пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200101
23.12.2001 | Олексій Свєтіков, ЛуганськІнформ-КВУ

Почалося? — Ні, мітинг не вдався

   

5 січня в будинку луганської облдержадміністрації відбувся "круглий стіл" обласних організацій політичних партій, який розглянув ситуацію, що склалася у Верховній Раді. Голова обласної організації СДПУ(о) народний депутат Микола Писоцький виказав думку, що Верховна Рада повинна чи саморозпуститися, чи хай її розпустить Президент. Таку думку підтримали у своїх виступах представники НДП, ПДС, тощо.

Того ж дня сєвєродонецький міський голова В.Грицишин, коли повернувся з облдержадміністрації, запросив до себе керівників кількох міських партійних організацій і запропонував підписати заяву на проведення 9 січня міського мітингу. Присутнім було об’явлено, що проведення мітингу цими партіями погоджено з керівниками облорганізацій (зауважимо, що представники НДП та ПДС насправді дізналися про це тільки від працівників виконкому). Заяву на проведення мітингу підписали представники НДП, ПППУ і ще двох парторганізацій, що нам поки що невідомі.

Проект резолюції мітингу міський голова запропонував обговорити зранку 9 січня, вона буде стосуватися розпуску Верховної Ради й питання спалення пестицидів на Рубіжанському ВАТ "Барвник". Він же запропонував, щоб головував на мітингу безпартійний директор комунального підприємства "Теплокомуненерго" Юрій Головко.

Нам відомо, що мітинги щодо розпуску Верховної Ради пройдуть 9 січня в більшості адміністративних центрів Луганщини.

10 січня планується проведення заключного мітингу у Луганську, на який повинні бути висунені представники від міст.

***

Мітинг у Сєвєродонецьку почався сутичкою учасників між собою, а закінчився сутичками учасників із міліцією.

Але спочатку влада вирішувала питання залучення людей до участі, і, як завжди, робилося це через бюджетні установи та підприємства.

"Мобілізація" була проведена в Сєвєродонецькому технологічному інституті (до мене завітали прямо на іспити, які я проводив цього дня), у професійно-технічних училищах та технікумі, про проведення мітингу було "повідомлено" робітникам "Азоту" тощо. Як наслідок, на площі Перемоги до другої години пополудні дійсно зібралося за нашою оцінкою тисячі дві людей (голо-вуючий на зборах сказав, що чотири).

Треба визнати, що цього разу до проведення заходу виконком підійшов із фантазією, і людям на роботі казали, що цей мітинг не проти Верховної Ради, а проти спорудження установки спалювання пестицидів у Рубіжному на ВАТ "Барвник". Офіційні плакати, що тримали учасники мітингу були саме про це — "Ні — хімічному Чорнобилю" тощо. Про це говорили і більшість виступаючих, але, між іншим, "показували пальцем" на депутатів та Верховну Раду.

Хоч формальними ініціаторами проведення мітингу були міські організації ПРП, ДемПУ, НДП та ПППУ, але готували список виступаючих, проект резолюції та інше у виконкомі, головувала на мітингу людина, що до жодної партії відношення не має — директор комунального підприємства "Теплокомуненерго" Юрій Головко. А на формально екологічному мітингу не надали слова не тільки представнику КПУ, але й екологічній асоціації "Зелений світ".

Цього разу до мітингу підготувалася і комуністична опозиція, і прямо перед вантажівкою, що слугувала за трибуну, з’явилися плакати "Знайдіть Георгія Гонгадзе" та "Україна без Кучми". Як не дивно, роздратування викликав перший з них, і папір спробували вирвати з рук старої комуністки та порвати. Що викликало невелику бійку, яку швидко локалізувала міліція.

Серед партійців цього разу активними виявилися лише ПРП з ДемПУ, та "примкнувший" до них Російський рух України. Голова останнього навіть спонукав площу повторювати за ним "Кучма — так, Верховна Рада — ні!" (звичайно, російською), але його підтримали 2-3 людини. Ще 10-15 чоловік спробували скандувати зворотнє "Кучма — ні, Верховна рада — так", але й це не викликало ентузіазму людей, що мабуть прийшли з іншими намірами. Але усі дружньо сміялися з патетичного заклику головуючого "Северодончане, сожители!".

Під обурені крики комуністів, які вимагали слова, хтось із партійців (ПРП чи ДемПУ) проголосив резолюцію, що вміщувала вимогу до Верховної Ради відмінити закон "Про програму проводження з токсичними відходами" та на протязі січня провести імплементацію результатів референдуму, і до Президента — розпустити Верховну Раду, якщо вона ці вимоги сєвєродонецького мітингу не виконає.

Не звертаючи уваги на все зростаючий гомін, резолюцію якось проголосували. І, навіть, з’ясували, що проти неї ніхто не голосує (то може через перший пункт?)

А ось за запропонований з президії склад "міського комітету по захисту Конституції" проголосувати забули — через зростаючу напругу з приводу відмови надати їм слово комуністи продовжували кричати у мегафон. І нашвидкуруч закрили мітинг.

Але досить велика група (десь з 150 чоловік), що залишилося невдоволеною результатами, продовжувала знаходитись на площі — для неї "віщав" у мегафон перший секретар міськкому КПУ Сергій Д’яков. На такий факт "громадської непокори" миттєво відреагували чисельні робітники міліції, що з криками "Перестань говорить, а то посадим", кинулись до промовця.

Але прорватися їм не вдалося, і вони були виштовхнуті натовпом бойових пенсіонерок. Які, вдоволені собою після виграного двобою, дружньо заспівали: "Мы смело в бой пойдем".

Звичайно, тепер в приймальні Комітету виборців України будуть чекати нової судової справи, бо правлячі в Сєвєродонецьку демократи, що активно підтримуються Пинзеником та іншими представниками української демократії, особливу демократію в місті не розводять.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори