пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200226
16.12.2002 | Людмила Кучеренко, м. Полтава

Як у Полтаві людей від політики "звільняли".

   

Здавалося б, холодна війна двох світових систем середини минулого століття з її неодмінним атрибутом - глушінням "ворожих" (за визначенням ЦК КПРС) закордонних голосів відійшла в історію. Виявляється - ні. Україна, ледь наблизившись до демократичних стандартів відкритого суспільства, в останні роки стрімко скочується до режиму, при якому вільна преса, права і свободи громадян знищуються і зневажаються. Причому, часом це набуває просто потворних форм.

Передачі радіо "Вільна Європа"/радіо "Свобода" на хвилях радіо "Довіра" дуже популярні серед полтавських слухачів. Втім, час від часу до мене надходить чимало скарг на те, що замість трьох годин увечері в будні дні - з 20-ї до 23-ї години - тематичні програми "Свободи" на частоті полтавського представництва радіо "Довіра" чутно лише годину-півтори, а то й вони зовсім відсутні. Натомість звучать пісні, на жаль, не українські, або вітальні передачі, які ведучі полтавської "Довіри" затято ведуть російською мовою з московським акцентом.

Таке своєрідне глушіння навіть не вимагає дороговартісних "глушилок": оператор натискає кнопочку в апаратно-студійному комплексі - "Свобода" зникає з ефіру. Дешево і сердито. Неодноразово самій доводилося чути, що як тільки ведучий у київській студії "Свободи" оголошував сюжет полтавської кореспондентки, то ефір чомусь обривався на середині слова "кореспондент".

Така, з дозволу сказати, вибіркова трансляція "Свободи" у Полтаві почалася ще торік. Час від часу, коли кількість скарг слухачів "зашкалювала", я телефонувала керівнику полтавського регіонального представництва "Довіри" Ірині Івановій, вислуховуючи її не зовсім переконливі пояснення. На деякий час наші "душеспасительні" бесіди допомагали. Але ненадовго.

Цього літа полтавці знову масово скаржилися не лише на скорочення на 1,5 - 2 години тривалості вечірніх програм "Свободи", а взагалі на повну відсутність її в ефірі по кілька днів. Довелося знову спілкуватися з І.Івановою. Вона пояснила часткову трансляцію "Свободи" технічними проблемами - "Довіра" переходить на прийом сигналу з іншого супутника. Але ж мова йшла не про кілька останніх днів, а про місяці й місяці. Ось що сказала на це пані Іванова:

- У літній період "Свобода" у нас закладена по годині двічі на тиждень. І всі зміни графіка я обговорюю з тими, з ким потрібно. Якщо я скорочую мовлення "Свободи", то ставлю про це до відома головний офіс у Києві. А взагалі в літній період я скорочую мовлення "Свободи", бо вважаю, що люди повинні у період відпусток відпочити від політики.

Генеральний директор радіо "Довіра" Сергій Сай-Боднару, якому я зателефонувала, щоб з’ясувати, де ж правда, запевнив, що ні про яке скорочення обсягів мовлення "Свободи" залежно від пір року не має й мови.

Тоді виникає запитання, чиї вказівки глушити "Свободу" в Полтаві виконує пані Іванова, отримуючи платню на "Довірі", якщо таких розпоряджень безпосереднє керівництво їй не давало. І що це за втаємничені "потрібні" люди, яких вона не може ослухатися, не боячись і не соромлячись обмовляти навіть генерального директора "Довіри"?

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль