пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200105
23.12.2001

Скільки коштує репутація держави?

   

Нагадаємо читачам один із найгучніших політичних скандалів кінця минулого року.

8 грудня 2000 року депутати С. Головатий, О. Жир та В. Шишкін привезли до Києва аудіо та відеозапис зустрічі з офіцером СБУ, який ще раніше передав О. Морозу касету із записами розмов високопоставлених чиновників про журналіста Гонгадзе. Група депутатів виїжджала за кордон за дорученням тимчасової парламентської слідчої комісії, щоб пересвідчитися, що касета – не фальшивка і не провокація. Працівники Бориспільської митниці, порушивши ст. 80 Конституції України та ст. 27 Закону України "Про статус народного депутата України", провели митний огляд особистих речей та багажу депутатів, вилучили відеокасету, а через деякий час повернули її, за словами депутата і полковника СБУ О. Жира, в зіпсованому вигляді.

З цього приводу 12 грудня 2000 року Генеральною прокуратурою України була порушена кримінальна справа № 47-348. Через місяць слідча група прокуратури Київської області дійшла висновку: "…дії посадових осіб Бориспільської митниці… носять одиничний характер і не потягли за собою наслідків, якими б державним чи громадським інтересам або "охоронюваним" (текст оригіналу) законом правам і інтересам громадян завдано істотної шкоди, а тому в їх діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 166 ч. 1 КК України". Справу закрили.

Депутати оскаржили постанову про закриття кримінальної справи і подали заяву до суду про компенсацію моральної шкоди.

Того ж дня і в той самий час в аеропорту Бориспіль проходила митний контроль президент Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я А. Тютюнник, яка поверталася з навчання у Гельсінкському фонді з прав людини. Нещодавно Алла Миколаївна виступила в Бориспільському міському суді як свідок подій, про які депутати та працівники митниці розповідають абсолютно різні версії.

Кор.: Алло Миколаївно, що ж відбулося у Бориспільській митниці 8 грудня?

А. Т.:Разом з Оленою Волочай (вона з Комсомольська Полтавської області, член громадської організації "За професійну допомогу") і Ольгою Кононенко (член Севастопольської правозахисної групи) ми прилетіли з Варшави, без затримки пройшли паспортний контроль і хотіли пройти митний контроль "зеленим коридором". Але він чомусь був закритий. Ми звернули увагу на групу людей по той бік "зеленого коридору", вони голосно сперечалися. Серед них ми впізнали депутата Головатого. Він вимагав у митника документ, на підставі якого його затримали для огляду речей і багажу депутатів. Митник відповідав дуже тихо — що саме, нам не було чути. Головатий вигукнув: "Ви ж не завтра збираєтеся мене обшукувати, а сьогодні, то й документ покажіть сьогодні, а не завтра". Митник знову щось відповів, на що Головатий іще голосніше сказав: "Я вам показав свої документи (тицяючи посвідчення перед очі митника), і ви мені покажіть свої. Я вам представився, я депутат Сергій Головатий, а ви хто? Я хочу знати, хто ви такий". І після нечутної репліки митника ще: "Я буду говорити голосно, щоб усі чули, що тут порушується Конституція України і ви маєте намір обшукати депутатів. Я востаннє вас попереджаю, що злочинці не ті, кого ви тут збираєтеся затримати, а ті, хто дав наказ порушувати Конституцію, і ви будете за це відповідати".

Поруч із тим митником, який не хотів показувати документи, стояли ще два митники і кілька чоловік у цивільному. Вони заступили собою вихід із залу і, коли Головатий поривався до дверей, перепиняли йому шлях. Поруч із Головатим був депутат Жир, а трохи осторонь під стіною стояв депутат Шишкін в оточенні людей у цивільному. В перший момент я подумала, що депутати скоїли якийсь злочин, їх вистежили, зараз перевірять речі і піймають на гарячому. А Шишкін під стіною в оточенні дужих чоловіків у цивільному справляв враження, ніби його вже зловили і пов’язали.

Кор.: Митники якось пояснювали, що спонукало їх порушувати закони?

А. Т.: Ми не чули, що говорили митники. Як пояснили потім депутати, їм було сказано, що сьогодні на митниці проводиться експеримент, і через те перевіряють речі усіх пасажирів. А на допиті в прокуратурі митники сказали, що за два дні до подій отримали лист за підписом першого заступника голови СБУ, що нібито найближчим часом хтось буде везти з Африки контрабандою велику партію діамантів, які можуть бути замасковані в аудіо чи відеокасетах або в компакт-дисках.

Кор.: І депутати теж потрапили під підозру?

А. Т.: Митники усі, як один, твердять, ніби вони не знали, що перед ними депутати, що ті нібито не показали депутатські посвідчення, не назвалися. А вже коли почався огляд речей, сповістили, що вони депутати, і митники відразу нібито припинили оглядати речі. Але це неправда. Головатий вигукував на увесь зал, що він депутат, це чули всі присутні. А на суді заступник начальника митниці, якому Головатий показував документи і разів п’ять сповістив, що він є депутат, сказав, що в той день він був хворий, у нього був отит і він нічого не чув. А про людей у цивільному, які заступали депутату вихід з митниці і не випускали його, митники сказали, що то були просто кілька зацікавлених пасажирів.

Кор.: Але ж митні зали в усіх аеропортах світу обладнані апаратурою для відеоконтролю, тим паче все контролюється, коли є підозра, що хтось везтиме контрабанду. Хіба складно було переглянути відеозаписи і встановити істину?

