пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200223
16.12.2002 | Олександра Колодiй .

Чи має право сiльська громада впливати на рiшення, що стосуються її територiї?

   

У с. Липовець Хустського р-ну Закарпатської обл. сталася подiя, яка привернула увагу її мешканцiв: колишнiй сiльський голова "дав добро" на вирубку лiсу, що належав громадi, товариству АТ "Енран". Зробивши "оборудку" на власний розсуд, вiн не збирався повiдомити про це громаду. Отже, тi, кому належав лiс, дiзналися про це в останню чергу. Невелике село на 400 дворiв, що має статус гiрського населеного пункту, опинилося пiд загрозою того, що залишиться без єдиної власностi — сiльського лiсу, який є для нього джерелом деревини, палива, пасовищ, сiнокосiв та води.

На загальних зборах селян було створено iнiцiативну групу та прийнято рiшення про те, щоб скасувати договiр, укладений без вiдома селян мiж сiльським головою Бляшинцем В. М. та фiрмою "Енран", та заборонити суцiльну рубку головного користування у зв’язку з тим, що лiсозаготiвельниками порушена технологiя робiт: не дотримано природоохоронного законодавства, порушено стабiльнiсть екосистем, лiсосiка у жахливому станi.

Мешканцi села надiслали скаргу Головi ОДА та Прокурору мiжрайонної природоохоронної прокуратури. Вони просили повернути лiсовi угiддя Липовецькiй громадi вiдповiдно до указу Президента щодо розпаювання лiсiв. I не отримали жодної вiдповiдi.

Ось що вони про це кажуть:

— Село Липовець розташоване бiля пiднiжжя гiр, нараховує всього 400 дворiв. Гори довкола вкритi буковими лiсами. Бук — будiвельний матерiал та паливо для селян. Оскiльки село дуже розкидане, то про газифiкацiю не може бути й мови. Ранiше цей лiс був громадським — жителiв села. Майже кожен житель мав невелику дiлянку — так званi "токи". Коли органiзували колгосп, лiс став колгоспним. Оскільки бiдний колгосп був обкладений непосильними податками, то лiс передали Хустському лiсотехнiкуму.

— Довкола нашого села росте буковий лiс — єдине джерело будiвельного матерiалу та палива. Восени 2001 року, без попередження жителiв села, фiрма "Енран" почала рубку лiсу, яку iнакше, як варварською, не назвеш. Рубають все пiдряд, в тому числi i молодняк та насiнники. Вирубанi схили переритi гусеничною технiкою, якою здiйснюється трелювання, вiд чого почалася ерозiя ґрунту. До того ж фiрмачi зруйнували добротну дорогу. Ми зверталися у рiзнi iнстанцiї. Просили розглянути питання про повернення лiсових угiдь Липовецькiй громадi, зважаючи на те, що село має гiрський статус. Нам пояснили, що лiс — державний, тiльки не пояснили, чиї ми — жителi села. Якщо рубка лiсу буде продовжуватися у такий спосiб, то ми залишимось без води, палива, сiнокосiв i пасовищ. Адже на вiдновлення такого лiсу треба 100-150 рокiв.

— З мiсць, де зараз вiдбувається ця варварська вирубка, починається рiчка Осова, яка своїм повноводдям при повенi пiдмила мiст бiля Липчi. Вiдновлення мосту обiйшлося у кiлька сотень тисяч гривень. А що буде, коли повнiстю вирубають лiс? У школу вода йде з криниць Грабової, яку заплановано вирубати. У 80-х роках там вирубали тiльки 2 гектари лiсу, а води зменшилося наполовину, так що в суху морозну осiнь школа не змогла розпочати опалювальний сезон через вiдсутнiсть води. А чим топити людям, де пасти худобу? Про це не думає нiхто. Бiльшiсть селян не отримало паї, то що робити людям при нашому гiрському малоземеллi?

Отже, ставлення мешканцiв села до вирубки навколишнього лiсу — негативне. Чому ж їх, попри встановлений Законом України "Про мiсцеве самоврядування" порядок, не було поставлено до вiдома про дiї, що стосуються їхньої територiї? Вiдповiдi на це питання нема. Колишнiй сiльський голова вирiшив дiяти на власний розсуд.

Окрiм того, на територiї України дiє Закон "Про мораторiй на проведення суцiльних рубок на гiрських схилах в ялицево-букових лiсах Карпатського регiону". Цей закон встановлює мораторiй на проведення суцiльних рубок в ялицево-букових деревостанах, рубок головного користування у високогiрних лiсах, в лiсах у лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах та в берегозахiсних дiлянках лiсу в Карпатському регiонi України. Завданням Закону є забезпечення екологiчно збалансованого лiсокористування, запобiгання проявам згубних наслiдкiв природних явищ, посилення водоохоронних, захисних, клiматорегулюючих, санiтарно-гiгiєнiчних та iнших корисних властивостей лiсiв, охорона здоров’я населення та його естетичне виховання. Вiдносини у галузi охорони, захисту, використання та вiдтворення лiсiв регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Лiсовим кодексом України, Законом "Про мораторiй." та iншими нормативно-правовими актами.

Зрештою, можна уявити собi зовсiм iнший розвиток подiй — люди могли й не звернути увагу на те, що дiється довкола їхнього села — ану ж був би у них ще один лiс — як би тодi вони зреагували на вирубки? А довкола ваших осель — мiст i сiл — усе гаразд? I якщо щось вiдбувається таке, що турбує, насторожує вас, чи намагаєтеся ви з’ясувати джерело такої дiяльностi? Хто дiє, що робить, з чийого дозволу? Адже ви маєте право це знати.

Та повернемось до лiсу. Отже, якщо ви живете у населеному пунктi i бiля цього населеного пункту почалися вирубки, ви можете вияснити, хто їх проводить, звернувшись до сiльської чи iншої мiсцевої ради чи лiсництва. Найкраще, якщо звертатиметься iнiцiативна група. Але у будь-якому разi на ваш офiцiйний запит повиннi вiдповiсти. Рiшення, що стосуються територiї, яка належить певнiй громадi, повиннi прийматися за участi представникiв цiєї громади та за їх згоди. Якщо ваше право брати участь у прийняттi таких рiшень порушено, ви можете звернутися до суду.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори