюджету областi вiд зборiв за використання природних ресурсiв, на природоохороннi заходи. Держуправлiнням вносяться пропозицiї щодо використання цих коштiв у бюджетi областi на вiдтворення природних ресурсiв."

Напрямок клопотань правильний. Але сам факт цих клопотань свiдчить, що не дуже з ними рахується Черкаська обласна влада.

5. НЕПОIНФОРМОВАНIСТЬ СПРИЯЄ НЕЕФЕКТИВНОСТI ТА КОРУПЦIЇ

Як зазначено в нашому аналiтичному оглядi "Екологiчне iнформування в Україні з точки зору громадськостi", брак iнформацiї для громадськостi є притаманним природоохороннiй полiтицi в Українi. Ця вада впливає на всi сфери природоохоронної дiяльностi, зокрема на фiнансово-економiчну:

"Велика кiлькiсть керiвникiв пiдприємств, що сплачують збiр за забруднення, не володiють iнформацiєю стосовно можливостей використання фондiв." (Гончарук Вадим, органiзацiя "Iнтер-ЕКО", м. Вiнниця)

"Цiкавим є факт прийняття Постанови уряду стосовно звiльнення вiд оподаткування на додану вартiсть дiяльностi, що пов’язана зi збиранням та заготiвлею макулатури, скляного бою, гумових шин, текстильних та ряду iнших вiдходiв. Звiльненню вiд оподаткування пiдлягають i доходи. Iнформованiсть щодо даної Постанови надто обмежена, тому не зафiксовано значного зростання пiдприємств, якi обрали подiбний вид дiяльностi, хоча окремi факти вiдкриття спецiалiзованих пiдприємств, метою дiяльностi яких є саме цi види послуг, iснують." (Бєляєва Свiтлана Станiславiвна, Голова Черкаської ОО ВЕЛ).

Вiдсутнiсть iнформацiї про фiнансування природоохоронної дiяльностi громадськiстю розцiнюється особливо негативно:

"Фiнансування нiякове i дуже темне." (Лисенко Ольга Борисiвна, Українське вiддiлення Мiжнародної спiлки "Екологiя людини");

"Вiдомчий (часто — корумпований) розподiл коштiв, передбачених для екологiчних дослiджень й практичних заходiв." (Стародубцев Володимир Михайлович, д.б.н., професор — екологiчний клуб "ЕкоГрунт" при Нацiональному Аграрному Унiверситетi, м. Київ);

"Бюрократичне корумповане чиновне спiвтовариство розумiє, що громадськість певною мiрою заважає вирiшенню його особистих матерiальних завдань (меншою мiрою — тихого життя), тому погоджується на спiльнi заходи практично тiльки в випадках, коли це потрiбно для їх пiдтримки (чи то вигiднi проекти, чи полiтичнi кампанiї, вибори, тощо). Фiнансування здiйснюється переважно за принципом "свiй-чужий". (Шафран Л. М., Громадська Рада, Одеса);

"Отсутствие информации об использовании финансовых средств на природоохранные мероприятия, игнорирование в большинстве случаев мнения общественности по экологическим вопросам и даже конкретных, в т.ч. и письменных предложений. Необходимо обеспечить полноту и прозрачность информации об использовании финансовых средств на решение экологических проблем." (Плескач А.М., Черкаська ОО "Зелений свiт");

"Практика фiнансування — корупцiйна." (Деркач Олег Михайлович, Миколаївська фiлiя НЕЦ України)

"Финансирование осуществляется по принципу обеспечения своих за казенный счет. А ответственности за финансирование и трату средств никто не несет. В частности, план научной работы Министерства не известен общественности." (Єлiн В.М., УТОП, м. Київ)

"Велика корумпованiсть та "землячество" в державних установах." (Козак Вiталiй Васильович, Новокаховська органiзацiя УТОП);

"Cомнительный с точки зрения охраны природы проект отдается на экспертизу не независимым экспертам, а тем, кто даст нужную оценку (небесплатно, разумеется). Остальные, как правило, узнают о проекте уже как о свершившемся факте." (Воля Катерина Глебiвна, Екологiчне товариство "Бiотика-Пiвдень", Одесса);

"Залучаються значнi кошти донорiв, якi у 70% iдуть не на вирiшення екологiчних проблем." (Погрiбний Вiктор Олексiйович, Кiровоградська крайова органiзацiя "ЗС" (ЗС-К);

". подозрение на коррумпированность руководства местных бюджетных экофондов. Писать проекты в местные экофонды — только время терять и дарить идеи, которые потом всплывают в другом месте и с увеличенными в 3-5 раз сметами." (Льовiн А.С., Запорiзький екоклуб).

Хоча учасники конференцiї не наводять в анкетах конкретних фактiв корупцiї, потрiбно визнати, що за наявних обставин такi факти є можливими.

Є пропозицiї запобiгання корупцiї на законодавчому рiвнi:

"Внесення в парламент проекту Закону України "Про нацiональний екологiчний фонд та екологiчнi фонди при органах мiсцевого самоврядування", в якому, зокрема, має бути розписаний порядок збору i використання зiбраних у ньому коштiв, а також передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть за їх нецiльове використання, в тому числi i на соцiальнi потреби." (Мельник Валерiй Степанович, Головуючий Громадської Ради при Волинському облуправлiннi Мiнекологiї, м. Луцьк);

"Прийняти звернення до ВРУ про законодавче забезпечення прозоростi дiяльностi державних природоохоронних iнституцiй, участь в їхнiй роботi громадських екологiчних органiзацiй" (Осадцiв Iван Васильович, Чернiгiвська мiська органiзацiя "Зелений свiт", депутат обласної Ради (ЗС-К)).

Пропонуються заходи контролю: "Участь громадськостi в контролi за використанням коштiв усiх фондiв, позабюджетних коштiв, що нiбито йдуть на покращення стану довкiлля." (Шафран Л.М., Громадська Рада, в Одеса).

Схожi думки висловлюють Попова I. ("Незалежне агентство екологiчної iнформацiї", Харкiв) та Романов Юрiй Сергiйович (Одеське правління Спiлки наукових та iнженерних товариств, СоЕC). Але є i ширша пропозицiя:

"Общественности необходимо поставить под контроль потоки, образуемые при финансировании различных экологических программ, продажи имущества, составляющего научно-технический потенциал охраны окружающей среды, получение кредитов и грантов, возможной продаже квот за выбросы парниковых газов." (Полнарьов Семен Якович, Лiга "Українська якiсть", Одеса).

Попри всю важливiсть участi громадськостi у контролi за використанням коштiв, не менш важливими є iншi стадiї бюджетного процесу, особливо — прийняття рiшень.

УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТI В БЮДЖЕТНОМУ ПРОЦЕСI ЗБIЛЬШУЄ ПРОЗОРIСТЬ

У багатьох мiжнародних документах, зокрема Оргуськiй конвенцiї, визнано, що участь громадськостi у виробленнi управлiнських рiшень сприяє покращенню прозоростi, а через неї — i якостi цих рiшень. Ще до Конференцiї, 11 жовтня 2000 р., Громадська Рада при Мiнекологiї направила 8-и вищим посадовим особам держави лист стосовно участi громадськостi в бюджетному процесi, В ньому, зокрема, сказано:

". для запобiгання корупцiї, пiдвищення ефективностi природоохоронних витрат, змiцнення громадянського суспiльства та гiдної зустрiчi Конференцiї "Київ-2002" Верховна Рада, уряд, органи державного управлiння та мiсцевого самоврядування, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї мають активно залучати екологiчнi неурядовi органiзацiї України до:

1) формування природоохоронного бюджету України та мiсцевих екологiчних бюджетiв;

2) публiчного обговорення змiсту цих бюджетiв, природоохоронних програм та проектiв;

3) участi у виконаннi природоохоронних заходiв, зокрема, як вiдповiдальнi виконавцi та cпiввиконавцi, насамперед у заходах екологiчної освiти, виховання та iнформування;

4) монiторингу та обговорення ходу виконання екологiчних програм, проектiв та найбiльш важливих природоохоронних заходiв."

