пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200107
23.12.2001

Відкритий лист Президентові України Леоніду Кучмі

   

Пане Президенте!

Як громадянин України, небайдужий до її долі, і послідовний прихильник державної незалежності, хочу скористатися своїм правом звернутися до Вас і донести свою оцінку Вашої діяльності на посаді Президента України.

Я — громадянин України, Ви — президент, що має владу над всіма її громадянами. Моя позиція є однією п’ятидесятимільйонною думкою у сукупності поглядів людей, що населяють нашу державу. Впевненості мені додає те, що я у своїх оцінках неодинокий, що мій голос додасться до голосів інших свідомих громадян України, а разом ми зможемо Вас переконати у справедливості своїх оцінок.

За останній час ми отримали змогу пересвідчитись в тому, що нетерпимість влади в Україні до іншої позиції може перерости у крайні форми протистояння. Вважаю, що Ваш обов’язок полягає в тому, аби не допустити такого перебігу подій.

Ваша причетність до вбивства журналіста Гонгадзе не доведена. Автентичність плівок з записами Ваших розмов, що нібито мали місце, не встановлена. Ви, як будь-яка інша фізична особа, захищені презумпцією невинуватості. Але, насправді, для себе Ви трансформували цей принцип у презумпцію безвідповідальності. Ви часто повторюєте, що президент відповідальний за все, що відбувається в державі, проте, жодного разу ми не почули від Вас визнання своєї вини. Ви постійно звинувачуєте Павла Лазаренка, Юлію Тимошенко та інших, але за їхні протиправні вчинки, якщо вони дійсно мали місце, Ви також відповідаєте як глава цієї держави. До речі, на них також розповсюджується презумпція невинуватості, але Ви чомусь про це забули. Ви завжди намагаєтесь у всіх негараздах звинуватити будь-кого (уряд, парламент, опозицію, засоби масової інформації, тощо) аби уникнути власної відповідальності.

Ви звикли до того, що український народ надзвичайно терплячий. Можна задіяти "адміністративний ресурс" і вчителі переконуватимуть батьків дітей, що треба підтримати на виборах "стабільність і курс реформ у державі", лікарі будуть ходити по своїх дільницях і збирати підписи за проведення референдуму за так званою народною ініціативою в інтересах президента, міліціонери будуть вилучати листівки опозиційних лідерів, всі бюд-жетники за наказом місцевих адміністрацій будуть трясти на мітингах Вашими портретами і вимагати "рішучих дій". Але чи знаєте Ви що насправді думають про Вас всі ці люди? Чого варта така "всенародна підтримка"?

Політична опозиція в Україні виглядає поки що слабкою. У Вашому розпорядженні є потужний державний апарат, силові структури із відданими Вам керівниками. Однак, все це не є свідченням сили, адже будь-яке її застосування лише послаблюватиме Ваші позиції і посилюватиме опозицію. Ви не маєте головного чинника президентської сили — морального авторитету в очах мільйонів українців. Саме його відсутність і є Вашою головною слабкістю.

В Україні немає реального розподілу влади, оскільки найбільш потужною її ланкою є президентська влада, що прагне встановити повний контроль над урядом, парламентом, судом, засобами масової інформації. Будь-які спроби обмеження, на сьогодні необмеженої ні правовими, ні моральними нормами, президентської влади з Вашого боку викликають несприйняття і спротив.

Державні засоби масової інформації безперестанно ллють бруд на всіх тих, хто має власну позицію, власну думку і наважився виступити проти Вас. Насправді ж таким чином відбувається ще більша дискредитація Вас як голови держави і гаранта дотримання Конституції. Державні засоби інформації не є засобами інформації голови держави, як і держава не є тим же самим, що її президент. Обстоюючи презумпцію Вашої безгрішності і розповсюджуючи компромати на всіх Ваших опонентів, долгановські пропагандисти насправді компрометують саме Вас як президента України.

Ви давно вже стали перешкодою, гальмом для демократичного розвитку України. Ваше близьке оточення переконує Вас в тому, що ситуацію вдасться утримати під контролем, але ж Ви самі маєте оцінити тих, кого Ви наблизили до себе і подумати про методи і, головне, наслідки таких дій. Ви оточили себе людьми, що декларують свою відданість і це — головний принцип Вашої кадрової політики. Однак, саме їх Ви маєте остерігатися найбільше. Люди, що не мають власної свідомої позиції, а керуються ситуативними інтересами, найбільше здатні на зраду. Подумайте про той неминучій момент, коли ваші інтереси у ключових питаннях будуть різними.

Кожен день Вашого подальшого перебування на посаді Президента приносить шкоду Україні. За часи Вашого президенства в очах світової спільноти Україна отримала стійкий імідж держави, пронизаної корупцією на всіх рівнях, де державні органи обмежують свободу вираження поглядів, якщо вони не збігаються з офіційними. За останні роки Вашого президенства Україна стабільно посіла найвищі позиції у рейтингах впливових міжнародних організацій як держава, де придушується свобода слова, де найвищий рівень корупції, де не поважається захист інтелектуальної власності, де населення має майже найнижчі доходи серед країн СНД… За таких умов Україна приречена на міжнародну ізоляцію. Чи варто чіплятися за владу, завдаючи таким чином шкоду своєму народові? Подумайте, пане президенте!

Пане Президенте! Слово "Кучма" зараз стабільно асоціюється із словами "нетерпимість", "корупція", "безвідповідальність". Не дайте приводів продовжити перелік негативних оцінок Вашого перебування на найвищій державній посаді!

Для Вас це є надзвичайно тяжким рішенням, але Ви маєте його прийняти. Закликаю Вас проявити акт громадянської мужності — добровільно подати у відставку з посади Президента України і, у відповідності із Конституцією, передати тимчасове виконання своїх повноважень прем’єр-міністрові України — Віктору Ющенку.

Впевнений, що такий Ваш крок отримає широку підтримку і стане найбільш позитивним Вашим рішенням за часів президенства.

Дуже сподіваюсь на Ваше розуміння,

Роман Романов
Виконавчий директор Севастопольської правозахисної групи

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори