MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Права людини в школах України

21.12.2001   
Володимир Мостовий, волонтер Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я
Проект з такою назвою щойно закінчила Севастопольська правозахисна група, яка є давнім партнером Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я.

Моніторинг дотримання прав людини в школах проводився через спостереження умов навчання, інтерв’ювання і анкетування всіх учасників навчального процесу - учнів, вчителів, адміністративних та технічних працівників, які цей процес забезпечують. У Херсоні ситуацію досліджували волонтери ХОФМЗ Світлана Смаль, Інга Червонюк, Олександр Бурмагін, Максим Патрушев, Олександр Бабійчук та автор цього звіту. (Для нас ця робота була особливо цікавою, оскільки Фонд ось вже три роки здійснює програму "Дитяче право". У 1998 році ми проводили опитування старшокласників на тему "Які права я маю" - 81% опитуваних взагалі не знали, що у неповнолітніх є права!) Нині для проведення моніторингу ми обрали дві херсонських школи, умови навчання в яких є типовими для середніх навчальних закладів нашого міста. В цих школах (назви не оприлюднюємо, бо умовою моніторингу була анонімність) ми дослідили умови, в яких відбувається учбовий процес, і опитали 10 працівників адміністративно-технічного персоналу, 20 вчителів - класних керівників старших класів і 120 учнів 10-11 класів.

Аналіз результатів опитування старшокласників показав - 77% (92 особи) знають або чули про права людини, але з них 32% (38 осіб) знають лише деякі, окремі права - на освіту, на життя, на відпочинок, на свободу слова, а 23% (28 осіб) взагалі не знають ніяких прав людини. У досліджуваних школах не викладається окремий курс по правах людини, а інформацію про це 77% учнів отримують від вчителів та з підручника правознавства, який 11 % відсотків опитаних визнали нецікавим, а 7 % вважають його недоступним для користування. Європейської Конвенції з прав і основних свобод людини жоден учень не бачив і не читав. Тим більше було цікаво дослідити, як дотримуються в школах права на інформацію, на свободу висловлювання переконань, неприпустимість дискримінації і приниження гідності і людини, можливість оскарження рішень і дій, які порушують права людини. Так, правом на інформацію про свої оцінки в класному журналі вільно користуються 88,5% учнів, можуть побачити записи в своїй медичній книжці 87,5% опитаних дітей. А от про головний документ, який регламентує шкільне життя, - статут школи - не знають і не бачили його 75% опитаних. А про те, що там повинні бути зафіксовані права учнів, знають лише 3 старшокласника зі 120.

Про існування в школі органів учнівського самоврядування не знають (або вважають, що їх немає) - 83% і лише 17% знають про можливість взяти участь в управлінні шкільним життям. 45% опитаних вчителів вважають, що учні мають можливість достатньо часто висловлювати власну думку, ще 45% - що вони роблять це інколи, і лише 5% - що такої можливості в учнів немає. Учні щодо цього менш оптимістичні - 21,5% дітей зізналися, що ніколи не висловлюються вільно, а 18,5 % взагалі не відповіли на це питання.

Одна з причин нехтування думкою учнів - упереджене ставлення до них вчителів, вважають 60% опитаних педагогів. По різному ставляться до дітей залежності від результатів навчання - 30 % вчителів, від зовнішнього вигляду - 15 % і ще 15% звертають увагу на матеріальний стан батьків учнів. Самі діти також відзначають неоднакове ставлення з боку педагогів в залежності від своїх успіхів у навчанні - 31%, від зовнішнього вигляду - 21,5%, від матеріального стану батьків - 20%, від стану здоров’я - 11,5 %, від статі - 11%, від національності - 5%. Така ситуація є неприпустимою і вимагає роз’яснювальної роботи, в першу чергу, з педагогами. Упереджене ставлення частини педагогів до учнів часто призводить до приниження людської гідності останніх, що засвідчили 35% опитаних старшокласників. Ще 40% учнів визнали, що випадки приниження їхньої гідності трапляються інколи і лише 26% опитаних не відчували приниження в школі ніколи. Форми такого приниження учні назвали різні: звернення в грубій образливій формі - 67%, втручання в особисте життя - 55% застосування фізичної сили - 45%.

Чи знають вчителі та учні дієві методи захисту людської гідності, процедури оскарження неправомірних рішень і дій? Усі 20 опитаних вчителів готові оскаржувати несправедливі рішення щодо себе: 50% з них шукали б захисту своїх прав у профспілок, 40% захищали б свої права самостійно, 10% звернулись би до суду.

Набагато гірше знають про можливість захисту своїх прав працівники технічного персоналу - із 6 опитаних працівників жоден не став би оскаржувати несправедливе рішення адміністрації щодо себе і навіть не знає, як це робиться. Учнів, які не готові оскаржувати несправедливе рішення щодо себе - 16%, всі інші звернулися б за допомогою: до класних керівників - 32%, до батьків та родичів - 28%, до друзів і знайомих - 15%, до керівництва школи - 10%.

Об’єктом моніторингу стали також умови, в яких відбувається навчальний процес. При тому, що рівень кваліфікації педагогічних кадрів доволі високий, для фізичного та психологічного відновлення цього потужного інтелектуального потенціалу немає належних умов. Заробітна платня в школах виплачується нерегулярно, 70% вчителів незадоволені технічним забезпеченням навчального процесу - на 1765 учнів, які навчаються у двох херсонських школах, припадає лише 13 діапроекторів і 12 комп’ютерів (один комп’ютер на 147 учнів!). В школах не вистачає меблів, підручників, виникають постійні проблеми з опаленням і водопостачанням, в жодній із двох шкіл не має стаціонарних їдалень для повноцінного харчування дітей і педагогів. Фінансування шкіл відбувається виключно з місцевого бюджету, і цих коштів вистачає лише на комунальні платежі та нерегулярні виплати заробітної платні вчителям і персоналу. Тому всі опитані вчителі і 99% відсотків учнів визнали факти залучення "добровільних" грошових внесків батьків на господарські потреби школи, класу.

Недостатнє фінансування системи освіти не дозволяє в повній мірі реалізувати право громадян на освіту, вважають 45% опитаних педагогів. 35% учителів переконані, що правова освіта учнів потребує особливої уваги з боку держави.

Необхідно розробити нові програми, в яких окремим курсом викладатимуться права людини, забезпечити учнів новими, доступними для розуміння і користування підручниками, навчальними посібниками, в яких містились би конкретні поради щодо реалізації прав людини. Лише таке реформування системи освіти дозволить побудувати правове громадянське суспільство в Україні, з якою, на превеликий жаль, сьогодні пов’язують своє майбутнє лише 35% опитаних старшокласників.

 Поділитися