пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200101
23.12.2001 | Олександр Букалов, м. Донецьк

Амністія 2000 року. Потрібні кардинальні зміни кримінальної політики

   

Мабуть, одне з найбільш бажаних та світлих слів для майже всіх ув’язнених є слово АМНІСТІЯ. Ще декілька років тому їх в Україні на рік бувало по три. З прийняттям Закону про амністію тепер вона буває як день народження — тільки раз на рік.

На перший погляд, амністія — справа без сумніву позитивна і добра. Проте вона виглядає не настільки позитивною, коли розглянути причини та наслідки її застосування.

Слова про гуманізм держави виглядають дещо цинічно, якщо спробувати відповісти на питання: стосовно кого та чому застосовується амністія. Достроковому звільненню від відбування покарання, зокрема, звільненню з місць позбавлення волі, підлягають особи, що вчинили нетяжкі злочини. Стосовно ув’язнених це означає, що людину покарали позбавленням волі у випадку, коли могли обмежитись штрафом або іншою мірою покарання. Але держава (гуманна держава!) у особі судді призначила покарання у вигляді позбавлення волі. Вона відірвала людину від родини і відправила її в оточення злочинців, можливо, більш серйозних, ніж ця людина, в умови, де харчування вкрай злиденне, де панує туберкульоз та інші хвороби, але ж бракує ліків та нормального медичного обслуговування, де постійне переповнення. Проте нашу країну, яка витрачає значні кошти на утримання та облаштування кожного засудженого, щороку з приходом літа охоплює гуманізм. І вона випускає на волю десятки тисяч людей. Дехто з них загубив через перебування у колонії сім’ю, дехто — роботу, дехто набув кримінальних навичок, а дехто підхопив та приніс додому туберкульоз або СНІД. Ось такий гуманізм у нашої держави.

Нагадаємо, що щороку в Україні до позбавлення волі засуджується близько 80 тисяч осіб, причому 59% з них (близько 50 тисяч) — на термін до трьох років, тобто засуджуються за нетяжкі злочини. Саме ця категорія правопорушників головним чином і амністується.

Ось як виглядає статистика амністії за останні роки.

У 1998 році по амністії було звільнено з місць позбавлення волі 38 500 осіб, наступного року - близько 19 тис. осіб.

В 2000 році амністія проводилась з 1 червня по 31 серпня. Згідно з даними Державного Департаменту з питань виконання покарань, протягом цього періоду було розглянуті справи 38 988 осіб. У тому числі за рішенням судів:

звільнено з місць позбавлення волі 11 944 особи,

з них 942 жінки (загальна кількість засуджених жінок — близько 10 тис. осіб);

скорочений термін покарання у вигляді позбавлення волі 2192 особам;

звільнено від покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, 23 420 осіб, з них 7831 жінку;

відмовлено у застосуванні амністії, як злісним порушникам режиму відбування покарання, 1432 особам.

На підставі Закону з місць позбавлення волі звільнено:

173 неповнолітніх (загальна кількість засуджених неповнолітніх — близько 3 тис. осіб),

494 особи, які мають неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів,

36 осіб, які мають батьків віком понад 70 років або батьків інвалідів I-ї групи, які потребують стороннього догляду,

55 осіб похилого віку,

60 інвалідів I та II груп,

19 ветеранів війни

33 учасника ліквідації аварії на ЧАЕС,

755 хворих на туберкульоз активної форми.

Департаментом з питань виконання покарань були розроблені та проводились відповідні заходи щодо працевлаштування та пошуки додаткових робочих місць для даної категорії осіб. На кожну особу, яка звільнилась з установ кримінально-виконавчої системи за амністією, до відповідних органів державної влади за обраним ними місцем проживання були направлені повідомлення про взяття на облік, надання допомоги в трудовому та побутовому влаштуванні.

В результаті реалізації зазначених заходів станом на перше вересня поточного року 6,7 тис. амністованих осіб прописані, 3,4 тис. — працевлаштовані, у тому числі 423 — за допомогою центрів зайнятості населення. Наразі неважко підрахувати, скільки осіб не прописані, а скільки — не працевлаштовані. Куди вони поділися? Що роблять? Яким чином знаходять собі харчування? Можна лише гадати.

Амністія 2000 року не вплинула помітно на завантаженість в’язниць. Чисельність осіб, позбавлених волі, за час її виконання зросла на 5%. Звичайно, без амністії переповненість установ була би ще більшою.

Вже давно вочевидь, що докорінно змінити ситуацію з перевантаженістю місць позбавлення волі можна лише за умови кардинальної зміни підходів до покарання злочинців. В першу чергу треба суттєво збільшити застосування мір покарання, не пов’язаних з позбавленням волі — штрафів, умовного покарання, ввести та застосовувати громадські роботи. Від цього виграє суспільство, а персонал установ перестане бути заручником застарілої судової практики.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори