MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

За нашу і вашу свободу слова!

04.12.2002   
За словами конгресмена Кристофера Кокса (Респ. – штат Каліфорнія), його закон про свободу глобальної мережі Інтернет допоможе народам Китаю, Куби, Казахстану, Лаосу, Північної Кореї і багатьох інших країн із деспотичними і репресивними режимами обійти урядову цензуру й одержати доступ до заборонених ресурсів мережі, включаючи сайти видань «Нью-Йорк Таймс», «Вашингтон Пост», правозахисної організації «Хьюман Райтс Вотч» та опозиційні сайти цих країн. Друкується текст законопроекту.
За словами конгресмена Кристофера Кокса (Респ. – штат Каліфорнія), його закон про свободу глобальної мережі Інтернет допоможе народам Китаю, Куби, Казахстану, Лаосу, Північної Кореї і багатьох інших країн із деспотичними і репресивними режимами обійти урядову цензуру й одержати доступ до заборонених ресурсів мережі, включаючи сайти видань „Нью-Йорк Таймс“, „Вашингтон Пост“, правозахисної організації „Хьюман Райтс Вотч“ та опозиційні сайти цих країн.

Двохпартійний законопроект Кокса (Резолюція Палати представників № 5524), написаний у співробітництві з іншим впливовим каліфорнійським конгресменом Томом Лантосом (Дем. – штат Каліфорнія), припускає виділення 100 мнл. доларів США протягом 2-х років на створення Офісу глобальної свободи мережі Інтернет, що буде діяти в рамках Бюро з міжнародного мовлення. Його метою стане боротьба з закордонною цензурою.

Нещодавно „Голосом Америки“ був здійснений пілотний проект з надання необмеженого доступу до мережі Інтернет громадянам Китаю з використанням програмного забезпечення під назвою „Triangle Boy“, розробленого каліфорнійською компанією SafeWeb (www.safeweb.com). Компанія SafeWeb – розташований у Емеривілі (Каліфорнія) розроблювач мережного апаратного забезпечення, що частково фінансується Центральним розвідувальним управлінням, – нещодавно запропонувала нове програмне забезпечення під назвою „Triangle Boy“, що захищає особистість своїх користувачів, шляхом маршрутизації через сервер SafeWeb. Голова компанії Стів Хсю сказав у своєму недавньому інтерв’ю журналу CQ Weekly, що протягом іспитового періоду до заборонених сайтів щодня відбувалося близько 100000 звернень з Китаю. Резолюція Палати представників № 5524 вказує конкретно, яку технологію використовувати. Програмне забезпечення, подібне до Peekabooty, Six/Four і Triangle Boy, поєднує в собі однорангову архітектуру файлового обслуговування на кшталт Napster із шифруванням та іншими аналогічними технологіями. Метою „хактивістів“, які пишуть такі програми, є надання необмеженого доступу до мережі Інтернет користувачам у диктаторських країнах, чиї уряди використовують програмне забезпечення для фільтрації і цензури, для того щоб контролювати інформацію, що одержують громадяни через мережу Інтернет.

У випадку всіх трьох програм, користувачі, що мають відкритий доступ до мережі Інтернет, повинні встановити на свої комп’ютери безкоштовне програмне забезпечення, здатне направляти дані – у зашифрованому вигляді, щоб уникнути підглядання – кінцевим користувачам закордоном. Можна розглядати це, як еквівалент написанню листів протесту за програмою „Міжнародна амністія“ 21 століття.

Конгресмени Кокс і Лантос запропонували цей законопроект тільки недавно, після проведення консультацій з технічними експертами (обидва конгресмени є депутатами від округів Силіконової долини) і політичними активістами країн, де існує заборона доступу до мережі Інтернет. Резолюція № 5524 буде вноситися повторно у 2003 році і одержить фінансування, необхідне для просування свободи слова. Формулювання резолюції з цього приводу не могли б бути яснішими.

КОНГРЕС 107-го скликання

Сесія 2
Резолюція Палати представників № 5524


Про розробку і застосування технологій, що не дозволяють глушити і здійснювати цензуру інформації в мережі Інтернет

ПАЛАТА ПРЕДСТАВНИКІВ

2 жовтня 2002 р.


