• Рубрики / Право на справедливий суд
• Рубрики / Права жінок
• Рубрики / Правоохоронні органи
• Дослідження / Право на справедливий суд
• Рубрики / Права жінок
• Рубрики / Правоохоронні органи
• Дослідження / Право на справедливий суд
Довіра до судової влади в українській провінції
23.12.2001
Шановні друзі, Ми раді представити Вам резюме рапорту з міжрегіонального проекту моніторингу доступності суду для громадян в Україні, проведеного регіональною громадською фундацією прав людини „Право і Демократія“ зі Львова (Україна) у Львові, Вінниці, Сімферополі, Чернігові за підтримки та сприяння Гельсінської фундації прав людини з Варшави, Міжнародного фонду „Відрод-ження“, Open Socіety Instіtute (Budapest). За результатами моніторингу велику стурбованість викликає те, що напередодні реформи судової системи, яка, згідно з Конституцією України, повинна бути завершеною вже 28 червня цього року, в Україні не виконується навіть перше слово ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. Фонд „Право і Демократія“ і надалі буде працювати в даному напрямку.
Будемо вдячні всім за відгуки.
Додаткова iнформацiя — Зiновiй Сірик, Президент фундацiї „Право i демократiя“ Львiв, тел. (0322) 728-987, ел.пошта [email protected]
Половина опитаних громадян не зверталась до суду жодного разу, причому це характерно для всіх регіонів та вікових категорій. Цікаво відзначити, що у разі виникнення потреби звернення до суду найменше вагаються громадяни з початковою освітою, а найбільше — з вищою, хоча саме в останньої категорії громадян найчастіше виникає така потреба.
Незважаючи на це, в цілому респонденти за рівнем довіри все-таки поставили на перше місце суд, хоча відразу за ним стоять силові структури влади. Варто зазначити, що відповіді на це питання працівників судів є ближчими до відповідей громадян, ніж відповіді суддів. Так, більшість суддів (88%) вважають, що громадяни насамперед звертатимуться до суду, в той час як працівники судів були менш категоричними у своїх відповідях щодо довіри до суду (55%), поставивши на перше місце органи внутрішніх справ (80%).
З приємністю хочеться відзначити високе четверте місце громадських правозахисних організацій. Не можна не звернути увагу на той факт, що 13% респондентів з вищою освітою звернулися б до кримінальних авторитетів і лише 11% до органів внутрішніх справ. Респонденти із середньою освітою здебільшого довіряють СБУ, прокуратурі та Президентові, а респонденти з початковою освітою — релігійним організаціям та міліції. Привертає увагу високий рівень довіри громадян до Європейського суду з прав людини. Як показали результати опитування, основною причиною відмови від звернення до суду для респондентів є страх і незнання процедури розгляду справи (67%), а також тривалий термін розгляду справи (11%) і відсутність коштів для подання заяви (3%).
Результати дослідження показали, що на думку респондентів, в основному в судах захищаються інтереси окремих верств населення (39%), держави (26%), громадян (17%), а також тих, хто платить (10%), але все-таки більшість (41%) радше подала б до суду на органи влади.
Вищенаведені факти підтверджують експерти (судді і працівники судів), з яких лише 14% визнали сьогоднішню систему звернення до суду досконалою. Як одну з основних проблем української системи судоустрою експерти зазначили недостатнє фінансування судів та погане матеріальне забезпечення їх працівників. Результати дослідження свідчать, що рівень довіри до органів судової влади залишається низьким внаслідок того, що громадяни не вірять в ефективність судових процесів проти органів влади чи державних інституцій.
Проте практика роботи громадської юридичної приймальні фундації прав людини „Право і Демократія“ свідчить про можливість захисту прав громадян в судах. Зокрема, влітку 2000 року мав місце судовий процес за позовом львівського пенсіонера Підкови Б.Г., проти „Львівобленерго“.
Внаслідок постійного вимикання електроенергії у місті Львові, систематично порушувались права споживачів на якісне надання послуг. Відповідно до статті 25 Закону України „Про електроенергетику“, статей 17, 19 Закону України „Про захист прав споживачів“, пункту 43 Правил користування електричною енергією для населення, споживачі електроенергії мають право на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої вказані державними стандартами. У зв’язку з цим регіональна фундація прав людини „Право і Демократія“ розпочала кампанію, запропонувавши громадянам звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальних та моральних збитків. До акції були залучені засоби масової інформації Львівщини, які за результатами проведеної фундацією прес-конференції опублікували зразок позовної заяви, перелік необхідних документів для звернення в суд та контактні адресу і телефони громадської приймальні фундації прав людини „Право і Демократія“.