А. Т.:Митники твердять, що саме в той час, коли відбувався скандал, людину, яка веде відеоспостереження, відіслали в багажний зал. Мовляв, там було багато роботи, а людей не вистачало. Через те відеозапису подій немає.

Кор.: І ви всі троє вирішили бути свідками? Ви були знайомі з кимось із цих депутатів? Підтримуєте їхні політичні погляди?

А. Т.: Ми бачили їх тільки на екранах телевізорів. А про погляди в даному разі не йшлося — йшлося про відверте ігнорування Конституції і порушення Закону на очах у сотень людей, серед яких було повно іноземців, в тому числі й посол Польщі в Україні.

Кор.: І що ж було далі?

А. Т.: Далі депутат Головатий підійшов до своєї валізи, відкрив її і почав по одній показувати кожну річ митникам. При цьому він пояснював: "Ось халат депутата Головатого, ось прилади для гоління депутата Головатого, ось труси депутата Головатого, ось шкарпетки …". В цей час депутат Жир підійшов до своїх речей, відчинив валізу і почав показувати речі жінці-митнику. Він встиг вийняти лише відеокамеру, як жінка, угледівши відеокасету, вихопила її з валізи. Жир запитав: "Це і є те, що ви насправді шукаєте і заради чого порушуєте закон?". Після цього жінка вхопила рацію і сказала у мікрофон: "Прошу прислать милицию, здесь хулиганят". Це був жахливий момент: ми бачили, що ніякого хуліганства не було, і розуміли, що зараз ця жінка обмовить депутатів, як схоче, міліція їх пов’яже, і ні ми, ні інші люди, не зможемо перешкодити. Я думала: якщо таке беззаконня можна вчинити з депутатами, то що влада може зробити зі мною, з кожним з нас, звичайних громадян, не захищених депутатським мандатом?

Депутат Головатий підійшов до жінки-митника, сказав: "Це моя касета", взяв касету і спробував було вийти, але перед самим його носом автоматично зачинилися двері. Він змушений був повернутися. Він віддав касету жінці-митнику, і тільки тоді його випустили з залу. Ми поспішили за ним, щоб сказати, що в разі, якщо він подаватиме заяву до суду, ми готові свідчити про те, що бачили.

Кор.: Як — "поспішили"? А митний контроль?

А. Т.:— Ми дуже швидко пройшли митний контроль у "червоному коридорі". Ніхто не спитав, чи є у нас декларації, не перевірив речі. Особисто у мене запитали: "Звідки ви прилетіли?" — "З Варшави". — "Проходьте". Було таке враження, що митники намагаються якнайшвидше позбутися тих, хто все це бачив. Головатого ми в аеропорту не знайшли, через те зателефонували до Правничої Фундації, яку він очолює, і залишили свої адреси й телефони на той випадок, якщо знадобляться свідки.

Кор.: А окрім вас трьох знайшлися іще пасажири, які б виявили бажання свідчити в суді?

А. Т.: Ні. Більше того, ніхто з митників, які були в залі суду, не повірив, що ми не родичі Головатого або Жира. Вони звикли, що всі все мовчки терплять і бояться. Вони не можуть повірити, що хтось не за гроші і не заради якоїсь іще вигоди, а лише з почуття гідності і громадянської відповідальності може приїхати за сотні кілометрів свідчити проти представників влади і при цьому не труситися від страху.

Кор.: Ніхто не намагався відмовити Вас від виступу в суді?

А. Т.: До самого суду ми почувалися дуже незатишно. Було зрозуміло, що митники не самі по собі порушили Закон, і той, хто дав їм такий наказ "згори", може вчинити беззаконня і щодо нас. Усіх нас викликали до обласних прокуратур за місцем проживання, допитували. На честь Херсонської обласної прокуратури слід сказати, що її працівники поводилися дуже коректно і професійно. А незатишно було ще й тому, що багато співгромадян у ці дні задавали нам питання: "А для чого воно вам треба?".

Кор.: А для чого воно Вам треба?

А. Т.: Я живу в цій державі, нікуди не збираюся виїжджати і хочу, щоб вона була цивілізована, щоб мої права і свободи не порушувалися.

Ця історія завдала мені не меншої моральної шкоди, ніж депутатам. Мені наочно продемонстрували, що в моїй країні ні закони, ні депутати, ні навіть Конституція, не захистять мене від свавілля людей у формі. Вони навіть не завдали собі клопоту придумати щось переконливіше за африканські діаманти. І я, і мої колеги почувалися вкрай приниженими, ми просто згорали від сорому. Більше того, я впевнена, що і державним, і громадським інтересам завдано істотної шкоди, бо громадянам після цього випадку дуже складно буде довіряти державі. А що вже казати про авторитет нашої держави в очах іноземців…

Кор.: Невже у нашій державі все так безнадійно?

А. Т.: Я так не вважаю. Вже сам факт, що справа розглядається в суді, дуже показовий. Сподіваюся, це буде справедливий суд. А якщо наші суди почнуть задовольняти позови щодо посадових осіб, які порушують права і свободи громадян, і відшкодовувати грошові суми з порушників (в даному випадку сума позову – 100000 гривень), — ситуація в державі зміниться. Британці, наприклад, вважають, що саме їхні суди, які постійно задовольняють вимоги кожного потерпілого за рахунок винуватця, сприяли в Англії формуванню ідеалу громадянина і служителя держави.

Інтерв’ю вів Андрій Матросов

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори