Роздуми про доступ до правосуддя

Мої дослідження і цілеспрямована робота в галузі доступу до правосуддя сформувала у мене переконаність у тому, що існує чотири елементи, необхідні для надання універсального доступу до правосуддя.

Перший— всі і кожен індивід у суспільстві (громадянин чи ні) повинні знати свої юридичні права і розуміти, що вони мають абсолютне право використовувати судову владу для захисту своїх прав.

Другий— індивід повинен вірити, що участь у юридичному процесі забезпечить захист прав і заходи проти несправедливості. Цей другий елемент є критичним, бо коли громадяни переконані, що права і доступ до правосуддя існують лише для багатих і впливових, вони не будуть користуватися судами.

Третій— суди й судові процеси мусять бути, говорячи комп’ютерною мовою, "доброзичливі до споживачів". Це означає, що кожен аспект судового звернення повинен бути простим і допомагати участі в ньому. Починаючи з першої розмови в офісі адвоката або в суді до судових слухань і остаточної ухвали, всі документи і процедури повинні давати можливість позивачеві розуміти, що для нього існує право вибору і наслідки кожного вибору.

Нарешті, четвертий. Доступ до правосуддя означає, що правова система надає кожній стороні — незалежно від рівня доходів, етнічної приналежності чи статі — справедливі слухання перед незалежним і нейтральним суддею, котрий забезпечує правову процедуру у відкритому і гласному судовому процесі, і що кожна людина, яка потребує послуг адвоката, отримує компетентні юридичні послуги.

Можна написати цілі томи і днями дискутувати з приводу різноманітних стратегій, за допомогою яких суспільство може забезпечити доступ до правосуддя людям, які в ньому живуть. Перша стратегія, що спадає на думку, — громадська освіта з питань прав, обов’язків та зростаючих можливостей створення правових служб для малозабезпечених.

Друга стратегія — дослідження показують, що довіра суспільства до юридичної системи, а відтак і кількість звернень до суду зростають, коли суди застосовують практику та процедуру, які полегшують звернення до суду.

Наприклад, судовий персонал повинен бути доступний для громадян у визначений час, зручний для людей, що працюють. Людина, що хоче спитати про подання позову, повинна мати можливість зателефонувати до суду і отримати чітку зрозумілу та вичерпну інформацію від доброзичливого консультанта. Громадянин повинен мати можливість увійти до суду і поговорити з судовими службовцями, які нададуть чітко написані форми та інформацію, але в той же час не будуть радити або коментувати сутність самої справи. Розміри судового мита не повинні перешкоджати малозабезпеченим громадянам подавати позови до суду. На противагу існуючій українській практиці, ніколи не можна вимагати неформальну плату. Судове виробництво та матеріали судової справи мусять бути акуратними, закінченими і доступними публіці. Судова та адвокатська практика повинні відображати незмінну вірність верховенству права та універсальному доступу до засобів судового захисту.

Як же можна оцінити рівень доступу до правосуддя? Одні будуть покладатися на опитування громадської думки, інші — дослуховуватися до голосування адвокатів з приводу засобів оцінки рівня доступу. Але все, про що нам говорять такі опитування, — це те, що населення думає, що воно знає про правову систему, або те, у що вірять адвокати, які бачать невелику частину людської потреби у правовому захисті.

Найбільш точною та інформативною стратегією для оцінки доступу до правосуддя є дослідження дійсних звернень до суду. Цей метод дозволяє нам дізнатися, хто звертається до суду і з якими цілями; виявити перешкоди, полегшити звернення і встановити справедливі слухання; констатувати початковий рівень, у порівнянні з яким ми зможемо визначити судову ефективність і довіру суспільства до юридичних та правових інститутів; розвивати відповідні стратегії для підвищення рівня доступу.

У визначенні суспільної проблеми щодо забезпечення доступу до правосуддя важливу роль відіграють громадські організації, бо вони допомагають і говорять від імені принижених і безмовних членів суспільства. Ці організації мають деякі ключі доступу до суду, вони допомагають людям користуватися правовою системою і таким чином привчають правову громадськість служити більшій частині населення. Завдання і велика відповідальність громадських організацій і громадянського суспільства — підтримувати та просвіщати суддів і адвокатів, а також обивателів, які потребують допомоги правової системи для захисту прав, свободи і власності.

За матеріалами Другої Міжрегіональної Конференції "Доступ до правосуддя", м. Кременчук, березень 2001 року.

Переклад Ольги Волочай, учасниці July Program of Bennington College (США) за спеціальностями правознавство та психологія