п. Кокс (від свого імені і від імені п. Лантоса) презентував нижченаведений законопроект, що був переданий у Комітет з міжнародних відносин

ЗАКОНОПРОЕКТ


Про розробку і застосування технологій, що не дозволяють глушити і здійснювати цензуру інформації в мережі Інтернет

Прийнятий Сенатом і Палатою представників Конгресу Сполучених Штатів Америки

Розділ 1. Коротка назва


Пропонується робоча назва документа „Закон про глобальну свободу мережі Інтернет“

Розділ 2. Висновки


Конгрес приходить до наступних висновків:

(1) Свобода слова, свобода преси і свобода зібрань є базовими характеристиками свободного суспільства. Поправка 1 до Конституції Сполучених Штатів гарантує, що „Конгрес не повинен видавати жодного закону, що обмежує свободу слова чи друку, або право народу мирно збиратися:“ Ці положення Конституції гарантують американцям право вільно збиратися і спілкуватися один з одним без обмежень, у тому числі вільно спілкуватися через Інтернет. Стаття 19 Загальної декларації прав людини ООН прямо гарантує свободу „одержувати і поширювати інформацію і ідеї у будь-який спосіб і незалежно від державних кордонів“.

(2) Усі люди мають право вільного спілкування один з одним і необмеженого доступу до новин та інформації через Інтернет.

(3) Близько 10% населення земної кулі мають зараз доступ до мережі Інтернет. Кількість чоловік що отримує доступ до Інтернету збільшується з кожним днем, завдяки чому Інтернет здатний стати наймогутнішим із засобів демократизації і обміну ідеями, що коли-небудь, були винайдені.

(4) Необмежений доступ до новин та інформації в мережі Інтернет є перешкодою для репресивного правління авторитарних режимів в усьому світі.

(5) Уряди Бірми, Куби, Лаосу, Північної Кореї, Китайської Народної Республіки, Саудівської Аравії, Сирії і В’єтнаму, уряди інших країн уживають рішучих заходів для недопущення вільного доступу своїх громадян до міжнародних політичних, релігійних та економічних новин й інформації через Інтернет.

(6) Міжурядові та неурядові організації і засоби масової інформації неодноразово повідомляли про широку практику авторитарних урядів з блокування, створення перешкод і контролювання доступу до мережі Інтернет і її змісту. Для цього застосовуються такі технології, як firewall, фільтри і „чорні скрині“. Для блокування і спостереження за роботою користувачів у мережі Інтернет використовуються нагляд за листуванням електронною поштою, за електронними „дошками повідомлень“ і застосуванням певних слів; „таємне блокування“ доступу до веб-сайтів; створення „чорних списків“ користувачів, що намагаються зайти на ці веб-сайти; відмовлення у наданні Інтернет доступу.

(7) „Голос Америки“ і „Радіо Вільна Азія“, як і сотні інших джерел інформації, що представлені у мережі Інтернет, постійно глушаться репресивними урядами.

(8) З 1940-х років Сполучені Штати використовують технології, що заважають глушити, щоб зробити радіомовні програми „Голосу Америки“ та інших урядових радіостанцій Сполучених Штатів доступними у країнах, в яких уряди блокують доступ до новин та інформації.

(9) Дотепер уряд Сполучених Штатів робив лише скромні кроки у фінансуванні і розвитку технологій захисту від цензури в Інтернеті. На сьогоднішній день „Голос Америки“ і „Радіо Вільна Азія“ витратили в цілому 1 мільйон доларів на розвиток технології, що перешкоджає блокуванню Інтернету в Китайській Народній Республіці. На цю технологію, що довела свою здатність забезпечити 100000 звернень у день з Китайської Народний Республіки, покладають свої надії „Голос Америки“ і „Радіо Вільна Азія“, які сподіваються забезпечити в такий спосіб доступ громадян Китайської Народний Республіки до їх програм. Проте фінансування розвитку цієї технології урядом Сполучених Штатів завершилося. Більшості інших країн Сполучені Штати не надавали якоїсь серйозної підтримки у справі забезпечення свободи у мережі Інтернет.

(10) Успіх політики Сполучених Штатів у справі підтримки свободи слова, друку і зібрань вимагає нових ініціатив, спрямованих на захист новин та інформації в мережі Інтернет, від контролю з боку тоталітарних і авторитарних режимів.

