MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Невже доля виборів завжди вирішуватиметься у високих кабінетах?

21.12.2001   
Олександр Степаненко, м. Чортків
8 липня у Чорткові Тернопільської області відбулися позачергові вибори міського Голови. Почалася передвиборна кампанія загалом обнадійливо для активних громадських кіл: вперше за останні роки в результаті тривалих та прозорих консультацій з місцевими осередками партій та НДО вдалося узгодити єдину кандидатуру — голови районної організації Українського Народного Руху Богдана Батринчука. Саме її підтримала Координаційна Рада партій та громадських організацій району. На фініші кампанії визначилися і кандидати, що пов’язані з двома найвпливовішими в області політико-адміністративними кланами. Один з них, очолюваний Головою обласної Ради В.Олійником обстоював кандидатуру підприємця М. Вербицького, що набув одіозної слави на лісогосподарських оборудках, у т. ч. експортних (NB! Це у одній з найбільш лісодефіцитних областей України). Друга кандидатура, нині виконуючої обов’язки міського Голови М. Кузик "прош-

товхувалася" кланом Глави облдержадміністрації В. Коломийчука. Певною мірою очікувалося, що фініш передвиборного змагання буде "бруднуватим" та не позначиться відкритою конкуренцією програм, особистостей та команд кандидатів. Але дійсність перевершила сподівання за рівнем використання дезінформації, брутального тиску на опонентів, затраченого фінансового та адмін-ресурсу.

Одинадцять років тому мені довелося бути довіреною особою кандидата в народні депутати від Руху Мирослава Мотюка. Засвідчую, що тоді суперництво з першим секретарем райкому та його командою з числа функціонерів партії, КДБ та МВС було більш чесним.

Сьогодні ж майже кожен жест влади був за межами правового "фолу". Вже за два тижні до виборів підприємство по ремонту радіотехніки, очолюване Б.Бат-

ринчуком, зазнало навали перевірок з усіх можливих контролюючих органів. Коли криміналу не знайшли, розпочався тиск по "партійний" лінії: щоденні дзвінки з обласного Проводу УНР з пропозиціями зняти кандидатуру на користь М. Кузик. 1 липня Голова обласної організації Українського Народного Руху Народний депутат Я.Джоджик особисто прибув до містечка та на зустрічі з громадськістю без жодних зрозумілих пояснень запропонував своєму однопартійцю зняти кандидатуру. Головний аргумент таки прозвучав в кулуарах зібрання: "Облдержадміністрація не може допустити приходу до влади "людини Олійника", партії повинні об’єднатися навколо кандидатури Кузик". На наступний день "гостей" з Тернополя змушена була прийняти Координаційна Рада. Вимоги були ті самі, однак Рада відповіла відмовою. Ця відмова, очевидно, не була запрограмованою партфункціонерами, що перейняли на себе функції агітвідділів адміністрації, тому що наступного дня від їхнього імені в обласній пресі було подано інформацію (а точніше, дезінформацію) про те, що Рада таки підтримує кандидатуру М.Кузик. Протест з цього приводу та вимога спростування подані мною, як довіреною особою кандидата та співголовою Координаційної Ради, на жаль, не були задоволені. Спеціальна заява Ради з приводу фактів правопорушень в процесі підготовки до виборів у виборчій комісії взята до відома, але її не оприлюднили в жодному з періодичних видань району та області.

Знімальна група обласного державного телецентру, що прибула до Чорткова з метою "висвітлення" передвиборної ситуації, ухилилася від зустрічі з представниками Координаційної Ради та взяла інтерв’ю, як зрозуміло, лишень у одного кандидата з п’яти, а саме у М.Кузик.

Коли "гармати ультиматумів" стомилися, в справу пішли "музи".

Такого арт-десанту Чортків давно не переживав. "Віддай голоси підприємцю!", "Віддай свій голос Жінці", — почергово закликали з естрад В.Павлік, М.Одольська, Г.Драпак, гурт "Не журись" та інші.

Останніми днями перед виборами містечко було заклеєне листівками в жанрі політкомпромату, ясна річ, без підписів. "Він продає за кордон ліс — національне багатство" перегукувалося з "Вона розікрала Ваше комунальне майно" і стилістично, і змістовно. Підкилимовий пресинг на опонентів, як слід розуміти, не припинявся ані на день, тому що в п’ятницю заявили про зняття кандидатур Я.Стець і, на жаль, Б.Батринчук. Тож суботні богослужіння більшість духовних пастирів завершила закликами проголосувати за одного з двох найдостойніших: М. Кузик, або М.Вербицького. Але навіть цей "політдесерт" під хоровий спів не додав активності виборцям. О пів на восьму вечора в день виборів на більшості дільниць проголосувало ледве 40% виборців.

Партійні осередки після капітуляції свого кандидата відверто "здали" процес контролю за голосуванням. Багато хто уже тепер задається питанням: якщо тепер у заштатному містечку, на проміжних виборах мера було стільки дезінформації, політиканського маніпулювання, адміністративної сваволі та просто вуличного бруду, то що чекає нас через рік, на "великих" виборах?

На запитання Б.Батринчуку, що ж спонукало його в останній момент піддатися, він відповів: "Мені сказали: або ти "знімаєшся", або партквиток на стіл".

Це усе дуже знайомо нам, чи не так? Браво, панове "націонал-демократи"!
 Поділитися