На жаль, на цей лист вiдповiли лише з Мiнекологiї та Мiнфiну, та й тi — надіслали "вiдписку". Проте думки учасникiв Конференцiї одностайно спiвпадають з позицiєю Громадської Ради:

"Громадськi об’єднання повиннi стати партнерами уряду. Таке партнерство повинно охоплювати взаємодiю мiсцевої влади, рiзних рiвнiв управлiння, мiсцевi фiнансовi кола, приватний сектор та участь неофiцiйних структур." (Поколодна Марiя Миколаївна, Телюра Наталiя — Харкiвська мiська органiзацiя ВЕЛ);

"Рекомендувати органам державної влади та мiсцевого самоврядування залучати громадськi органiзацiї до участi у виконаннi природоохоронних, освiтнiх заходiв регiонального значення, формування екологiчних бюджетiв." (Закаблук Володимир Федорович, Голова Полтавської ОО ВЕЛ; Пiгарьова Людмила Анатолiївна, Вiнницька ОО ВЕЛ; Iгнатьєв Володимир Васильович, Одеська ОО ВЕЛ; Чумiн Григорiй Васильович, Днiпропетровська ОО ВЕЛ;)

"Громадськiсть обов’язково повинна брати участь у розробках держбюджетiв держави, областi, мiста, селища. Використання коштiв природоохоронних фондiв здiйс-нювати пiд громадським контролем." (Андросов М.I., Суми, "Зелений свiт").

Аналогiчнi думки висловлюють Размєтаєв Сергiй Володимирович (Харкiвська ОО ВЕЛ), Каширцев В.Г. (Асоцiацiя "Безпека життєдiяльностi", Севастополь), Бєляєва С. С. (Черкаська ОО ВЕЛ), Яковлєв Володимир Афанасiйович (Луганське вiддiлення Всеукраїнського благодiйного фонду "Паросток").

Пропозицiї щодо механiзмiв участi громадськостi у бюджетному процесi також є:

"Необхiдно на мiсцевому та обласному рiвнях створити ради екологiчних фондiв, якi будуть приймати рiшення по їх використанню." (Багiн О.С., "Зелений рух Донбасу");

"Необхiдно встановити порядок розподiлу коштiв фонду мiсцевого бюджету, який формується з надходжень збору за забруднення. Порядок повинен передбачати участь громадських органiзацiй та незалежних експертiв у розподiлi коштiв." (Гончарук В., "Iнтер-ЕКО", м. Вiнниця);

"Необхiдно обов’язково на мiсцевому рiвнi проводити щорiчнi громадськi слухання про виконання мiсцевих екологiчних програм та використання екологiчних фондiв." (Багiна Наталiя Олександрiвна, мiська екологiчна органiзацiя "Зелений рух", Горлiвка (ЗС-К));

"Процесс участия общественности в принятии решений можно улучшить разработкой собственных проектов." (Макєєв Iгор Геннадійович, Голова Севастопольської МО ВЕЛ);

"Витрати на екологiчнi потреби на локальному, регiональному i нацiональному рiвнi здiйснювати тiльки на конкурснiй основi з обов’язковою участю громадських органiзацiй i повiдомленням в мас-медiа." (Шафран Л.М., Громадська Рада, Одеса).

Думку щодо конкурсностi пiдтримують Молчанов Павло Анатолiйович (зав. кафедрою охорони навколишнього середовища, д.т.н., професор Вiнницького державного технiчного унiверситету) та Курасов А.В. (клуб "Спiвдружнiсть", м. Бердянськ).

Хоч офiцiйно бюджетнi кошти в Українi розподi-ляються саме через проведення конкурсiв (тендерiв), наголошування громадськостi на конкурсних засадах свiдчить: цi конкурси, якщо i проходять, то без участi громадськостi.

( Закінчення у наступному номері)

 Поділитися