Розділ 3. Цілі


Цілями дійсного закону є:

(1) прийняття ефективної і сильної політики, що забезпечує глобальну свободу мережі Інтернет;

(2) заснування, у рамках Бюро міжнародного мовлення, служби, єдиною місією якої буде протистояння спробам репресивних режимів перешкоджати поширенню й одержанню інформації через мережу Інтернет і блокувати її;

(3) прискорення розвитку і поширення технології, що забезпечує свободу мережі Інтернет в усьому світі;

(4) дозволити виділення значної частини ресурсів Сполучених Штатів у сфері міжнародного мовлення на забезпечення подальшого розвитку і впровадження технологій, що дозволяють протистояти перешкоджанню поширення й одержання інформації через Інтернет;

(5) проведення експертизи в приватному секторі розвитку і впровадження таких технологій для того, щоб сучасні комерційні технології, що використовуються для забезпечення безпеки угод і створення віртуального простору для їх здійснення, могли б бути використані і з метою розвитку демократії і свободи і застосування тиску з боку свободного світу на репресивні уряди, винні у здійсненні цензури інформації в мережі Інтернет, залякуванні і переслідуванні громадян своїх країн – користувачів Інтернет.

Розділ 4. Розвиток і поширення технологій, що не дозволяють блокувати інтернет і піддавати інтернет цензурі


(а) СТВОРЕННЯ ОФІСУ ГЛОБАЛЬНОЇ СВОБОДИ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ – У рамках Бюро міжнародного віщання цим засновується Офіс глобальної свободи мережі Інтернет (надалі іменований у даному законі як „Офіс“). Очолювати Офіс буде Директор, обов’язком якого буде розвиток і впровадження універсальної глобальної стратегії боротьби зі спробами блокувати Інтернет, що підтримуються і здійснюються державами, а також переслідуваннями громадян за використання ними Інтернету.

(b) САНКЦІЯ НА АСИГНУВАННЯ – Цим на потреби Офісу в 2003 і 2004 фінансових роках асигнується по 50000 доларів щорічно.

(с) СПІВРОБІТНИЦТВО З ІНШИМИ ФЕДЕРАЛЬНИМИ ДЕПАРТАМЕНТАМИ Й ОРГАНАМИ – Усі департаменти і державні органи Сполучених Штатів зобов’язані повністю сприяти і допомагати у здійсненні стратегії, розробленої Офісом, а також надавати Офісу всі ресурси й інформацію, що необхідні для досягнення цілей відповідно до даного Закону.

(d) ЗВІТ ПЕРЕД КОНГРЕСОМ – 1 березня року після набуття чинності даним Законом і потім щорічно Директор Офісу зобов’язаний надавати Конгресу звіт про втручання держав у користування мережею Інтернет і про заходи, вжиті Сполученими Штатами, для протидії такому втручанню. У кожному звіті повинен наводитися список країн, що здійснюють політику цензури мережі Інтернет, її блокування, а також тих, що робили інші порушення; надавати інформацію про державні органи або квазіурядові організації, що здійснюють цензуру Інтернет; надзвичайно докладно описувати технологічні методи, застосовувані для блокування Інтернет та інші порушення. На розсуд Директора звіт може бути представлений як у вигляді секретного документа, так і у вигляді відкритої інформації.

(e) ОБМЕЖЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ – Ніякі положення даного Закону не можуть бути витлумачені на користь втручання Сполучених Штатів у здійснювану іноземними державами цензуру, що застосовується з метою захисту неповнолітніх від заподіяння їм шкоди, захисту суспільної моралі, а також сприяння завданням правоохоронних органів.

Розділ 5. Думка конгресу


КОНГРЕС упевнений, що Сполучені Штати зобов’язані:

(1) публічно, недвозначно і послідовно засудити уряди, що обмежують, забороняють та здійснюють цензуру і блокують доступ до мережі Інтернет;

(2) уповноважити Представника США в ООН представити на черговому щорічному засіданні Комісії з прав людини ООН резолюцію, у якій були би осуджені всі уряди, що практикують цензуру Інтернет і відкидають свободу доступу і надання інформації;

(3) впровадити в найкоротші реальні терміни технології, націлені на недопущення здійснення державної цензури і переслідування користувачів Інтернет.

Джерело: www.eurasia.org.ru

За матеріалами Центру екстремальної журналістики (Росія)

 Поділитися