До громадської приймальні фундації звернувся громадянин пенсіонер Підкова Б.Г., якому внаслідок відключення електроенергії було завдано матеріальних та моральних збитків. Він тривалий час хворіє бронхіальною астмою, і від переохолодження організму різко загострилась хвороба, внаслідок чого він перебував на стаціонарному лікуванні, а пізніше був переведений з ІІІ на ІІ групу інвалідності. Усі факти були підтверджені документально медичною довідкою та актом про вимикання електроенергії, з позовом про відшкодування збитків.
Суддя Личаківського районного суду м. Львова Лакомська Ж.І., заслухавши позивача, представників відповідачів, свідків, оглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, постановила задовольнити позов гр. Підкови Б.Г.
Факт порушення справи і її успішне завершення свідчать, що оцінка ситуації, яка виникла в результаті відключення світла громадянам, зроблена експертами фундації „Право і Демократія“, була правильною, і вина за безвідповідальне ставлення до людей повністю лежить на ВАТ „Обленерго“, а рішення суду стало першим прецедентом в Україні.
Незважаючи на це, в цілому респонденти за рівнем довіри все-таки поставили на перше місце суд, хоча відразу за ним стоять силові структури влади. Варто зазначити, що відповіді на це питання працівників судів є ближчими до відповідей громадян, ніж відповіді суддів. Так, більшість суддів (88%) вважають, що громадяни насамперед звертатимуться до суду, в той час як працівники судів були менш категоричними у своїх відповідях щодо довіри до суду (55%), поставивши на перше місце органи внутрішніх справ (80%).
З приємністю хочеться відзначити високе четверте місце громадських правозахисних організацій. Не можна не звернути увагу на той факт, що 13% респондентів з вищою освітою звернулися б до кримінальних авторитетів і лише 11% до органів внутрішніх справ. Респонденти із середньою освітою здебільшого довіряють СБУ, прокуратурі та Президентові, а респонденти з початковою освітою — релігійним організаціям та міліції. Привертає увагу високий рівень довіри громадян до Європейського суду з прав людини. Як показали результати опитування, основною причиною відмови від звернення до суду для респондентів є страх і незнання процедури розгляду справи (67%), а також тривалий термін розгляду справи (11%) і відсутність коштів для подання заяви (3%).
Результати дослідження показали, що на думку респондентів, в основному в судах захищаються інтереси окремих верств населення (39%), держави (26%), громадян (17%), а також тих, хто платить (10%), але все-таки більшість (41%) радше подала б до суду на органи влади.
Вищенаведені факти підтверджують експерти (судді і працівники судів), з яких лише 14% визнали сьогоднішню систему звернення до суду досконалою. Як одну з основних проблем української системи судоустрою експерти зазначили недостатнє фінансування судів та погане матеріальне забезпечення їх працівників. Результати дослідження свідчать, що рівень довіри до органів судової влади залишається низьким внаслідок того, що громадяни не вірять в ефективність судових процесів проти органів влади чи державних інституцій.
Проте практика роботи громадської юридичної приймальні фундації прав людини „Право і Демократія“ свідчить про можливість захисту прав громадян в судах. Зокрема, влітку 2000 року мав місце судовий процес за позовом львівського пенсіонера Підкови Б.Г., проти „Львівобленерго“.
Внаслідок постійного вимикання електроенергії у місті Львові, систематично порушувались права споживачів на якісне надання послуг. Відповідно до статті 25 Закону України „Про електроенергетику“, статей 17, 19 Закону України „Про захист прав споживачів“, пункту 43 Правил користування електричною енергією для населення, споживачі електроенергії мають право на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої вказані державними стандартами. У зв’язку з цим регіональна фундація прав людини „Право і Демократія“ розпочала кампанію, запропонувавши громадянам звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальних та моральних збитків. До акції були залучені засоби масової інформації Львівщини, які за результатами проведеної фундацією прес-конференції опублікували зразок позовної заяви, перелік необхідних документів для звернення в суд та контактні адресу і телефони громадської приймальні фундації прав людини „Право і Демократія“.
До громадської приймальні фундації звернувся громадянин пенсіонер Підкова Б.Г., якому внаслідок відключення електроенергії було завдано матеріальних та моральних збитків. Він тривалий час хворіє бронхіальною астмою, і від переохолодження організму різко загострилась хвороба, внаслідок чого він перебував на стаціонарному лікуванні, а пізніше був переведений з ІІІ на ІІ групу інвалідності. Усі факти були підтверджені документально медичною довідкою та актом про вимикання електроенергії, з позовом про відшкодування збитків.
Суддя Личаківського районного суду м. Львова Лакомська Ж.І., заслухавши позивача, представників відповідачів, свідків, оглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, постановила задовольнити позов гр. Підкови Б.Г.
Факт порушення справи і її успішне завершення свідчать, що оцінка ситуації, яка виникла в результаті відключення світла громадянам, зроблена експертами фундації „Право і Демократія“, була правильною, і вина за безвідповідальне ставлення до людей повністю лежить на ВАТ „Обленерго“, а рішення суду стало першим прецедентом в Україні.