пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200101
23.12.2001 | Олексій Свєтіков, м. Сєвєродонецьк

І знову катування в міліції

   

П’ятдесят днів пролежав у хірургічному та пульмонологічному відділеннях лікарні луганчанин Володимир Тарасюк — після доби перебування в Артемівському райвідділі міліції міста Луганська.

Три співробітники міліції у цивільному завітали до Тарасюка додому і запропонували пройти в райвідділ для співбесіди. Той, не відчуваючи за собою жодної вини, спокійно пішов. Але перше питання, що він почув у службовому кабінеті міліції, було: "Навіщо ти бабу завалив".

Розгубленій людині пояснили, що його звинувачують у вбивстві жінки, що було скоєно навесні в районі, де він мешкає. Той, звичайно, заперечив, що не знає ні дати, ні місця, де це відбулося, і не має до цієї трагедії ніякого відношення.

Співробітники міліції вирішили, що бесіда не вдалася, і почали добиватися зізнання іншими "засобами". Використовувалися не тільки кулаки, але й протигаз, й навіть — стальний лом. Щоб не було чути звуку ударів та крику людини, яку піддавали тортурам, включили магнітофон. Били з ранку до вечора, при цьому погрожували вивести у парк Горького і там добити. Увечері Тарасюка поклали на живіт, і стали піднімати за сковані наручниками на спині руки (в старовину це звалося дибою), водночас наносячи удари по ребрах. Почавши від болю втрачати свідомість, і, злякавшись, що так його заб’ють на смерть, Тарасюк погодився зізнатися у злочині, в якому був не винний. Як "поступку", йому запропонували написати заяву про явку з повинною, що, за словами міліціонерів, буде зараховано йому у суді.

Поки Тарасюк писав, підтримуючи правицю лівою рукою, бо вже не міг держати ручку, йому принесли пачку сигарет та бутерброд. Із словами: "Ми ж не звірі. На, поїш, чому ти голодний будеш?" Залишок ночі заарештований провів у камері.

А зранку йому поталанило. Заступник прокурора Артемівського району Костянтинов Віталій Петрович, до якого повели Тарасюка з міліції з "явкою" та з протоколом допиту, побачивши його стан, викликав швидку допомогу. Ось що лікарі 3-ї міської лікарні написали у виписці №5029 (російською): "… діагноз: закрытая травма грудной клетки. Закрытый перелом шести ребер справа. Закрытые двойные переломы 6,7,8,9 ребер слева, закрытый пневмотаракс слева. Подкожная эмфизема. Ушиб передней брюшной стенки. Контузия правой почки. Парез правого лучевого нерва. Множественные ссадины грудной клетки, лица. Посттравматический экссудативный плеврит".

За свідченням лікарів, такі травми, як подвійний перелом ребер, бувають при виробничих травмах чи при автомобільних аваріях, і майже ніколи — при побитті. Мені ж пригадався випадок, коли забили на смерть чоловіка в Антрацитівському міськвідділі міліції — у того взагалі була зламана грудина. Чи то спеціально міліціонерів навчають так "ефективно" бити людей? І чи не треба, щоб працівники міліції проходили тест на жорстокість, як критерій профнепридатності.

На сьогодні робітників міліції, винних у побитті Тарасюка, з роботи звільнено, а по факту нанесення пошкоджень "середньої ваги" порушена карна справа за ст.166 КК (перебільшення влади чи службових повноважень). На думку прокуратури, у провину колишнім "правоохоронцям" буде поставлений і факт незаконного затримання та незаконного утримання під вартою. Бо ніяких доказів причетності Тарасюка до вбивства, що відбулося навесні, не було і немає. Навпаки, це інтелігентна людина, що має вищу освіту, і усіма характеризується дуже добре. Крім сусідів, з якими Тарасюк має справу у суді, і які дали на нього "негатив" у міліцію.

Саме через останнє особисто мені стало моторошно, бо у мене теж є кілька судових справ, а в Сєвєродонецьку не всі вбивства розкриті, і мої "інтелігентські" ребра також навряд чи витримають допиту "з пристрастю".

Радіємо за Тарасюка, доля посміхнулася людині — він залишився живий і навіть не буде засуджений за злочин, до якого не причетний. Але скільком людям у нашій державі не поталанило?

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль